База знань ДСНС | Теоретична книга

[Нікіта Дарк]

Головне Управління ДСНС м. Бориспіль
Теоретична Книга

Абревіатури
Глава 1: ''Види вогнегасників''
Глава 2: ''Види медичної допомоги''
Глава 3: ''Плавила надання домедичної допомоги''
Глава 4: ''Види катастроф''
Глава 5: ''Дії під час катастроф''
Глава 6: ''Види пожеж''
Глава 7: ''Дії під час розмінування''
Глава 8: ''Пожежне обладання''
Глава 9: ''Види пожежних рукавів''


​

 

[Нікіта Дарк]

​

---

АБРЕВІАТУРИ:

ДСНС - Державна Служба Надзвичайних Ситуацій.
ГУ - Головне Управління.
ГУ ДСНС - Головне Управління Державної Служби Надзвичайних Ситуацій.
КПП - Контрольно-Пропускний Пункт.
АКПП - Автомобільний Контрольно-Пропускний Пункт.
ДПРЗ - Державний пожежно-рятувальний загін.
ДПРЧ - Державна пожежно-рятувальна частина.
ПРЧ - Пожежно-рятувальна частина.
ЧСПТ - Частина спеціальної пожежної техніки.
РУ - Районне Управління.
ХЗ - Хімічний загін.
ПЗ - Піротехнічний загін.
ГДЗС - Газодимозахисна служба.
СЦЗ - Служба цивільного захисту.
АРЗ СП - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення.
ПЗЧ - Пункт зв'язку частини.
ОКЦ - Оперативно-координаційний центр.
ОТЗ - Особистий Транспортний Засіб.
СТЗ - Службовий Транспортний Засіб.
АЦ - Автоцистерна.
АД - Автодрабина.
АГДЗС - Автомобіль газодимозахисної служби.
ПМД — Перша медична допомога.
ДМД - Домедична допомога.
СЛР — Серцево-легенева реанімація.

​

---

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ:

Плац - площа для військових стройових занять, оглядів, парадів.

Пожежа — неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі.

Вибух — швидкоплинний фізичний або фізико-хімічний процес, що відбувається із значним виділенням енергії у обмеженому об'ємі за короткий проміжок часу.

​

---

Повернення на початок​

 

[Нікіта Дарк]

ГЛАВА 1: ВИДИ ВОГНЕГАСНИКІВ

Вогнегасник — це портативний пристрій, призначений для гасіння пожеж. Він містить вогнегасну речовину, яка вивільняється під тиском для ліквідації осередку горіння.

​

---

КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ВОГНЕГАСНИКІВ:

Водні вогнегасники
Використовують воду для гасіння. Найефективніші для пожеж класу А (горіння твердих горючих речовин: дерево, папір, текстиль).

Піноутворювальні вогнегасники
Використовують піну, яка покриває вогонь та перекриває доступ кисню. Ефективні для класів А і В (горіння горючих рідин: бензин, мазут).

Порошкові вогнегасники
Використовують спеціальний порошок, який перериває хімічну реакцію горіння, блокує доступ кисню або охолоджує матеріал. Ефективні для класів А, В і С (включаючи горючі гази).

Вуглекислотні вогнегасники
Засновані на використанні вуглекислого газу, який витісняє кисень з зони горіння. Ефективні для класів В і С, а також для гасіння електрообладнання під напругою.

Аерозольні вогнегасники
Використовують дрібнодисперсний аерозоль, що покриває вогонь. Компактні та легкі, ідеальні для використання в приміщеннях з електрообладнанням, вдома або в офісі. Ефективні для ліквідації невеликих осередків пожежі.

​

---

Важливо: Завжди обирайте правильний тип вогнегасника залежно від специфіки та класу пожежі!
Повернення на початок​

 

[Нікіта Дарк]

ГЛАВА 2: ВИДИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

​

---

КЛАСИФІКАЦІЯ ТИПІВ ДОПОМОГИ:

Перша допомога — надається безпосередньо на місці події особами без спеціальної медичної освіти.

Домедична допомога — надається особами без медичної освіти, які володіють базовими навичками з рятування життя та надання допомоги.

Екстрена медична допомога — надається кваліфікованими медичними працівниками з метою збереження життя та здоров'я постраждалого у невідкладних станах.

Медична допомога — здійснюється безпосередньо лікарем із використанням спеціальних інструментів, обладнання та медикаментів.

