Ім'я Прізвище: Влад Лисов (Українець)
Місце народження: Україна, Київ
Дата народження: 14.08.1993
Батьки: Ольга Степаненко Дмитро Степаненко
Вага: 87 кг.
Зріст: 190 см.
Початок:?
Влад народився в столиці України. У місті вічних вогнів, дорогих автівок і людей, які вічно поспішають кудись у костюмах. У дитинстві він не надавав цьому значення і не розумів, навіщо вони кудись біжать у дощ? Адже це Київ - тут свобода. Сім'я Влада була не найбагатшою і не могла собі дозволити багато чого, але, батько, Дмитро, намагався робити все, щоб сім'я почала жити як нормальні люди. Що ж, давайте почнемо зі складу розуму, яким Влад не був обділений і вчився досить добре для свого віку, але, був обділений увагою та популярністю, до тих пір, поки не почав грати у футбольній команді, але про це трохи пізніше.Одного разу, в один звичайний день, коли нічого не віщувало лиха, з восьмирічним Владом сталося страшне, що дуже вплинуло на його характер і особистість в цілому... Влад спускався в їдальню, щоб з'їсти обід який йому приготувала Ольга. Половинка бутерброда, акуратно підрізана по діагоналі. Адже грошей тоді сім'ї не вистачало і довелося віддавати другу половинку батьку Дмитру. І ось, спустившись у зал, його зустріла "та сама" компанія задир, яка є майже в кожній школі та кожному класі. Денис, Павло і Олег, так звали тих хлопців. Під добрим ім'ям вони підійшли до Влада і сказали, що він крутий і вони хочуть взяти його з собою в занедбаний будинок, на що Влад не довго думаючи погодився, адже хто не хоче в такому віці бути в крутій компанії? Даремно він погодився... Прийшовши в будинок і трохи поблукавши у ньому, компанія попросила Влада перевірити темне приміщення і після того, як Влад зайшов усередину, вони його зачинили всередині, після чого знущалися і пішли, так і не відчинивши двері. Протягом близько десятої години Влад був один, у приміщенні 2х1, яким виявилася комора. Бідний Влад. Ніхто не чув ні його криків не благання про допомогу, та й телефону у нього не було, через відсутність таких грошей у сім'ї... Врятувало Влада тільки те, що він так і не встиг з'їсти свій обід. І ось, самотній хлопчисько, з маленьким бутербродом у руках і залитими сльозами на очах, мовчки сидить у кутку, притулившись до стіни від холоду і намагаючись зігріти себе, відкушуючи лише маленький шматочок від сандвіча, щоб не з'їсти його швидко. Він уже змирився з тим, що ніхто його не знайде, почав тремтіти від того, що він закритий і в темряві. Не знаходив собі місця через паніку і просто повільно відключився.І ось, об 11-ї години вечора він почув шум, який був десь у передпокої, потім почув шум за дверима. Зі страху, Влад притулився до темного кута ще щільніше. Адже він не знав, хто це може бути у занедбаному будинку. Але, відчинилися двері і світло засліпило очі Владу. Це було світло від ліхтаря, який тримав поліцейський. Як виявилося, Влада шукали близько 8 годин, коли мати почала хвилюватися, що він не прийшов додому. Поліцейський підійшов до Влада і простяг руку, сказавши йому, що все гаразд і позаду, що боятися більше нічого і зараз він відведе його до матері. Щастю Ольги не було меж, коли поліцейський вивів його з дому на руках. Офіцер, підійшовши до Ольги, передав їй Владу. Влад вчепився в матір так сильно, що не хотів її відпускати, здавалося б, вічність... Але з радістю приходить і біда. У Влада з'явилася недуга, клаустрофобія.
Поговоримо про батьків:
— Батько Руслана, Дмитро, був дуже працездатним, але не освіченим, у зв'язку з чим завжди наставляв Влада вчитися і завжди думати наперед, особливо після випадку з занедбаним будинком. Він працював не покладаючи рук, і вже незабаром почав приносити додому хороші гроші, але невідомо звідки.
— Мати Руслана, Ольга, була просто чудовою жінкою, добра, мила і завжди готова вислухати і допомогти. З батьком Влада вона зустрілася в кафе, коли брала в нього замовлення. Часто відчуває біль у грудях, але не надає цьому значення, адже коштів на дослідження немає.
