База знань ДСНС | Підрозділи

[Марія Подолянчук]

Підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій​

Державна служба України з надзвичайних ситуацій складається з різних спеціалізованих підрозділів, кожен із яких має власний напрям роботи, завдання та рівень підготовки. Такий розподіл дозволяє ефективно організовувати службу та забезпечувати швидке реагування на різні надзвичайні ситуації.
Кожен підрозділ має визначені обов’язки та відповідає за окремий напрям службової діяльності. Одні співробітники займаються ліквідацією пожеж та проведенням аварійно-рятувальних робіт, інші спеціалізуються на роботі з небезпечними речовинами, проведенні водолазних або піротехнічних робіт, пожежній безпеці, координації виїздів та професійній підготовці особового складу.
Робота підрозділів вимагає дисципліни, професійної підготовки, уважності та відповідального ставлення до службових обов’язків. Співробітники повинні бути готовими діяти в різних ситуаціях, швидко оцінювати обстановку та виконувати поставлені завдання відповідно до своєї спеціалізації.
До складу ДСНС входять підрозділи, які забезпечують різні напрямки діяльності:
• АРЗ — аварійно-рятувальний загін;
• РХЗ — радіаційно-хімічний захист;
• ВРП — водолазно-рятувальний підрозділ;
• ПП — піротехнічний підрозділ;
• УПБ — управління пожежної безпеки;
• ОКЦ — оперативно-координаційний центр;
• НАЦЗПК — навчальна академія цивільного захисту Подільського Краю.

Кожен із цих підрозділів виконує окрему роль у структурі служби. Саме завдяки чіткому розподілу обов’язків, підготовці особового складу та належній організації роботи підрозділи можуть виконувати поставлені перед ними завдання та підтримувати високий рівень готовності ДСНС.​

 

[Марія Подолянчук]

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення

Аварійно-рятувальний загін (АРЗ) — спеціалізований підрозділ, основним завданням якого є проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. Особовий склад АРЗ залучається безпосередньо до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання допомоги людям, які опинилися в небезпеці.
Робота загону може бути пов’язана з аваріями, руйнуваннями, дорожньо-транспортними пригодами, небезпечними подіями на об’єктах інфраструктури та іншими ситуаціями, де потрібне професійне рятувальне обладнання та підготовлений персонал.
Основні завдання АРЗ:
• пошук людей, які потребують допомоги;
• проведення аварійно-рятувальних робіт;
• евакуація людей із небезпечних зон;
• надання допомоги постраждалим;
• ліквідація наслідків аварій та інших надзвичайних ситуацій;
• проведення невідкладних робіт на місці події;
• використання спеціального аварійно-рятувального обладнання;
• забезпечення безпеки під час проведення рятувальних операцій.

АРЗ є одним із основних підрозділів оперативного реагування, тому від його особового складу вимагаються хороша підготовка, дисципліна, уважність та здатність швидко приймати рішення.​

 

[Марія Подолянчук]

Радіаційно-хімічний захист

Радіаційно-хімічний захист (РХЗ) — спеціалізований напрям ДСНС, який призначений для роботи в умовах радіаційної, хімічної або іншої небезпечної обстановки.
Підрозділ здійснює контроль ситуації та допомагає визначити характер і рівень небезпеки. Це дозволяє правильно організувати подальші роботи та забезпечити безпеку людей і особового складу.
Основні завдання РХЗ:
• проведення радіаційного контролю;
• проведення хімічного контролю;
• виявлення небезпечних речовин;
• визначення рівня забруднення території;
• оцінювання небезпечної обстановки;
• контроль небезпечних зон;
• участь у ліквідації наслідків хімічних та радіаційних подій;
• забезпечення безпеки особового складу під час роботи в небезпечному середовищі.

Співробітники РХЗ використовують спеціальне обладнання та засоби захисту. Їхня робота особливо важлива під час аварій, пов’язаних із небезпечними речовинами.​

 

[Марія Подолянчук]

Водолазно-рятувальний підрозділ

Водолазно-рятувальний підрозділ (ВРП) спеціалізується на проведенні пошукових, рятувальних та інших спеціальних робіт на воді й під водою.
Водолази-рятувальники проходять спеціальну підготовку та використовують відповідне спорядження. Підрозділ може залучатися до пошуку людей або предметів у водоймах, проведення рятувальних операцій та обстеження підводних ділянок.
Основні завдання ВРП:
• пошук людей у водоймах;
• рятування людей на воді;
• проведення пошукових робіт під водою;
• обстеження водойм та окремих ділянок;
• проведення спеціальних водолазних робіт;
• пошук предметів та об’єктів під водою;
• допомога під час надзвичайних ситуацій на водних об’єктах;
• забезпечення безпеки під час проведення водолазних робіт.

