Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Дзядевич Едуард Сергійович
Стать: Чоловік
Мати - Олександра Марченко
Батько - Сергій Дзядевич
Зріст та вага: Зріст: 170см вага: 50кг
Дата народження: 11.01.2000
Вік: 24
Місце народження: Київ
Національність: Українець
Місце проживання: Київ
Захоплення: волейбол, НПУ, ДСНС
Сімейний стан: Неодружений
Статура: Міцна статура
Колір очей: блакитний
Зачіска: Коротка, пряма
Відмітні знаки: Родимка на правій щоці
Стать: Чоловік
Мати - Олександра Марченко
Батько - Сергій Дзядевич
Зріст та вага: Зріст: 170см вага: 50кг
Дата народження: 11.01.2000
Вік: 24
Місце народження: Київ
Національність: Українець
Місце проживання: Київ
Захоплення: волейбол, НПУ, ДСНС
Сімейний стан: Неодружений
Статура: Міцна статура
Колір очей: блакитний
Зачіска: Коротка, пряма
Відмітні знаки: Родимка на правій щоці
І. Народження, дитинство та початкова школа
Народився Едуард 11.01.2000 у сім'ї науковців. І у нього був брат. Жили вони у місті Києві.
Дитинство у Кирила і Едуарда було досить веселе та цікаве. Навідміну від багатьох він з братом любили вчитися. І кожен клас з 1 по 8 вони закінчували з Похвальним листом. В школі у них була крута команда по волейболу. Едуард хотів стати чемпіоном України з волейболу. Спочатку в школі всі дразнили Едіка і його брата, бо вони були. як дві краплі води. Діти завжди підходили і питали: "Хто ти?". Це дуже ображало Едуарда. Майже кожен день він приходив додому весь в сльозах. Мама намагалася пояснити, що діти просто не розрізняють хлопчиків, але брати не вірили. Згодом через 2 роки все змінилося, у Едуарда з'явилося багато хороших друзів з якими він гуляв після школи. Іноді були і погані моменти, а так все було цілком добре. Хай не всі друзі були вірними, але все було добре.
ІІ. Юнацтво
У 8 клас Едуард прийшов у найкрутішу школу України- Фізико-математичний ліцей при університеті ім. Т.Г.Шевченка. Там провчилися 3 роки до 11 класу. Навіть у цій школі зі складною навчальною програмою вони все одно закінчили всі 3 класи з Похвальним листом, а школу з золотою медаллю. Після закінчення школи шляхи рідних братів розійшлись. Едуард пішов вчитися на вірусолога. Але родинні зв'язки з татом, мамою, братом були дуже міцні. Майже кожні вихідні родина збиралася разом. На свята всі раділи і дарували подарунки. В університеті юнак вчився на відмінно і допомагав іншим. Після 6 років навчання він вивчився за спеціальністю вірусолог і отримав диплом біолога, але не пішов працювати за спеціальністю. Він пішов служити до лав ЗСУ, бо почалася війна. Там він завів нових друзів та зустрівся з братом. Потім навесні спробував стати чемпіоном України з волейболу, але зайняв не перше, а 3 місце.
ІІІ. Служба в Держ.структурах
В ЗСУ коли Едуард з братом стали 2 рангом вони подали заяву на інструктора НК і зовсім забули про амбіції з волейболу. Заяву на інструктора схвалили. Довго йшов кар'єрний шлях інструктора. Багато часу приділяли молодшим по званню. І через 2 тижні братів накінець-то підвищили на Старшого Інструктора НК. Далі Кирил і Едуард придумали нові цікаві та веселі тренування. Далі вони подружилися з полковником. Дослужитися до звання "Старшина" А ще через тиждень їх підвищили до посади Замісник Начальника НК. Пробули на ній всього тиждень. Бо служба в ЗСУ трохи піднадоїла і вирішили разом спробувати попрацювати в Поліції. Але поліція братам не "зайшла". Після закінчення служби в поліції брати пошкодували, що пішли з ЗСУ і пішли в СБУ боротися з колаборантами і злочинцями.
Через день хлопці підписали контракт про службу в СБУ. Прослухали лекції та сдали іспити. 3 дні вони стажерувалися в академії, в цей час вони їздили на розвідку, і на тренування. І коли прийшов час вибирати підрозділ постало важке запитання: ДБР чи ЦСО "А". Все-таки вони вибрали ДБР. Також Едуард з братом не забули про друзів з ЗСУ, які перейшли в ДСНС. Хлопці їздили в ДСНС допомагати друзям на наборі, затримувати злочинців. Впринципі в СБУ було цікаво. Але і СБУ трохи піднабридло і Едуард вирішив попрацювати за своєю спеціальністю.
IV. Невдалий бізнес
Одного дня Едуарду спало на думку відкрити свій бізнес. Він порадився з братом і вони вирішили все ж таки відкрити його. Цей бізнес-Автошкола. Но їхня автошкола не користувалася популярністю, і це його дуже сильно дратувало, тому її через 2 місяці прийшлось закрити. Хлопці були засмучені, але не здавалися. Вони поїхали і знайшли бізнес-центр, де продавалися бізнеси. Вони купили АЗС. І через місяць все пішло, як по маслу. Грошей було багато, люди задоволені.
