1997 рік, Україна, Київ, Київська обласна клінічна лікарня 15:43
Народжується хлопчик, вагою 3400, якого назвали Алек, пологи пройшли легкі на яких був присутній і батько Алека. Тепер у сім'ї Ливандовських п'ятеро чоловік, Володимир – батько Алека, Даша-мати, Алек, старший брат Давид та дід Віктор.
[ ГЛАВА №1 ] Дитинство
Переглянути вкладення 2003 рік, Україна, Київ, школа №4, 7:15.
Алек сидів на першій парті, мама його привчала що б він з дитинства полюбив навчання, Алек хоч і сидів на першій парті, але познайомився з компанією, на перший погляд, звичайних хлопчиків, однокласників, але вони любили ображати слабких, тих хто плаче по дрібницях або займається тим що не подобалося компанії. Алек з ними подружився легко, він розумів, що краще він буде учасником цієї компашки, ніж так званою "жертвою". На той час починалися перші прояви корупції та відкатів у державі, жителям не подобалося те, що відбувалося у владі, все починалося зі звичайних невинних протестів. Батько Алека брав участь у цих протестах і батьки хлопців зі школи Алека теж протестували проти влади і знали один одного, тому хлопці знайшли швидко розмову між собою.
Так вони ображали слабких і залякували їх, Алеку це не подобалося, але він розумів, що краще це перетерпіти, ніж бути на їхньому місці.
Після закінчення п'ятого класу Алек переводиться у старшу школу. Компанія так званих друзів Алека розпалася, хто переїхав, хто пішов до іншої школи, хто до іншого класу. У новій школі Алек вже не хотів сидів на першій парті, йому стало ліньки вчитися, адже набагато цікавіше піти погуляти чи посидіти вдома за телевізором. З першої парти Алек поступово пересідав все далі і далі, і вже без інтересу сидів у школі, думаючи на уроках скоріше б він пройшов.
[ ГЛАВА №2 ] Підліткове життя
Переглянути вкладення Восьмий клас, Алек сидить на задній парті біля вікна, він мало з ким спілкувався, тільки зі своїм другом який сидів поруч з ним за партою, Алека не сприймали серйозно, хлопець який сидить на задній парті і вчиться він чи ні, все одно. На фізкультурі коли всі грали у футбол, Алек осторонь займався на тренажерах, йому не було цікаво перебувати у компанії своїх однокласників. По телевізору він бачив протести і йому подобалося більше бути на стороні держави, ніж за протестувальників. Алек гуляв один, він роздумував, що робитиме завтра, що є, які плани. Батько не займався молодшим сином, йому було цікаво зі старшим сином, Давидом. Адже він ходив на протести, допомагав батькові. Давидові було двадцять два роки, мати намагалася донести до чоловіка, що старший син не працює і без освіти, на що у відповідь чула тільки крики чоловіка. Після закінчення 9 класу, Алека пішов до воєнного коледжу, де почалося його доросле життя.
[ ГЛАВА №3 ] Доросле життя
Переглянути вкладення
Вступивши до військового училища, Алек вирішив не почати зі знайомств, які йому не потрібні, він відразу почав дізнаватися що тут та як. Все починалося з підйому о шостій ранку, сніданок, лад, вправи, заняття. Досить суворе і строге життя, але Алеку подобалося це все, особливо військова форма, Алек не конфліктував майже ні з ким, він не любив коли на нього звертають багато уваги, він був загадковим, мало хто знав його характер. Чому? Та тому, що багатьом було начхати на нього, крім матері звичайно. Через місяць у військовому коледжі почалися масштабні протести, які переростали у громадянську війну. Все почалося коли протестанти відкрили вогонь по поліції під час протесту, відкрили вогонь, адже поліціянти забили на смерть одного з протестантів палицями. Після цього почалася громадянська війна, Різні угруповання продавали зброю протестантам, а самі виїжджали з країни, протестанти не хотіли здаватися, тому віддавали все за зброю.[ ГЛАВА №3 ] Доросле життя
Переглянути вкладення
2013 рік, Україна, Київ, 21 листопада 18:00 військові оголосили про масові арешти та придушування громадян, які підтримують протести. Мама написала лист Алеку в училище, щоб він йшов і поїхав разом з нею. Алек відмовився, адже він був у безпеці як він думав, та сказав, щоб мати евакуювалася без нього. Вся сім'я Лівандовських відмовилася їхати, знаючи, хоч і знаючи що це може призвести до смерті. Тільки мати Даша поїхала до іншого міста. Батько із сином воювали проти влади, а дід, на думку багатьох, вирішив дожити свої дні в рідному місті. Алек отримував чудові оцінки зі стрільби зі зброї, особливо гвинтівок снайперського типу. Тому після закінчення коледжу йому запропонували піти в міліцію, на що він погодився та його залишили у його рідному місті Київ.
