Глава I Дитинство
Володимир Зеленський народився 25 січня 1978 року у місті Кривий Ріг у сім'ї математика, доктора технічних наук Олександра та інженера Римми. У дитинстві прожив із батьками чотири роки у Монголії, де працював батько. Закінчив там перший клас, після чого Володимир із матір'ю повернулися до Кривого Рогу. Навчався у школі № 95 із поглибленим вивченням англійської мови.
Глава II Шкільне життя
Володимир Зеленський народився 25 січня 1978 року у місті Кривий Ріг у сім'ї математика, доктора технічних наук Олександра та інженера Римми. У дитинстві прожив із батьками чотири роки у Монголії, де працював батько. Закінчив там перший клас, після чого Володимир із матір'ю повернулися до Кривого Рогу. Навчався у школі № 95 із поглибленим вивченням англійської мови.
Глава II Шкільне життя
Володимир Зеленський у школі був активним учнем і радував вчителів. Навчаючись у 95-ї гімназії, він активно займався спортом, музикою (грав на фортепіано) і, звичайно ж, грав у театрі. Незважаючи на те, що Володимир був з інтелігентної родини, у шкільні роки він був хуліганом і навіть забіякою.
"У дитинстві свою правоту зазвичай доводиш кулаками, а не за допомогою переговорів і сили переконання", - говорив Володимир.
У Зеленського, як і у багатьох, було прізвисько в школі. Спочатку його називали Зелений. А згодом з'явилося ще одне - його почали називати просто Вован. У шкільні роки Зеленський ніколи не підробляв підписи і не стирав позначки в щоденнику, так як просто не вмів робити це акуратно. Але уроки прогулював. Правда, робив це Володимир з користю. Разом з однокласниками він ходив в дитячий будинок творчості, де репетирував номери, з якими виступали на заводах і виробництві. Також Зеленський міг пропустити навчання, і для занять спортом - для себе, або репетиторством - за гроші. В школі Зеленський був модником.
"Нас було видно здалеку: білі сорочки, краватки в горошок, "напрасовані" штани, трохи розкльошені, підтяжки, піджак у клітинку, і обов'язковий атрибут - зачіска! Довге волосся під "каре", зачесане назад з неймовірною кількістю гелю для укладки"
До слова, через те, що у Володимира волосся вилося, йому доводилося його вирівнювати за допомогою води. Тому частенько Зеленському доводилося ходити з мокрими волоссям.
У 1995 р. вступив до Криворізького економічного інституту Київського національного економічного університету, в якому здобув юридичну освіту, проте за фахом ніколи не працював.
Глава III Доросле життя
Володимир намагався влаштуватися на роботу одразу після завершення інституту, але в нього так і не вийшло. Якось Володимиру зателефонував давній друг Євген Кошовий, і запропонував один брудне дільце за яку запропонував не малу суму. Ціль була проста. Налякати власника АЗС. На той момент Володимиру було незрозуміло для чого це потрібно, але був великий інтерес до грошей. Власником заправки був Артем Асфальтович, у майбутньому, який зіграв важливу роль у просуванні в кримінальному бізнесі. Володимир та Євген успішно пригрозили власнику АЗС, після чого Володимир отримав непоганий прибуток. Євген розповів, що він працює під впливом бандитського угруповання, і що він хотів би зав'язати співпрацювати з ними, і придумати щось своє. Тієї ж миті нашим героям прийшла ідея створити свою контору, тим більше грошей у них було повно. Але була одна проблема, бракувало зв'язків у СБУ та НПУ.
Глава IV Подарунок долі
Минув якийсь час після останніх подій, і наші друзі захотіли трохи відпочити у місцевому барі. Сиділи, випивали, думали, що робити далі, і раптом до них підійшов той самий власник заправки і запропонував нам випити. Володимир та Євген трохи здивувалися такій зустрічі, але не відмовилися випити. У ході діалогу давні друзі дізналися ім'я власника заправки, а саме Артем Асфальтович, і те, що після останньої нашої зустрічі його покинула дружина, і в нього не залишилося нічого, крім заправки. І то останнім часом вона працювала на збитки. У барі Артем зрозумів, що ми далеко не погані люди, і після того, як наші друзі вирішили розповісти їм план створення свого угруповання, він люб'язно вирішив допомогти. У результаті ми мали план створення угруповання та впливову людину зі своєю заправкою. Після того як Артем вирішив повністю брати участь у створенні нашого угруповання, він поділився з нашими давніми друзями про те, що має зв'язки з елітою міста, а еліта міста має зв'язки з тими людьми, які нам потрібні. Зрештою було створено план створення угруповання, був хоч і невеликий але стабільний дохід з АЗС, і найголовніше, зв'язки з важливими людьми.
Глава V Фінансова піраміда
Згодом угруповання набирало обертів, наші 3 друга хотіли зробити монополію заправок у місті. І вони мали план... План полягав у тому, що потрібно було багато грошей та зброї. Гроші – для хабарів Зброя - для пограбування далекобійників, які привозили бензин конкурентам. Справа йшла як по маслу, конкуренти закривалися від нестачі бензину, а наші друзі викуповували їх через знайомих із СБУ та податкової. Щоб справу не розкрили, довелося віддавати майже всі гроші на хабарі майже всім структурам. Володимир дуже боявся, що їхню справу можуть розкрити, і одного разу влада в місті змінилася. І здавалося, що це кінець усієї фінансової піраміди, але виявилося, що новий мер був ще більше корупціонером, ніж старий. Бізнес йшов, заправок ставало все більше, і дійшло до того моменту, коли наші герої могли регулювати ціни на бензин у місті. І якби не хабарі, то всі давно вже сиділи б за ґратами.
