Глава І Дитинство:
Джонсон у місті Харків і провів своє дитинство у багатому районі. Батько Джонсона, Володимир, також належав до еліти минулого, тому майбутнє хлопця було обіцяючим. Разом з матір'ю, Оксаною, яка володіла бізнесом, вони могли би жити в розкіші, якби не сталася трагедія.
Сім'я поверталася з ресторану, куди вони замовили святковий вечерю на честь дванадцятого дня народження Джонсона. По дорозі до будинку їх несподівано застали злочинці. Двоє чоловіків, один з них з маскою, намагалися вкрасти у батьків хлопця велику суму грошей, якої вони при собі не мали. Володимир намагався захистити свою родину, але ситуація швидко ескалювала. В результаті, батьків Джонсона безжалісно вбили.
Маленький Джонсон був свідком жорстокого вбивства своїх батьків. Образ вбивць назавжди врізався в його пам'ять. Він пережив шок і відчув неймовірну ненависть до суспільства. Втрата батьків наповнила його серце болем, а його емоції переповнювали ненависть і гнів.
Джонсон вирішив помститися за своїх батьків. Він вірив, що здатен здійснити правосуддя самостійно. Джонсон не довіряв поліції і вирішив не звертатися до неї, вважаючи, що вона йому не допоможе. Він жив самотньо в шостому житловому комплексі, самостійно займався побутовими справами, навчився готувати і прибирати. У школі він не мав друзів і уникають спілкування з однолітками. Пройшло вже 7 років, і протягом цього часу ненависть до "бандитів" і бажання помститися лише наростали. Джонсон копив свій біль, переповнений ненавистю.
Глава ІІ Юність:
Джонсон закінчив 11 класів у віці 17 років і вступив до поліцейської академії. Коли йому виповнилося 22 років, він успішно закінчив академію з відзнакою. Після отримання диплому, молодик одразу влаштувався до Центрального Поліцейського Департаменту. Спочатку Джонсон потрапив до відділу КОРД, але після тривалої та завзятої роботи та успішно вирішених справ, його перевели до відділу УВБ. Протягом тривалого часу він працював наполегливо, але так і не знайшов особу, яка стояла за вбивством його батьків.
Глава ІІІ Доросле життя:
Джонсон відсвяткував свій 24-й день народження. Завдяки своїм заслугам у відділі УВБ, де він досяг звання Лейтенанта, йому запропонували перевестися в СБУ і приєднатися до підрозділу СБУ-Альфа. Відразу погодившись на цю пропозицію, Джонсон почав працювати агентом в Альфі. Після тривалого часу в агентстві СБУ, міністерство вирішило нагородити його медаллю "Найкращий агент" за його віддану працю та високу професійну ефективність, що викликало радість у самого Джонсона.
Під час виконання одного з небезпечних завдань, де Джонсон ризикував своїм життям у перестрілці, він впізнав людину, яка вбила його батьків. Ця особа була власником БАРАБОШОВО, який орендувався для майбутніх конкурсів. В переповненому емоціями стані, Джонсонне зміг стриматися і випустив кілька куль, в результаті чого ця людина загинула. Розуміючи, що він порушив закон, його затримали і передали до суду, де він пояснив усю ситуацію. Щасливо для агентів СБУ, вдалося знайти давні заховані записи відеоспостереження тієї ночі, коли були вбиті батьки Джонсон, і він зміг довести свою невинність в суді. Здається, що він здійснив свою помсту, але в душі Джонсона лише посилилася ненависть до беззаконня, оскільки особа, відповідальна за вбивство його батьків, довгий час перебувала на волі та продовжувала свою злочинну діяльність.
Глава ІV Теперішній час:
Джонсону виповнилося 30 років, і він вирішив звільнитися з агентства СБУ, попередньо придбавши ліцензію на носіння зброї. Він втомився від своєї попередньої роботи і бажав спробувати щось нове. В'ячеслав прийняв роботу в МОЗ, де працював протягом трьох років. Він знайшов там багато друзів, а особливо підтримку знайшов у головного лікаря Марка Бакуліна.
Одного дня, повертаючись додому після робочого дня, Джонсон почув сварку в провулку. Це зацікавило його, і він вирішив подивитися, що відбувається. Але коли він наблизився до провулку, Джонсон був шокований побаченим. Він побачив двох людей, один тримав іншого під прицілом. Виявилося, що лідера лікарні був пограбований. Джонсон миттєво взяв пістолет з-під кофти, який він недавно придбав, маючи ліцензію, і вистрілив у "грабіжника", вбивши його і врятувавши життя своєму начальнику. Після цього випадку Джонсон заслужив довіру керівника. Проте, згодом лідера банди затримали, і Джонсон зрозумів, що не може продовжувати займатися кримінальною діяльністю.
Декілька місяців пізніше Джонсон почав працювати в автомайстерні, але вскорі він опинився втягнутим в кримінальні конфлікти і перестрілки. Він багато разів змушений був вбивати людей, але завдяки своїм навикам та досвіду він уникає спіймання, не залишаючи слідів. Джонсон став близьким другом власника автомайстерні, і вони почали довіряти один одному. Проте, з часом Джонсон зрозумів, що ця робота не задовольняє його, і його справжнє покликання пов'язане з державними структурами. Ненависть до тих, хто порушує закон, лише зростала у нього, а його власні порушення закону призводили його до беззаконня. Через це Джонсон вирішив повернутися до державної структури.
