Дитинство.
Денис Дашевськийнародився 19 лютого 2000 рокувЧеркасах.Йогосім'я була багатодітною.Мати,Наталя,працювала звичайним продавцем у магазиніі отримувала невеликузарплату.Йогобатько,Олег Фаратов, бувдужешанованимвисокопоставленимофіцеромНаціональної поліціїУкраїни, але він також заробляв дужемало.Це було пов'язанозтієюпростоюпричиною, що він був дуже чутливоюічесноюлюдиноюініколи не йшовпроти правил абосвоїх принципів. Цими рисами часто користувалися люди, які переслідувалилише власніінтереси.Через цюбезгрошів'ясім'ясильнозаборгувалаза комунальні послугита великі кредити.
У Дениса такожбув молодший брат: його звали Андрій, але саме Денис бувбільшрозумнимівинахідливим.Він любивгрошіізавждишукавякусьможливістьпідзаробити.УдитинствінадДеннісомзнущалисязате,щовін відрізнявсявідінших.Він часто проводивчаснасамоті, далеко від іншихімріяв просвоє майбутнє доросле життя. Вінрозповідавусім,ким хоче бутиі чого хоче досягти,що булонезвичнодля маленькоїдитини, але ніхто з оточуючих не сприймав його всерйоз.
Підлітковий вік.
Ушколіу Денисане булохорошихоцінок.У нього були і хороші оцінки, іпогані.Однаку нього була дуже хорошавродженариса характеру.Тобто,він завжди вмівладнатиз людьми. Цяриса послужила йому добруслужбупротягом усього життя, як удитинстві,так і вдоросломувіці.ВчителітаодноліткипостійноскаржилисянапогануповедінкуДениса.Він легкообзивавкогось, бувгрубимі часто зривав уроки.
ХочаДенніснебувтакимуспішним,якйого однокласники,він змігзакінчитишколу,томущо добреладнавз директором і знав,коли іщо приноситидошколи, щоб його не відрахували.Востаннійрікнавчаннявшколівін почав готуватися до іспитів,відяких залежавйоговступдо університету.Він точнознав,що йому дійсно потрібно ідля чогойомуце потрібно. Було важко, але він не здавався.Ісклавіспитина високібали,чогоне очікували ні вчителі, ні батьки.
Брат Дениса не відставав,івониразом вступилидо Харківського університету Повітряних Сил. Він був дуже захопленийроботоюі хотів працювати,як його батько. Батькобув для нього прикладом длянаслідуванняішанувальником.
Зчасомдіти підросли,іпотрібнобулобільшегрошей,щоб утримуватисім'ю. ЗчасомбатькоДенисапочав кардинальнозмінюватися,шукати вихідз цієї складноїситуації і,всуперечусімсвоїмпринципам,почавзайматисякорупцією.
Після цього"переломногомоменту"якість життя сім'їрізкопокращилася.Якість життя сім'їзмінилася,івониврешті-рештпереїхали до Харкова, щоб бути ближче до своїх дітей. Вонипрожилитут усе своє життя і не хотілизалишатирідну домівку, алебулизацікавленівтому,щобзалишатисяразом яксім'я.Навчання в університеті уДениса йшло дуже добре,вінзавжди отримував хороші оцінкиіздававвсіпредмети навідмінно. Написання дипломної роботи небулодляньоговеликою проблемою,івін закінчив університет з червоним дипломом. Післязакінченняшколибративирішили переїхати до Києваівступити до АкадеміїСлужбибезпеки України.Вакадемії ситуаціятрохивідрізняласявідуніверситету,оскількибагато вправбулинезнайоміДенису,але він не здавсяіпроявивнеабияку силу волі.
Сімейнатрагедія.