V. Наші дні
Зараз Едуард живе в Харкові біля СБУ. Бізнес продвинувся. У Едуарда немає сім'ї поки що. Він не знає чи буде одружуватись. Але не встиг Едуард влаштуватись на роботу біолога, як ту відкрили заяви на генерала НПУ Він не роздумуючи подав заявку. Він сподівається, що саме він стане генералом. "Якщо я стану генералом...",- каже Едуард, "то я підніму цю фракцію і зроблю її ідеальною". Його мрія здійснилась-він став чемпіоном Європи з волейболу, а що буде далі?-Чемпіон світу?
Народився Едуард 11.01.2000 у сім'ї науковців. І у нього був брат. Жили вони у місті Києві.
Дитинство у Кирила і Едуарда було досить веселе та цікаве. Навідміну від багатьох він з братом любили вчитися. І кожен клас з 1 по 8 вони закінчували з Похвальним листом. В школі у них була крута команда по волейболу. Едуард хотів стати чемпіоном України з волейболу. Спочатку в школі всі дразнили Едіка і його брата, бо вони були. як дві краплі води. Діти завжди підходили і питали: "Хто ти?". Це дуже ображало Едуарда. Майже кожен день він приходив додому весь в сльозах. Мама намагалася пояснити, що діти просто не розрізняють хлопчиків, але брати не вірили. Згодом через 2 роки все змінилося, у Едуарда з'явилося багато хороших друзів з якими він гуляв після школи. Іноді були і погані моменти, а так все було цілком добре. Хай не всі друзі були вірними, але все було добре.
ІІ. Юнацтво
У 8 клас Едуард прийшов у найкрутішу школу України- Фізико-математичний ліцей при університеті ім. Т.Г.Шевченка. Там провчилися 3 роки до 11 класу. Навіть у цій школі зі складною навчальною програмою вони все одно закінчили всі 3 класи з Похвальним листом, а школу з золотою медаллю. Після закінчення школи шляхи рідних братів розійшлись. Едуард пішов вчитися на вірусолога. Але родинні зв'язки з татом, мамою, братом були дуже міцні. Майже кожні вихідні родина збиралася разом. На свята всі раділи і дарували подарунки. В університеті юнак вчився на відмінно і допомагав іншим. Після 6 років навчання він вивчився за спеціальністю вірусолог і отримав диплом біолога, але не пішов працювати за спеціальністю. Він пішов служити до лав ЗСУ, бо почалася війна. Там він завів нових друзів та зустрівся з братом. Потім навесні спробував стати чемпіоном України з волейболу, але зайняв не перше, а 3 місце.
ІІІ. Служба в Держ.структурах
В ЗСУ коли Едуард з братом стали 2 рангом вони подали заяву на інструктора НК і зовсім забули про амбіції з волейболу. Заяву на інструктора схвалили. Довго йшов кар'єрний шлях інструктора. Багато часу приділяли молодшим по званню. І через 2 тижні братів накінець-то підвищили на Старшого Інструктора НК. Далі Кирил і Едуард придумали нові цікаві та веселі тренування. Далі вони подружилися з полковником. Дослужитися до звання "Старшина" А ще через тиждень їх підвищили до посади Замісник Начальника НК. Пробули на ній всього тиждень. Бо служба в ЗСУ трохи піднадоїла і вирішили разом спробувати попрацювати в Поліції. Але поліція братам не "зайшла". Після закінчення служби в поліції брати пошкодували, що пішли з ЗСУ і пішли в СБУ боротися з колаборантами і злочинцями.
Через день хлопці підписали контракт про службу в СБУ. Прослухали лекції та сдали іспити. 3 дні вони стажерувалися в академії, в цей час вони їздили на розвідку, і на тренування. І коли прийшов час вибирати підрозділ постало важке запитання: ДБР чи ЦСО "А". Все-таки вони вибрали ДБР. Також Едуард з братом не забули про друзів з ЗСУ, які перейшли в ДСНС. Хлопці їздили в ДСНС допомагати друзям на наборі, затримувати злочинців. Впринципі в СБУ було цікаво. Але і СБУ трохи піднабридло і Едуард вирішив попрацювати за своєю спеціальністю.
IV. Невдалий бізнес
Одного дня Едуарду спало на думку відкрити свій бізнес. Він порадився з братом і вони вирішили все ж таки відкрити його. Цей бізнес-Автошкола. Но їхня автошкола не користувалася популярністю, і це його дуже сильно дратувало, тому її через 2 місяці прийшлось закрити. Хлопці були засмучені, але не здавалися. Вони поїхали і знайшли бізнес-центр, де продавалися бізнеси. Вони купили АЗС. І через місяць все пішло, як по маслу. Грошей було багато, люди задоволені.
V. Наші дні
Зараз Едуард живе в Харкові біля СБУ. Бізнес продвинувся. У Едуарда немає сім'ї поки що. Він не знає чи буде одружуватись. Але не встиг Едуард влаштуватись на роботу біолога, як ту відкрили заяви на генерала НПУ Він не роздумуючи подав заявку. Він сподівається, що саме він стане генералом. "Якщо я стану генералом...",- каже Едуард, "то я підніму цю фракцію і зроблю її ідеальною". Його мрія здійснилась-він став чемпіоном Європи з волейболу, а що буде далі?-Чемпіон світу?