​

---

Повернення на початок​

 

[Нікіта Дарк]

ГЛАВА 3: ПРАВИЛА НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

​

---

3.1. Оцінка безпеки місця події
3.1.1. Переконайтесь, що місце події безпечне для вас і постраждалого.
3.1.2. Якщо є загроза (вогонь, небезпечні речовини, електрика), усуньте її або викличте відповідні служби.

3.2. Оцінка стану постраждалого
3.2.1. Перевірте свідомість: запитайте, чи постраждалий вас чує, легко торкніться плеча.
3.2.2. Оцініть дихання: подивіться, чи рухається грудна клітка, прислухайтесь або відчуйте дихання щокою.
3.2.3. За відсутності свідомості та дихання негайно починайте серцево-легеневу реанімацію (СЛР).

3.3. Виклик екстреної допомоги (103)
3.3.1. Надайте диспетчеру чітку інформацію:

1. Місце події.
2. Стан постраждалого (дихає чи ні, чи є кровотеча).
3. Ваші дії на місці.

3.4. Надання допомоги залежно від ситуації

3.4.1. Кровотеча:
1. Накладіть стерильну пов’язку або тканину на рану.
2. При сильній кровотечі накладіть джгут вище місця кровотечі, вказавши час накладення.

3.4.2. Відсутність дихання:
Виконуйте СЛР:
— 30 натискань на грудну клітку (глибина 5-6 см).
— 2 штучні вдихи (якщо вмієте).
Продовжуйте до прибуття медиків або появи ознак життя.

3.4.3. Опіки:
1. Охолодіть уражену ділянку прохолодною водою (10-20 хвилин).
2. Накладіть стерильну пов'язку.

3.4.4. Переломи:
1. Знерухомте ушкоджену кінцівку шиною або підручними засобами.
2. Уникайте спроб вирівнювати кістки.

3.4.5. Удушення:
1. Виконайте прийом Геймліха: стисніть кулак і різко натисніть між пупком і грудною кліткою.

3.4.6. Шок:
1. Укладіть постраждалого горизонтально.
2. Укрийте теплим одягом або ковдрою.

3.5. Психологічна підтримка
3.5.1. Спокійно говоріть з постраждалим.
3.5.2. Поясніть, що ви надаєте допомогу і викликали медиків.

3.6. Дії після прибуття медиків
3.6.1. Повідомте їм про стан постраждалого і ваші дії.
3.6.2. За можливості залишайтеся поруч до повного передання постраждалого.

​

---

ПРИМІТКА (Показання до СЛР):
1. Відсутність свідомості.
2. Відсутність дихання.
3. Відсутність пульсу (ефективніше перевіряти пульс на сонних артеріях).

​

---

Повернення на початок​

 

[Нікіта Дарк]

ГЛАВА 4: ВИДИ КАТАСТРОФ

Катастрофи — це значні події, які спричиняють руйнівні наслідки для людей, майна і природи. Вони можуть мати різні причини й наслідки. Основні види катастроф поділяються на такі категорії:

​

---

1. ПРИРОДНІ КАТАСТРОФИ

Геофізичні: землетруси, виверження вулканів, цунамі. Спричинені змінами в земній корі, зокрема тектонічними рухами.
Гідрометеорологічні: повені, урагани, торнадо, буревії. Викликані екстремальними погодними умовами, наприклад, сильними дощами чи ураганними вітрами.
Кліматичні: посухи, аномальна спека або мороз, лісові пожежі, викликані змінами клімату або сезонними умовами.
Біологічні: епідемії та пандемії. Викликані поширенням інфекційних хвороб серед людей, тварин чи рослин.

​

---

2. ТЕХНОГЕННІ КАТАСТРОФИ

Індустріальні аварії: хімічні викиди (наприклад, аварія на хімічному заводі в Бхопалі), вибухи, руйнування промислових об'єктів.
Транспортні катастрофи: аварії на залізниці, авіакатастрофи, морські аварії, автотранспортні інциденти.
Енергетичні аварії: аварії на атомних електростанціях (наприклад, Чорнобильська катастрофа), вибухи нафтогазових установок.
Будівельні катастрофи: обвал будівель, мостів, дамб, що відбуваються через помилки в інженерних розрахунках або зношування матеріалів.

