Джефрі Холмс
Кошовий отаман
- Реєстрування
- 12 Чер 2023
- Дописи
- 437
- Реакції
- 83
- Бали
- 33
1. Раннє дитинство
01.03.2000 року в місті Лондон була на рідкість гарна сонячна погода. Капав легкий дощ, який тільки підкреслював атмосферу міста. В цей час, в пологовому будинку по Локфорд стріт, була звичайна, але від цього не менш дивовижна подія — народилося дитинча, якому згодом його було дане ім'я Джефрі.
Він народився у звичайній родині двох економістів. Мати працювала викладачем економіки в університеті, а батько — консультантом з банківських послуг.
Вже з перших місяців Джефрі (або, як його називали батьки, Джей-Джей) проявляв риси, які згодом залишилися з ним на все життя, а саме: допитливість та бажання дізнатися щось нове.
У дитячому садку Джефрі почав дивувати своїх вихователів незвичайною для його віку поведінкою - він був спокійним та розсудливим. В той час як інші діти бігали і кидалися іграшками, Джефрі уважно розглядав навколишні предмети і намагався зрозуміти як вони працюють. Не дивлячись на спокійний характер, Джей-Джей був доволі товариською дитиною і швидко став частиною великого колективу. Він любив пояснювати своїм друзям речі, які зміг дізнатися, через що отримав репутацію всезнайки. Друзі родини часто жартували, що його характер ідеально відповідає прізвищу, яке він носив — Холмс.
Через часті порівняння Джей-Джея і знаменитого літературного детектива Шерлока Холмса він вже з перших класів почав захоплюватися читанням детективів. В першу чергу — романів про Шерлока Холмса і доктора Ватсона, які буде любити перечитувати навіть у дорослому віці. Окрім пристрасті до детективного жанру у Джей-Джея почало проявлятися ще одне хоббі - кожного разу, коли по сюжету роману поліцейські заповнювали папери, Джей-Джей брав звичайний олівець та сторінку з зошиту і, так само як і літературні герої, писав власні документи. Звісно, це були лише дитячи чернетки, які навіть віддалено не нагадували справжні юридичні акти, але це створило підгрунтя до подальшого життєвого шляху Джей-Джея.
2. Ранні шкільні роки і переїзд із Лондона
У віці шести років Джефрі дізнався про те, що його батьки мають родичів в Закарпатській області України. Через природню допитливість він вмовив батьків відвезти його на невелику екскурсію до України, щоб познайомитися з невідомими до цього родичами і культурою нової для нього країни. За неповний місяць перебування в Закарпатській області Джефрі зміг познайомитися з українською мовою і навіть подружитися з декількома однолітками.
Після повернення до Лондона у батьків Джефрі почалися труднощі — через економічну кризу вони втратити роботу і не мали змоги оплачувати великий будинок, в якому вони жили на той час. Тоді Джефрі жартома запропонував батькам переїхати до України. У родичів родини був будинок, який дуже сподобався Джей-Джею, коли він приїжджав на знайомство. Не дивлячись на дитячу і, можливо, наївну пропозицію, батьки серйозно звернули на нею увагу і подальші кроки родини були спрямовані на отримання можливості переїзду до України.
Процес переїзду займав близько двох років, тому Джефрі разом з батьками встигли вивчити українську мову. За час оформлення документів для переїзду економічні труднощі почали спадати, але бажання переїхати до України у родини Холмс нікуди не зникло. Вони продали своє майно у Лондоні і на отримані кошти взяли квартиру у місті Львів. Так і почався новий шлях Джефрі Холмса.
3. Шкільні роки
Після переїзду до України життя Джефрі, на диво, змінилося не так кардинально, як він сам собі уявляв. Він навчався у школі, продовжував цікавитися читанням і знайомитися з оточуючими його дітьми. Під час навчання в середній школі, окрім природньої допитливості, почала з'являтися цікавість до таких предметів як історія та правознавство. Захоплення вказаними предметами було настільки сильним, що з метою їх поглибленого вивчення він попросив у батьків перевести його до школи з правознавчим нахилом, на що ті з радістю погодилися.
