- Реєстрування
- 12 Вер 2025
- Дописи
- 2,061
- Реакції
- 569
- Бали
- 409
ЗАКОН ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ про
"Державну службу України з надзвичайних ситуацій"
"Державну службу України з надзвичайних ситуацій"
Розділ I. Загальні положення
Стаття 1. Визначення основних термінів1.1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1.1.1. ДСНС — Державна служба України з надзвичайних ситуацій, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, рятування людей та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на території Західної України.
1.1.2. Генерал ДСНС — вища посадова особа ДСНС, яка здійснює загальне керівництво службою та несе персональну відповідальність за її діяльність.
1.1.3. Старший особовий склад ДСНС — працівники ДСНС, які обіймають керівні посади та наділені Генералом ДСНС повноваженнями уповноважених осіб.
1.1.4. Уповноважена особа — працівник ДСНС з числа старшого особового складу, який має право здійснювати перевірки, складати акти та приписи від імені ДСНС.
1.1.5. Пожежа — неконтрольоване горіння, що завдає або може завдати шкоди життю, здоров'ю людей, майну чи довкіллю.
1.1.6. Невідкладне гасіння пожежі — комплекс дій особового складу ДСНС, спрямованих на негайну локалізацію та ліквідацію пожежі, що здійснюються без попереднього отримання будь-яких дозволів.
1.1.7. Військова частина — військове формування, його підрозділ, територія, будівлі, споруди та об'єкти, що перебувають у користуванні такого формування.
1.1.8. Первинні засоби пожежогасіння — вогнегасники, пожежні щити, пожежні крани, пісок та інші засоби, призначені для початкової ліквідації загорянь.
1.1.9. Державна організація — державний орган, установа, підприємство чи інша організація, що фінансується з державного бюджету або перебуває у державній власності.
1.1.10. Пожежно-технічна експертиза — дослідження обставин, причин виникнення та розвитку пожежі, що проводиться уповноваженими особами ДСНС.
1.2. Інші терміни вживаються у значеннях, визначених законодавством України.
Стаття 2. Принципи діяльності ДСНС
2.1. Діяльність ДСНС ґрунтується на принципах:
2.1.1. пріоритету збереження життя та здоров'я людей;
2.1.2. законності та поваги до прав і свобод людини;
2.1.3. оперативності та невідкладності реагування;
2.1.4. єдиноначальності та дисципліни;
2.1.5. безперешкодності виконання службових обов'язків під час гасіння пожеж та ліквідації надзвичайних ситуацій;
2.1.6. відкритості та підзвітності перед суспільством.
Стаття 3. Завдання ДСНС
3.1. Основними завданнями ДСНС є:
3.1.1. невідкладне гасіння пожеж та рятування людей;
3.1.2. здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки;
3.1.3. проведення пожежно-технічних експертиз та встановлення причин пожеж;
3.1.4. запобігання пожежам та іншим надзвичайним ситуаціям;
3.1.5. ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій та надання допомоги постраждалим;
3.1.6. інформування та навчання населення правилам пожежної безпеки.
Розділ II. Структура та керівництво ДСНС
Стаття 4. Генерал ДСНС4.1. Генерал ДСНС здійснює загальне керівництво діяльністю ДСНС та несе персональну відповідальність за виконання покладених на службу завдань.
4.2. Генерал ДСНС має право:
4.2.1. видавати накази та розпорядження, обов'язкові для виконання всім особовим складом ДСНС;
4.2.2. призначати на посади, звільняти з посад, присвоювати звання та застосовувати заходи заохочення і дисциплінарні стягнення до особового складу ДСНС;
4.2.3. наділяти працівників з числа старшого особового складу повноваженнями уповноважених осіб та позбавляти таких повноважень;
4.2.4. особисто керувати гасінням пожежі та ліквідацією надзвичайної ситуації або призначати керівника гасіння пожежі;
4.2.5. затверджувати плани перевірок, внутрішні положення, інструкції та регламенти ДСНС;
4.2.6. представляти ДСНС у відносинах з державними органами, військовими формуваннями та організаціями;
4.2.7. ініціювати притягнення до відповідальності осіб, які порушують вимоги цього Закону.
4.3. Генерал ДСНС звітує про діяльність служби перед керівництвом держави в порядку, визначеному законодавством.
Стаття 5. Старший особовий склад та уповноважені особи
5.1. До старшого особового складу ДСНС належать працівники, які обіймають керівні посади та мають відповідні звання, визначені Генералом ДСНС.
5.2. Уповноважені особи ДСНС мають право:
5.2.1. керувати гасінням пожежі та діями підлеглого особового складу на місці події;
5.2.2. проводити перевірки державних організацій відповідно до статті 10 цього Закону;
5.2.3. складати акти перевірок, приписи та протоколи про порушення;
5.2.4. проводити пожежно-технічні експертизи;
5.2.5. вимагати від посадових осіб усунення виявлених порушень у визначений строк;
5.2.6. здійснювати доступ на територію об'єктів у випадках, передбачених цим Законом.
5.3. Під час відсутності Генерала ДСНС його обов'язки виконує особа з числа старшого особового складу, визначена наказом Генерала.