​

---

3. СОЦІАЛЬНІ КАТАСТРОФИ

Військові конфлікти: війни, терористичні атаки, які спричиняють руйнування та великі людські жертви.
Теракти: насильницькі дії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в країні, що призводять до людських втрат і матеріальних збитків.
Економічні кризи: значні падіння економіки, які призводять до зростання безробіття, бідності та соціальної нестабільності.

​

---

4. ЕКОЛОГІЧНІ КАТАСТРОФИ

Забруднення середовища: техногенні аварії, які призводять до забруднення повітря, води та ґрунтів (наприклад, нафтові розливи, аварії на хімічних підприємствах).
Зміни клімату: поступове глобальне потепління, яке призводить до аномальних погодних явищ і загрожує екосистемам.
Деградація ґрунтів і вирубка лісів: спричиняють ерозію, втрату біорізноманіття та погіршення якості навколишнього середовища.

​

---

Повернення на початок​

 

[Нікіта Дарк]

ГЛАВА 5: ДІЇ ПІД ЧАС КАТАСТРОФ

​

---

5.1. ДІЇ ПІД ЧАС ПРИРОДНОЇ КАТАСТРОФИ

5.1.1. Оцінка ситуації та координація.
5.1.2. Евакуація населення.
5.1.3. Рятувальні роботи при:
— Повені:
1.1. Евакуація людей із затоплених територій за допомогою човнів і вертольотів.
1.2. Встановлення бар'єрів для стримування води.
— Землетрусі:
2.1. Пошук постраждалих під завалами за допомогою спецтехніки та собак-рятувальників.
2.2. Забезпечення безпечного доступу до аварійних зон.
— Буревії чи урагані:
3.1. Звільнення шляхів від повалених дерев і конструкцій.
3.2. Зміцнення об’єктів для уникнення подальших руйнувань.
— Лісовій пожежі:
4.1. Локалізація та гасіння вогню.
4.2. Захист населених пунктів від поширення пожежі.
5.1.4. Надання допомоги постраждалим.
5.1.5. Ліквідація наслідків.

​

---

5.2. ДІЇ ПІД ЧАС ТЕХНОГЕННОЇ КАТАСТРОФИ

5.2.1. Оцінка ситуації та координація.
5.2.2. Евакуація населення.
5.2.3. Ліквідація джерела небезпеки при:
— Пожежі:
1.1. Гасіння вогню спеціальними засобами (вода, піна, інертні гази).
1.2. Захист сусідніх об’єктів від поширення пожежі.
— Витоку хімічних чи радіаційних речовин:
2.1. Локалізація витоку.
2.2. Деконтамінація (очищення) території та обладнання.
2.3. Використання засобів індивідуального захисту для рятувальників.
— Обвалі будівель чи споруд:
3.1. Розбір завалів за допомогою спецтехніки.
3.2. Пошук і порятунок постраждалих.
5.2.4. Рятувальні роботи.
5.2.5. Забезпечення безпеки.
5.2.6. Ліквідація наслідків катастрофи.

​

---

5.3. ДІЇ ПІД ЧАС СОЦІАЛЬНОЇ КАТАСТРОФИ

5.3.1. Оцінка ситуації та координація.
5.3.2. Евакуація населення.
5.3.3. Рятувальні роботи:

1. Пошук та порятунок людей, які можуть бути заблоковані чи поранені (наприклад, під завалами після вибуху).
2. Надання домедичної допомоги постраждалим.
3. Евакуація потерпілих до медичних закладів.
5.3.4. Ліквідація наслідків небезпеки.
5.3.5. Забезпечення гуманітарної допомоги.
5.3.6. Забезпечення порядку та безпеки.

​

---

5.4. ДІЇ ПІД ЧАС ЕКОЛОГІЧНОЇ КАТАСТРОФИ

5.4.1. Оцінка ситуації та координація.
5.4.2. Ізоляція небезпечної зони.
5.4.3. Евакуація населення.
5.4.4. Ліквідація джерела забруднення:
— Хімічне забруднення:
1.1. Локалізація витоку хімічних речовин (закриття клапанів, використання бар’єрів для затримки потоку).
1.2. Деконтамінація забруднених територій та об'єктів (засоби для нейтралізації хімічних речовин).
— Радіаційне забруднення:
2.1. Оцінка рівня радіації та обмеження доступу до заражених зон.
2.2. Використання захисного обладнання для рятувальників (протирадіаційні костюми, дозиметри).
2.3. Виведення людей із зони радіаційного забруднення.
— Нафтові розливи:
3.1. Застосування спеціальних засобів для збору нафти з поверхні води (абсорбенти, огородження).
3.2. Очищення забруднених територій від нафти.
5.4.5. Надання домедичної допомоги постраждалим.
5.4.6. Відновлення екосистеми.

