Схвалено Василь Тітовий | РП Біографія

[Ксандер Каліванов]

Ім'я: Василь
Прізвище: Тітовий
Стать: чоловіча
Країна народження: Україна
Місце народження: Харків
Національність: українець
Дата народження: 11.11.1991
Вік: 33 повних роки

Спойлер: Інша інформація

Сімейний стан: розлучений
Зріст: 175 см
Вага: 82 кг
Мови спілкування: українська, російська
Освіта: незакінчена середня, вища журналістська
Професія: журналіст
Темперамент: холерик
Характер: прямолінійний, цілеспрямований
Соціальний статус: середній
Політичні погляди: націоналістичні
Релігія: атеїст
Рівень фіз.активності: середній
Фобії: клаустрофобія, агорафобія.
Світогляд: реалістичний
Емоційна стабільність: стабільний (після реабілітації)
Адекватність: адекватний
Стиль лідерства: авторитарний
Рівень стресостійкості: високий
Філософія життя: прагматизм
Відношення до мистецтва: цінує документалістику

Розділ 1. Дитинство​

Василь Тітовий народився 11 листопада 1991 року у Харкові, в районі Салтівка, у сім'ї робітників заводу. Мати Василя, Наталя Тітова - працювала прибиральницею на заводі, а батько, Григорій Тітовий - слюсарем у тому ж підприємстві. Родина жила в старій хрущовці на околиці району, і з самого дитинства хлопець стикався з фінансовими труднощами та побутовими проблемами.
З раннього віку Василь познайомився з алкоголем та цигарками. Перші спроби палити він зробив уже в 9 років, за компанію зі старшими хлопцями з двору. Батьки, які самі зловживали алкоголем, не приділяли належної уваги вихованню сина. Василь швидко потрапив під вплив дворової компанії, де замість книжок та навчання цінувалася фізична сила та вміння постояти за себе. Шкільні роки для нього були складними - проблеми з дисципліною, пропуски уроків, конфлікти з вчителями стали звичним явищем.
В оточенні Василя не було людей, які б направили його енергію в конструктивне русло. Замість цього він все більше затверджувався у своєму агресивному та безкомпромісному ставленні до життя. Саме в дитинстві сформувалося його переконання, що світ жорстокий, і вижити в ньому можуть лише сильні.

Розділ 2. Юність​

У 13 років Василя спіткало велике горе - батьки загинули в автокатастрофі, повертаючись додому після святкування на Південному Вокзалі. Хлопець залишився під опікою бабусі, яка проживала в тому ж будинку, але через власний похилий вік та проблеми зі здоров'ям не могла належним чином доглядати за підлітком. Після смерті батьків Василь остаточно втратив інтерес до навчання і, закінчивши лише 7 класів школи, вирішив покинути освіту заради заробітку.
Перша робота Василя - вантажник на Центральному ринку Харкова. Фізично міцний, хоча і невисокий, він швидко освоївся в новому середовищі. Ринок став для нього своєрідною школою життя - там він навчився домовлятися, відстоювати свої інтереси і заробляти гроші. Саме там сформувався його прагматичний світогляд і звичка розраховувати лише на власні сили. Робота вантажником була важкою, але давала можливість утримувати себе і допомагати бабусі з оплатою комунальних послуг. З часом Василь почав підробляти охоронцем у кількох кіосках на тому ж ринку, поступово розширюючи коло своїх контактів.

Розділ 3. Доросле життя та шлюб​

У 19 років Василь познайомився з Оленою, касиркою з супермаркету "АТБ". Стосунки розвивалися швидко, і вже через три місяці вони одружилися. Молода сім'я оселилася в квартирі бабусі Василя, яка на той час вже майже не вставала з ліжка. Василь продовжував працювати на ринку, а також підробляв на будівництвах, зокрема при реконструкції одного з торгових центрів. Однак сімейне життя швидко перетворилося на пекло для Олени. Василь, як і його батько, почав регулярно випивати і в стані алкогольного сп'яніння проявляв агресію до дружини. Вербальні образи переросли у фізичне насильство. Стани, коли Василь повертався додому п'яним і зривав злість на дружині, стали регулярними. Олена терпіла це, оскільки не мала куди піти і боялася залишитися на вулиці.

