Дитинство
Василь Романов в дитинстві був звичайною дитиною з села Яблунівка. В них там була хата, жила бідно, тому у них не завжди вистачало грошей на їжу та одяг. З ними разом проживала бабуся Оля, дідусь Олександр та тітка Таня. Маленький Василь дуже сильно любив свою сім'ю. Багато друзів було у хлопчика, тому багато часу він проводив на подвір'ї. З самого малечку, здоров'я у Василя було як у бика, за всі роки життя, він декілька раз хворів і то був невеликий кашель. Бабуся Оля та дідусь Олександр, вчили хлопчину бути добрий та завжди всім допомагати, а ось тітка Таня була вчителькою математики, тому вона вчила Василя їй. Матусю хлопчика звали Діана, доброзичлива та відповідальна людина, працювала в місті вчителькою інформатики та історії України. В неї було дуже мало вільного часу, але вона всіма силами старалася проводити час з маленьким Василем. Крім вчителювання, працювала ще на роботі технічної підтримки одного підприємства але це було тільки по вихідним. Ось так проходило дитинство Василя Романова.
Юність
В 6 років хлопчина пішов до місцевої школи. Вчився відмінно, тому що деякому матеріалу його навчила тітка Таня ще з дитинства. В кінці кожного навчального року, Василь отримував похвальний лист, але в 7-му та 8-му класі він їх не отримав. Тоді хлопчині було 12-13 років. Був перехідний вік та Василь не думав про навчання, а тільки про дівчат та прогулянки на свіжому повітрі. Останні класи хлопець старався вчитися добре, але іноді йому було лінь вчити уроки, тому він їх просто не робив. Матуся Діана як тільки дізналася що хлопець почав погано вчитися, почала його сварити. Василь почав вчитися на 10, 9 та 8 балів. І ось парубок закінчив вже 11-й клас, та здав НМТ на 155 балів. Хлопець давно мріяв поступити в ДНУВС на факультет "Право", і в нього все вийшло. Василь вчився добре, захистив "Бакалавр", та згодом захистив "Магістратуру". Та поступив в медичний університет [ДДМУ]. Захистив "Бакалавр" та "Магістратуру". Та пішов працювати.
Доросле життя
Василь влаштувався в лікарню Мечникова. Там він пройшов стажування 2 місяці. Головним лікарем була Діана Зімачова, ввічлива, водночас строга, але м'яка до своїх співробітників, Василь поважав цю людину, та завжди готов був прийти на допомогу. Заступником головного лікаря був Артем Скакун, ввічливий, іноді строгий, але м'який до співробітників. Кар'єрний ріст у парубка був дуже хороший, і через 1 рік став заступником начальника підрозділу "ШМД". В підрозділі Василь разом зі своїм начальником "Діана Олександрова" набрали хороший колектив, який готовий був прийти на допомогу кожну хвилину. Але з часом, Діана Олександрова стала на заступника головного лікаря, та передала підрозділ ШМД в руки Василя. Парубок продовжував розвивати підрозділ, і в нього це потроху виходило. Через 2 роки, Пан Василь, так його називали в колективі, став на посаду заступника головного лікаря. Він відповідально виконував свої обов'язки, але іноді були зальоти, тому він старався їх якось закривати.
Старший склад лікарні Мечникова
Згодом Діана Олександрова стала головним лікарем, та почала наводити лад в лікарні. Всіх співробітників вона перевірила на необхідні знання, а деяких звільнила, тому що вони крали спирт з складу МОЗ. Разом з Василем, вони дуже сильно здружилися, та допомагали один одному. Пані Ді набрала файних співробітників, які готові були працювати день та ніч для благ лікарні. Але згодом у Пана Василя та Пані Ді, почали падати руки, вони зрозуміли що вже не в силі підняти лікарню на той рівень, на якому вона була, та вони звільнилися.
Теперішній час
Наразі Ді та Василь найкращі друзі, у Пані Ді з'явився чоловік, звати його Петро Романов. Всі троє створили клан, та пробують керувати ним. В вільний час вони грають в ігри та їздять в різні місця та міста. Всі вони багаті, мають мінімум по 10 автомобілів, у кожного є свій котедж, та у кожного на руках по 20 мільйонів.
