ЗАКОН УКРАЇНИ
"Про охорону органів влади"
Розділ I. Загальні положення
Стаття 1. Визначення термінів
1.1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1.1.1. Державна охорона — сукупність організаційних, правових, оперативних, розшукових, режимних, технічних та інших заходів, спрямованих на
забезпечення безпеки посадових осіб, органів державної влади та об’єктів, визначених цим Законом.
1.1.2. Посадова особа, щодо якої здійснюється державна охорона — особа, яка займає посаду в органах державної влади, визначених у статті 5 цього Закону, і щодо якої застосовуються заходи державної охорони.
1.1.3. Об’єкти державної охорони — будівлі, споруди, території, транспортні засоби та інші об’єкти, що використовуються органами державної влади або посадовими особами, які підлягають захисту відповідно до цього Закону.
1.1.4. Управління державної охорони України (УДО) — спеціально уповноважений державний орган, що здійснює заходи з охорони органів державної влади, посадових осіб та об’єктів, визначених цим Законом.
1.2. Інші терміни вживаються у значеннях, визначених законодавством України.
Стаття 2. Законодавство про державну охорону
2.1. Діяльність з державної охорони регулюється цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
2.2. У разі суперечності норм цього Закону нормам міжнародних договорів перевага надається міжнародним договорам.
2.3. Нормативно-правові акти, що видаються на виконання цього Закону, не можуть суперечити його положенням.
Стаття 3. Принципи державної охорони
3.1. Діяльність з державної охорони ґрунтується на таких принципах:
3.1.1. законність;
3.1.2. повага до прав і свобод людини та громадянина;
3.1.3. поєднання гласних і негласних методів діяльності;
3.1.4. професійність та компетентність;
3.1.5. безперервність та превентивність заходів безпеки;
3.1.6. взаємодія з іншими органами державної влади та правоохоронними органами.
Стаття 4. Органи, що здійснюють державну охорону
4.1. Державну охорону в Україні здійснює Управління державної охорони України (УДО).
4.2. УДО є спеціально уповноваженим державним органом, що підпорядковується Президенту України та контролюється Верховною Радою України.
4.3. УДО діє на підставі цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Розділ II. Об’єкти державної охорони
Стаття 5. Перелік органів державної влади та посадових осіб, щодо яких здійснюється державна охорона
5.1. Державна охорона забезпечується щодо таких посадових осіб:
5.1.1. Президента України;
5.1.2. Голови Верховної Ради України;
5.1.3. Прем’єр-міністра України;
5.1.4. Голови Конституційного Суду України;
5.1.5. Голови Верховного Суду України;
5.1.6. інших посадових осіб, визначених Президентом України за поданням Голови УДО.
5.2. Державна охорона може надаватися іншим посадовим особам за рішенням Президента України у разі виникнення загрози їх життю чи безпеці.
Стаття 6. Об’єкти, що підлягають охороні
6.1. Об’єктами державної охорони є:
6.1.1. будівлі та території Адміністрації Президента України;
6.1.2. будівлі та території Верховної Ради України;
6.1.3. будівлі та території Кабінету Міністрів України;
6.1.4. будівлі Конституційного Суду України та Верховного Суду України;
6.1.5. резиденції та транспортні засоби, що використовуються посадовими особами, зазначеними в статті 5 цього Закону;
6.1.6. інші об’єкти, визначені Президентом України за поданням Керівника УДО.
6.2. Перелік об’єктів державної охорони може бути змінений за рішенням Президента України.
Розділ III. Функції та повноваження Управління державної охорони України
Стаття 7. Функції Управління державної охорони України
7.1. Основними функціями УДО є:
7.1.1. забезпечення безпеки посадових осіб, зазначених у статті 5 цього Закону;
7.1.2. охорона об’єктів, визначених у статті 6 цього Закону;
7.1.3. запобігання та нейтралізація загроз життю, здоров’ю та безпеці посадових осіб і об’єктів державної охорони;
7.1.4. здійснення оперативно-розшукових заходів для виявлення та припинення протиправних дій;
7.1.5. взаємодія з іншими правоохоронними органами для забезпечення безпеки;
7.1.6. організація та проведення заходів із забезпечення безпеки під час офіційних візитів і публічних заходів;
7.1.7. аналіз і прогнозування потенційних загроз для безпеки посадових осіб та об’єктів державної охорони;
7.1.8. забезпечення захисту інформації, пов’язаної з організацією державної охорони.
