Дитинство:
Джезус народився 2003 року у місті Дрогобич, що знаходиться в Львіській Області. У сімї військових . Від самого початку свого життя він оточений воєнним духом. Його батько був Полковником Служби з надзвичайних ситуацій а Мати простим вчителем Української Мови. Ця сімейна атмосфера і стиль життя вплинули на Джезуса, надаючи йому знання і розуміння процесів, пов'язаних з Армією.
З самого дитинства він проявляв інтерес до Воєнного життя і мріяв стати Генералом. Вже з раннього віку він відчував сильний дух повязани із Армією.
Юність:
У віці вісімнадцять років, через війну на сході України, Джезус Кривий був змушений піти у лави Зброєних Сил України та воювати на фронті. Він разом зі своїм батьком пішов у воєнкомат та залишив заяву для прийняття себе у Сили Територіальної Оборони,після чого відправився на навчання які тривали 3 місяці та був відправлений у Селище Купянськ Харківської області для прийняття участі в бойових операціях
Під час війни, Джезус був дуже зосереджений на своїй справі та виконував її дуже досконало,тому що відповідав не тільки за своє життя а і за життя своїх підлеглих колег.Йому було дуже страшно находитись постійно під обстрілами,але він не падав духом так як рідні давали йому сили та надію боротись дальше за свою рідну Землю.
Доросле:
Джезус й надалі являвся Військово Службовцем Зброєних Сил України.Через свою бездоганність та любяність до своєї роботи йому присвоєли нове Військове звання "Капітан" та назначили на посаду Заступника Командира Роти яка відповідає за мінування/розмінування мостів та деокупованих територій на які скорше за все буде повторний напад.Але в один момент Джезус прокинувся він масованого Артилерійського обстрілу та почав збирати особовий склад для подальшого відступу щоб зберегти життя людей,Але під час відступу Джезус получив осколкове поранення у ліву ногу,після чого був евакуйований військовим лікарем у Дніпровський Шпиталь.
Наш час: На данний момент Джезус находиться удома та проходить курс реабілітації щоб в подальшому повернутись до своїх Службових обовязків та обороняти нашу країну.
Джезус народився 2003 року у місті Дрогобич, що знаходиться в Львіській Області. У сімї військових . Від самого початку свого життя він оточений воєнним духом. Його батько був Полковником Служби з надзвичайних ситуацій а Мати простим вчителем Української Мови. Ця сімейна атмосфера і стиль життя вплинули на Джезуса, надаючи йому знання і розуміння процесів, пов'язаних з Армією.
З самого дитинства він проявляв інтерес до Воєнного життя і мріяв стати Генералом. Вже з раннього віку він відчував сильний дух повязани із Армією.
Юність:
У віці вісімнадцять років, через війну на сході України, Джезус Кривий був змушений піти у лави Зброєних Сил України та воювати на фронті. Він разом зі своїм батьком пішов у воєнкомат та залишив заяву для прийняття себе у Сили Територіальної Оборони,після чого відправився на навчання які тривали 3 місяці та був відправлений у Селище Купянськ Харківської області для прийняття участі в бойових операціях
Під час війни, Джезус був дуже зосереджений на своїй справі та виконував її дуже досконало,тому що відповідав не тільки за своє життя а і за життя своїх підлеглих колег.Йому було дуже страшно находитись постійно під обстрілами,але він не падав духом так як рідні давали йому сили та надію боротись дальше за свою рідну Землю.
Доросле:
Джезус й надалі являвся Військово Службовцем Зброєних Сил України.Через свою бездоганність та любяність до своєї роботи йому присвоєли нове Військове звання "Капітан" та назначили на посаду Заступника Командира Роти яка відповідає за мінування/розмінування мостів та деокупованих територій на які скорше за все буде повторний напад.Але в один момент Джезус прокинувся він масованого Артилерійського обстрілу та почав збирати особовий склад для подальшого відступу щоб зберегти життя людей,Але під час відступу Джезус получив осколкове поранення у ліву ногу,після чого був евакуйований військовим лікарем у Дніпровський Шпиталь.
Наш час: На данний момент Джезус находиться удома та проходить курс реабілітації щоб в подальшому повернутись до своїх Службових обовязків та обороняти нашу країну.