Робота ВРП потребує високого рівня фізичної та професійної підготовки, уважності та суворого дотримання правил безпеки.​

 

[Марія Подолянчук]

Піротехнічний підрозділ

Піротехнічний підрозділ (ПП) — спеціалізований підрозділ, який займається виявленням, ідентифікацією та знешкодженням вибухонебезпечних предметів.
Піротехнічні підрозділи можуть залучатися до обстеження територій, де існує ризик знаходження небезпечних предметів. Особлива увага приділяється забезпеченню безпеки людей та недопущенню доступу сторонніх до небезпечної зони.
Основні завдання ПП:
• обстеження визначених територій;
• пошук вибухонебезпечних предметів;
• виявлення та визначення характеру небезпечної знахідки;
• позначення небезпечних ділянок;
• організація безпечної зони навколо місця події;
• проведення спеціальних піротехнічних робіт;
• знешкодження небезпечних предметів фахівцями;
• очищення територій після проведення робіт.

Піротехнічна служба вимагає максимальної уважності та дисципліни. Будь-які підозрілі предмети повинні розглядатися як потенційно небезпечні до моменту їхньої професійної перевірки.​

 

[Марія Подолянчук]

Управління пожежної безпеки​

Управління пожежної безпеки (УПБ) відповідає за напрям запобігання пожежам та забезпечення належного рівня пожежної безпеки.
Основна особливість роботи УПБ полягає в тому, що підрозділ займається не тільки реагуванням на небезпечні ситуації, а й профілактикою. Завдання співробітників — своєчасно виявляти порушення та потенційні ризики, які можуть призвести до пожежі.
Основні завдання УПБ:
• організація профілактичних заходів;
• контроль дотримання правил пожежної безпеки;
• перевірка об’єктів;
• виявлення пожежних ризиків;
• проведення інструктажів;
• роз’яснення правил пожежної безпеки;
• підготовка рекомендацій щодо усунення порушень;
• проведення профілактичної роботи серед населення;
• контроль виконання встановлених вимог пожежної безпеки.

Результатом роботи УПБ має бути зменшення кількості пожеж та інших небезпечних ситуацій, які виникають через недотримання правил безпеки.​

 

[Марія Подолянчук]

Оперативно-координаційний центр

Оперативно-координаційний центр (ОКЦ) — підрозділ, який забезпечує оперативне управління та координацію діяльності сил ДСНС.
ОКЦ працює з інформацією про надзвичайні ситуації, оцінює оперативну обстановку та забезпечує передачу необхідної інформації відповідним підрозділам. Саме завдяки оперативній координації можна організувати швидке реагування на подію.
Основні завдання ОКЦ:
• приймання та обробка оперативної інформації;
• оцінка ситуації;
• визначення необхідних сил та засобів;
• координація дій підрозділів;
• передача оперативної інформації;
• підтримання зв’язку з особовим складом;
• контроль виконання поставлених завдань;
• збір інформації про перебіг операції;
• доповідь керівництву про оперативну обстановку.

ОКЦ потребує від співробітників уважності, організованості та вміння швидко працювати з великою кількістю інформації.​

 

[Марія Подолянчук]

Навчальна академія цивільного захисту Подільського Краю​

​

Навчальний академія цивільного захисту Подільського Краю (НАЦЗПК) — підрозділ, відповідальний за підготовку нових співробітників та професійний розвиток особового складу ДСНС.
Навчання є важливою частиною служби, оскільки співробітник повинен не лише знати свої обов’язки, а й уміти правильно діяти під час різних надзвичайних ситуацій.
Основні завдання НАЦЗПК:
• проведення первинної підготовки нових співробітників;
• ознайомлення з правилами та структурою ДСНС;
• проведення теоретичних занять;
• проведення практичних тренувань;
• навчання роботі зі спеціальним обладнанням;
• перевірка знань та професійних навичок;
• проведення внутрішніх навчань;
• підвищення кваліфікації особового складу;
• підготовка співробітників до роботи у спеціалізованих підрозділах.

Навчальний корпус також відіграє важливу роль у підтриманні професійного рівня діючих співробітників. Підготовка та регулярні тренування дозволяють особовому складу підтримувати готовність до виконання службових завдань.​