Стаття 8. Права Управління державної охорони України
8.1. УДО має право:
8.1.1. застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю в порядку, визначеному законодавством України, у разі безпосередньої загрози життю чи здоров’ю посадових осіб або для захисту об’єктів державної охорони;
8.1.2. проводити перевірку документів, особистий огляд громадян, їх речей, транспортних засобів у межах об’єктів державної охорони;
8.1.3. обмежувати або забороняти рух транспорту та пішоходів на територіях, прилеглих до об’єктів державної охорони;
8.1.4. отримувати від державних органів, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання завдань державної охорони, зокрема доступ до баз даних, що не містять державну таємницю;
8.1.5. використовувати технічні засоби для виявлення загроз безпеці, включаючи системи відеоспостереження, детектори та інші спеціалізовані пристрої;
8.1.6. здійснювати негласні заходи відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»;
8.1.7. залучати співробітників інших правоохоронних органів до виконання завдань за погодженням з їх керівниками;
8.1.8. проводити навчання та тренування для забезпечення готовності особового складу до виконання завдань.
8.2. Права УДО реалізуються виключно в межах, необхідних для виконання функцій, передбачених цим Законом.
Стаття 9. Обов’язки Управління державної охорони України
9.1. УДО зобов’язане:
9.1.1. забезпечувати безпеку посадових осіб та об’єктів державної охорони відповідно до цього Закону;
9.1.2. дотримуватися принципів законності та поваги до прав і свобод людини під час виконання своїх функцій;
9.1.3. своєчасно інформувати Президента України про виявлені загрози безпеці посадових осіб чи об’єктів державної охорони;
9.1.4. забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої в процесі виконання завдань, зокрема інформації, що становить державну таємницю;
9.1.5. співпрацювати з іншими правоохоронними органами та повідомляти про виявлені правопорушення, що не входять до компетенції УДО;
9.1.6. забезпечувати постійне підвищення кваліфікації особового складу та вдосконалення матеріально-технічної бази;
9.1.7. регулярно звітувати перед Президентом України та Верховною Радою України про стан виконання завдань державної охорони.
Розділ IV. Організація та кадрове забезпечення державної охорони
Стаття 10. Структура Управління державної охорони України
10.1. Структура УДО затверджується Президентом України за поданням Керівника УДО.
10.2. До складу УДО входять підрозділи, що відповідають за охорону посадових осіб, об’єктів, оперативно-розшукову діяльність, технічне забезпечення, аналітичну роботу та інші функції, передбачені цим Законом.
10.3. Голова УДО призначається та звільняється Президентом України.
Стаття 11. Особовий склад Управління державної охорони України
11.1. Особовий склад УДО формується з числа військовослужбовців та працівників, які відповідають вимогам, встановленим законодавством України.
11.2. Прийом на службу до УДО здійснюється на конкурсній основі з урахуванням професійних, фізичних та морально-психологічних якостей кандидатів.
11.3. Військовослужбовцям УДО присвоюються спеціальні звання відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
11.4. Проходження служби в УДО регулюється внутрішніми нормативними актами, затвердженими Керівником УДО.
Стаття 12. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення
12.1. Фінансування діяльності УДО здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
12.2. Матеріально-технічне забезпечення УДО включає надання спеціальної техніки, зброї, засобів зв’язку, транспортних засобів та іншого обладнання, необхідного для виконання завдань.
12.3. Порядок фінансування та забезпечення затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Керівника УДО.
Стаття 13. Соціальний захист військовослужбовців Управління державної охорони України
13.1. Військовослужбовці та працівники УДО мають право на соціальні гарантії, передбачені законодавством України, зокрема:
13.1.1. медичне забезпечення;
13.1.2. пенсійне забезпечення;
13.1.3. компенсацію у разі отримання травм чи загибелі під час виконання службових обов’язків;
13.1.4. пільги на житло та інші соціальні гарантії.
13.2. Сім’ям військовослужбовців УДО, які загинули або отримали інвалідність під час виконання службових обов’язків, надається додаткова державна підтримка.
Розділ V. Відповідальність і контроль
Стаття 14. Відповідальність за порушення законодавства про державну охорону
14.1. Порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.
14.2. Посадові особи та громадяни, які перешкоджають діяльності УДО, несуть відповідальність відповідно до закону.
14.3. Військовослужбовці та працівники УДО несуть відповідальність за неправомірне використання своїх повноважень, зокрема за перевищення службових повноважень або порушення прав громадян.
Стаття 15. Прокурорський нагляд
15.1. Нагляд за додержанням законності в діяльності УДО здійснюється органами прокуратури відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
15.2. Прокурорський нагляд не обмежує оперативної діяльності УДО, якщо вона здійснюється в межах закону.
Стаття 16. Громадський контроль
16.1. Громадський контроль за діяльністю УДО здійснюється через громадські організації, засоби масової інформації та інші форми, передбачені законодавством.
16.2. Громадський контроль не може перешкоджати виконанню функцій УДО або розкривати відомості, що становлять державну таємницю.
Розділ VI. Прикінцеві положення
Стаття 17. Набрання чинності законом17.1. Цей Закон набирає чинності одразу після його опублікування.