Закон Західної України
Про судову експертизу
Про судову експертизу
Стаття 1. Судова експертиза
1.1 Судова експертиза — це процесуальна дія, під час якої спеціаліст-експерт досліджує об’єкти, документи або інші матеріали справи з використанням спеціальних знань, щоб надати висновок для суду або слідства.
1.2 Вона застосовується у кримінальному, цивільному, господарському та адміністративному процесах.
Стаття 2. Основні завдання експертизи
2.1 Основні завдання судової експертизи полягають у встановленні фактів та обставин, що потребують спеціальних знань.
2.2 Перевірці достовірності доказів.
2.3 Ідентифікації осіб, речей або явищ.
2.4 Визначенні причин і наслідків подій.
2.5 Оцінці збитків чи шкоди.
2.6 Наданні суду або слідству науково обґрунтованого висновку для прийняття об’єктивного рішення у справі.
Стаття 3. Висновок експерта
3.1 Висновок експерта — це письмовий документ, у якому судовий експерт викладає результати проведеного дослідження та відповіді на питання, поставлені судом або стороною у справі.
Стаття 4. Судовий експерт
4.1 Судовий експерт — це спеціаліст, який має спеціальні знання у певній галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла і уповноважений проводити дослідження матеріалів справи.
4.2 Судовий експерт надає обґрунтований висновок для суду або органів розслідування.
4.3 Судовий експерт залучається тоді, коли для встановлення обставин справи потрібні спеціальні знання.
4.4 Експерт проводить дослідження документів, речових доказів, техніки, слідів, біологічних матеріалів, фінансових документів та інших матеріалів справи.
4.5 Після проведення дослідження експерт складає письмовий висновок експерта.
4.6 Основним завданням судового експерта є об’єктивне та науково обґрунтоване дослідження матеріалів справи.
4.7 Експерт повинен бути незалежним та неупередженим.
Стаття 5. Види судових експертів
5.1 Криміналістичні експерти.
5.2 Судово-медичні експерти.
5.3 Судово-психіатричні експерти.
5.4 Економічні експерти.
5.5 Інженерно-технічні експерти.
5.6 Товарознавчі експерти.
5.7 Інші експерти залежно від галузі спеціальних знань.
Стаття 6. Порядок набуття статусу судового експерта
6.1 Особа повинна здобути відповідну вищу освіту.
6.2 Пройти спеціальну підготовку та стажування.
6.3 Скласти кваліфікаційну атестацію.
6.4 Після цього особа отримує кваліфікацію судового експерта.
6.5 Дані про експерта вносяться до державного реєстру атестованих судових експертів.
Стаття 7. Види судових експертиз
7.1 Криміналістична.
7.2 Судово-медична.
7.3 Судово-психіатрична.
7.4 Економічна.
7.5 Інженерно-технічна.
7.6 Товарознавча.
7.7 Комп’ютерно-технічна.
Стаття 8. Висновок судового експерта
8.1 Висновок судового експерта — це письмовий документ.
8.2 У ньому викладаються результати проведеного дослідження.
8.3 Обґрунтовуються застосовані методи.
8.4 Надаються відповіді на поставлені питання.
Стаття 9. Обов’язки судового експерта
9.1 Провести об’єктивне, всебічне та повне дослідження матеріалів.
9.2 Використовувати науково обґрунтовані методи.
9.3 Надати письмовий та мотивований висновок.
9.4 З’являтися до суду або слідчого за викликом.
9.5 Зберігати таємницю досудового розслідування.
Стаття 10. Відповідальність судового експерта
10.1 Судовий експерт несе кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
10.2 Несе відповідальність за відмову без поважних причин від виконання своїх обов’язків.
10.3 Може нести дисциплінарну або іншу юридичну відповідальність.
Стаття 11. Права судового експерта
11.1 Ознайомлюватися з матеріалами справи.
11.2 Подавати клопотання про надання додаткових матеріалів.
11.3 Бути присутнім під час процесуальних дій.
11.4 Ставити запитання учасникам процесу з дозволу суду або слідчого.
11.5 Зазначати у висновку важливі обставини справи.
11.6 Відмовитися від проведення експертизи у разі недостатності матеріалів.
Стаття 12. Заборони для судового експерта
12.1 Брати участь у дослідженні, якщо експерт зацікавлений у результаті справи.
12.2 Виходити за межі своєї спеціальності.
12.3 Надавати неправдивий висновок.
12.4 Розголошувати інформацію, отриману під час експертизи.
12.5 Приймати неофіційну винагороду.
12.6 Проводити експертизу без внесення до реєстру.
Стаття 13. Порядок проведення судових експертиз
13.1 Призначення експертизи судом або слідчим.
13.2 Визначення об’єктів та питань дослідження.
13.3 Передача матеріалів експерту.
13.4 Проведення дослідження.
13.5 Складання письмового висновку експерта.
13.6 Подання висновку суду або слідчому.
13.7 Участь експерта у судовому засіданні.
Стаття14. Посвідчення судового експерта
14.1 Посвідчення судового експерта — це офіційний документ.
14.2 Він підтверджує статус та кваліфікацію експерта.
14.3 Містить дані про експерта та його спеціальність.
14.4 Містить номер реєстрації в державному реєстрі судових експертів.
15. Заключні положення
1. Це Положення набирає чинності з моменту його офіційного опублікування.
2. Зміни та доповнення вносяться у встановленому законодавством порядку.
Останнє редагування: