Дима Тихтий | Хроніки вільного розуму
Глава I: Пестій Фортуни
Народжений 15 січня 1997 року в місті Краматорськ, Дима Тихтий з перших років життя вирізнявся особливою цікавістю до світу. Його батько був інженером, мати — вчителькою. У сім'ї завжди панувала атмосфера інтелектуальної підтримки. Дитинство проходило між шурхотом сторінок, іграшковими роботами та першим знайомством із комп’ютером у шість років.
У шкільні роки Дима ставив питання, на які вчителі не завжди могли відповісти. Він обожнював математику та фізику, але найбільше захоплювався інформатикою. У 12 років самостійно навчився програмувати на Python, а в 14 — створив власний сайт. Його перший успішний проєкт — платформа обміну книгами між школярами.
У 2014-му, після успішного закінчення школи, вступив до Київського політехнічного інституту на факультет інформаційних технологій. Там він швидко знайшов своє середовище — спільноту розробників, стартаперів і волонтерів, які об’єднували знання з реальними потребами суспільства.
Глава II: Життя закоротке для розкоші
Під час навчання Дима працював ночами, щоб мати змогу втілювати власні ідеї вдень. Його не цікавили розкіш і статус — лише можливість реалізувати потенціал. У 2017-му він запустив стартап, що пропонував інструменти для анонімного спілкування активістів, з дотриманням високих стандартів безпеки.
Після закінчення університету у 2019 році він почав працювати у великій міжнародній ІТ-компанії як спеціаліст з кібербезпеки. Але більшість своїх зусиль Дима зосереджував на волонтерських проєктах. Він викладав безкоштовні онлайн-курси з програмування, допомагав студентам-початківцям, проводив майстер-класи у регіонах.
Його девіз — "життя закоротке для розкоші, але не для впливу". Він не прагнув жити у пентхаусі, зате його розробки використовували в ООН, правозахисні організації і навіть журналісти-розслідувачі.
Глава III: "Мене хвилює не стільки розмір корупції, а як неможливість брати у ній участь."
2022 рік став роком, що змінив усе. Після початку повномасштабної війни в Україні, Дима покинув корпоративну роботу й повністю присвятив себе цифровому спротиву. Він створював платформи для боротьби з дезінформацією, працював над системами безпеки для журналістів на передовій.
У 2023-му виступив на міжнародній конференції з цифрових прав у Гаазі. Саме тоді він виголосив фразу, яка стала символом нового покоління цифрових активістів: "Мене хвилює не стільки розмір корупції, а як неможливість брати у ній участь."
Зараз, у 2025 році, Дима Тихтий живе в Києві, де продовжує працювати над інноваційними проєктами в сфері етики штучного інтелекту, свободи слова та кібербезпеки. Він не є публічною особою, але його ім’я відоме кожному, хто бодай раз шукав допомоги у цифровому світі. Його історія — це шлях від допитливого хлопця до морального авторитета технологічної доби.
Глава I: Пестій Фортуни
Народжений 15 січня 1997 року в місті Краматорськ, Дима Тихтий з перших років життя вирізнявся особливою цікавістю до світу. Його батько був інженером, мати — вчителькою. У сім'ї завжди панувала атмосфера інтелектуальної підтримки. Дитинство проходило між шурхотом сторінок, іграшковими роботами та першим знайомством із комп’ютером у шість років.
У шкільні роки Дима ставив питання, на які вчителі не завжди могли відповісти. Він обожнював математику та фізику, але найбільше захоплювався інформатикою. У 12 років самостійно навчився програмувати на Python, а в 14 — створив власний сайт. Його перший успішний проєкт — платформа обміну книгами між школярами.
У 2014-му, після успішного закінчення школи, вступив до Київського політехнічного інституту на факультет інформаційних технологій. Там він швидко знайшов своє середовище — спільноту розробників, стартаперів і волонтерів, які об’єднували знання з реальними потребами суспільства.
Глава II: Життя закоротке для розкоші
Під час навчання Дима працював ночами, щоб мати змогу втілювати власні ідеї вдень. Його не цікавили розкіш і статус — лише можливість реалізувати потенціал. У 2017-му він запустив стартап, що пропонував інструменти для анонімного спілкування активістів, з дотриманням високих стандартів безпеки.
Після закінчення університету у 2019 році він почав працювати у великій міжнародній ІТ-компанії як спеціаліст з кібербезпеки. Але більшість своїх зусиль Дима зосереджував на волонтерських проєктах. Він викладав безкоштовні онлайн-курси з програмування, допомагав студентам-початківцям, проводив майстер-класи у регіонах.
Його девіз — "життя закоротке для розкоші, але не для впливу". Він не прагнув жити у пентхаусі, зате його розробки використовували в ООН, правозахисні організації і навіть журналісти-розслідувачі.
Глава III: "Мене хвилює не стільки розмір корупції, а як неможливість брати у ній участь."
2022 рік став роком, що змінив усе. Після початку повномасштабної війни в Україні, Дима покинув корпоративну роботу й повністю присвятив себе цифровому спротиву. Він створював платформи для боротьби з дезінформацією, працював над системами безпеки для журналістів на передовій.
У 2023-му виступив на міжнародній конференції з цифрових прав у Гаазі. Саме тоді він виголосив фразу, яка стала символом нового покоління цифрових активістів: "Мене хвилює не стільки розмір корупції, а як неможливість брати у ній участь."
Зараз, у 2025 році, Дима Тихтий живе в Києві, де продовжує працювати над інноваційними проєктами в сфері етики штучного інтелекту, свободи слова та кібербезпеки. Він не є публічною особою, але його ім’я відоме кожному, хто бодай раз шукав допомоги у цифровому світі. Його історія — це шлях від допитливого хлопця до морального авторитета технологічної доби.