Василь Романов в дитинстві був звичайною дитиною з села Яблунівка. В них там була хата, жила бідно, тому у них не завжди вистачало грошей на їжу та одяг. З ними разом проживала бабуся Оля, дідусь Олександр та тітка Таня. Маленький Василь дуже сильно любив свою сім'ю. Багато друзів було у хлопчика, тому багато часу він проводив на подвір'ї. З самого малечку, здоров'я у Василя було як у бика, за всі роки життя, він декілька раз хворів і то був невеликий кашель. Бабуся Оля та дідусь Олександр, вчили хлопчину бути добрий та завжди всім допомагати, а ось тітка Таня була вчителькою математики, тому вона вчила Василя їй. Матусю хлопчика звали Діана, доброзичлива та відповідальна людина, працювала в місті вчителькою інформатики та історії України. В неї було дуже мало вільного часу, але вона всіма силами старалася проводити час з маленьким Василем. Крім вчителювання, працювала ще на роботі технічної підтримки одного підприємства але це було тільки по вихідним. Ось так проходило дитинство Василя Романова.
Юність
В 6 років хлопчина пішов до місцевої школи. Вчився відмінно, тому що деякому матеріалу його навчила тітка Таня ще з дитинства. В кінці кожного навчального року, Василь отримував похвальний лист, але в 7-му та 8-му класі він їх не отримав. Тоді хлопчині було 12-13 років. Був перехідний вік та Василь не думав про навчання, а тільки про дівчат та прогулянки на свіжому повітрі. Останні класи хлопець старався вчитися добре, але іноді йому було лінь вчити уроки, тому він їх просто не робив. Матуся Діана як тільки дізналася що хлопець почав погано вчитися, почала його сварити. Василь почав вчитися на 10, 9 та 8 балів. І ось парубок закінчив вже 11-й клас, та здав НМТ на 155 балів. Хлопець давно мріяв поступити в ДНУВС на факультет "Право", і в нього все вийшло. Василь вчився добре, захистив "Бакалавр", та згодом захистив "Магістратуру". Та поступив в медичний університет [ДДМУ]. Захистив "Бакалавр" та "Магістратуру". Та пішов працювати.
Доросле життя
Василь влаштувався в лікарню Мечникова. Там він пройшов стажування 2 місяці. Головним лікарем була Діана Зімачова, ввічлива, водночас строга, але м'яка до своїх співробітників, Василь поважав цю людину, та завжди готов був прийти на допомогу. Заступником головного лікаря був Артем Скакун, ввічливий, іноді строгий, але м'який до співробітників. Кар'єрний ріст у парубка був дуже хороший, і через 1 рік став заступником начальника підрозділу "ШМД". В підрозділі Василь разом зі своїм начальником "Діана Олександрова" набрали хороший колектив, який готовий був прийти на допомогу кожну хвилину. Але з часом, Діана Олександрова стала на заступника головного лікаря, та передала підрозділ ШМД в руки Василя. Парубок продовжував розвивати підрозділ, і в нього це потроху виходило. Через 2 роки, Пан Василь, так його називали в колективі, став на посаду заступника головного лікаря. Він відповідально виконував свої обов'язки, але іноді були зальоти, тому він старався їх якось закривати.
Старший склад лікарні Мечникова
Згодом Діана Олександрова стала головним лікарем, та почала наводити лад в лікарні. Всіх співробітників вона перевірила на необхідні знання, а деяких звільнила, тому що вони крали спирт з складу МОЗ. Разом з Василем, вони дуже сильно здружилися, та допомагали один одному. Пані Ді набрала файних співробітників, які готові були працювати день та ніч для благ лікарні. Але згодом у Пана Василя та Пані Ді, почали падати руки, вони зрозуміли що вже не в силі підняти лікарню на той рівень, на якому вона була, та вони звільнилися.
Теперішній час
Наразі Ді та Василь найкращі друзі, у Пані Ді з'явився чоловік, звати його Петро Романов. Всі троє створили клан, та пробують керувати ним. В вільний час вони грають в ігри та їздять в різні місця та міста. Всі вони багаті, мають мінімум по 10 автомобілів, у кожного є свій котедж, та у кожного на руках по 20 мільйонів.
Ось так історія підбігає кінцю, але вони все одно найдуть собі пригоди, та як завжди будуть дружити та проводити час разом...
Кінець
Кінець
