Опис
Ім'я: Дава
Прізвище: Борщук
По батькові: Миколайович
Національність: Українець.
Зріст та вага: 188См|74Кг.
Колір очей: Голубі.
Колір волосся: коричневий
Сімейний стан: Неодружений.
Місто народження: м.Харьків.
Батьки: Микола Борщук та Олена Борщук.
Стать: Чоловіча.
Зовнишній вигляд: Сильний та мужній чоловік.
Батьки I
Мати
Мати Дави звали Олена. Тендітна та красива жінка.
Забеспечувала свою сім'ю турботою. Олена завжди
підтримувала свого сина та любила, вірила у нього.
Вона робила все можливе щоб забеспечити затішок у сім'ї.
Дуже хотіла Сильного та мужнього сина.
БАТЬКО
Батька Дави звали Микола. Він працював Майстром по натяжним потолкам
багато років щоб забеспечити сім'ю.
Він був родом із с. Ромен. Батько Дави завжди любив
сина, підтримував та дуже любив Олену. Він завжди
був поруч у труднощі з Оленою. Але потім вони розвелись Дуже піклувався про
мою освіту.
Дитинство 2
Дава Борщук хлопчик який народився
31.03.2000 Весною у Харьківській обл.
Себе в дитинстві я погано памятаю лише по розказам матусі
Даву дуже любили у сім'ї, і у Дави
Був друг Міша.
У 4 роки мене повели у садок
я був дуже радий від цієї новини.
У садку мені дуже сподобалося бути,
але на канікули я їздив у село до бабусі та до тітки Ірини в один момент і хрищеної
Бабуся та дуже мене любила, купляла
різні солодощі та подарунки.
Бабусю я любив сильно та село мені також сподобалося.
Я любив грати у футбол у селі, також любив бігати та грати в квача неподалік від хати.
Коли мені стукнуло 7 років
ми поїхали у село, празнувати
моє день народження.
Бабуся мені подарувала
дуже крутий Баскет больний м'яч,
про який я вже давно мріяв.
моя мама подарувала
Мені мій перший телефон
мій тато нажаль тоді вже був розведений, але він всеодно подарив мені подарунок приніс дуже багато
солодощів та велетеньський торт.
Шкільні роки 3
Початкова школа 1 (1/3)
У перший клас я пішов коли мені було сім років.
Мені там недуже сподобалося, томущо
Мій найкращий друг Михась переїхав жити в Дніпро.
І у школі я був сам без друзів, але я бистро
знайшов новий, але сумував за Мішею.
Я ходив у секцію по футболу, але
із-за того що у школі було
дуже велике навантаження
я просто не встигав ходити на футбол.
По мені сумували на секції,
томущо я дуже добре грав у футбол,
також за мною сумував мій тренер,
Та я кинув футбол
Всі мої однокласники вже
знали всю таблицю множення а я ще ні.
Але коли мені настало вже дев'ять
років і я перейшов у четвертий клас
мені там подобалося більше,
але я розумів що коли я перейду у
п'ятий клас то у нас буде друга вчителька/вчитель,
а наша вчителька була дуже добра.
Середня школа 2 (2/3)
Мені настало одинадцять років
і я перейшов у п'ятий клас.
Мені там недуже сподобалося,
томущо я недуже розумів нові теми,
але всеодно нас доганяв шкільну програму.
Я дуже любив гулятись з друзями на тарзанці після школи та колись я зламав на ній руку мене повизли в лікарню де в мене виявили перелом в 4 місцях після цього я швидко повернувся
у школу і час пролетів так бистро
що не замітив що
я вже у старшій школі.
Старша школа 3 (3/3)
Нарешті, десятий клас,
ще один рік і я вільний,
але я не задумувався що ще
потрібно закінчити універсетет.
У мене з'явиллася мрі'я
стати працівником СБУ,
мені так сподобалося
як працює СБУ.
Я кожжними днями
дивився відео як працює СБУ. Вчив кодекси ККУ купап щоб стати спів робітником СБУ,
Але мені потрібно було
здобути військовий квиток,
мені потрівно піти у армію.