​

---

Повернення на початок​

 

[Нікіта Дарк]

ГЛАВА 6: ВИДИ ПОЖЕЖ

Пожежі класифікують за різними критеріями, зокрема за типом горючих матеріалів, розташуванням, масштабом та іншими характеристиками. Основні види пожеж поділяються на такі категорії:

​

---

1. ЗА ТИПОМ ГОРЮЧИХ МАТЕРІАЛІВ (КЛАСИ ПОЖЕЖ)

Клас A: Пожежі, що виникають внаслідок горіння твердих горючих матеріалів (дерево, папір, тканини, пластик). Залишають тліючий залишок.
Клас B: Пожежі, що виникають внаслідок горіння рідких або газоподібних горючих речовин (бензин, масло, розчинники, пропан).
Клас C: Пожежі, що виникають внаслідок загоряння електричного обладнання під напругою (електроприлади, проводка, розподільчі щити).
Клас D: Пожежі, що виникають внаслідок горіння металів (магній, натрій, алюміній, калій). Потребують спеціальних методів гасіння.
Клас K (США) / F (Європа): Пожежі, що виникають внаслідок загоряння рослинних або тваринних жирів і олій під час приготування їжі.

​

---

2. ЗА РОЗТАШУВАННЯМ

Житлові пожежі: Виникають у приватних будинках, квартирах та багатоквартирних житлових будинках.
Промислові пожежі: На підприємствах, фабриках, складах та у виробничих цехах.
Лісові та степові пожежі: Охоплюють великі площі лісів, парків, заповідників та трав'янистих рівнин.
Міські пожежі: Виникають у міських умовах, охоплюють багатоповерхові будівлі, інфраструктуру та громадські місця.
Транспортні пожежі: На транспортних засобах (автомобілі, поїзди, літаки, кораблі).

​

---

3. ЗА МАСШТАБОМ

Локальні пожежі: Обмежені невеликою площею, часто в межах одного приміщення або транспортного засобу.
Масштабні пожежі: Охоплюють великі площі або кілька будівель, потребують залучення значних ресурсів.
Катастрофічні пожежі: Завдають величезної шкоди та охоплюють значні території, включаючи цілі населені пункти або регіони.

​

---

4. ЗА ПРИЧИНОЮ ВИНИКНЕННЯ

Побутові пожежі: Виникають через несправність електроприладів, необережне поводження з вогнем, залишені свічки або газові плити.
Техногенні пожежі: Виникають внаслідок аварій на промислових об'єктах, витоків легкозаймистих речовин чи поломок обладнання.
Природні пожежі: Виникають через природні явища (удари блискавки, самозаймання сухих рослин).
Підпал: Навмисне заподіяння пожежі з метою завдання шкоди.

​

---

5. ЗА СПЕЦИФІКОЮ РОЗВИТКУ

Пожежі з швидким розвитком: Розповсюджуються стрімко, потребуючи негайного реагування.
Тліючі пожежі: Горіння відбувається повільно, без явного полум'я, з виділенням диму. Може перейти у активну фазу при доступі кисню.
Підземні пожежі: Відбуваються під поверхнею земли (в шахтах, торфовищах), є складними для виявлення та ліквідації.

​

---

6. ІНШІ ВИДИ ПОЖЕЖ

Авіаційні пожежі: Виникають на борту літаків, гелікоптерів або на території аеропортів.
Корабельні пожежі: Виникають на суднах (круїзні лайнери, танкери, військові кораблі).
Пожежі на складах небезпечних матеріалів: Виникають у місцях зберігання вибухових, хімічних або токсичних речовин.

​

---

Повернення на початок​

 

[Нікіта Дарк]

ГЛАВА 7: ДІЇ ПІД ЧАС РОЗМІНУВАННЯ

При отриманні інформації про підозрілі предмети, невідомі сумки або об’єкти, які потенційно можуть виявитися вибухонебезпечними, особовий склад ДСНС зобов’язаний дотримуватися наступного алгоритму дій:

​

---

ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ ТА РЕАГУВАННЯ:

1. Перевірка достовірності інформації
Оперативний виїзд до потенційного місця виявлення вибухонебезпечного предмета або загрози вибуху для оцінки обстановки.

