Дитинство
Народився я в м.Київ, в державному пологовому будинку з 08.03.1999 на
09.03.1999 о 8 годині ночі на світ з'явився хлопчик, якого батьки назвали Віталій.
Вже у 6 років хлопчик показував дружелюбність та товариськість по відношенню до інших людей, до своїх друзів із дитячого садка та школи. З 7-ми років Віталій ходив з батьком на його роботу і допомагав йому, підносячи різноманітні документи. Можливо, звідси у нього такий потяг до роботи з документацією? Батько в мене працював адвокатом не скажу шо ми були бідні, але на життя та хліб нам вистачало. Батько вже з мого дитинства собі планував про моє майбутнє життя,ким я маю стати в майбутьному.
Юність:
09.03.1999 о 8 годині ночі на світ з'явився хлопчик, якого батьки назвали Віталій.
Вже у 6 років хлопчик показував дружелюбність та товариськість по відношенню до інших людей, до своїх друзів із дитячого садка та школи. З 7-ми років Віталій ходив з батьком на його роботу і допомагав йому, підносячи різноманітні документи. Можливо, звідси у нього такий потяг до роботи з документацією? Батько в мене працював адвокатом не скажу шо ми були бідні, але на життя та хліб нам вистачало. Батько вже з мого дитинства собі планував про моє майбутнє життя,ким я маю стати в майбутьному.
Юність:
Тому Батько вирішує що його син Віталій повинен бути юристом чи адвокатом .
Після закінчення Школи Віталій вступив до юридичного коледжу на спеціальність "Правознавство" та почав вивчати закони та права громадян.
Навчання проходило для нього досить легко, тому що він швидко порозумівся з багатьма відмінниками, які були раді допомогти йому в навчанні, та й сам Віталій розумів що це йому потрібно для подальшого життя та і сам був не дурний. У ході навчання у Віталія зародився потяг до департаменту юстицій. Він почав вивчати їх та побачив у цьому можливість заробітку в майбутньому. За кілька місяців він був уже не просто юристом, але й добре розбирався виконавчій владі. Віталій завів собі достатньо як друзів, так і ворогів. Закінчивши навчання. Поступив після 3-го курсу коледжу автоматом на 4курс Університету Там Віталій зустрів його друг з яким познайомились в коледжі на 1 курсі та допоміг облаштуватись.
Доросле Життя:
Після закінчення Університету Віталій пробує розпочати кар'єру у місцевій мерії, але через те, що практики як такої роботи з документами у нього не було,тільки теорія, у нього трохи погано все виходить, і після грубої помилки в документах, Віталія викликають до мера для доповіді. Але ж Віталій вмів розмовляти з людьми та знаходити з ними спільну мову, то щоб його не звільнили з мерії, а навпаки віддали на навчання до верховного судді, щоб той навчив його чому новом,мер погодився та відправив мене на практику до Верховного судді.
День за днем робота з документами ставала звичною та буденною.Починаючи з 20 років Віталій підіймався від звичайного секретаря який не в змозі поставити штамп у правильному місці, до Верховного судді. Згодом Віталій після клопіткої праці в документах отримує підвищення до Виконавчого Судді, але Віталік прагнув більшого, тому день за днем він плідно та старанно виконував свої обов'язки та блискавично закривав справи.м.Дніпра який вирішує долю цілих управлінь та здатен переконати будь-кого у своїй правоті, зібравши біля себе команду із вірних та щирих людей, вони стали йому другою сім'єю, за допомогою свого красномовства та аналітичного розуму він здобув авторитет, його почали поважати та цінувати. Він по справжньому любив те, що він робить...
Після закінчення Школи Віталій вступив до юридичного коледжу на спеціальність "Правознавство" та почав вивчати закони та права громадян.