Підлітковий час та його подальше:
Влад вже став дорослішим і перейшов у старші класи, де вибирав ті заняття, які вважав потрібними та корисними. Але, після того випадку, він зрозумів, що головне не тільки що в голові, а й зовні, після чого і почав займатися у футбольній команді і ходити на тренування, і навіть непогано себе проявляв, у зв'язку з чим почав користуватися популярністю в школі . Почав захоплюватися байками і загалом індустрією.Влад любив допомагати людям. Будь то допомога з уроками або з переїздом, навіть просто підставити груди, щоб захистити слабких, адже пам'ятав, як це бути слабким. Бувоброзичливий і відгукувався завжди. Але, якось і в нього трапилися неприємності та біда, про яке докладніше ми дізнаємося пізніше.
Владу вже 18 років, він отримав права і позбувся зайвому йому паспорту і вважав себе дорослим, хоч і поголений налисо, проте, почуття давали о собі знати. Вступив до коледжу акторської майстерності за рахунок держави, завдяки оцінкам у школі та успіхам у футбольній команді.Влад непогано справлявся з навчанням. Також брав участь у житті футбольної команди і вивчав додаткову мову, Польську, оскільки в Україні величезне скупчення емігрантів.Прогулюючись містом, Влад побачив будівлю, над якою красувалася вивіска "Родина", а на парковці стояла купа різних байків, які Р Влад довго оглядав. Через пару хвилин, з будівлі вийшов хлопець, у крутій шкіряній куртці та нашивками поверх неї. Їх було не порахувати, але головну нашивку на спині він помітив великий орлан з підписом Родина. Хлопець різко підірвався до Влада з криком "А ну провалюй від байків!" На що Влад бурхливо зреагував і різко зупинив хлопця, схопивши за плечі і видавши, "Я не збираюся їх красти, просто дивився! Заспокойся, мужик!". Хлопець заспокоївся і почав діалог з Владом, в якому він висловив свою любов до байків та індустрії загалом, що хотів би колись теж отримати собі класний чоп і бути частиною чогось більшого, на що хлопець йому відповів лише, "При бажанні , можна досягти всього. Навіть нагнути все місто! Так що, намагайся і обов'язково досягнеш мети." Влад і Артем дуже потоваришували за діалог і Артем запросив його якось прийти і посидіти за кухлем пива в клаб-хаусі. На що Влад був вдячний та обіцяв прийти.Через кілька днів Влад вирішив відвідати Артема в клаб-хаусі. Зайшовши, він почув дикий запах алкоголю та трави, на що трохи зніяковів і пройшов далі. Зустрівши Артема, вони тісно потоваришував. Через час, коли Влад проміняв роботу кур'єра на роботу бармена в через місяць роботи, глибокої ночі Артем покликав Руслана за ним. Руслан вийшов з бару і подався за ним. Артем сів у свій автомобіль, потім вони поїхали до безлюдного пірсу, де на нього чекали хлопці з клубу. Ярослав та Борис у главі і Артем сказав йому вийти і привітатись. Влад спокійно вийшов з машини, почувши щось недобре і не дарма. Артем дістав ПМ з-за спини і наставив до спини Влад, вказавши йому йти до урвища. Влад був шокований і не міг видавити з себе і слова, але говорити і не потрібно було. За нього говорив Борис, який поставив йому, здавалося б, чітке питання, "Скільки нині легаві малоліткам платять, га?!" на що шоковано Влад відповів "А мені те чому потрібно знати? Я жодного з них і не знаю." . Після короткого діалогу, Борис кивнув Артему, після чого той опустив пістолет і прибрав його за спину. Це була лише перевірка, як виявилося і Влад її пройшов, на відміну від його психіки, яка похитнулася, адже все його життя ніби пролетіло в одну мить.Сміючись і довго підколюючи Влада, Ярослав дістав з багажника машини косуху з нашивками,
після чого сказав Владу приміряти її і дати відповідь, чи згоден він бути частиною сім'ї і жити за законами та правилами свободи, а не тому, чого навчає уряд, Влад підозрював, що негативна відповідь дасть про себе знати у вигляді кулі в голову і дрібної риби в океані, тому погодився і стати частиною сім'ї, змінити прізвище, та набити татуювання але то все потім. У справи кримінальні вважав краще не лізти, хоч і платили за них у рази більше.