Розділ 4. Переломний момент​

Життя Василя йшло за усталеним сценарієм протягом багатьох років. Він змінював роботи, але не змінював своїх звичок та ставлення до життя. Після смерті бабусі квартира повністю перейшла у власність Василя, що дало йому відчуття певної стабільності. Олена працювала на двох роботах - касиром в АТБ та прибиральницею в офісному центрі, намагаючись якось зводити кінці з кінцями, оскільки Василь велику частину своїх заробітків пропивав. У 2017 році, після особливо жорстокого випадку домашнього насильства, коли Василь у стані сильного алкогольного сп'яніння зламав дружині ребро, Олена наважилася звернутися до поліції. Після цього інциденту, за рішенням суду, Василя відправили на примусове лікування від алкогольної залежності в наркологічній клініці.

Розділ 5. Трансформація​

Перебування в клініці стало для Василя точкою відліку нового життя. Вперше за багато років він опинився в ситуації, коли був змушений замислитися про своє життя та вчинки. Спілкування з психологами, участь у групах підтримки, а також тривала терапія допомогли йому усвідомити деструктивність своєї поведінки. Після виписки з клініки відносини з Оленою не вдалося відновити - вона подала на розлучення і переїхала до своєї сестри в Київ. Василь залишився сам, але з новим розумінням життя і твердим наміром змінитися. Завдяки програмі соціальної реабілітації, він отримав можливість пройти курси підготовки до вступу у вищий навчальний заклад і вирішив скористатися цим шансом. Перший крок - здобуття атестату про середню освіту через екстерн-тести. Також завдяки інтернету Василь відкрив для себе ще одну несподівану сторінку свого перетворення. Під час пошуків нових ідей та шляхів самовираження він натрапив на таємну спільноту «Бяк». Ніхто за межами цього вузького кола не знає про їхню діяльність, крім учасників спільноти, але Василь став одним із їхніх активних членів.

Розділ 6. Освіта та кар'єрний зріст​

Після отримання атестату Василь вступив до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна на факультет журналістики. Це був сміливий вибір для людини з його біографією, але Василь відчував, що саме в цій сфері зможе використати свій життєвий досвід та нетривіальний погляд на реальність. Навчання давалося нелегко, особливо після такої тривалої перерви, але його цілеспрямованість та прагнення до нового життя допомагали долати труднощі. Вже на третьому курсі він почав підробляти у місцевій газеті, де писав матеріали про соціальні проблеми міста, зокрема алкоголізм та домашнє насильство. Його відверті, часом жорсткі статті, написані з позиції людини, яка пройшла через це, привертали увагу. Після закінчення університету Василь мав палке бажання працювати як репортер у телекомпанії "1+1", висвітлюючи гострі соціальні теми.

Розділ 7. Сьогодення​

Сьогодні Василь Тітовий - відомий журналіст. Василь веде активну громадську діяльність, зокрема працює з організаціями, що борються з домашнім насильством та алкоголізмом. Він регулярно виступає з лекціями перед підлітками з неблагополучних сімей, ділячись своїм досвідом і доводячи, що зміни можливі, якщо є сильне бажання. Василь не приховує своєї історії, вважаючи, що саме відвертість і чесність перед собою та іншими допомогли йому вийти з замкненого кола саморуйнування. Він повністю відмовився від алкоголю і вже 8 років дотримується тверезого способу життя. Василь мріє створити власний медіапроєкт, який би допомагав людям, що опинилися в складних життєвих обставинах, повірити в себе і знайти сили для змін. Він переконаний, що його досвід може стати прикладом для багатьох, хто зараз перебуває в безвиході, і не втрачає надії допомогти якомога більшій кількості людей.

 

[Віталій Петришин]

Вітаю. Ваша біографія схвалена