УякийсьмоментбатьковіДенисаОлегудовелосяпоїхатиу відрядженнядоНімеччини.Вся сім'я не хотіла,щобвін їхав.Дорога була довгоюіболісною.Колияприїхавтуди,менісказали,що ятутдля того,щобкеруватипольотами в зоні бойовихдій. Чому так? Ніхтоне міг зрозуміти. Перший тиждень пройшовспокійно,Олегщоднясправлявся зісвоїмиобов'язками.Рідніщоднятелефонувалийогобатькові.Одного дня,після перервиутренуваннях,Денисперестав телефонувати.Всізанепокоїлися,де Денисіщо сталося,і негайнозвернулися вполіціюзпроханнямрозшукатийого.черезтритижні прийшласумназвістка,що Олег зникбезвісти.Післядовгихпошуків ірозслідуванняйого знайшли мертвим зчисленниминожовимипораненнямиіхрестамиповсьомутілу,недалековідаеродрому,дездійснювалосяуправлінняБПЛАвзоніДБ.Це буловеликимгоремдля всієїродини. Деннісутежбулонелегко,але потімвін зрозумів, що настав час подорослішатиіпочатисвоє "доросле життя".
Доросле життя
Після закінчення академії Денисзнову вступивдоукраїнськоїслужбибезпекиразомзісвоїмибратами.Зпочатком військової служби Денис отримавбагато пораненьіпочав вчитися на своїх помилках. Звікомвін зрозумів,щоневсі,коговінзнав,булитими,закого він себевидавав.Більшістьлюдейзраджувалийогоімоглив будь-якиймомент "встромитиніжу спину", але це тільки загартувалойогоізробило сильнішим моральноі духовно.
Сьогодення.
Зараз Денис живеіпрацює зісвоїмбратомвСБУвКиєві.Він дослужився до звання старшоголейтенантаі за цірокиздобувбагато "зв'язків". Які його батько,Денисзаймається корупцією, беручихабарівідпілотівіотримуючивсе,що хоче (житло, льотну діяльність, відрядженнявАфрику). Вінробить це,щоб отримативсе,чогохотівабочогойомуне вистачало вдитинстві. Денис добрезнайомийз посадовцямиНПУ та СБУі часто з ними контактує.Заостаннікількароків Денис ставвсе більшгрубим,часто використовуючислово"мама"ігруборозмовляючиякзгромадянами,такізперсоналом.Вданий часДенис дуже любитьгроші,якідля нього єсенсомжиття, але чим більше він має, тим більше вінхоче
Денис Дашевськийнародився 19 лютого 2000 рокувЧеркасах.Йогосім'я була багатодітною.Мати,Наталя,працювала звичайним продавцем у магазиніі отримувала невеликузарплату.Йогобатько,Олег Фаратов, бувдужешанованимвисокопоставленимофіцеромНаціональної поліціїУкраїни, але він також заробляв дужемало.Це було пов'язанозтієюпростоюпричиною, що він був дуже чутливоюічесноюлюдиноюініколи не йшовпроти правил абосвоїх принципів. Цими рисами часто користувалися люди, які переслідувалилише власніінтереси.Через цюбезгрошів'ясім'ясильнозаборгувалаза комунальні послугита великі кредити.
У Дениса такожбув молодший брат: його звали Андрій, але саме Денис бувбільшрозумнимівинахідливим.Він любивгрошіізавждишукавякусьможливістьпідзаробити.УдитинствінадДеннісомзнущалисязате,щовін відрізнявсявідінших.Він часто проводивчаснасамоті, далеко від іншихімріяв просвоє майбутнє доросле життя. Вінрозповідавусім,ким хоче бутиі чого хоче досягти,що булонезвичнодля маленькоїдитини, але ніхто з оточуючих не сприймав його всерйоз.
Підлітковий вік.
Ушколіу Денисане булохорошихоцінок.У нього були і хороші оцінки, іпогані.Однаку нього була дуже хорошавродженариса характеру.Тобто,він завжди вмівладнатиз людьми. Цяриса послужила йому добруслужбупротягом усього життя, як удитинстві,так і вдоросломувіці.ВчителітаодноліткипостійноскаржилисянапогануповедінкуДениса.Він легкообзивавкогось, бувгрубимі часто зривав уроки.
ХочаДенніснебувтакимуспішним,якйого однокласники,він змігзакінчитишколу,томущо добреладнавз директором і знав,коли іщо приноситидошколи, щоб його не відрахували.Востаннійрікнавчаннявшколівін почав готуватися до іспитів,відяких залежавйоговступдо університету.Він точнознав,що йому дійсно потрібно ідля чогойомуце потрібно. Було важко, але він не здавався.Ісклавіспитина високібали,чогоне очікували ні вчителі, ні батьки.