Переломний момент:
Різдвяний ранок був не за горами, а продуктів на потрібний день не вистачало, тоді Оксана та Влад вирішили сходити в торговий центр за продуктами та подарунками для гостей і родичів. Але, назад назад у Оксани стався інфаркт. Перехожі не дуже й намагалися допомогти, проте, благо офіцери поліції були поблизу і швидко відвезли її до клініки. У клініці їй діагностували тромб, якого треба позбутися, але грошей на таку операцію у сім'ї не було, тому єдине, що він міг, це попросити допомоги у тих, кому він уже допомагав. Але ніхто так і не погодився допомогти, навіть гривнею. Руслану довелося діяти самому і робити висновки, що йому дорожче. Його свобода, яку він так шанує в Україні, або життя матері. Але хіба це
Рішення Влада було твердим, він став на шлях злочинного світу клубу та почав заробляти гроші на лікування матері. Але, дався взнаки цей момент досить сильно на Владу. Він перестав любити прогулянки, вечірки і навіть перестав бути в центрі уваги, оскільки йому стала байдужа думка оточуючих і оточуючі в цілому. Для нього була лише сім'я і лише. Нарешті, зібравши потрібну суму грошей, він зміг сплатити лікування матері, але звідки гроші вирішив промовчати і сказав, що взяв кредит.
Зрада чи відчайдушний крок?
Владу вже 24 роки. Він повноцінний член клубу і робив багато заради нього. Розбій, вибивання грошей, погрози вбивством та багато іншого доводилося йому робити, але, Владу було вже начхати на волю, адже її немає в прогнилій системі, як він вважав тоді. Руслан купив собі старий байк, який кректав з усіх дірок, яких можна. А коли двигун заводився, то звук був просто комічний до жаху. Цей звук був схожий на останній крик гусака, який ледве видавив із себе цей звук. Влад обзавівся татуюванням Орлана на лівому передпліччі з символікою "Родина" і був гордий.Артем і Влад стали вже кращими друзями, які були не розлий вода. Будь-яка справа йшла через них двох, і робили вони свою справу майстерно і без найменших проколів. Але одна справа пішла не зовсім за планом Владу. Якось уранці, проїжджаючи повз бар "Янголи" він помітив Бориса, який з кимось спілкувався. Він придивився до чоловіка поруч, ним виявився легавий, якому Борис здавав членів мотоклубів Янголи та Родина. То був брудний хід. Він відкуповувався від закону за рахунок чужих життів. "Хіба це він називає свободою у клаб хаусі?" подумав Влад і завів байк. Ох даремно ... Адже цей "унікальний" у своєму роді звук почув Борис і різко повернув погляд на байк Влада. Влад поїхав з місця. Але до бару він не повернувся.
Наступного дня, рано-вранці Владу зателефонував Артем. Втомленим і сонним голосом Влад відповів на дзвінок, сидячи напівголим на ліжку. "Влад, я не знаю що ти накоїв, але, Борис хоче прибрати тебе. Зустрінемось у КФС на Майбутній через годину. Чекаю!". Через годину, Влад у чорному худі з глибокими кишенями зустрівся з Артемом, тримаючи руки в кишені, у правому з яких був Форт. Трохи озирнувшись на всі боки Влад сказав, що якщо це знову підстава, то цього разу першим вистрілить він, вказавши поглядом на праву кишеню. Артем заспокоїв Влада і нагадав через що вони разом пройшли і запропонував йому вихід із ситуації, зробити підставне вбивство, але що трапилося, він не хотів знати. Поспілкувавшись на тему, вони дійшли висновку, що там, де все почалося, там і закінчиться, але стріляти буде Артем. Точні три постріли в груди в металеву пластину в 3/16 міліметри, яку Влад придбає в будівельному магазині на шляху додомуІ ось, вечір. "Несподіваний" дзвінок Владу від Артема, який каже, що потрібно допомогти зі справою. Влад приїжджає до клаб-хауса, потім вони їдуть до пірсу, де їх зустріли ще двоє членів клубу. Артем наставив на Влада пістолет і знову попросив його підійти до краю пірсу. Влад лише почав жартувати, мовляв, проходили вже, що далі? І підійшов до краю пірсу. Артем попросив його розвернутися обличчям до нього, на що Влад лише пирхнув і розвернувся спиною до урвища. Член мотоклубу в один голос сказали "Ми не терпимо тих, хто зрадив сім'ю." і Артем вистрілив три кулі в груди Владу. Влад після пострілів упав до низу, в річку і не випливав протягом хвилини. Члени мотоклубу подивилися вниз і лише плюнули. Мізків почекати понад десять секунд у них не вистачило. Влад, будучи під водою і корчучись від болю зняв із себе пластину і вириваючи її з себе ненароком пройшовся гострим краєм по лівому оку, потім почав повільно випливати, відчуваючи пекельну біль у ребрах. Але бажання залишитися в живих було сильніше за біль. Він виплив із води і доповз до суші.