2. Евакуація громадян та оточення зони
У разі підтвердження наявності вибухового пристрою негайно організувати евакуацію всіх цивільних осіб на безпечну відстань. Забезпечити виведення співробітників інших державних служб з небезпечної зони для мінімізації ризиків та людських втрат.

3. Підготовка до розмінування
Перед початком робіт сапери/піротехніки ДСНС готують необхідне спорядження та спеціальне обладнання з тактичного пояса або вибухотехнічної сумки (включаючи захисні рукавички та спецінструмент).

4. Проведення розмінування
Після повної підготовки спецзасобів та перевірки безпеки периметра фахівці ДСНС приступають до безпосереднього знешкодження або вилучення вибухонебезпечного предмета.

​

---

Повернення на початок​

 

[Нікіта Дарк]

ГЛАВА 8: ПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ

​

---

ПЕРЕЛІК ТА ОПИС ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ:

Пожежна головка — з'єднувальний елемент для скріплення пожежних рукавів між собою та з обладнанням.

Пожежний рукав — гнучкий трубопровід для транспортування вогнегасних речовин, обладнаний пожежними з'єднувальними головками.

Пожежний ствол — металевий патрубок, призначений для формування та керування напрямком струменя води або піни.

Пожежний гідрант — пристрій на водопровідній мережі, відведене місце для підключення пожежних рукавів та забору води.

Ноші — розкладне ложе для транспортування та перенесення потерпілих.

Гідравлічні ножиці — спеціальний інструмент для перекушування твердих матеріалів, зазвичай застосовується при ДТП для розрізання кузовів автомобілів.

Пожежна сокира — інструмент для розчищення шляху та руйнування дерев'яних конструкцій, що заважають просуванню рятувальників.

Панорамна маска — маска для захисту органів дихання та зору у загазованому чи задимленому середовищі.

Кисневий балон — балон зі стиснутим повітрям для забезпечення дихання в непридатному для дихання середовищі.

Страховка — спеціальне спорядження для безпечного підйому або спуску рятувальників та постраждалих з висоти.

Напірні рукави — використовуються для подачі вогнегасної суміші під підвищеним тиском до місця пожежі.

Хуліган (Halligan tool) — ручний немеханізований пожежний інструмент, що складається зі сталевого стрижня з вилкою-обценьками на одному кінці та багатофункціональною головкою на іншому.

Трьохсекційна драбина — висувна пожежна драбина, що складається з трьох секцій для підйому на верхні поверхи.

​

---

Повернення на початок​

 

[Нікіта Дарк]

ГЛАВА 9: ВИДИ ПОЖЕЖНИХ РУКАВІВ

Пожежний рукав — це гнучкий трубопровід, призначений для транспортування вогнегасних речовин до місця пожежі або пожежно-рятувальної техніки.

​

---

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОЖЕЖНИХ РУКАВІВ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ:

1. Всмоктувальні — призначені для забрання та подачі води або вогнегасного розчину з пожежних гідрантів, штучних і природних водоймищ та інших систем водопостачання.

2. Напірно-всмоктувальні — призначені для забору та транспортування води чи вогнегасних речовин як під розрідженням (вакуумом), так і під тиском.

3. Напірні — гнучкі рукави, що застосовуються для транспортування вогнегасних речовин під надлишковим тиском безпосередньо до осередку горіння.

​

---

РОБОЧА РУКАВНА ЛІНІЯ:

Робоча рукавна лінія — лінія, яка зазвичай складається з трьох рукавів та прокладається в сторону пожежі. Вона слугує для транспортування вогнегасних речовин, які через пожежний ствол спрямовуються на осередки горіння для їх подальшої ліквідації.

​

---

КЛАСИФІКАЦІЯ РУКАВІВ ЗА ДІАМЕТРОМ ТА ОБ'ЄМОМ ВОДИ:

1. Діаметр 51 мм — вміщує 40 л води.
2. Діаметр 66 мм — вміщує 70 л води.
3. Діаметр 77 мм — вміщує 90 л води.
4. Діаметр 125 мм — вміщує 190 л води.
5. Діаметр 150 мм — вміщує 350 л води.

​

---

Повернення на початок​