Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Нолан Володимир Павлович
Стать: Чоловіча
Мати - Нолан Яна Василівна
Батько - Нолан Павло Володимирович
Дата народження: 29.07.2000
Вік: 25років
Місце народження: Бориспіль
Місце проживання: Київ
Захоплення: Бойові мистецтва
Відмітні знаки: Шрам на щоці
ДИТИНСТВО
Нолан Володимир Павлович чоловічої статі народився 29 липня 2000 року в місті Бориспіль. У той час, було досить спокійно. Батько - Павло Нолан, був підполковником СБ України, а мати - Яна Нолан працювала в ювенальній поліції. У той час Володимир вже навчався в початковій школі. Батько дуже мало приділяв часу Володимиру, так як у нього була дуже складна робота і безліч різних спец. операцій. Мати майже ніколи не була вдома, все це через її роботу.
У 6 років Володимир пішов у початкову школу. Там в нього з'явилися захоплення, а саме спорт(боротьба, карате) та музика(гра на баяні). Також він знайшов собі друга, а саме Богдана з яким дружить до теперішнього часу. Володимирові шість років, і він любить гуляти у дворі. Одного дня, коли він малював крейдою на асфальті, до нього підійшли троє старших хлопців.
— Що це ти тут малюєш, малий? — насмішкувато запитав один.
Володимир мовчав, відчуваючи, як у грудях стискається страх.
— Дай крейду! — наказав інший і штовхнув його.
Хлопчик впав, але не заплакав. Він згадав, що тато казав: «Головне — не показувати страх.»
— Не чіпайте мене, — твердо відповів Володя, підводячись.
Раптом із під’їзду вийшов сусід Сергій — високий восьмикласник. Хулігани одразу відступили.
— Все нормально? — запитав Сергій.
Володимир кивнув. Того дня він зрозумів: сміливість — це не відсутність страху, а здатність йо
му протистояти. Також він твердо вирішив, що хоче працювати в правоохоронних органах, щоб захищати громадян від таких не людей. Батько йому порадив, що найкраще йти працювати в СБ України, щоб бути таким як він та розслідувати справи проти таких не людей, як сьогодні йому зустрілися.
І ось минуло кілька років і Вова перейшов у середню школу. Через це він почав перетворюватися на хулігана, любив битися з однокласниками, чіплятися до дівчат, та підвищував тон на вчителів. Пройшов ще рік і було вже зовсім пізно, Вова вже на всю гуляв, пив і курив. На щастя батьки провели з ним бесіду, нагадали що з ним трапилося в дитинстві, та змогли виправити його характер з допомогою відвідування психологів.
ЮНІСТЬ
У 16 років Володимир закінчив школу на середні оцінки і вирішив вступити в Національну Академію Внутрішніх Справ. Там і почав він мінятися в кращу сторону. Під час навчання в академії Володимир коли ходив у відпустки проходив практику у регіональному відділенні СБУ свого батька. Під час практики він зрозумів, що в СБУ набагато цікавіше, тому вступив на військову кафедру щоб отримати військове звання Лейтенант. В 20 років Володимир випустився з НАВС з червоним дипломом, а в 21 - закінчив військову кафедру з відзнакою найкращий учень року.
ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ
Після закінчення військової кафедри, Володимир подав заявку в СБУ, проте йому відмовили при проходженні ВЛК через те, що в нього був врісший ніготь на великому пальці на правій нозі. Через пів місяця Володимира прийняли в МВС, а саме в РПОП (Рота поліції особливого призначення) міста Бориспіль. Цей підрозділ спеціалізувався на проведенні спеціальних операцій різних видів. Під час одної з спец. операцій, під його командуванням успішно було зачищено будівлю в якій знаходилися терористи. Також під час зачистки він витягнув з під вогню двох побратимів та отримав поранення в щоку, де тепер у нього шрам. За це пізніше йому вручили спеціальну відзнаку "Орден За Мужність" 3 ступеня, та спеціальне звання підполковника поліції. Після цього він перевівся в підрозділ ДВБ (Департамент внутрішньої безпеки). Під час служби в підрозділі він відкрив багато внутрішніх злочинів, такі як, перевищення службових повноважень, прийняття взятки та інші. Після успішного відкриття складних справ в питання корупції Володимиру запропонували вступити в СБУ. Він одразу підписав контракт та відправився на службу до міста Дніпро, там він очолив підрозділ "Контррозвідка" СБУ. Він займався виявлення шпигунів в країні та затримував їх за передачу інформації ворожим спец. службам. Успішно закрив близько 30 справ про передачу інформації. За виняткові заслуги отримав звання полковник.
Він пропрацював пів року, після чого за значні заслуги перед державою його направили працювати в Головне Управління Служби Безпеки України. Пропрацювавши рік, він успішно закрив ще близько 20 кримінальних справ у сфері корупції та контррозвідки. Після цього він звільнився за власним бажанням та відправився в гори в оздоровчі табори для поправки здоров'я та покращення морально психологічного стану.
Після покращення здоров'я Володимир відправився в США. Прибувши в країну він пішов до посольства України в США та влаштувався на службу в U. S. Army. Пройшовши службу в штаті San-Andreas та отримавши звання генерал-лейтенант Володимир отримав лист від керівництва секретної служби США (USSS - United States Secret Service) та був прийнятий на посаду керівника USSS в штаті San-Andreas. Після декількох років служби Володимир звільнився та повернувся до України.
НОВЕ ЖИТТЯ
В сьогоднішні дні Володимиру 25 років і він проживає у місті Київ. Нещодавно він займав посаду голови СБУ на Подільському краю. За час очільництва проробив достатньо багато роботи(зібрав докази та факти для зняття старшого о/с НПУ).