Я ненавиджу це місто:
Після того, що сталося, Влад дійшов до лікарні, де йому допомогли з його травмою, але він так і не повернувся в хаос, а лише зрозумів, що настав час продавати все що є і валити до біса з цього міста. Зібравши всі потрібні речі та продавши майно, Влад купив квиток в один кінець до нового світу у Хмельницькому, де й прожив майже чотири роки. Власноруч звів татуювання на передпліччі, зробив татуювання на шрамі під лівим оком та багато інших, а також відростив довгі дреди. Отримав ліцензію на зброю, навіть купив собі Магнум, щоб бути у всеозброєнні, оскільки за чутками, те місто, куди він приїхав, не дуже й доброзичливе. Зняв квартирку, купив машину і робив усе, щоб досягти своєї мети та помститися. Єдине, що спало на думку Вдажа, повірити в правосуддя і допомогти поліції та СБУ. Але яким чином ще не вирішив, може і через кримінал знов...
Відмінні риси:
1. Шрам на все ліве око та татуювання під нею "BB"
2. Татуювання на шиї;
3. Забиті рукави на обох руках;
4. Шрам від опіку на лівому передпліччі замість татуювання орлана.
5. Вічно носить чорні окуляри та капелюх, приховуючи оправою від окуляр шрам на обличчі. Видно лише татуювання під оправою.
6. Любить заправляти штани у взуття.
Психологічний портрет:
1. Похмурість.
2. Розважливість.
3. Прямолінійність.
4. Серйозність.
5. Клаустрофобія.
Фундаментальний багаж здібностей та знань:
1. Вміє відігравати роль, коли йому це потрібно. [Навчений у коледжі].
2. Знає Польську мову. [Навчений у коледжі].
3. Має ліцензію на вогнепальну зброю та саму зброю. Вміє нею користуватись.
Місце народження: Україна, Київ
Дата народження: 14.08.1993
Батьки: Ольга Степаненко Дмитро Степаненко
Вага: 87 кг.
Зріст: 190 см.
Початок:?
Влад народився в столиці України. У місті вічних вогнів, дорогих автівок і людей, які вічно поспішають кудись у костюмах. У дитинстві він не надавав цьому значення і не розумів, навіщо вони кудись біжать у дощ? Адже це Київ - тут свобода. Сім'я Влада була не найбагатшою і не могла собі дозволити багато чого, але, батько, Дмитро, намагався робити все, щоб сім'я почала жити як нормальні люди. Що ж, давайте почнемо зі складу розуму, яким Влад не був обділений і вчився досить добре для свого віку, але, був обділений увагою та популярністю, до тих пір, поки не почав грати у футбольній команді, але про це трохи пізніше.Одного разу, в один звичайний день, коли нічого не віщувало лиха, з восьмирічним Владом сталося страшне, що дуже вплинуло на його характер і особистість в цілому... Влад спускався в їдальню, щоб з'їсти обід який йому приготувала Ольга. Половинка бутерброда, акуратно підрізана по діагоналі. Адже грошей тоді сім'ї не вистачало і довелося віддавати другу половинку батьку Дмитру. І ось, спустившись у зал, його зустріла "та сама" компанія задир, яка є майже в кожній школі та кожному класі. Денис, Павло і Олег, так звали тих хлопців. Під добрим ім'ям вони підійшли до Влада і сказали, що він крутий і вони хочуть взяти його з собою в занедбаний будинок, на що Влад не довго думаючи погодився, адже хто не хоче в такому віці бути в крутій компанії? Даремно він погодився... Прийшовши в будинок і трохи поблукавши у ньому, компанія попросила Влада перевірити темне приміщення і після того, як Влад зайшов усередину, вони його зачинили всередині, після чого знущалися і пішли, так і не відчинивши двері. Протягом близько десятої години Влад був один, у приміщенні 2х1, яким виявилася комора. Бідний Влад. Ніхто не чув ні його криків не благання про допомогу, та й телефону у нього не було, через відсутність таких грошей у сім'ї... Врятувало Влада тільки те, що він так і не встиг з'їсти свій обід. І ось, самотній хлопчисько, з маленьким бутербродом у руках і залитими сльозами на очах, мовчки сидить у кутку, притулившись до стіни від холоду і намагаючись зігріти себе, відкушуючи лише маленький шматочок від сандвіча, щоб не з'їсти його швидко. Він уже змирився з тим, що ніхто його не знайде, почав тремтіти від того, що він закритий і в темряві. Не знаходив собі місця через паніку і просто повільно відключився.