ВРУ | Закон Західної України про "Діяльність засобів масової інформації"

Стан
В цій темі не можна розміщувати нові відповіді.

Алекс Шнайдер

ГА | Західна Україна
Головний Адміністратор
Реєстрування
6 Жов 2024
Дописи
295
Реакції
130
Бали
88
ЗАКОН УКРАЇНИ
про "Діяльність засобів масової інформації"

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1. Визначення основних термінів
1.1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1.1.1. Медіа — засоби масової інформації, що включають аудіовізуальні, друковані та онлайн-медіа, які здійснюють поширення інформації, зокрема оголошень та реклами, для необмеженого кола осіб.
1.1.2. Медіа-сервіс — сукупність технічних, організаційних і творчих заходів, спрямованих на створення, редагування та поширення інформаційного контенту, включаючи оголошення та рекламу, через медіа.
1.1.3. Суспільне мовлення — аудіовізуальні медіа, створені для забезпечення суспільних інтересів, що фінансуються за рахунок державного бюджету та/або інших джерел, визначених законом.
1.1.4. Оголошення — інформаційне повідомлення, розміщене в медіа, що має на меті інформування про купівлю, продаж, обмін, пошук, рекламу, заходи чи працевлаштування, відповідно до визначених категорій.
1.1.5. Реклама — інформація про особу, товар, послугу чи подію, поширена в будь-якій формі з метою формування або підтримки інтересу до них, включаючи оголошення категорії [Реклама].
1.1.6. Голова прес-центру — особа, відповідальна за контроль діяльності засобів масової інформації як організації, забезпечення дотримання стандартів редагування, відповідності змісту законодавству та вирішення всіх питань, пов’язаних із регулюванням медіа, включаючи рекламу.
1.2. Інші терміни вживаються у значеннях, визначених законодавством України.

Стаття 2. Принципи державної політики у сфері медіа
2.1. Державна політика у сфері медіа, зокрема щодо оголошень та реклами, ґрунтується на принципах:
2.1.1. свободи слова та вираження поглядів;
2.1.2. незалежності медіа від політичного та економічного тиску, за умови контролю з боку Керівника прес-центру;
2.1.3. прозорості діяльності медіа, включаючи редагування оголошень та розміщення реклами;
2.1.4. забезпечення плюралізму думок та інформаційної безпеки;
2.1.5. дотримання граматичних, пунктуаційних та етичних стандартів у змісті оголошень і реклами.

Стаття 3. Завдання державної політики у сфері медіа
3.1. Основними завданнями державної політики є:
3.1.1. сприяння розвитку незалежних і професійних медіа під контролем Голови прес-центру;
3.1.2. забезпечення рівного доступу громадян до інформації, включаючи оголошення та рекламу;
3.1.3. захист інформаційного простору від дезінформації, некоректних оголошень та неетичної реклами;
3.1.4. підтримка суспільного мовлення та стандартів редагування оголошень і реклами.

Стаття 4. Незалежність засобів масової інформації та контроль Голови прес-центру
4.1. Засоби масової інформації є організаційно незалежними у своїй діяльності, але підлягають контролю з боку Голови прес-центру.
4.2. Голова прес-центру забезпечує:
4.2.1. дотримання законодавчих вимог у діяльності медіа, включаючи регулювання реклами;
4.2.2. відповідність змісту оголошень та реклами стандартам редагування;
4.2.3. координацію роботи редакторів щодо забезпечення якості контенту.
4.3. Голова прес-центру призначається відповідно до порядку, визначеного законом, та несе відповідальність за виконання своїх обов’язків перед центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері медіа.


Розділ II. Суб’єкти у сфері медіа

Стаття 5. Види медіа
5.1. До суб’єктів у сфері медіа належать:
5.1.1. Аудіовізуальні медіа — телебачення та радіомовлення, що поширюють оголошення та рекламу на підставі ліцензій, виданих Головою прес-центру.
5.1.2. Друковані медіа — газети, журнали, інші періодичні видання, що публікують оголошення та рекламу відповідно до цього Закону.
5.1.3. Онлайн-медіа — інтернет-видання, що розміщують оголошення та рекламу в електронному форматі.
5.1.4. Постачальники електронних комунікаційних послуг — суб’єкти, що забезпечують технічні умови для функціонування аудіовізуальних медіа.

Стаття 6. Публічні аудіовізуальні медіа
6.1. Суспільне мовлення в Україні здійснюється юридичними особами, створеними відповідно до закону, з метою забезпечення суспільних інтересів.
6.2. Фінансування суспільного мовлення здійснюється за рахунок державного бюджету, благодійних внесків та інших джерел, не заборонених законодавством.
6.3. Управління суспільним мовленням здійснюється незалежною наглядовою радою, склад якої формується за погодженням з Головою прес-центру.
6.4. Суспільне мовлення забезпечує висвітлення питань, що мають значення для суспільства, зокрема культури, освіти, науки та національної безпеки, без розміщення комерційної реклами, крім випадків, передбачених законом.


