ВРУ | Закон Західної України про Недоторканність

[Алекс Шнайдер]

ЗАКОН ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ
« Про недоторканість »​

Стаття 1. Загальні положення

1. Цей Закон визначає правовий статус недоторканності та владного імунітету осіб, які обіймають ключові посади в органах влади Західної України.
2. Метою недоторканості та владного імунітету є забезпечення стабільного, безперешкодного виконання державних функцій та захисту демократичного устрою.

Стаття 2. Право на державну недоторканість

1. Право на недоторканість мають:

- Президент Західної України;
- Прем’єр-міністр Західної України;
- Радник Президента Західної України;
- Голова Верховної Ради Західної України;
- Верховний Суддя;
- Конституційний Суддя;
- Міністри та їхні заступники;
- Міський голова кожного міста Західної України;
- Заступники міського голови;

2. Особи з недоторканістю не можуть бути:

- затримані чи арештовані,
- піддані обшуку (особистому чи майновому),
- допитані без письмового дозволу Верховної Ради Західної України.

Стаття 3. Владний імунітет

1. Владний імунітет поширюється лише на осіб, які обіймають посади у:

- Верховній Раді Західної України (усі працівники та посадовці, окрім тих, хто має недоторканість);
- Міських радах Західної України (усі посадовці, окрім мера та його заступників, які мають недоторканість).

2. Владний імунітет передбачає:

- Заборону перешкоджати виконанню службових обов’язків;
- Заборону затримання, обшуку або арешту під час виконання обов’язків;
- Можливість затримання лише у разі вчинення правопорушення момент його скоєння.

3. Будь-яке порушення владного імунітету тягне за собою кримінальну відповідальність посадових осіб, які вчинили незаконні дії.

Стаття 4. Порядок зняття недоторканності

1. Недоторканість може бути знята лише рішенням Верховної Ради Західної України не менш як 2/3 голосів від конституційного складу.
2. Підставою для розгляду є подання Генерального прокурора або тимчасової слідчої комісії.

Стаття 5. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з моменту офіційного опублікування.
2. Всі правоохоронні та контролюючі органи зобов’язані забезпечити неухильне дотримання цього Закону.
3. Закони, що суперечать цьому, втрачають чинність з моменту набуття чинності цим Законом.