Денис народився в місті Дніпро, він був не єдиною дитиною в сім'ї, в нього був брат старший за Дениса на 9 років. Їх батько працював у Поліцейському відділу міста Харкова, а мати працювала в лікарні. Батьки дуже любили Дениса, так само, як і старшого. Вони розуміли, що молодшому не вистачає їх уваги, але із-за їх роботи, вони проводили мало часу з Денисом, тому, зазвичай, за ним доглядав старший брат.
ІІ. Юність:
Коли Денисові було 7 років, він пішов до школи. Відносини з однолітками у ньогобудувались добре, окрім однієї дівчини. По ній було видно що вона не з бідної сім'ї, а навпаки з дуже богатої. Про сім'ю тієї дівчини було дуже мало інформації, але це нікого не ціквало, вона булла найкрутіша. Чимось Денис їй насолив, і вона його булила.
Денис був тим самим тихонею в класі, якого не слід дратувати. Одного дня у школі, коли вони усі були в їдальні, Марія(так звали ту балувану дівчину) взяла свою тарілку з борщем, та вилила на голову Денису, цей хлопець був не з образливих, але йому набридли її вихідки, він вирішив їй помститися. Вона сиділа на передній парті перед ним, він тихенько взяв ножиці та обрізав її довге волосся. Його батька покликали до школи, Денис пішов разом з ним. Коли вони увійшли до кабінету директора, все було зрозуміло, ким був її батько. Мафія, якого дуже довго розшукували. Що відбувалося у кабінеті Денис не пам'ятав, але після цього випадку вони переїхали до Києва. А вже в новій школі все було добре. Приблизно в 8-му класі в його сім'ї почали складатися труднощі, батько багато пив, мати ж заплющувала на це очі, та багато працювала. Але постійні сварки у дома, між старшим братом і батьком, звели все до того, що Сергій(так звали брата) поїхав до іншої країни, щоб ніколи не бачитися з сім'єю.
Після того як брат поїхав Денису не стало на кого покластися, бобатько постійно пив, тому йому прийшлось самотужки виховувати в собі чоловіка, та пообіцяв собі, що ніколи не буде таким, як його батько.
У підлітковому віці у ньогобуло перше кохання, яке як він гадав, було для нього усім. Але дівчина його просто використовувала. Хоча він був інтровертом, завжди все дороблював до кінця і не відкладав все на «інший день». Був мрійником і завжди хотів подуружавати. Був розумний та мав розвинену логіку. Коли хтось хворів, або був не в силі щось зробити, Денис брався допомагати, чи взагалі, робив всю роботу за когось, тобто, завжди допомогав комусь і не чекав якоїсь вигоди.
ІІІ. Дорослежиття:
Закінчив 11 класів, поступив до Дніпровського Національного Універсету, де вчився на Кібербезпеку та отримав червоний диплом. Відучився на хірурга та отримав роботу в Німеччині, але із-за його характера йому там не сподобалось. Взагалі, йому завжди щось не подобалось, із-за цього з дівчинами в нього було погано, але друзів, яких було не так багато, завжди міг вступитися. Йому легко давалося вивчення інших мов, тому на зароблені кошти в Німеччині, почав шукати країну, в якій йому буде добре. Був майже у всій Європі, Китаї, Кореї, Мексиці, Швеції. Через багато спроб, вирішив повернутися до України
IV. Наш час:
Після повернення Дениса додому, він не став йти кудись працювати, він хотів побути дома, тому він зайнявся фрілансом, та параллельно шукав собі таку професію, щоб йому підходила.
Хлопець він був працьовитий, мужній та розумний, але з жінками у нього не складалось.
В цей час йому 30 років , він не заміжній, працює медиком в Лікарні Дніпра, та мріє про сім'ю і про нову посаду.
ІІ. Юність:
Коли Денисові було 7 років, він пішов до школи. Відносини з однолітками у ньогобудувались добре, окрім однієї дівчини. По ній було видно що вона не з бідної сім'ї, а навпаки з дуже богатої. Про сім'ю тієї дівчини було дуже мало інформації, але це нікого не ціквало, вона булла найкрутіша. Чимось Денис їй насолив, і вона його булила.
Денис був тим самим тихонею в класі, якого не слід дратувати. Одного дня у школі, коли вони усі були в їдальні, Марія(так звали ту балувану дівчину) взяла свою тарілку з борщем, та вилила на голову Денису, цей хлопець був не з образливих, але йому набридли її вихідки, він вирішив їй помститися. Вона сиділа на передній парті перед ним, він тихенько взяв ножиці та обрізав її довге волосся. Його батька покликали до школи, Денис пішов разом з ним. Коли вони увійшли до кабінету директора, все було зрозуміло, ким був її батько. Мафія, якого дуже довго розшукували. Що відбувалося у кабінеті Денис не пам'ятав, але після цього випадку вони переїхали до Києва. А вже в новій школі все було добре. Приблизно в 8-му класі в його сім'ї почали складатися труднощі, батько багато пив, мати ж заплющувала на це очі, та багато працювала. Але постійні сварки у дома, між старшим братом і батьком, звели все до того, що Сергій(так звали брата) поїхав до іншої країни, щоб ніколи не бачитися з сім'єю.
Після того як брат поїхав Денису не стало на кого покластися, бобатько постійно пив, тому йому прийшлось самотужки виховувати в собі чоловіка, та пообіцяв собі, що ніколи не буде таким, як його батько.
У підлітковому віці у ньогобуло перше кохання, яке як він гадав, було для нього усім. Але дівчина його просто використовувала. Хоча він був інтровертом, завжди все дороблював до кінця і не відкладав все на «інший день». Був мрійником і завжди хотів подуружавати. Був розумний та мав розвинену логіку. Коли хтось хворів, або був не в силі щось зробити, Денис брався допомагати, чи взагалі, робив всю роботу за когось, тобто, завжди допомогав комусь і не чекав якоїсь вигоди.
ІІІ. Дорослежиття:
Закінчив 11 класів, поступив до Дніпровського Національного Універсету, де вчився на Кібербезпеку та отримав червоний диплом. Відучився на хірурга та отримав роботу в Німеччині, але із-за його характера йому там не сподобалось. Взагалі, йому завжди щось не подобалось, із-за цього з дівчинами в нього було погано, але друзів, яких було не так багато, завжди міг вступитися. Йому легко давалося вивчення інших мов, тому на зароблені кошти в Німеччині, почав шукати країну, в якій йому буде добре. Був майже у всій Європі, Китаї, Кореї, Мексиці, Швеції. Через багато спроб, вирішив повернутися до України
IV. Наш час:
Після повернення Дениса додому, він не став йти кудись працювати, він хотів побути дома, тому він зайнявся фрілансом, та параллельно шукав собі таку професію, щоб йому підходила.
Хлопець він був працьовитий, мужній та розумний, але з жінками у нього не складалось.
В цей час йому 30 років , він не заміжній, працює медиком в Лікарні Дніпра, та мріє про сім'ю і про нову посаду.