1.Глава
Народження
Володимир народився 4 травня 1992 року у місті Чернівці у сімʼї Володимира були працьовиті батьки які чекали на другу дитину в сімʼї, так як в сімʼї вже була одна дитина дочка Софія старша від Володимира на цілих 4 роки. З раннього дитинства Володимир був дуже працьовитим, він завжди допомагав дідусю хоч був ще дуже малим.Володимира дуже любили дідусі і бабусі та звичайно батьки. Не дивлячись ні на що, інколи могли і покричати як кажуть для профілактики.
2.Глава
Садочок
Вже в 2 роки Володимира відвели в садочок, він як всі діти не любив вставати рано, але нічого згодом привик. Його там навчили рахувати читати писати. Володимир був творчою людиною. З 2 до 6 років пролетів час досить швидко, навіть немає що сказати….
3.Глава
Середня освіта(Школа)
Вчився Володимир добре, любив історію. Він завжди міг комусь допомогти, брав участь в різних заходах, проявляв особливий інтерес до правознавства та історії. Йому були цікаві предмети. Під час помаранчевої революції в 2004 році, він разом з батьком та дідусем з Чернівців їхав потягом до Києва там вони були цілий тиждень, Володимиру тоді так сподобалось вони гуляли містом разом з дідусем той йому розповідав історію про різні історичні будівлі.Хлопцю було дуже цікаво. В 2 класі Володимир почав грати на трубі, з початку йому було дуже цікаво, але поступово пропадав інтерес. 3 клас перша любов яка на жаль чи на щастя була не взаємною. Володимир довго любив ту дівчину вона була гарна, добра, але нажаль вона не любила хлопця. Далі старша школа 5 клас нові люди, вчителі, знайомства. Перший класний керівник в старшій школі була Загарюк Ірина Олександрівна, вчителька історії, нажаль вона звільнилась коли Володимир був в 6 класі, тому що вона захворіла на хворобу Рак. Вже з початку 7 класу призначили нового класного керівника вчительку хімії Лисак Наталю Ярославівна. Добра була вчителька але інколи вона його бісила. Далі до 11 класу класний керівник не мінявся. В 10 класі Володимир знайшов своє кохання дівчину яку від безмежно любив він з нею зустрічався до випускного. На випускний в 11 класі було дуже весело бо він ще й закінчив музичну школу. З золотою медаллю.
3.Глава
Вища освіта
Після закінчення школи, за літо любов життя виїхала за кордон, і Вова з нею розлучився.
Вступив Володимир в Львівський Національний університет безпеки життєдіяльності на спеціальність рятувальника-пожежника. Йому подобалось навчання, життя в казармі, для нього було цікаво. Якось вночі бід час чергування в казармі розпочалась тренувальна тривога, його задача була прослідкувати за тим щоб все було злагоджено і ніхто не боявся діяти. Навчання тривало цілих 4години до самого ранку всі дуже хотіли спати. Але нічого. На середині другого курсу він отримав звання старшина, його поклали на начальника взводу. Дали право обрати собі людей, він вибрав найкращих які були в корпусі. Якось саме його взвод відправили на чергування кордону з Білорусією було всім страшно, були виклики замінування але все добре. По закінченню університету отримав звання лейтенанта та ордена такі як:Знак пошани ДСНС, за відвагу на пожежі та за врятоване життя, він був дуже радий.
4.Глава
Робота
Після закінчення університету Володимир переїхав до Полтави де розпочав службу в ГУ ДСНС м.Полтава його зустрів прекрасний генерал Андрій Каламук, людина яка навчила молодого хлопця бути справжнім рятівником.
Через місяць після початку служби Володимир разом з деякими співробітниками відправився на Донбас в Донецький Аеропорт де взяв зброю і почав битись. Після 2 місяців на Донбасі отримав кульове поранення в ногу, на щастя просто зробили операцію і все, після того генерал Каламук сказав: я забороняю тобі повертатись в то пекло ти потрібен тут.
Було тяжко. Але справлялись. Володимиру було тяжко на виклику втратити людину,щоб людина померла, але всеодно рано чи пізно це мало статись.
5.Глава
Наш час
Під час повномасштабного вторгнення загинув генерал ДСНС Андрій Каламук в пост ДСНС де чергував генерал прилетіла ракета, це було страшно….. Він отримав орден золота зірка та Герой України посмертно. Новий генерал Сергій Ворон Володимир знайомий з ним з початку служби. Самого Володимира призначили на посаду Полковника він отримав героя України. Ми перенеслись з Полтави до Борисполя. Володимир дуже дякує своїм батька тому що він радий що в нього таке життя. Якщо б не батьки та люди які його оточували не було б нічого!