Джонсон у місті Харків і провів своє дитинство у багатому районі. Батько Джонсона, Володимир, також належав до еліти минулого, тому майбутнє хлопця було обіцяючим. Разом з матір'ю, Оксаною, яка володіла бізнесом, вони могли би жити в розкіші, якби не сталася трагедія.
Сім'я поверталася з ресторану, куди вони замовили святковий вечерю на честь дванадцятого дня народження Джонсона. По дорозі до будинку їх несподівано застали злочинці. Двоє чоловіків, один з них з маскою, намагалися вкрасти у батьків хлопця велику суму грошей, якої вони при собі не мали. Володимир намагався захистити свою родину, але ситуація швидко ескалювала. В результаті, батьків Джонсона безжалісно вбили.
Маленький Джонсон був свідком жорстокого вбивства своїх батьків. Образ вбивць назавжди врізався в його пам'ять. Він пережив шок і відчув неймовірну ненависть до суспільства. Втрата батьків наповнила його серце болем, а його емоції переповнювали ненависть і гнів.
Джонсон вирішив помститися за своїх батьків. Він вірив, що здатен здійснити правосуддя самостійно. Джонсон не довіряв поліції і вирішив не звертатися до неї, вважаючи, що вона йому не допоможе. Він жив самотньо в шостому житловому комплексі, самостійно займався побутовими справами, навчився готувати і прибирати. У школі він не мав друзів і уникають спілкування з однолітками. Пройшло вже 7 років, і протягом цього часу ненависть до "бандитів" і бажання помститися лише наростали. Джонсон копив свій біль, переповнений ненавистю.
Глава ІІ Юність:
Джонсон закінчив 11 класів у віці 17 років і вступив до поліцейської академії. Коли йому виповнилося 22 років, він успішно закінчив академію з відзнакою. Після отримання диплому, молодик одразу влаштувався до Центрального Поліцейського Департаменту. Спочатку Джонсон потрапив до відділу КОРД, але після тривалої та завзятої роботи та успішно вирішених справ, його перевели до відділу УВБ. Протягом тривалого часу він працював наполегливо, але так і не знайшов особу, яка стояла за вбивством його батьків.
Глава ІІІ Доросле життя:
Джонсон відсвяткував свій 24-й день народження. Завдяки своїм заслугам у відділі УВБ, де він досяг звання Лейтенанта, йому запропонували перевестися в СБУ і приєднатися до підрозділу СБУ-Альфа. Відразу погодившись на цю пропозицію, Джонсон почав працювати агентом в Альфі. Після тривалого часу в агентстві СБУ, міністерство вирішило нагородити його медаллю "Найкращий агент" за його віддану працю та високу професійну ефективність, що викликало радість у самого Джонсона.
Під час виконання одного з небезпечних завдань, де Джонсон ризикував своїм життям у перестрілці, він впізнав людину, яка вбила його батьків. Ця особа була власником БАРАБОШОВО, який орендувався для майбутніх конкурсів. В переповненому емоціями стані, Джонсонне зміг стриматися і випустив кілька куль, в результаті чого ця людина загинула. Розуміючи, що він порушив закон, його затримали і передали до суду, де він пояснив усю ситуацію. Щасливо для агентів СБУ, вдалося знайти давні заховані записи відеоспостереження тієї ночі, коли були вбиті батьки Джонсон, і він зміг довести свою невинність в суді. Здається, що він здійснив свою помсту, але в душі Джонсона лише посилилася ненависть до беззаконня, оскільки особа, відповідальна за вбивство його батьків, довгий час перебувала на волі та продовжувала свою злочинну діяльність.
Глава ІV Теперішній час:
Джонсону виповнилося 30 років, і він вирішив звільнитися з агентства СБУ, попередньо придбавши ліцензію на носіння зброї. Він втомився від своєї попередньої роботи і бажав спробувати щось нове. В'ячеслав прийняв роботу в МОЗ, де працював протягом трьох років. Він знайшов там багато друзів, а особливо підтримку знайшов у головного лікаря Марка Бакуліна.
Одного дня, повертаючись додому після робочого дня, Джонсон почув сварку в провулку. Це зацікавило його, і він вирішив подивитися, що відбувається. Але коли він наблизився до провулку, Джонсон був шокований побаченим. Він побачив двох людей, один тримав іншого під прицілом. Виявилося, що лідера лікарні був пограбований. Джонсон миттєво взяв пістолет з-під кофти, який він недавно придбав, маючи ліцензію, і вистрілив у "грабіжника", вбивши його і врятувавши життя своєму начальнику. Після цього випадку Джонсон заслужив довіру керівника. Проте, згодом лідера банди затримали, і Джонсон зрозумів, що не може продовжувати займатися кримінальною діяльністю.
Декілька місяців пізніше Джонсон почав працювати в автомайстерні, але вскорі він опинився втягнутим в кримінальні конфлікти і перестрілки. Він багато разів змушений був вбивати людей, але завдяки своїм навикам та досвіду він уникає спіймання, не залишаючи слідів. Джонсон став близьким другом власника автомайстерні, і вони почали довіряти один одному. Проте, з часом Джонсон зрозумів, що ця робота не задовольняє його, і його справжнє покликання пов'язане з державними структурами. Ненависть до тих, хто порушує закон, лише зростала у нього, а його власні порушення закону призводили його до беззаконня. Через це Джонсон вирішив повернутися до державної структури.