Окрім навчання, в більш дорослому віці у Джей-Джея (якого в той час почали називати просто Джеф) з'явилися нові захоплення. Під час прогулянки по парку він багато разів бачив як дівчина з його школи катається на роликах. Ця дівчина настільки сподобалася Джефрі, що він вирішив спробувати з нею познайомитися, але не зміг побороти сором'язливість і запропонувати прогулянку. Замість цього Джефрі підійшов до неї і сказав, що хоче навчитися кататися на роликах і попросив, щоб вона його навчила. Дівчина в той час як раз шукала нових друзів, тому вона з радістю погодилася бути в ролі вчителя. Так і зав'язалася дружба між Джефрі і дівчиною на ім'я Юлія. З часом Джефрі зізнався Юлії в тому, що він почав вчитися їздити на роликах тільки задля того, щоб мати можливість проводити з нею час. Дівчина, несподівано для самого Джефрі, відповіла що теж вже давно втратила інтерес до цього заняття, але не хотіла закінчувати спілкування, тому і продовжувала його навчати. З цього моменту Джефрі і Юлія стали повноцінною парою.
Джефрі не забував і про його захоплення навчанням. Коли прийшов час обирати майбутню професію, він, на відміну від однолітків, після отримання шкільного атестату, одразу подав заяву на вступ до юридичної академії. Це відкривало для нього одразу декілька цікавих шляхів. Перший - можливість стати юристом і навчитися створювати документи професійного зразка, а не дитячі чернетки, які він час від часу продовжував писати, перечитуючи улюблені романи. Другий шлях - можливість стати професійним поліцейським і реалізувати його захоплення правознавством настільки, наскільки це можливо. Джефрі чудово розумів, що серед поліцейских не так багато професійних юристів, що, у випадку його бажання пов'язати життя з правоохоронною діяльністю, позитивно виділить його на фоні інших кандидатів на майбутню вакантну посаду.
4. Навчання в Академії і початок дорослого життя
Після подачі заявки на вступ до юридичної академії у Джефрі почався новий розділ життя, який буде мати вплив на всі його подальші рішення.
Як тільки Джефрі надійшов лист про допуск до відбору, він почав активно готуватися до внутрішніх іспитів і повторювати абсолютно все, що встиг вивчити за час навчання у школі. Цим займаються всі абітурієнти перед іспитами, і тут Холмс не став виключенням.
Не дивлячись на хвилювання, іспити для вступу були успішно складені.
Після проходження всіх бюрократичних процедур, Холмс нарешті дочекався початку навчання. На перший погляд воно було схожим на шкільне. Після школи з правознавчим нахилом, колектив з бажаючих стати юристами був для нього звичним. Тим не менш, рівень відповідальності який був присутній змушував Джефрі хвилюватися.
Після перших тижнів адаптації Холмс нарешті зрозумів що від нього вимагається і почав налаштовувати свій побут. Він успішно влився в новий колектив, познайомився зі старшокурсниками, які розповідали йому цікаві історії, ділилися секретами успішного складання іспитів і давали поради щодо предметів, на які треба звертати окрему увагу, а які можна вчити просто для складання іспитів. Метою Джефрі було не стільки отримання диплому, скільки отримання необхідних у подальшій професійній діяльності знань, тому до низьких балів з "непотрібних" на його думку предметів він відносився доволі стримано. Він розумів, що завдяки низькому балу з цього предмету, у нього залишалося більше часу для поглибленого вивчення справді корисних областей права.
В цей час Джефрі Холмс вперше відчув, що він знаходиться саме там, де йому місце. Оточуючі його люди не просто розділяли інтереси до юридичної справи як у шкільний час, але так само як він багато вчилися і повністю віддавалися своєму бажанню стати спеціалістами. В колективі було прийнято допомагати один одному порадами, пояснювати складний матеріал товаришам, які не можуть його опанувати і просто підтримувати, якщо в цьому була необхідність. Саме в період навчання в Академії у Джефрі з'явилася повага до старанності — він бачив багато прикладів, коли у його друзів або знайомих не виходило скласти іспити, але завдяки наполегливій праці і, що важливо, допомозі з боку оточуючих, ці люди досягали успіхів. Через цей досвід Холмс запам'ятав на все життя, що більшість помилок люди роблять не навмисно, а через недосвідченість і незнання, тому замість критики інших достатньо просто допомогти людині.
Проходив час, не дивлячись на те що навчання було довгим і складним, воно теж повинно було закінчитися. Джефрі успішно отримав свій диплом, позитивну характеристику з Академії і перейшов до нового етапу свого життя, а саме — кар'єрного розвитку. Наразі невідомо, як складеться його кар'єра, в якій області він стане корисним і чи досягне значних успіхів. Зараз у Джефрі Холмса почався ще один складний, але цікавий період життя, під час якого виникає величезна кількість складних питань, відповіді на які знайти не так просто, як це може здатися на перший погляд.