У мене виходило зі всіма придметами,
я був відмінником у класі.
Я дуже старанно вчився
щоб здобути своєї мрії Стати СБУ.
Старша школа минала дуже бистро.
Я навіть не замітив
як пролетіла
старша школа.
Студенські роки 4
Шкільні іспити я склав
на відмінно. Вчитися
на СБУ мені неймовірно
сподобалося, навіть
викладачі мене
ставили на приклад
усім одно-групникам.
Я йшов на золоту медаль,
АЛЕ було одне велике АЛЕ
Матиматика, я дуже
Погано знав алгебру, но я розумів
що мене таким у СБУ
ніколи не приймуть,
Від тоді в мені щось переклинило та я поча в серйоз займатись навіть взяв репетитора та за місяць я всеж таки добив алгебру до родуму
Універсетет я закінчив
на золоту медаль.
ЗСУ 5
Коли я закінчив
універсетет я прийшов
додому і замітив щось
у почтовому ящику,
я туда заглянув і там...
Повістка у армію,
я був злим томущо
я хотів трішки від-дихнути
від універсетета у тут ще повістка.
Но в один момент це те що я хотів бо мені потрібен військовий квиток
Коли я прийшов додому я все
розказав батькам. Вони дуже
були сумними, але відвезли
мене до віськомату.
Мені потрібно-було
підвищитися до солдата
щоб отримати військовий
квиток. Я був рекрутом,
але я здав
всі іспити на підвищення.
І нарешті я став солдатом,
і мені вручили військовий
квиток.
Доросле життя 6
Наразі Дава проживає
у місті Харкові. Також
він достиг усіх своїх
мрій, і наразі займає
дуже добру посаду
у СБУ а саме Лейтенанта.
У Дави покищо немає жінки,
наразі у нього дуже багато друзів,
та спів-робітників.
У матвія наразі є
Одна машина та одна квартира.
Він дуже любить свою роботу СБУ.
Його колеги та сам Дава
затримали дуже багато
правопорушників,
має повагу до своїх колег.
Та з пошаною ставиться до людей.
Ім'я: Дава
Прізвище: Борщук
По батькові: Миколайович
Національність: Українець.
Зріст та вага: 188См|74Кг.
Колір очей: Голубі.
Колір волосся: коричневий
Сімейний стан: Неодружений.
Місто народження: м.Харьків.
Батьки: Микола Борщук та Олена Борщук.
Стать: Чоловіча.
Зовнишній вигляд: Сильний та мужній чоловік.
Батьки I
Мати
Мати Дави звали Олена. Тендітна та красива жінка.
Забеспечувала свою сім'ю турботою. Олена завжди
підтримувала свого сина та любила, вірила у нього.
Вона робила все можливе щоб забеспечити затішок у сім'ї.
Дуже хотіла Сильного та мужнього сина.
БАТЬКО
Батька Дави звали Микола. Він працював Майстром по натяжним потолкам
багато років щоб забеспечити сім'ю.
Він був родом із с. Ромен. Батько Дави завжди любив
сина, підтримував та дуже любив Олену. Він завжди
був поруч у труднощі з Оленою. Але потім вони розвелись Дуже піклувався про
мою освіту.
Дитинство 2
Дава Борщук хлопчик який народився
31.03.2000 Весною у Харьківській обл.
Себе в дитинстві я погано памятаю лише по розказам матусі
Даву дуже любили у сім'ї, і у Дави
Був друг Міша.
У 4 роки мене повели у садок
я був дуже радий від цієї новини.
У садку мені дуже сподобалося бути,
але на канікули я їздив у село до бабусі та до тітки Ірини в один момент і хрищеної
Бабуся та дуже мене любила, купляла
різні солодощі та подарунки.
Бабусю я любив сильно та село мені також сподобалося.
Я любив грати у футбол у селі, також любив бігати та грати в квача неподалік від хати.
Коли мені стукнуло 7 років
ми поїхали у село, празнувати
моє день народження.
Бабуся мені подарувала
дуже крутий Баскет больний м'яч,
про який я вже давно мріяв.