Розділ III. Вимоги до змісту інформації, оголошень та реклами

Стаття 7. Мова мовлення
7.1. Медіа, що здійснюють діяльність на території України, використовують державну мову як основну для створення та поширення контенту, включаючи оголошення та рекламу.
7.2. Використання інших мов допускається відповідно до квот, визначених Головою прес-центру, з урахуванням потреб національних меншин.
7.3. Медіа зобов’язані забезпечувати доступність контенту для осіб з інвалідністю, зокрема через субтитри та сурдопереклад.

Стаття 8. Регулювання реклами та оголошень у медіа
8.1. Реклама та оголошення у медіа повинні:
8.1.1. відповідати етичним нормам і не вводити в оману споживачів;
8.1.2. бути чітко позначеними як реклама чи оголошення;
8.1.3. не пропагувати насильство, дискримінацію, шкідливі звички або порушувати права людини.
8.2. Обсяг реклами в аудіовізуальних медіа не може перевищувати 15% від загального часу мовлення на годину, крім випадків, визначених Головою прес-центру.
8.3. Забороняється реклама:
8.3.1. товарів чи послуг, заборонених законодавством;
8.3.2. що містить неправдиву або оманливу інформацію;
8.3.3. що порушує морально-етичні норми або ображає гідність осіб.
8.4. Оголошення в медіа підлягають редагуванню відповідно до правил, визначених у статті 10 цього Закону.
8.5. Вартість розміщення реклами та оголошень:
8.5.1. звичайне оголошення — 35 грн/символ;
8.5.2. VIP-оголошення — 300 грн/символ;
8.5.3. реклама — за тарифами, визначеними Головою прес-центру.

Стаття 9. Заборони щодо поширення інформації
9.1. Забороняється поширення інформації, зокрема в оголошеннях та рекламі, що:
9.1.1. закликає до повалення конституційного ладу;
9.1.2. пропагує війну, насильство або дискримінацію;
9.1.3. становить загрозу національній безпеці;
9.1.4. містить дезінформацію або пропаганду держави-агресора;
9.1.5. ображає гравців чи інших осіб, містить неадекватний зміст або є нечитабельним.
9.2. Медіа зобов’язані перевіряти достовірність інформації перед її поширенням.

Стаття 10. Правила редагування оголошень
10.1. Оголошення, розміщені в медіа, підлягають обов’язковому редагуванню під контролем Голови прес-центру відповідно до таких вимог:
10.1.1. дотримання правил граматики та пунктуації, зокрема наявність пробілу після крапки;
10.1.2. відповідність формату оголошень визначеним категоріям: [Нерухомість], [Транспорт], [Робота], [Пошук], [Реклама], [Обмін], [Бізнес], [Ринок], [Захід].
10.2. Специфічні вимоги до редагування оголошень:
10.2.1. У категорії [Нерухомість]: якщо не вказано ціну, додається «Ціна: Договірна»; якщо не вказано місце розташування, зазначається «у Харківській/Дніпропетровській області» для продажу або «у будь-якому місті» для купівлі.
10.2.2. У категорії [Транспорт]: якщо не вказано назву при купівлі, зазначається «Куплю Ваш автомобіль. Бюджет: Вільний»; при зазначенні «Full Tuning» вказується «в максимальній комплектації».
10.2.3. У категорії [Пошук]: якщо не вказано інформацію «Про себе», додається «Про себе: При зустрічі».
10.2.4. У категорії [Ринок]: при продажу/купівлі зброї без зазначення назви редактор вказує «охолощену» або «пневматичну» зброю.
10.3. Вартість розміщення оголошень:
10.3.1. звичайне оголошення — 35 грн/символ;
10.3.2. VIP-оголошення — 300 грн/символ.
10.4. Редактор отримує 2500 грн за редагування одного оголошення.
10.5. Топ-редактор оголошень отримує премію у розмірі 200 000 грн щодня.


Розділ IV. Ліцензування та реєстрація у сфері медіа

Стаття 11. Ліцензування аудіовізуальних медіа
11.1. Діяльність аудіовізуальних медіа здійснюється на підставі ліцензій, виданих Головою прес-центру.
11.2. Порядок видачі, відмови або анулювання ліцензій визначається цим Законом та підзаконними актами.
11.3. Ліцензія видається на строк, визначений Головою прес-центру, але не більше ніж на 7 років.

Стаття 12. Реєстрація друкованих та онлайн-медіа
12.1. Друковані та онлайн-медіа підлягають обов’язковій реєстрації в порядку, визначеному законом, під контролем Головою прес-центру.
12.2. Реєстрація здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері медіа.
12.3. Відмова в реєстрації допускається у разі невідповідності поданих документів вимогам закону або порушення принципів, визначених статтею 2 цього Закону.