І ось, об 11-ї години вечора він почув шум, який був десь у передпокої, потім почув шум за дверима. Зі страху, Влад притулився до темного кута ще щільніше. Адже він не знав, хто це може бути у занедбаному будинку. Але, відчинилися двері і світло засліпило очі Владу. Це було світло від ліхтаря, який тримав поліцейський. Як виявилося, Влада шукали близько 8 годин, коли мати почала хвилюватися, що він не прийшов додому. Поліцейський підійшов до Влада і простяг руку, сказавши йому, що все гаразд і позаду, що боятися більше нічого і зараз він відведе його до матері. Щастю Ольги не було меж, коли поліцейський вивів його з дому на руках. Офіцер, підійшовши до Ольги, передав їй Владу. Влад вчепився в матір так сильно, що не хотів її відпускати, здавалося б, вічність... Але з радістю приходить і біда. У Влада з'явилася недуга, клаустрофобія.
Поговоримо про батьків:
— Батько Руслана, Дмитро, був дуже працездатним, але не освіченим, у зв'язку з чим завжди наставляв Влада вчитися і завжди думати наперед, особливо після випадку з занедбаним будинком. Він працював не покладаючи рук, і вже незабаром почав приносити додому хороші гроші, але невідомо звідки.
— Мати Руслана, Ольга, була просто чудовою жінкою, добра, мила і завжди готова вислухати і допомогти. З батьком Влада вона зустрілася в кафе, коли брала в нього замовлення. Часто відчуває біль у грудях, але не надає цьому значення, адже коштів на дослідження немає.
Підлітковий час та його подальше:
Влад вже став дорослішим і перейшов у старші класи, де вибирав ті заняття, які вважав потрібними та корисними. Але, після того випадку, він зрозумів, що головне не тільки що в голові, а й зовні, після чого і почав займатися у футбольній команді і ходити на тренування, і навіть непогано себе проявляв, у зв'язку з чим почав користуватися популярністю в школі . Почав захоплюватися байками і загалом індустрією.Влад любив допомагати людям. Будь то допомога з уроками або з переїздом, навіть просто підставити груди, щоб захистити слабких, адже пам'ятав, як це бути слабким. Бувоброзичливий і відгукувався завжди. Але, якось і в нього трапилися неприємності та біда, про яке докладніше ми дізнаємося пізніше.
Владу вже 18 років, він отримав права і позбувся зайвому йому паспорту і вважав себе дорослим, хоч і поголений налисо, проте, почуття давали о собі знати. Вступив до коледжу акторської майстерності за рахунок держави, завдяки оцінкам у школі та успіхам у футбольній команді.Влад непогано справлявся з навчанням. Також брав участь у житті футбольної команди і вивчав додаткову мову, Польську, оскільки в Україні величезне скупчення емігрантів.Прогулюючись містом, Влад побачив будівлю, над якою красувалася вивіска "Родина", а на парковці стояла купа різних байків, які Р Влад довго оглядав. Через пару хвилин, з будівлі вийшов хлопець, у крутій шкіряній куртці та нашивками поверх неї. Їх було не порахувати, але головну нашивку на спині він помітив великий орлан з підписом Родина. Хлопець різко підірвався до Влада з криком "А ну провалюй від байків!" На що Влад бурхливо зреагував і різко зупинив хлопця, схопивши за плечі і видавши, "Я не збираюся їх красти, просто дивився! Заспокойся, мужик!". Хлопець заспокоївся і почав діалог з Владом, в якому він висловив свою любов до байків та індустрії загалом, що хотів би колись теж отримати собі класний чоп і бути частиною чогось більшого, на що хлопець йому відповів лише, "При бажанні , можна досягти всього. Навіть нагнути все місто! Так що, намагайся і обов'язково досягнеш мети." Влад і Артем дуже потоваришували за діалог і Артем запросив його якось прийти і посидіти за кухлем пива в клаб-хаусі. На що Влад був вдячний та обіцяв прийти.