"Дитинство"
Раніше мама й тато хоітли сина а саме Сєву, перед Сєвою був старший брат Едуард.Батьки довго вирішували та вирішили, що скоро народиться їх син Сєва. 28.06.2009 року народився Сєва. Мати праюцювала на той час "Зам.директором Освіти". Тато мав власні бізнеси, а саме "СТО" "Магазин".
Грошей вистачало на все, тому дитинцтво Сєва було дуже гарним. Батьки були дуже добрмими, але строгими, розробили щотижневий графік на день малюка.
Характер у Сєви був спокійний, йому батьки завжди все дозволяли. Потім Сєва пішов у дитячий садочок, спочтаку в перші дні йому не сподобалось там бути, але він всеодно туди ходив. Сєва був розумним, що в свої 4 роки міг рахувати до 100 та знав весь алфафіт. Вихователі були дуже добрими, завжди підтримували дитину та були дуже ласкаві до нього.
"Юнацтво"
Сєва в першому класі не хотів ні ским дружити, але потім звик до школи та зусіма подружився. В свої 6 років, Сєва побачив відео про "Вільну Боротьбу" а в Сумах саме така спортивна секція була. На слідучий день, Сєва запитав у батьків, "мамо, тато" чи можете мене відвезти на тренування на бортьбу, я спробую потренуватися або подивитися їх тренування.
Секція недавно відкрилася, тому він дуже хотів спробувати потренуватися. Мама була проти, бо це є небезпечний вид спорту, а тато був згоден. Тато говорив -хай спробує, можливо сподобається та в майбутньому стане чемпіоном. Сєва проходив рік на боротьбу. В свої 7 років, Сєва поїхав на змагання в Львів. Він дуже переживав, але в нього все вийшло та він зайняв 1 місто.Після змагання Сєва приїхав додому, його батьки дуже здивувалися що в пері його змагання він зайняв 1 місто. Після довгих років та тренування Сєва став чемпіоном в області в місті Суми. Прийом Сєви в боротьбі був найулюбленіший " Прохід в ноги". Звучить смішно, але завдяки цьому прийому він став чемпіоном області. Був відбірковий чемпіонат на всю Україну, але Сєви там не було, бо він захворів. Він продовжував тренуватися та в нього все виходило.
"Студентське життя"
Сєва вирішив піти в НПУ м.Дніпро бо він все знав все про Національну поліцію України. Він навчався, йому було все легко бо він був у гарній фізичній формі та все знав про поліцію. Сєва був далеко від родини, та захотів з ними зустрітися. Сєва подорожував до них, але трапилася трагедія, Сєва поламав собі прау руку. Сєва ходив у гіпсові, але все одно навчався дистанційно. Настав улюбленний час Сєви, що він вийде на роботу поліції. Він працював з задоволенням, після Старшого Сержанта Сєва обрав його найулюбленіший підрозділ "УПП" УПП- це Управління патрульної поліції. Сєва через деякий час став на старшого інструктора УПП. Він проводив тренування, лекції, приймав іспити, через деякий час Сєва досягнув звання "Капітан"
Він їздив у патрулі, виписував штрафи за порушення ПДР, садив злочинців в КПЗ. Зарплати Сєві вистачало. Він був дуже радий, що влаштувався на таку роботу.
"Наш час"
НПУ це була найгарніша робота для Сєви. Він старався, працював, та потім йому генерал НПУ дав підвищення на звання "Майор"
Сєва був дуже радий, працював з задоволенням але трапилось одне" Викрали праівника НПУ а саме рядового. Про це ще ніхто не дізнався, Сєва не розгубився, зібрав загальний Код-5 та прийшли всі працівники НПУ. Вони зробили колону з СТЗ та виїхали в пошуки їхнього працівника. Вони побачили що бандитів було багато, але в НПУ було більше навичок та зброї ніж у бандитів. Була велика перестрілка але Слава Богу ніхто не постраждав. Вони осовбодили рядового та поїхали всі на НПУ. Всі були дуже щясливі. На даний момент Сєва був найкращим працівником року.
Кожного дня Сєві видавали полковники та генерал додаткову премію.
Все було гарно у Сєвиному житті.
На цьому все.