Навчання проходило для нього досить легко, тому що він швидко порозумівся з багатьма відмінниками, які були раді допомогти йому в навчанні, та й сам Віталій розумів що це йому потрібно для подальшого життя та і сам був не дурний. У ході навчання у Віталія зародився потяг до департаменту юстицій. Він почав вивчати їх та побачив у цьому можливість заробітку в майбутньому. За кілька місяців він був уже не просто юристом, але й добре розбирався виконавчій владі. Віталій завів собі достатньо як друзів, так і ворогів. Закінчивши навчання. Поступив після 3-го курсу коледжу автоматом на 4курс Університету Там Віталій зустрів його друг з яким познайомились в коледжі на 1 курсі та допоміг облаштуватись.
Доросле Життя:
Після закінчення Університету Віталій пробує розпочати кар'єру у місцевій мерії, але через те, що практики як такої роботи з документами у нього не було,тільки теорія, у нього трохи погано все виходить, і після грубої помилки в документах, Віталія викликають до мера для доповіді. Але ж Віталій вмів розмовляти з людьми та знаходити з ними спільну мову, то щоб його не звільнили з мерії, а навпаки віддали на навчання до верховного судді, щоб той навчив його чому новом,мер погодився та відправив мене на практику до Верховного судді.
День за днем робота з документами ставала звичною та буденною.Починаючи з 20 років Віталій підіймався від звичайного секретаря який не в змозі поставити штамп у правильному місці, до Верховного судді. Згодом Віталій після клопіткої праці в документах отримує підвищення до Виконавчого Судді, але Віталік прагнув більшого, тому день за днем він плідно та старанно виконував свої обов'язки та блискавично закривав справи.м.Дніпра який вирішує долю цілих управлінь та здатен переконати будь-кого у своїй правоті, зібравши біля себе команду із вірних та щирих людей, вони стали йому другою сім'єю, за допомогою свого красномовства та аналітичного розуму він здобув авторитет, його почали поважати та цінувати. Він по справжньому любив те, що він робить...
Наші Дні:
Завжди у житті є початок та кінець, одного дня Віталій проводив розглядав позовів громадян, До мене позвонив Мер з тремтячим голосом,розповів Віталію про Рішення розпуску мерії м.Харків, так як її термін вийшов...
Ось ця новина добряче збила мене з пантелику та затуманила розум Віталій , тому що пів року він провів в цих стінах мерії, а зараз його просять їх покинути, це дуже засмучувало Віталія...
Після того як зібравши свої речі з кабінету, Віталій завантажив їх у багажник свого автомобіля,та поїхав до дому в так звану відпустку за свій рахунок... Віталій сидячи в дома,довго розмишляв що ж дальше робити йому? він розуміє що всі кошти які він відкладав на нове авто скоро закінчуться на прожиття,Він не хотів влаштовуватись на роботу не по професії,Віталій довго думаючи все ж таки вирішує чому б і йому не попробувати себе в чомусь новому,в тому що може допомогти простим громадянами,та бути частинкою....
Тому Віталій вирішує подати заяву на пост Мера м.Харків та балатуватись,він знає якшо не він хто з може змінити щось на краще? Віталій дуже працювитий,добрий,відзивчивий,комунікивний та професіонал своєї справи.
Завжди у житті є початок та кінець, одного дня Віталій проводив розглядав позовів громадян, До мене позвонив Мер з тремтячим голосом,розповів Віталію про Рішення розпуску мерії м.Харків, так як її термін вийшов...
Ось ця новина добряче збила мене з пантелику та затуманила розум Віталій , тому що пів року він провів в цих стінах мерії, а зараз його просять їх покинути, це дуже засмучувало Віталія...
Після того як зібравши свої речі з кабінету, Віталій завантажив їх у багажник свого автомобіля,та поїхав до дому в так звану відпустку за свій рахунок... Віталій сидячи в дома,довго розмишляв що ж дальше робити йому? він розуміє що всі кошти які він відкладав на нове авто скоро закінчуться на прожиття,Він не хотів влаштовуватись на роботу не по професії,Віталій довго думаючи все ж таки вирішує чому б і йому не попробувати себе в чомусь новому,в тому що може допомогти простим громадянами,та бути частинкою....
Тому Віталій вирішує подати заяву на пост Мера м.Харків та балатуватись,він знає якшо не він хто з може змінити щось на краще? Віталій дуже працювитий,добрий,відзивчивий,комунікивний та професіонал своєї справи.