Кінець!
Народження
Володимир народився 4 травня 1992 року у місті Чернівці у сімʼї Володимира були працьовиті батьки які чекали на другу дитину в сімʼї, так як в сімʼї вже була одна дитина дочка Софія старша від Володимира на цілих 4 роки. З раннього дитинства Володимир був дуже працьовитим, він завжди допомагав дідусю хоч був ще дуже малим.Володимира дуже любили дідусі і бабусі та звичайно батьки. Не дивлячись ні на що, інколи могли і покричати як кажуть для профілактики.
2.Глава
Садочок
Вже в 2 роки Володимира відвели в садочок, він як всі діти не любив вставати рано, але нічого згодом привик. Його там навчили рахувати читати писати. Володимир був творчою людиною. З 2 до 6 років пролетів час досить швидко, навіть немає що сказати….
3.Глава
Середня освіта(Школа)
Вчився Володимир добре, любив історію. Він завжди міг комусь допомогти, брав участь в різних заходах, проявляв особливий інтерес до правознавства та історії. Йому були цікаві предмети. Під час помаранчевої революції в 2004 році, він разом з батьком та дідусем з Чернівців їхав потягом до Києва там вони були цілий тиждень, Володимиру тоді так сподобалось вони гуляли містом разом з дідусем той йому розповідав історію про різні історичні будівлі.Хлопцю було дуже цікаво. В 2 класі Володимир почав грати на трубі, з початку йому було дуже цікаво, але поступово пропадав інтерес. 3 клас перша любов яка на жаль чи на щастя була не взаємною. Володимир довго любив ту дівчину вона була гарна, добра, але нажаль вона не любила хлопця. Далі старша школа 5 клас нові люди, вчителі, знайомства. Перший класний керівник в старшій школі була Загарюк Ірина Олександрівна, вчителька історії, нажаль вона звільнилась коли Володимир був в 6 класі, тому що вона захворіла на хворобу Рак. Вже з початку 7 класу призначили нового класного керівника вчительку хімії Лисак Наталю Ярославівна. Добра була вчителька але інколи вона його бісила. Далі до 11 класу класний керівник не мінявся. В 10 класі Володимир знайшов своє кохання дівчину яку від безмежно любив він з нею зустрічався до випускного. На випускний в 11 класі було дуже весело бо він ще й закінчив музичну школу. З золотою медаллю.
3.Глава
Вища освіта
Після закінчення школи, за літо любов життя виїхала за кордон, і Вова з нею розлучився.
Вступив Володимир в Львівський Національний університет безпеки життєдіяльності на спеціальність рятувальника-пожежника. Йому подобалось навчання, життя в казармі, для нього було цікаво. Якось вночі бід час чергування в казармі розпочалась тренувальна тривога, його задача була прослідкувати за тим щоб все було злагоджено і ніхто не боявся діяти. Навчання тривало цілих 4години до самого ранку всі дуже хотіли спати. Але нічого. На середині другого курсу він отримав звання старшина, його поклали на начальника взводу. Дали право обрати собі людей, він вибрав найкращих які були в корпусі. Якось саме його взвод відправили на чергування кордону з Білорусією було всім страшно, були виклики замінування але все добре. По закінченню університету отримав звання лейтенанта та ордена такі як:Знак пошани ДСНС, за відвагу на пожежі та за врятоване життя, він був дуже радий.
4.Глава
Робота
Після закінчення університету Володимир переїхав до Полтави де розпочав службу в ГУ ДСНС м.Полтава його зустрів прекрасний генерал Андрій Каламук, людина яка навчила молодого хлопця бути справжнім рятівником.
Через місяць після початку служби Володимир разом з деякими співробітниками відправився на Донбас в Донецький Аеропорт де взяв зброю і почав битись. Після 2 місяців на Донбасі отримав кульове поранення в ногу, на щастя просто зробили операцію і все, після того генерал Каламук сказав: я забороняю тобі повертатись в то пекло ти потрібен тут.
Було тяжко. Але справлялись. Володимиру було тяжко на виклику втратити людину,щоб людина померла, але всеодно рано чи пізно це мало статись.
5.Глава
Наш час
Під час повномасштабного вторгнення загинув генерал ДСНС Андрій Каламук в пост ДСНС де чергував генерал прилетіла ракета, це було страшно….. Він отримав орден золота зірка та Герой України посмертно. Новий генерал Сергій Ворон Володимир знайомий з ним з початку служби. Самого Володимира призначили на посаду Полковника він отримав героя України. Ми перенеслись з Полтави до Борисполя. Володимир дуже дякує своїм батька тому що він радий що в нього таке життя. Якщо б не батьки та люди які його оточували не було б нічого!
Кінець!
