Олександр народився в місті Харкові, він був єдиною дитиною в сім'ї, брата в нього не було. Його батько працював в Поліцейському відділку міста Харкова, а мати працювала в лікарні. Батьки дуже любили Олександра. Вони розуміли, що йому не вистачає їхньої уваги, але через їхню роботу, вони проводили мало часу з Олександром.
II. Юність:
Коли Олександру виповнилося 6 років, він пішов до школи. Стосунки з однолітками у нього складалися добре, за винятком однієї дівчини. По ній було видно, що вона не з бідної сім'ї, а навпаки, з дуже багатої. Про сім'ю тієї дівчини було дуже мало інформації, але це нікого не цікавило, вона була найкрутішою. Чимось Олександр їй насолив, і вона його ображала.
Олександр був тим самимбешкетником у класі, якого не варто дратувати. Одного разу в школі, коли вони всі були в їдальні,на олександра напали 5 ти класники та побили йго олександр був ябедою і все розповів деректору та вчітелю ібатькам .Батьки вирішили переїхати у Киів і там олександр пішов у нову школу. А вже в новій школі все було добре. Приблизно в 8-му класі в його житті почали складатися труднощі, батько багато пив, мати ж закривала на це очі і багато працювала. Але постійні сварки вдома зробили свою справу.
Після цих подій Олександру довелося самостійно виховувати в собі чоловіка і пообіцяти собі, що він ніколи не буде таким, як його батько.
У підлітковому віці у нього було перше кохання, яке, як він думав, було для нього всім. Але дівчина його просто використовувала. Хоча він був інтровертом, завжди все доводив до кінця і не відкладав все на "інший день". Був мрійником і завжди хотів подружитися. Був розумним і мав розвинену логіку. Коли хтось хворів або не міг щось зробити, Олександр брався допомагати, або взагалі робив всю роботу за когось, тобто, завжди допомагав комусь і не чекав якоїсь вигоди.
III. Доросле життя:
Закінчив 9 класів, вступив до Дніпровського Національного Університету, де навчався на Кібербезпеку і отримав червоний диплом. Закінчив навчання на хірурга і отримав роботу в Німеччині, але через його характер йому там не сподобалося. Взагалі, йому завжди щось не подобалося, через це з дівчатами у нього не складалося, але друзів, яких було не так багато, він завжди міг відстояти. Йому легко давалося вивчення інших мов, тому на зароблені гроші в Німеччині він почав шукати країну, в якій йому буде добре. Був майже у всій Європі, Китаї, Кореї, Мексиці, Швеції. Після багатьох спроб, вирішив повернутися в Україну.
IV. Наш час:
Після повернення Олександра додому, він не став кудись влаштовуватися на роботу, він хотів побути вдома, тому він зайнявся фрілансом і паралельно шукав собі таку професію, яка б йому підходила.
Хлопець він був працьовитий, мужній і розумний, але з жінками у нього не складалося.
Зараз йому 25 років, він не одружений, працює в Укрзалізниці і мріє про сім'ю і нову посаду Начальник укрзалвзниці.
II. Юність:
Коли Олександру виповнилося 6 років, він пішов до школи. Стосунки з однолітками у нього складалися добре, за винятком однієї дівчини. По ній було видно, що вона не з бідної сім'ї, а навпаки, з дуже багатої. Про сім'ю тієї дівчини було дуже мало інформації, але це нікого не цікавило, вона була найкрутішою. Чимось Олександр їй насолив, і вона його ображала.
Олександр був тим самимбешкетником у класі, якого не варто дратувати. Одного разу в школі, коли вони всі були в їдальні,на олександра напали 5 ти класники та побили йго олександр був ябедою і все розповів деректору та вчітелю ібатькам .Батьки вирішили переїхати у Киів і там олександр пішов у нову школу. А вже в новій школі все було добре. Приблизно в 8-му класі в його житті почали складатися труднощі, батько багато пив, мати ж закривала на це очі і багато працювала. Але постійні сварки вдома зробили свою справу.
Після цих подій Олександру довелося самостійно виховувати в собі чоловіка і пообіцяти собі, що він ніколи не буде таким, як його батько.
У підлітковому віці у нього було перше кохання, яке, як він думав, було для нього всім. Але дівчина його просто використовувала. Хоча він був інтровертом, завжди все доводив до кінця і не відкладав все на "інший день". Був мрійником і завжди хотів подружитися. Був розумним і мав розвинену логіку. Коли хтось хворів або не міг щось зробити, Олександр брався допомагати, або взагалі робив всю роботу за когось, тобто, завжди допомагав комусь і не чекав якоїсь вигоди.
III. Доросле життя:
Закінчив 9 класів, вступив до Дніпровського Національного Університету, де навчався на Кібербезпеку і отримав червоний диплом. Закінчив навчання на хірурга і отримав роботу в Німеччині, але через його характер йому там не сподобалося. Взагалі, йому завжди щось не подобалося, через це з дівчатами у нього не складалося, але друзів, яких було не так багато, він завжди міг відстояти. Йому легко давалося вивчення інших мов, тому на зароблені гроші в Німеччині він почав шукати країну, в якій йому буде добре. Був майже у всій Європі, Китаї, Кореї, Мексиці, Швеції. Після багатьох спроб, вирішив повернутися в Україну.
IV. Наш час:
Після повернення Олександра додому, він не став кудись влаштовуватися на роботу, він хотів побути вдома, тому він зайнявся фрілансом і паралельно шукав собі таку професію, яка б йому підходила.
Хлопець він був працьовитий, мужній і розумний, але з жінками у нього не складалося.
Зараз йому 25 років, він не одружений, працює в Укрзалізниці і мріє про сім'ю і нову посаду Начальник укрзалвзниці.
