Глава 1
Дитинство
Народився Микита 10 Лютого 1990 року в місті Кривий Ріг. Ріс та виховувався у сім'ї, де мати була продавщицею у звичайному продовольчому магазині та тато Майор МВС України. Микита у дитинстві проводив весь час за татом на роботі. Сидячі у відділку він бачив багатьох порушників закону, любив дивитися як заарештовують незаконослухняних громадян. Микита вже з дитинства знав ким буде працювати в майбутьному. Мати його не відпускала гуляти далеко від будинку, і він дуже ображався та казав матері: "Чого всі ходять, а я ні?!...Я що чимось гірше за інших?". Згодом сваритися почали вже його батьки з своїх причин та сталася подія у житті Микити, після якої в його житті розпочалися зміни. Його батько підстрілили під час затримання порушника. Це було одним з сильних потрясінь для 9 річного Микити, він ходив постійно засмучений незнаходячи собі місця. Та Микита Ще дужче хотів стати Поліцейським.Дитинство
Глава 2
Юність
Микита вже навчався в Юридичному Коледжі та трохи оговтавшись після смерті батька починав приходити в себе. Його мати вже нарешті зрозуміла, що син виріс та може бути самостійною людиною, тому в зв'язку з закриттям магазину в якому працювала його мати воно вирішила спробувати заробити грошей за кордоном. Микита прийняв це рішення та залишися жити сам. ''Спочатку все було якось не так, інколи вечорами було самотньо, - мислив Микита''. Але згодом ця самотність почала йому подабатись. Микиті на той момент було 16 років, він займався вже довгий час Рукопашним Боєм, де він знайшов багато гарних друзів. У цьому віці він вже вчився в Юридичному Коледжі та вперше спробував алкоголь та цигарки. Цей час був одним з особливих у його житті, він досі згадує ті часи, коли він повертаючись з плавання підкрурював цигарку та повертався додому - це були чудові вечора, які запам'ятались йому надовго.Юність
Відносини Павла з мамою стали кращі та вони підтримують зв'язок. Кожного тижня мати присилала листівки де розповідала про досягнення у новій роботі, іноді мати допомагала йому фінансово та морально. Їхні відносини стали дуже міцними, нарешті Микита відчув справжню Материнську любов.
Ось вже підходило до кінця навчання на 1 курсі Юридичного Коледжу . Мати на декілька тижнів повернулася із-за кордону, чому Микита був дуже радий. У цей час він почав краще навчатися, спілкуватися з однокласниками. Він мало кому це розповідав, але чомусь відношення до нього в коледжі було не завжди добрим, можливо через його м'який та добрий характер. Микита завжди був готовий допомогти другу у біді. Був та є у нього найкращий друг якого звуть Андрій, так звали його батька, тому інколи Андрій асоціювався з його батьком.
У них була дуже міцна дружба, вони часто гуляли, підтримували одне одного у важкі моменти життя, згадували смішні історії, саме с Андрієм він спробував вперше алкоголь та тютюнові вироби. Їхня дружба розпочалась ще з першого класу, так як вони були однокласниками. Майже завжди при зустрічі,Андрій з Микитою не могли стримати посмішку на обличчі.
Час йшов та безтурботне навчання у коледжі підходило до завершення...
Глава 3
Перехід в доросле життя
Після закінчення Коледжу Микиту Перевели кадетом у справжнє відділення МВС міста Кривий Ріг.Перехід в доросле життя
Тоді він згадав,про Тата і зрозумів що ловити порушників його призвання.У роботі характер Микити почав змінюватись. Він став більш рішучим та комунікабельним, захопливо та виразно розповідав доповіді, навідміну від шкільних років. Мав одні з найкращих фізичні результати. І тут сталася одна з найголовніших подій у його житті - перше кохання.
Це була гарна дівчина, яку звали Марія. Вони познайомились на дні народженні його найкращого друга Андрія. Микита помітив її та рішуче підійшов. Він дуже хвилювався, адже раніше він не знайомився з дівчатами, але йому вистачило хоробрості заговорити першим. Так і почалася історія їхнього кохання. Вони майже кожен день проводили разом, їхньому коханю заздрили, адже вони настільки були гармонійними що вирішували всі негаразди одразу, ніколи не сварившись. Згодом Микита успішно здав державні екзамени, отримав своє перше звання Капрал Поліції. Але він почав замислюватися, чи дійсно ця професія є його призначенням?
Глава 4
Доросле життя або початок повноцінної служби в Поліції
Пройшло більше трьох років з моменту завершення коледжу. Павло вже займав посаду Начальника Відділення Поліції по місту Кривий Ріг, працюючи на цій роботі він почав розуміти що це його призначення. І ось почали відбуватись події Революції гідності. Його друг Андрій в той час навчався у Київському національному університеті та вирішив приймати участь у тих подіях. Павло знаючи це хотів поїхати в столицю та стояти з другом пліч о пліч на майдані, але не мав змоги покинути роботу. У ніч на 9 лютого 2014 року Андрій отримав кульові поранення, нащастя вони не були серйознимим та згодом він повернувся додому.Доросле життя або початок повноцінної служби в Поліції
Після цих подій та анексування Криму він вирішив що хоче захищати свою державу. Він подав рапорт на переведення та пониження у званні у Кадровий Відділ ЗСУ, пройшов по всім критеріям, підписав контракт та вступив на службу у збройні Сили України. Його кар'єрний ріст у ЗСУ йшов досить стрімко, він сумлінно та успішно виконував накази.
Йшли роки, Павло вже встиг побувати на війні у Луганську, мав декілька успішних операцій, отримав звання Старшого Солдата та очолив посаду Офіцера Військової Поліції.
Він завжди намагався бути лояльним до своїх підлеглих, але іноді проявляв жорсткий характер який він набув за час служби. Його друг Андрій після втрати роботи через скорочення робочих місць вирішив також спробувати себе у Збройних Силах, чому Микита зрадів. Він допомагав та був наставником Андрія у військовій справі. І завдяки цьому його товарищ також досяг успіхів в ЗСУ.
Місце прожиття Микити постійно змінювалось через його службу, але кохана завжди була поруч. Незабаром сталася надзвичайна подія, яка відбулася у кінці Березня 2020 року - вони з Марією одружилися та чекали народження дитини.
Глава 5
Сьогодення
На сьогоднішній день Микита займає посаду Інструктора Військової Поліції ЗСУ .Андрій став Лейтенантом та займає посаду замісника начальника навчального корпусу ЗСУ. У Микити народилась гарний син, його назвали Владом. Також Микита вирішив згадати молодість, а саме повернувся до занять з Рукопашного Бою. Він нарешті знайшов себе, своє призначення у військовій справі, де його підтримували його близькі люди. Та він готовий надалі непохитно стояти на захисті держави.Сьогодення