Через кілька днів Влад вирішив відвідати Артема в клаб-хаусі. Зайшовши, він почув дикий запах алкоголю та трави, на що трохи зніяковів і пройшов далі. Зустрівши Артема, вони тісно потоваришував. Через час, коли Влад проміняв роботу кур'єра на роботу бармена в через місяць роботи, глибокої ночі Артем покликав Руслана за ним. Руслан вийшов з бару і подався за ним. Артем сів у свій автомобіль, потім вони поїхали до безлюдного пірсу, де на нього чекали хлопці з клубу. Ярослав та Борис у главі і Артем сказав йому вийти і привітатись. Влад спокійно вийшов з машини, почувши щось недобре і не дарма. Артем дістав ПМ з-за спини і наставив до спини Влад, вказавши йому йти до урвища. Влад був шокований і не міг видавити з себе і слова, але говорити і не потрібно було. За нього говорив Борис, який поставив йому, здавалося б, чітке питання, "Скільки нині легаві малоліткам платять, га?!" на що шоковано Влад відповів "А мені те чому потрібно знати? Я жодного з них і не знаю." . Після короткого діалогу, Борис кивнув Артему, після чого той опустив пістолет і прибрав його за спину. Це була лише перевірка, як виявилося і Влад її пройшов, на відміну від його психіки, яка похитнулася, адже все його життя ніби пролетіло в одну мить.Сміючись і довго підколюючи Влада, Ярослав дістав з багажника машини косуху з нашивками,
після чого сказав Владу приміряти її і дати відповідь, чи згоден він бути частиною сім'ї і жити за законами та правилами свободи, а не тому, чого навчає уряд, Влад підозрював, що негативна відповідь дасть про себе знати у вигляді кулі в голову і дрібної риби в океані, тому погодився і стати частиною сім'ї, змінити прізвище, та набити татуювання але то все потім. У справи кримінальні вважав краще не лізти, хоч і платили за них у рази більше.
Переломний момент:
Різдвяний ранок був не за горами, а продуктів на потрібний день не вистачало, тоді Оксана та Влад вирішили сходити в торговий центр за продуктами та подарунками для гостей і родичів. Але, назад назад у Оксани стався інфаркт. Перехожі не дуже й намагалися допомогти, проте, благо офіцери поліції були поблизу і швидко відвезли її до клініки. У клініці їй діагностували тромб, якого треба позбутися, але грошей на таку операцію у сім'ї не було, тому єдине, що він міг, це попросити допомоги у тих, кому він уже допомагав. Але ніхто так і не погодився допомогти, навіть гривнею. Руслану довелося діяти самому і робити висновки, що йому дорожче. Його свобода, яку він так шанує в Україні, або життя матері. Але хіба це
Рішення Влада було твердим, він став на шлях злочинного світу клубу та почав заробляти гроші на лікування матері. Але, дався взнаки цей момент досить сильно на Владу. Він перестав любити прогулянки, вечірки і навіть перестав бути в центрі уваги, оскільки йому стала байдужа думка оточуючих і оточуючі в цілому. Для нього була лише сім'я і лише. Нарешті, зібравши потрібну суму грошей, він зміг сплатити лікування матері, але звідки гроші вирішив промовчати і сказав, що взяв кредит.
Зрада чи відчайдушний крок?
Владу вже 24 роки. Він повноцінний член клубу і робив багато заради нього. Розбій, вибивання грошей, погрози вбивством та багато іншого доводилося йому робити, але, Владу було вже начхати на волю, адже її немає в прогнилій системі, як він вважав тоді. Руслан купив собі старий байк, який кректав з усіх дірок, яких можна. А коли двигун заводився, то звук був просто комічний до жаху. Цей звук був схожий на останній крик гусака, який ледве видавив із себе цей звук. Влад обзавівся татуюванням Орлана на лівому передпліччі з символікою "Родина" і був гордий.Артем і Влад стали вже кращими друзями, які були не розлий вода. Будь-яка справа йшла через них двох, і робили вони свою справу майстерно і без найменших проколів. Але одна справа пішла не зовсім за планом Владу. Якось уранці, проїжджаючи повз бар "Янголи" він помітив Бориса, який з кимось спілкувався. Він придивився до чоловіка поруч, ним виявився легавий, якому Борис здавав членів мотоклубів Янголи та Родина. То був брудний хід. Він відкуповувався від закону за рахунок чужих життів. "Хіба це він називає свободою у клаб хаусі?" подумав Влад і завів байк. Ох даремно ... Адже цей "унікальний" у своєму роді звук почув Борис і різко повернув погляд на байк Влада. Влад поїхав з місця. Але до бару він не повернувся.