Далі буде...
Стать: Чоловіча
Мати - Нолан Яна Василівна
Батько - Нолан Павло Володимирович
Дата народження: 29.07.2000
Вік: 25років
Місце народження: Бориспіль
Місце проживання: Київ
Захоплення: Бойові мистецтва
Відмітні знаки: Шрам на щоці
ДИТИНСТВО
Нолан Володимир Павлович чоловічої статі народився 29 липня 2000 року в місті Бориспіль. У той час, було досить спокійно. Батько - Павло Нолан, був підполковником СБ України, а мати - Яна Нолан працювала в ювенальній поліції. У той час Володимир вже навчався в початковій школі. Батько дуже мало приділяв часу Володимиру, так як у нього була дуже складна робота і безліч різних спец. операцій. Мати майже ніколи не була вдома, все це через її роботу.
У 6 років Володимир пішов у початкову школу. Там в нього з'явилися захоплення, а саме спорт(боротьба, карате) та музика(гра на баяні). Також він знайшов собі друга, а саме Богдана з яким дружить до теперішнього часу. Володимирові шість років, і він любить гуляти у дворі. Одного дня, коли він малював крейдою на асфальті, до нього підійшли троє старших хлопців.
— Що це ти тут малюєш, малий? — насмішкувато запитав один.
Володимир мовчав, відчуваючи, як у грудях стискається страх.
— Дай крейду! — наказав інший і штовхнув його.
Хлопчик впав, але не заплакав. Він згадав, що тато казав: «Головне — не показувати страх.»
— Не чіпайте мене, — твердо відповів Володя, підводячись.
Раптом із під’їзду вийшов сусід Сергій — високий восьмикласник. Хулігани одразу відступили.
— Все нормально? — запитав Сергій.
Володимир кивнув. Того дня він зрозумів: сміливість — це не відсутність страху, а здатність йо
му протистояти. Також він твердо вирішив, що хоче працювати в правоохоронних органах, щоб захищати громадян від таких не людей. Батько йому порадив, що найкраще йти працювати в СБ України, щоб бути таким як він та розслідувати справи проти таких не людей, як сьогодні йому зустрілися.
І ось минуло кілька років і Вова перейшов у середню школу. Через це він почав перетворюватися на хулігана, любив битися з однокласниками, чіплятися до дівчат, та підвищував тон на вчителів. Пройшов ще рік і було вже зовсім пізно, Вова вже на всю гуляв, пив і курив. На щастя батьки провели з ним бесіду, нагадали що з ним трапилося в дитинстві, та змогли виправити його характер з допомогою відвідування психологів.
ЮНІСТЬ
У 16 років Володимир закінчив школу на середні оцінки і вирішив вступити в Національну Академію Внутрішніх Справ. Там і почав він мінятися в кращу сторону. Під час навчання в академії Володимир коли ходив у відпустки проходив практику у регіональному відділенні СБУ свого батька. Під час практики він зрозумів, що в СБУ набагато цікавіше, тому вступив на військову кафедру щоб отримати військове звання Лейтенант. В 20 років Володимир випустився з НАВС з червоним дипломом, а в 21 - закінчив військову кафедру з відзнакою найкращий учень року.
ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ
Після закінчення військової кафедри, Володимир подав заявку в СБУ, проте йому відмовили при проходженні ВЛК через те, що в нього був врісший ніготь на великому пальці на правій нозі. Через пів місяця Володимира прийняли в МВС, а саме в РПОП (Рота поліції особливого призначення) міста Бориспіль. Цей підрозділ спеціалізувався на проведенні спеціальних операцій різних видів. Під час одної з спец. операцій, під його командуванням успішно було зачищено будівлю в якій знаходилися терористи. Також під час зачистки він витягнув з під вогню двох побратимів та отримав поранення в щоку, де тепер у нього шрам. За це пізніше йому вручили спеціальну відзнаку "Орден За Мужність" 3 ступеня, та спеціальне звання підполковника поліції. Після цього він перевівся в підрозділ ДВБ (Департамент внутрішньої безпеки). Під час служби в підрозділі він відкрив багато внутрішніх злочинів, такі як, перевищення службових повноважень, прийняття взятки та інші. Після успішного відкриття складних справ в питання корупції Володимиру запропонували вступити в СБУ. Він одразу підписав контракт та відправився на службу до міста Дніпро, там він очолив підрозділ "Контррозвідка" СБУ. Він займався виявлення шпигунів в країні та затримував їх за передачу інформації ворожим спец. службам. Успішно закрив близько 30 справ про передачу інформації. За виняткові заслуги отримав звання полковник.
Він пропрацював пів року, після чого за значні заслуги перед державою його направили працювати в Головне Управління Служби Безпеки України. Пропрацювавши рік, він успішно закрив ще близько 20 кримінальних справ у сфері корупції та контррозвідки. Після цього він звільнився за власним бажанням та відправився в гори в оздоровчі табори для поправки здоров'я та покращення морально психологічного стану.
Після покращення здоров'я Володимир відправився в США. Прибувши в країну він пішов до посольства України в США та влаштувався на службу в U. S. Army. Пройшовши службу в штаті San-Andreas та отримавши звання генерал-лейтенант Володимир отримав лист від керівництва секретної служби США (USSS - United States Secret Service) та був прийнятий на посаду керівника USSS в штаті San-Andreas. Після декількох років служби Володимир звільнився та повернувся до України.
НОВЕ ЖИТТЯ
В сьогоднішні дні Володимиру 25 років і він проживає у місті Київ. Нещодавно він займав посаду голови СБУ на Подільському краю. За час очільництва проробив достатньо багато роботи(зібрав докази та факти для зняття старшого о/с НПУ).
Далі буде...