2014 рік, закінчується Громадянська війна, Алек скоїв кілька вбивств протестантів, демобілізувався та поїхав з Києва до Харкова, де почав нове життя. Перед уїздом Алек написав лист про своє життя додому, сподіваючись, що хтось залишився живим. У Харкові він наймати квартиру в спальному районі і витрачав свої зароблені гроші на життя, він розумів, що гроші рано чи пізно закінчаться і йому потрібно буде влаштуватися на роботу.
Алек намагався відновити зв'язок з матір'ю і знайти її, але всі спроби були невдалими.
2020 рік, Алек працює в продавцем в супермаркеті, знайшов дівчину, та їздить на старому ланосі, щоночі його мучить тільки вбивство підлітка під час громадянської війни, за інші вбивства він не переживав, його мучила дитина яку він убив.
22:00
Переглянути вкладення
Алек повертається додому після робочого дня, він зустрічає біля всього під'їзду пару хлопців, які починають з ним розмову, під час розмови йому кажуть, що дід Віктор отримав лист і написав у відповідь. Алеку передали лист його дідуся, отримавши лист Алек дізнався що дід мав стосунки з державою та її махінаціями і хоче, щоб онук
Допомагав їм і добре на цьому заробляв. Алек не повірив і прогнав хлопців, ну вони дістали лист, який Алек відправляв кілька років тому до рідного міста, до свого рідного дому. Алек зацікавився роботою, бо орати добу за маленьку зарплату він не хотів з цього і погодився.
Через місяць Алек отримав перший контракт, це був чоловік, який перейшов дорогу державі і хотів розкрити їх махінації, Алек не сував ніс у справу, що саме він нарив і чому. Йому видали пістолет, дали час на виконання завдання та невелику інформацію про нього. Якщо Алек виконає завдання йому видадуть хорошу посаду, та й хорошу суму.
15.01.2020
17:06 Алек пішки прийшов у район жертви, камери стоять лише біля головного входу, де бар. Зайшовши через провулок, Алек зайшов у під'їзд, піднявся на третій поверх, одягнув маску, стояв уже в рукавичках.
17:30- Чорт, а якщо хтось зайде? Чи він помітить мене?
Алек почав боротися самим із собою, взяв пістолет. Тремтячими руками він тримав пістолет і чекав, поки жертва зайде в під'їзд. Ці тридцять хвилин тривали вічність, Алек обмірковував усі наслідки, налаштовував та виправдовував себе. І ось двері в під'їзд відчиняються, але це не він! Це звичайна бабця, Алек швидко піднявся на верхній поверх, почекав поки вона зайде у квартиру і спустився вниз, Алек відчував страх, він згадував усі свої вбивства під час війни.Відчинилися двері під'їзду, це була жертва, Алек тихо стояв на третьому поверсі й чекав доки чоловік почне відчиняти двері, дочекавшись цього моменту він тремтячими руками вистрілив прямо впритул до потилиці чоловікові, постріл був не надто гучним через притиснутий пістолет до потилиці. Забравши гільзу, у страху що хтось зайде він вибіг з під'їзду сховавши пістолет в кишеню спортивки, до ночі Алек ховався в провулках боячись що його вже шукають, вночі він повернувся до себе додому і спав боячись що його зловлять. Намагався зупинити тремтіння в руках. На ранок він почистив пістолет, порвав свій одяг і сховав його у сміттєвий бак у себе вдома.