Внизу додам картинки мого життя
by-Kovalenko_777
Раніше мама й тато хоітли сина а саме Сєву, перед Сєвою був старший брат Едуард.Батьки довго вирішували та вирішили, що скоро народиться їх син Сєва. 28.06.2009 року народився Сєва. Мати праюцювала на той час "Зам.директором Освіти". Тато мав власні бізнеси, а саме "СТО" "Магазин".
Грошей вистачало на все, тому дитинцтво Сєва було дуже гарним. Батьки були дуже добрмими, але строгими, розробили щотижневий графік на день малюка.
Характер у Сєви був спокійний, йому батьки завжди все дозволяли. Потім Сєва пішов у дитячий садочок, спочтаку в перші дні йому не сподобалось там бути, але він всеодно туди ходив. Сєва був розумним, що в свої 4 роки міг рахувати до 100 та знав весь алфафіт. Вихователі були дуже добрими, завжди підтримували дитину та були дуже ласкаві до нього.
"Юнацтво"
Сєва в першому класі не хотів ні ским дружити, але потім звик до школи та зусіма подружився. В свої 6 років, Сєва побачив відео про "Вільну Боротьбу" а в Сумах саме така спортивна секція була. На слідучий день, Сєва запитав у батьків, "мамо, тато" чи можете мене відвезти на тренування на бортьбу, я спробую потренуватися або подивитися їх тренування.
Секція недавно відкрилася, тому він дуже хотів спробувати потренуватися. Мама була проти, бо це є небезпечний вид спорту, а тато був згоден. Тато говорив -хай спробує, можливо сподобається та в майбутньому стане чемпіоном. Сєва проходив рік на боротьбу. В свої 7 років, Сєва поїхав на змагання в Львів. Він дуже переживав, але в нього все вийшло та він зайняв 1 місто.Після змагання Сєва приїхав додому, його батьки дуже здивувалися що в пері його змагання він зайняв 1 місто. Після довгих років та тренування Сєва став чемпіоном в області в місті Суми. Прийом Сєви в боротьбі був найулюбленіший " Прохід в ноги". Звучить смішно, але завдяки цьому прийому він став чемпіоном області. Був відбірковий чемпіонат на всю Україну, але Сєви там не було, бо він захворів. Він продовжував тренуватися та в нього все виходило.
"Студентське життя"
Сєва вирішив піти в НПУ м.Дніпро бо він все знав все про Національну поліцію України. Він навчався, йому було все легко бо він був у гарній фізичній формі та все знав про поліцію. Сєва був далеко від родини, та захотів з ними зустрітися. Сєва подорожував до них, але трапилася трагедія, Сєва поламав собі прау руку. Сєва ходив у гіпсові, але все одно навчався дистанційно. Настав улюбленний час Сєви, що він вийде на роботу поліції. Він працював з задоволенням, після Старшого Сержанта Сєва обрав його найулюбленіший підрозділ "УПП" УПП- це Управління патрульної поліції. Сєва через деякий час став на старшого інструктора УПП. Він проводив тренування, лекції, приймав іспити, через деякий час Сєва досягнув звання "Капітан"
Він їздив у патрулі, виписував штрафи за порушення ПДР, садив злочинців в КПЗ. Зарплати Сєві вистачало. Він був дуже радий, що влаштувався на таку роботу.
"Наш час"
НПУ це була найгарніша робота для Сєви. Він старався, працював, та потім йому генерал НПУ дав підвищення на звання "Майор"
Сєва був дуже радий, працював з задоволенням але трапилось одне" Викрали праівника НПУ а саме рядового. Про це ще ніхто не дізнався, Сєва не розгубився, зібрав загальний Код-5 та прийшли всі працівники НПУ. Вони зробили колону з СТЗ та виїхали в пошуки їхнього працівника. Вони побачили що бандитів було багато, але в НПУ було більше навичок та зброї ніж у бандитів. Була велика перестрілка але Слава Богу ніхто не постраждав. Вони осовбодили рядового та поїхали всі на НПУ. Всі були дуже щясливі. На даний момент Сєва був найкращим працівником року.
Кожного дня Сєві видавали полковники та генерал додаткову премію.
Все було гарно у Сєвиному житті.
На цьому все.
Внизу додам картинки мого життя
by-Kovalenko_777