5.4. Уповноважена особа зобов'язана мати при собі службове посвідчення та пред'являти його на вимогу, якщо це не перешкоджає невідкладному гасінню пожежі.
Розділ III. Гасіння пожеж та базові повноваження ДСНС
Стаття 6. Право на невідкладне гасіння пожежі6.1. ДСНС має право на невідкладне гасіння пожежі на території Західної України незалежно від форми власності, відомчої належності та режиму доступу до об'єкта.
6.2. Для гасіння пожежі ДСНС не потребує отримання попередніх дозволів, погоджень чи узгоджень від власників, користувачів або керівників об'єктів.
6.3. Керівник гасіння пожежі має право:
6.3.1. визначати тактику гасіння пожежі та розставляти сили і засоби;
6.3.2. обмежувати або забороняти рух транспорту та пішоходів на території, прилеглій до місця пожежі;
6.3.3. вилучати з небезпечної зони людей, тварин та майно, залучати до рятувальних робіт працівників об'єкта;
6.3.4. розбирати конструкції, відключати електропостачання, газопостачання та інші комунікації, якщо це необхідно для гасіння пожежі та рятування людей;
6.3.5. використовувати воду з будь-яких джерел водопостачання незалежно від їх належності;
6.3.6. вимагати від інших служб надання допомоги та сприяння.
6.4. Заходи, визначені цією статтею, застосовуються пропорційно до загрози та лише в обсязі, необхідному для ліквідації пожежі та рятування людей.
Стаття 7. Заборона перешкоджання роботі ДСНС
7.1. Забороняється будь-яке перешкоджання діяльності ДСНС під час гасіння пожеж та ліквідації надзвичайних ситуацій.
7.2. До перешкоджання належить, зокрема:
7.2.1. блокування проїзду або доступу пожежних автомобілів та техніки до місця пожежі;
7.2.2. недопуск уповноважених осіб на територію, у будівлі чи споруди;
7.2.3. невиконання законних вимог керівника гасіння пожежі;
7.2.4. пошкодження або заволодіння спорядженням, технікою та майном ДСНС;
7.2.5. словесні чи фізичні дії, що заважають роботі особового складу;
7.2.6. подання завідомо неправдивого виклику ДСНС.
7.3. Законні вимоги особового складу ДСНС під час гасіння пожежі є обов'язковими для виконання всіма особами, які перебувають на місці події.
7.4. Особи, які перешкоджають роботі ДСНС, можуть бути усунені з місця події, а в разі продовження перешкоджання — затримані за участі правоохоронних органів.
Стаття 8. Доступ ДСНС на територію військових частин
8.1. У разі виникнення пожежі на території військової частини ДСНС має право безперешкодно проїжджати та проходити на територію військової частини без отримання дозволів та без проведення перевірки особового складу ДСНС і техніки.
8.2. Службові особи військової частини, охорона та чергові зобов'язані негайно забезпечити вільний в'їзд та прохід особового складу ДСНС.
8.3. Після ліквідації пожежі командування військової частини повідомляється про факт та обсяг дій ДСНС на території частини.
8.4. Особовий склад ДСНС зобов'язаний не розголошувати відомості, що становлять державну таємницю та стали відомі під час гасіння пожежі на території військової частини.
8.5. Положення цієї статті застосовуються виключно на період гасіння пожежі та ліквідації її безпосередніх наслідків і не поширюються на проведення планових перевірок.
Стаття 9. Доступ ДСНС на приватну власність
9.1. ДСНС має право заходити на територію приватної власності, в тому числі в житлові та нежитлові приміщення, у разі виникнення пожежі для її гасіння та рятування людей.
9.2. ДСНС має право заходити на територію приватної власності після ліквідації пожежі для проведення пожежно-технічної експертизи та встановлення причин пожежі.
9.3. Вхід з метою, передбаченою пунктом 9.2 цього Закону, здійснюється за пред'явленням службового посвідчення уповноваженої особи, із складанням акта огляду місця пожежі.
9.4. Особовий склад ДСНС зобов'язаний докладати всіх можливих зусиль для збереження майна власника під час гасіння пожежі та проведення експертизи.
9.5. Власник або користувач майна зобов'язаний не перешкоджати проведенню експертизи та не знищувати сліди пожежі до завершення експертизи.
Розділ IV. Контроль у сфері пожежної безпеки
Стаття 10. Перевірки державних організацій10.1. ДСНС має право проводити перевірки державних організацій щодо дотримання вимог пожежної безпеки.
10.2. Перевірки проводяться без попереднього завчасного попередження керівництва державної організації та без подання письмових документів, направлень чи інших підстав. Усі вимоги та розпорядження уповноваженої особи під час перевірки можуть надаватися в усній формі.