моя мама подарувала
Мені мій перший телефон
мій тато нажаль тоді вже був розведений, але він всеодно подарив мені подарунок приніс дуже багато
солодощів та велетеньський торт.
Шкільні роки 3
Початкова школа 1 (1/3)
У перший клас я пішов коли мені було сім років.
Мені там недуже сподобалося, томущо
Мій найкращий друг Михась переїхав жити в Дніпро.
І у школі я був сам без друзів, але я бистро
знайшов новий, але сумував за Мішею.
Я ходив у секцію по футболу, але
із-за того що у школі було
дуже велике навантаження
я просто не встигав ходити на футбол.
По мені сумували на секції,
томущо я дуже добре грав у футбол,
також за мною сумував мій тренер,
Та я кинув футбол
Всі мої однокласники вже
знали всю таблицю множення а я ще ні.
Але коли мені настало вже дев'ять
років і я перейшов у четвертий клас
мені там подобалося більше,
але я розумів що коли я перейду у
п'ятий клас то у нас буде друга вчителька/вчитель,
а наша вчителька була дуже добра.
Середня школа 2 (2/3)
Мені настало одинадцять років
і я перейшов у п'ятий клас.
Мені там недуже сподобалося,
томущо я недуже розумів нові теми,
але всеодно нас доганяв шкільну програму.
Я дуже любив гулятись з друзями на тарзанці після школи та колись я зламав на ній руку мене повизли в лікарню де в мене виявили перелом в 4 місцях після цього я швидко повернувся
у школу і час пролетів так бистро
що не замітив що
я вже у старшій школі.
Старша школа 3 (3/3)
Нарешті, десятий клас,
ще один рік і я вільний,
але я не задумувався що ще
потрібно закінчити універсетет.
У мене з'явиллася мрі'я
стати працівником СБУ,
мені так сподобалося
як працює СБУ.
Я кожжними днями
дивився відео як працює СБУ. Вчив кодекси ККУ купап щоб стати спів робітником СБУ,
Але мені потрібно було
здобути військовий квиток,
мені потрівно піти у армію.
У мене виходило зі всіма придметами,
я був відмінником у класі.
Я дуже старанно вчився
щоб здобути своєї мрії Стати СБУ.
Старша школа минала дуже бистро.
Я навіть не замітив
як пролетіла
старша школа.
Студенські роки 4
Шкільні іспити я склав
на відмінно. Вчитися
на СБУ мені неймовірно
сподобалося, навіть
викладачі мене
ставили на приклад
усім одно-групникам.
Я йшов на золоту медаль,
АЛЕ було одне велике АЛЕ
Матиматика, я дуже
Погано знав алгебру, но я розумів
що мене таким у СБУ
ніколи не приймуть,
Від тоді в мені щось переклинило та я поча в серйоз займатись навіть взяв репетитора та за місяць я всеж таки добив алгебру до родуму
Універсетет я закінчив
на золоту медаль.
ЗСУ 5
Коли я закінчив
універсетет я прийшов
додому і замітив щось
у почтовому ящику,
я туда заглянув і там...
Повістка у армію,
я був злим томущо
я хотів трішки від-дихнути
від універсетета у тут ще повістка.
Но в один момент це те що я хотів бо мені потрібен військовий квиток
Коли я прийшов додому я все
розказав батькам. Вони дуже
були сумними, але відвезли
мене до віськомату.
Мені потрібно-було
підвищитися до солдата
щоб отримати військовий
квиток. Я був рекрутом,
але я здав
всі іспити на підвищення.
І нарешті я став солдатом,
і мені вручили військовий
квиток.
Доросле життя 6
Наразі Дава проживає
у місті Харкові. Також
він достиг усіх своїх
мрій, і наразі займає
дуже добру посаду
у СБУ а саме Лейтенанта.
У Дави покищо немає жінки,
наразі у нього дуже багато друзів,
та спів-робітників.
У матвія наразі є
Одна машина та одна квартира.
Він дуже любить свою роботу СБУ.
Його колеги та сам Дава
затримали дуже багато
правопорушників,
має повагу до своїх колег.
Та з пошаною ставиться до людей.