Наступного дня, рано-вранці Владу зателефонував Артем. Втомленим і сонним голосом Влад відповів на дзвінок, сидячи напівголим на ліжку. "Влад, я не знаю що ти накоїв, але, Борис хоче прибрати тебе. Зустрінемось у КФС на Майбутній через годину. Чекаю!". Через годину, Влад у чорному худі з глибокими кишенями зустрівся з Артемом, тримаючи руки в кишені, у правому з яких був Форт. Трохи озирнувшись на всі боки Влад сказав, що якщо це знову підстава, то цього разу першим вистрілить він, вказавши поглядом на праву кишеню. Артем заспокоїв Влада і нагадав через що вони разом пройшли і запропонував йому вихід із ситуації, зробити підставне вбивство, але що трапилося, він не хотів знати. Поспілкувавшись на тему, вони дійшли висновку, що там, де все почалося, там і закінчиться, але стріляти буде Артем. Точні три постріли в груди в металеву пластину в 3/16 міліметри, яку Влад придбає в будівельному магазині на шляху додомуІ ось, вечір. "Несподіваний" дзвінок Владу від Артема, який каже, що потрібно допомогти зі справою. Влад приїжджає до клаб-хауса, потім вони їдуть до пірсу, де їх зустріли ще двоє членів клубу. Артем наставив на Влада пістолет і знову попросив його підійти до краю пірсу. Влад лише почав жартувати, мовляв, проходили вже, що далі? І підійшов до краю пірсу. Артем попросив його розвернутися обличчям до нього, на що Влад лише пирхнув і розвернувся спиною до урвища. Член мотоклубу в один голос сказали "Ми не терпимо тих, хто зрадив сім'ю." і Артем вистрілив три кулі в груди Владу. Влад після пострілів упав до низу, в річку і не випливав протягом хвилини. Члени мотоклубу подивилися вниз і лише плюнули. Мізків почекати понад десять секунд у них не вистачило. Влад, будучи під водою і корчучись від болю зняв із себе пластину і вириваючи її з себе ненароком пройшовся гострим краєм по лівому оку, потім почав повільно випливати, відчуваючи пекельну біль у ребрах. Але бажання залишитися в живих було сильніше за біль. Він виплив із води і доповз до суші.
Я ненавиджу це місто:
Після того, що сталося, Влад дійшов до лікарні, де йому допомогли з його травмою, але він так і не повернувся в хаос, а лише зрозумів, що настав час продавати все що є і валити до біса з цього міста. Зібравши всі потрібні речі та продавши майно, Влад купив квиток в один кінець до нового світу у Хмельницькому, де й прожив майже чотири роки. Власноруч звів татуювання на передпліччі, зробив татуювання на шрамі під лівим оком та багато інших, а також відростив довгі дреди. Отримав ліцензію на зброю, навіть купив собі Магнум, щоб бути у всеозброєнні, оскільки за чутками, те місто, куди він приїхав, не дуже й доброзичливе. Зняв квартирку, купив машину і робив усе, щоб досягти своєї мети та помститися. Єдине, що спало на думку Вдажа, повірити в правосуддя і допомогти поліції та СБУ. Але яким чином ще не вирішив, може і через кримінал знов...
Відмінні риси:
1. Шрам на все ліве око та татуювання під нею "BB"
2. Татуювання на шиї;
3. Забиті рукави на обох руках;
4. Шрам від опіку на лівому передпліччі замість татуювання орлана.
5. Вічно носить чорні окуляри та капелюх, приховуючи оправою від окуляр шрам на обличчі. Видно лише татуювання під оправою.
6. Любить заправляти штани у взуття.
Психологічний портрет:
1. Похмурість.
2. Розважливість.
3. Прямолінійність.
4. Серйозність.
5. Клаустрофобія.
Фундаментальний багаж здібностей та знань:
1. Вміє відігравати роль, коли йому це потрібно. [Навчений у коледжі].
2. Знає Польську мову. [Навчений у коледжі].
3. Має ліцензію на вогнепальну зброю та саму зброю. Вміє нею користуватись.