10.3. Під час перевірки уповноважена особа має право перевіряти:
10.3.1. наявність, справність та придатність вогнегасників і інших первинних засобів пожежогасіння, зокрема перевіряти їх на предмет простроченості;
10.3.2. наявність, актуальність та належне розміщення планів евакуації;
10.3.3. наявність і справність системи пожежної сигналізації та оповіщення;
10.3.4. стан евакуаційних шляхів та виходів, відсутність їх блокування;
10.3.5. наявність пожежних щитів, кранів та доступ до них;
10.3.6. дотримання правил зберігання вибухонебезпечних та легкозаймистих матеріалів;
10.3.7. стан електропроводки та електрообладнання в частині пожежної безпеки;
10.3.8. підготовленість працівників організації до дій у разі пожежі.
10.4. Керівництво державної організації зобов'язане забезпечити безперешкодний допуск уповноважених осіб ДСНС до всіх приміщень організації.
10.5. За результатами перевірки уповноважена особа складає акт, а в разі виявлення порушень — припис із визначенням строку їх усунення.
10.6. Строк усунення порушень визначається уповноваженою особою залежно від їх тяжкості та не може бути меншим за строк, об'єктивно необхідний для їх усунення, за винятком порушень, що створюють безпосередню загрозу життю людей.
10.7. У разі виявлення порушень, що створюють безпосередню загрозу життю людей, уповноважена особа має право вимагати негайного припинення експлуатації відповідного приміщення або обладнання до усунення такої загрози.
10.8. Повторна перевірка щодо виконання припису може проводиться після закінчення строку, визначеного для усунення порушень.
Стаття 11. Права та обов'язки державних організацій
11.1. Державні організації зобов'язані:
11.1.1. утримувати первинні засоби пожежогасіння у справному та непротермінованому стані;
11.1.2. мати актуальні плани евакуації та розміщувати їх у доступних місцях;
11.1.3. забезпечувати справність пожежної сигналізації;
11.1.4. виконувати приписи ДСНС у встановлені строки;
11.1.5. призначати особу, відповідальну за пожежну безпеку.
11.2. Державна організація має право оскаржити дії уповноважених осіб ДСНС у порядку, визначеному статтею 15 цього Закону. Оскарження не зупиняє виконання припису, що стосується безпосередньої загрози життю людей.
Розділ V. Взаємодія та гарантії діяльності ДСНС
Стаття 12. Взаємодія з іншими органами12.1. ДСНС взаємодіє з Національною поліцією, Збройними Силами, медичними службами та іншими органами влади під час гасіння пожеж та ліквідації надзвичайних ситуацій.
12.2. Правоохоронні органи зобов'язані за вимогою керівника гасіння пожежі забезпечити охорону громадського порядку, оточення місця події та безпеку особового складу ДСНС.
12.3. Медичні служби зобов'язані невідкладно надавати допомогу постраждалим на місці пожежі за викликом ДСНС.
Стаття 13. Соціальний та правовий захист особового складу ДСНС
13.1. Особовий склад ДСНС перебуває під захистом держави. Втручання в законну діяльність працівника ДСНС забороняється.
13.2. Шкода, завдана майну під час правомірних дій ДСНС, спрямованих на гасіння пожежі та рятування людей, не відшкодовується особовим складом ДСНС, якщо дії відповідали вимогам цього Закону.
13.3. Працівник ДСНС не несе відповідальності за заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності під час рятування людей.
13.4. Працівники ДСНС мають право на належне матеріальне забезпечення, спорядження та засоби індивідуального захисту.
Розділ VI. Відповідальність
Стаття 14. Відповідальність за порушення Закону14.1. Особи, винні в порушенні цього Закону, несуть відповідальність, передбачену законодавством України.
14.2. Підставами для відповідальності є, зокрема:
14.2.1. перешкоджання діяльності ДСНС, зазначене у статті 7 цього Закону;
14.2.2. недопуск уповноважених осіб ДСНС на об'єкти у випадках, передбачених цим Законом;
14.2.3. невиконання або несвоєчасне виконання приписів ДСНС;
14.2.4. утримання прострочених або несправних засобів пожежогасіння;
14.2.5. відсутність або блокування евакуаційних шляхів, планів евакуації та несправність пожежної сигналізації;
14.2.6. подання завідомо неправдивого виклику ДСНС.
14.3. Службові особи ДСНС, які перевищили свої повноваження або зловживали ними, несуть відповідальність відповідно до закону.
Стаття 15. Оскарження дій ДСНС
15.1. Дії та рішення уповноважених осіб ДСНС можуть бути оскаржені до Генерала ДСНС.
15.2. Рішення Генерала ДСНС може бути оскаржене в судовому порядку.
15.3. Оскарження подається в письмовій формі протягом 10 днів з моменту вчинення оскаржуваних дій.
Розділ VII. Прикінцеві та перехідні положення
Стаття 16. Набуття чинності законом16.1. Цей Закон набирає чинності одразу після його опублікування.
Стаття 17. Перехідні положення
17.1. Державні організації зобов'язані протягом одного місяця з моменту набуття чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність до вимог пожежної безпеки, визначених цим Законом.
17.2. Генерал ДСНС, призначений до набуття чинності цим Законом, продовжує виконувати свої обов'язки до завершення строку своїх повноважень.
17.3. Уповноважені особи, призначені до набуття чинності цим Законом, зберігають свої повноваження.