Глава VI Наш час
Наразі компанія наших друзів уже давно вийшла з тіні, володіє бізнесами офіційно. Без жодних проблем та хабарів. Крім цього друзі відкрили своє казино, викупили аеропорт Харкова, і контролюють продажі автосалону середнього класу. Можна сказати, що наші друзі найбільші мільйонери в країні.
"У дитинстві свою правоту зазвичай доводиш кулаками, а не за допомогою переговорів і сили переконання", - говорив Володимир.
У Зеленського, як і у багатьох, було прізвисько в школі. Спочатку його називали Зелений. А згодом з'явилося ще одне - його почали називати просто Вован. У шкільні роки Зеленський ніколи не підробляв підписи і не стирав позначки в щоденнику, так як просто не вмів робити це акуратно. Але уроки прогулював. Правда, робив це Володимир з користю. Разом з однокласниками він ходив в дитячий будинок творчості, де репетирував номери, з якими виступали на заводах і виробництві. Також Зеленський міг пропустити навчання, і для занять спортом - для себе, або репетиторством - за гроші. В школі Зеленський був модником.
"Нас було видно здалеку: білі сорочки, краватки в горошок, "напрасовані" штани, трохи розкльошені, підтяжки, піджак у клітинку, і обов'язковий атрибут - зачіска! Довге волосся під "каре", зачесане назад з неймовірною кількістю гелю для укладки"
До слова, через те, що у Володимира волосся вилося, йому доводилося його вирівнювати за допомогою води. Тому частенько Зеленському доводилося ходити з мокрими волоссям.
У 1995 р. вступив до Криворізького економічного інституту Київського національного економічного університету, в якому здобув юридичну освіту, проте за фахом ніколи не працював.
Глава III Доросле життя
Володимир намагався влаштуватися на роботу одразу після завершення інституту, але в нього так і не вийшло. Якось Володимиру зателефонував давній друг Євген Кошовий, і запропонував один брудне дільце за яку запропонував не малу суму. Ціль була проста. Налякати власника АЗС. На той момент Володимиру було незрозуміло для чого це потрібно, але був великий інтерес до грошей. Власником заправки був Артем Асфальтович, у майбутньому, який зіграв важливу роль у просуванні в кримінальному бізнесі. Володимир та Євген успішно пригрозили власнику АЗС, після чого Володимир отримав непоганий прибуток. Євген розповів, що він працює під впливом бандитського угруповання, і що він хотів би зав'язати співпрацювати з ними, і придумати щось своє. Тієї ж миті нашим героям прийшла ідея створити свою контору, тим більше грошей у них було повно. Але була одна проблема, бракувало зв'язків у СБУ та НПУ.
Глава IV Подарунок долі
Минув якийсь час після останніх подій, і наші друзі захотіли трохи відпочити у місцевому барі. Сиділи, випивали, думали, що робити далі, і раптом до них підійшов той самий власник заправки і запропонував нам випити. Володимир та Євген трохи здивувалися такій зустрічі, але не відмовилися випити. У ході діалогу давні друзі дізналися ім'я власника заправки, а саме Артем Асфальтович, і те, що після останньої нашої зустрічі його покинула дружина, і в нього не залишилося нічого, крім заправки. І то останнім часом вона працювала на збитки. У барі Артем зрозумів, що ми далеко не погані люди, і після того, як наші друзі вирішили розповісти їм план створення свого угруповання, він люб'язно вирішив допомогти. У результаті ми мали план створення угруповання та впливову людину зі своєю заправкою. Після того як Артем вирішив повністю брати участь у створенні нашого угруповання, він поділився з нашими давніми друзями про те, що має зв'язки з елітою міста, а еліта міста має зв'язки з тими людьми, які нам потрібні. Зрештою було створено план створення угруповання, був хоч і невеликий але стабільний дохід з АЗС, і найголовніше, зв'язки з важливими людьми.
Глава V Фінансова піраміда
Згодом угруповання набирало обертів, наші 3 друга хотіли зробити монополію заправок у місті. І вони мали план... План полягав у тому, що потрібно було багато грошей та зброї. Гроші – для хабарів Зброя - для пограбування далекобійників, які привозили бензин конкурентам. Справа йшла як по маслу, конкуренти закривалися від нестачі бензину, а наші друзі викуповували їх через знайомих із СБУ та податкової. Щоб справу не розкрили, довелося віддавати майже всі гроші на хабарі майже всім структурам. Володимир дуже боявся, що їхню справу можуть розкрити, і одного разу влада в місті змінилася. І здавалося, що це кінець усієї фінансової піраміди, але виявилося, що новий мер був ще більше корупціонером, ніж старий. Бізнес йшов, заправок ставало все більше, і дійшло до того моменту, коли наші герої могли регулювати ціни на бензин у місті. І якби не хабарі, то всі давно вже сиділи б за ґратами.
Глава VI Наш час
Наразі компанія наших друзів уже давно вийшла з тіні, володіє бізнесами офіційно. Без жодних проблем та хабарів. Крім цього друзі відкрили своє казино, викупили аеропорт Харкова, і контролюють продажі автосалону середнього класу. Можна сказати, що наші друзі найбільші мільйонери в країні.