Стаття 13. Підстави для анулювання ліцензій та реєстрації
13.1. Ліцензія або реєстрація медіа може бути анульована за рішенням Голови прес-центру у разі:
13.1.1. систематичного порушення вимог цього Закону;
13.1.2. поширення інформації, забороненої статтею 9 цього Закону;
13.1.3. надання недостовірних відомостей під час ліцензування або реєстрації.


Розділ V. Повноваження Голови прес-центру

Стаття 14. Статус і повноваження Голови прес-центру
14.1. Голова прес-центру є особою, що здійснює повне регулювання діяльності медіа в Україні.
14.2. Голова прес-центру:
14.2.1. видає та анулює ліцензії для аудіовізуальних медіа;
14.2.2. здійснює нагляд за дотриманням законодавства у сфері медіа, включаючи рекламу;
14.2.3. встановлює квоти для мови мовлення, реклами та оголошень;
14.2.4. застосовує санкції за порушення законодавства;
14.2.5. координує діяльність редакторів оголошень та реклами;
14.2.6. затверджує стандарти редагування оголошень і реклами.
14.3. Рішення Голови прес-центру є обов’язковими для виконання суб’єктами у сфері медіа.


Розділ VI. Спільне регулювання у сфері медіа

Стаття 15. Саморегуляція медіа
15.1. Медіа можуть створювати органи саморегуляції для розробки етичних стандартів та вирішення спорів, зокрема щодо змісту оголошень і реклами, під контролем Голови прес-центру.
15.2. Органи саморегуляції діють на основі статутів, затверджених їх учасниками та погоджених з Головою прес-центру.

Стаття 16. Співрегулювання
16.1. Співрегулювання здійснюється через взаємодію Головою прес-центру з органами саморегуляції.
16.2. Органи співрегулювання розробляють рекомендації щодо змісту контенту, стандартів журналістики, реклами та захисту прав споживачів інформації.


Розділ VII. Відповідальність за порушення законодавства у сфері медіа

Стаття 17. Види порушень
17.1. Порушеннями законодавства у сфері медіа є:
17.1.1. поширення забороненої інформації, включаючи оголошення чи рекламу з образами, неадекватним змістом або нечитабельним текстом;
17.1.2. порушення умов ліцензії або реєстрації;
17.1.3. недотримання квот щодо мови мовлення, реклами чи оголошень;
17.1.4. недотримання правил редагування оголошень, визначених статтею 10 цього Закону.

Стаття 18. Заходи реагування
18.1. За порушення законодавства Голова прес-центру може застосовувати такі заходи:
18.1.1. приписи щодо усунення порушень;
18.1.2. штрафи у розмірі, визначеному законом;
18.1.3. анулювання ліцензії або реєстрації.
18.2. Рішення про застосування заходів реагування може бути оскаржено в судовому порядку.

Стаття 19. Причини відмови в розміщенні оголошень та реклами
19.1. Оголошення або реклама може бути відхилена за таких умов:
19.1.1. недостатність інформації (наприклад, відсутність вказівки предмета купівлі/продажу);
19.1.2. наявність образ гравців чи інших осіб;
19.1.3. неадекватний зміст (наприклад, пропозиції щодо роздачі віртуальної валюти);
19.1.4. нечитабельність тексту (наприклад, використання латинських символів для кириличних слів).
19.2. Забороняється відхиляти оголошення чи рекламу без обґрунтованої причини або через особисту неприязнь до особи, яка їх подала.


Розділ VIII. Особливості правового регулювання діяльності медіа в умовах збройної агресії

Стаття 20. Обмеження діяльності медіа
20.1. В умовах збройної агресії забороняється поширення інформації, зокрема в оголошеннях та рекламі, що підтримує державу-агресора або виправдовує її дії.
20.2. Медіа зобов’язані надавати пріоритет інформації, що сприяє національній безпеці та обороноздатності України.
20.3. Голова прес-центру може встановлювати додаткові обмеження на діяльність медіа в умовах воєнного стану.

Стаття 21. Захист журналістів та редакторів
21.1. Держава забезпечує захист прав журналістів та редакторів оголошень і реклами, які працюють в умовах збройної агресії.
21.2. Журналісти та редактори мають право на безпечні умови праці та доступ до інформації, необхідної для виконання їхніх професійних обов’язків.


Розділ IX. Прикінцеві та перехідні положення

Стаття 22. Набуття чинності законом
22.1. Цей Закон набирає чинності одразу після його опублікування.

Стаття 23. Перехідні положення
23.1. Медіа, які здійснюють діяльність на момент набуття чинності цим Законом, зобов’язані протягом одного року привести свою діяльність у відповідність до вимог цього Закону, зокрема щодо редагування оголошень та реклами.
23.2. Ліцензії, видані до набуття чинності цим Законом, залишаються чинними до закінчення їх строку дії.
23.3. Голова прес-центру, призначений до набуття чинності цим Законом, продовжує виконувати свої обов’язки до завершення строку їх повноважень.





 
Стан
В цій темі не можна розміщувати нові відповіді.

Хто переглядає цю тему (Всього: 0, Учасників: 0, Гостей: 0)

Угорі