Саме вбивство зам'яли, монополія держав легко могла вбити звичайну людину та стягнути все на нещасний випадок. На наступний день Алека зустрів особисто дідусь, передавши йому кошти та посвідчення працівника "Служби Безпеки України". Алек вступив до монополії держав, Генерал СБУ, Дмитро Кущовка Володимирович був знайомий з дідусем Алека, тому без питань всунув його до справ. В Управлінні Алек швидко показав свої лідерські якості та себе в роботі, тому був назначений на Начальника Академії зі званням Командира. Ця посада була надана для прикриття доходів та махінацій у монополії.
Після переїзду, Алек став холоднокровним та стриманим, життя його кардинально змінило, але погляди та ставлення яке у крові не змінити. Хтозна-чим би це все обернулось якби не дідусь. Навіть знайшовши дівчину Настю, він не змінився, перші тижні відносин проходили як у люблячих пар, але через місяць все кардинально змінилося. Алек багато грав у казино, намагаючись відволіктись від думок про минуле, все зароблене він залишав там. Почалися конфлікти та нерозуміння з коханою дівчиною, все це привело до закінчення стосунків, але Алек навіть хвилини не пустив на засмучення, у нього були цілі яких він досягав. Заробити більше грошей та стати великою людиною в історії...В чорних справах. У роботі він показував свій характер, та вміння вишикувати людей, зробити з них справжніх бійців. Єдина слабкість Алека це була травка, після першої справи він підсів на неї, та почав часто її вживати що сказалося на його психічному стані.
Зв'язок з рідними він не підтримував, навіть не знав чи залишились вони живі, найріднішою людиною став його дідусь, який побачив з дитинства в ньому зацікавленість у корупційних системах влади, та під час розгортання війни він її підтримував та вбивав за неї, такі люди потрібні були його дідусю, тим паче коли це рідний онук. Цей пазл складався з великої кількості осіб які займали високі посади в державних структурах, та легко всував правильних та чесних працівників, які переходили дорогу та заважали монополії держав, єдиною проблемою були журналісти та мерія в якій перебував чесний мер міста, тому в одних із головних завдань було усунути його, та покласти свою людину на цю посаду, тільки після цього пазл складеться та монополія держав почне заробляти собі в кишені вже не мільйон, а міліарди гривень та доларів.
Вступивши у ряди, Алек прикупив собі audi rs6, та сучасну квартирку у центрі міста, всі декларації та податки майже відповідали його посаді, але це все списувалось, адже Алека вписали до одного з бізнесів, через це все було "Чисто", але ніхто не міг підозрювати звідки ці гроші були отримані.
[ ГЛАВА №5 ] Монополія Держав
Висока посада – Висока відповідальність, чесність, відданість, але це зовсім не про цих людей. Вони люблять гроші на стільки, що в один день все програли, а потім відкат, хабар чи нестача, а може не всі гроші виділені для управління дійшли до потрібного русла? А гроші /магічним/ способом з’являються у них в кишенях.
Ці люди не знають міри, їх велич та гріх зробив з них дияволів в людській шкірі, які готові піти по головах звичайних людей для своєї вигоди. Азартні ігри, алкоголь, наркотики, влада, дівки й тощо це все об’єднує їх в один спільний колектив, високопоставлені чиновники, депутати, генерали та полковники, а також їх довірені особи, які займаються бізнесом та відмивають гроші в любих можливих видах, прикриваючи динодного.
Підкупні арешти, заплановані засади, вбивства які скидають на самогубство, це все рук діло великих гравців монополії корупції. Порядок колективу простий – хто вище по ієрархії, тому і більше грошей. Від малого – до більшого, так сказати виплачуючи свою високу посаду. Мати акції, бізнес для відмивання по типу «приватної будівельної компанії», тримати гроші в офшорах, це все вони обговорюють під час гри в казино за шотом елітного алкоголю.
Це можна назвати могутньою проплаченою тіньовою монополією, яка рухається з кожним ходом, та скидає всіх хто намагається сунути туди свій ніс. Особистості маловідомі, останній слідчий який займався цим ділом був знайдений мертвим на берегу річки не далеко від Харкова, в організмі слідчого було виявлено велику кількість бензину.
Переглянути вкладення
Топік фракції - Клац
СП - Клац