Брат Дениса не відставав,івониразом вступилидо Харківського університету Повітряних Сил. Він був дуже захопленийроботоюі хотів працювати,як його батько. Батькобув для нього прикладом длянаслідуванняішанувальником.
Зчасомдіти підросли,іпотрібнобулобільшегрошей,щоб утримуватисім'ю. ЗчасомбатькоДенисапочав кардинальнозмінюватися,шукати вихідз цієї складноїситуації і,всуперечусімсвоїмпринципам,почавзайматисякорупцією.
Після цього"переломногомоменту"якість життя сім'їрізкопокращилася.Якість життя сім'їзмінилася,івониврешті-рештпереїхали до Харкова, щоб бути ближче до своїх дітей. Вонипрожилитут усе своє життя і не хотілизалишатирідну домівку, алебулизацікавленівтому,щобзалишатисяразом яксім'я.Навчання в університеті уДениса йшло дуже добре,вінзавжди отримував хороші оцінкиіздававвсіпредмети навідмінно. Написання дипломної роботи небулодляньоговеликою проблемою,івін закінчив університет з червоним дипломом. Післязакінченняшколибративирішили переїхати до Києваівступити до АкадеміїСлужбибезпеки України.Вакадемії ситуаціятрохивідрізняласявідуніверситету,оскількибагато вправбулинезнайоміДенису,але він не здавсяіпроявивнеабияку силу волі.
Сімейнатрагедія.
УякийсьмоментбатьковіДенисаОлегудовелосяпоїхатиу відрядженнядоНімеччини.Вся сім'я не хотіла,щобвін їхав.Дорога була довгоюіболісною.Колияприїхавтуди,менісказали,що ятутдля того,щобкеруватипольотами в зоні бойовихдій. Чому так? Ніхтоне міг зрозуміти. Перший тиждень пройшовспокійно,Олегщоднясправлявся зісвоїмиобов'язками.Рідніщоднятелефонувалийогобатькові.Одного дня,після перервиутренуваннях,Денисперестав телефонувати.Всізанепокоїлися,де Денисіщо сталося,і негайнозвернулися вполіціюзпроханнямрозшукатийого.черезтритижні прийшласумназвістка,що Олег зникбезвісти.Післядовгихпошуків ірозслідуванняйого знайшли мертвим зчисленниминожовимипораненнямиіхрестамиповсьомутілу,недалековідаеродрому,дездійснювалосяуправлінняБПЛАвзоніДБ.Це буловеликимгоремдля всієїродини. Деннісутежбулонелегко,але потімвін зрозумів, що настав час подорослішатиіпочатисвоє "доросле життя".
Доросле життя
Після закінчення академії Денисзнову вступивдоукраїнськоїслужбибезпекиразомзісвоїмибратами.Зпочатком військової служби Денис отримавбагато пораненьіпочав вчитися на своїх помилках. Звікомвін зрозумів,щоневсі,коговінзнав,булитими,закого він себевидавав.Більшістьлюдейзраджувалийогоімоглив будь-якиймомент "встромитиніжу спину", але це тільки загартувалойогоізробило сильнішим моральноі духовно.
Сьогодення.
Зараз Денис живеіпрацює зісвоїмбратомвСБУвКиєві.Він дослужився до звання старшоголейтенантаі за цірокиздобувбагато "зв'язків". Які його батько,Денисзаймається корупцією, беручихабарівідпілотівіотримуючивсе,що хоче (житло, льотну діяльність, відрядженнявАфрику). Вінробить це,щоб отримативсе,чогохотівабочогойомуне вистачало вдитинстві. Денис добрезнайомийз посадовцямиНПУ та СБУі часто з ними контактує.Заостаннікількароків Денис ставвсе більшгрубим,часто використовуючислово"мама"ігруборозмовляючиякзгромадянами,такізперсоналом.Вданий часДенис дуже любитьгроші,якідля нього єсенсомжиття, але чим більше він має, тим більше вінхоче
