Загальна інформація
Ім'я: Дмитро
Прізвише: Вентерович
Вік: 23 роки
Національність: Українець
Місце народження: м.Київ
Місто проживання: м.Київ
Сімейне положення: Одружений
Стать: Чоловік
Ріст: 1 метр 80 сантиметрів
Вага: 65 кг
Колір очей: Карі
Колір волосся: Чорний
Дитинство:
Дмитро Вентерович народився у місті Київ 1 червня 2000 року.
Батько Дмитра - Богдан Вентерович був місцевим бізнесменом, завдяки чому родина Вентеровичів проживала в тихому і водночас багатому м.Київ. Мати Дмитра - Яна Вентерович звичайна домогосподарка. Сам ж Дмитро з дитинства виявляв цілеспрямованість та акуратність, був досить товариським, завдяки чому мав багато знайомств у місті. В основному Дмитро спілкувався з хлопцями у м.Київ, а не з давчатами тому що вони вважали за краще сидіти вдома і грати в ляльки, що Дмитра не особливо влаштовувало.
Шкільні роки:
У школу Дмитро пішов у віці шести років. Виділявся і натомість інших швидким засвоєнням інформації, завдяки чому завжди мав хороші оцінки та повагу з боку вчителів. У школі Дмитро також користувався інтересом серед хлопців, оскільки дошкільний час він проводив достатньо часу серед них, щоб знайти з ними "спільну мову", але нічого крім дружби його не цікавило.
Часто Дмитро відвідував шкільну бібліотеку під час перерв чи залишався у ній після уроків. У 16 років здобув права на мотоцикл, а його батьки подарували йому перший мотоцикл, завдяки чому він мав змогу звільнити батьків від обов'язку возити його до школи, тепер він міг робити це сам. Шістнадцятиріччя подарувало йому власний мотоцикл.Нонна Кабаровська - розумна та щира, брала участі в конкурсах, шкільна красуня, яка має гарну репутацію в школі і, як це зазвичай буває, користується величезною популярністю серед хлопців у школі. І, звичайно, Дмитра це не обійшло стороною. Дмитро волів приховувати свої почуття, а на будь-які запитання відповідав стандартно, що вона не на його смак, але це ніколи не було правдою. Він часто відвідував шкільні конкурси та милувався на них нею, поки після чергового конкурсу вона не помітила його погляду на собі і не підійшла познайомитися. Знайомство, перше побачення і вони вже пара. Але у цієї пари була проблема, він - хлопець із багатої сім'ї з особистим будинком в м.Київ , а вона - дівчина з багатої з особистим будинком у м. Харків, відстань їх пригнічувала, обговоривши цю проблему вони вирішили жити разом після закінчення школи.
Студентські роки:
Закінчивши школу вони перебралися в м.Дніпро, де обидва вступили до університету.
Переїхавши в нове собі місце їм було важко спочатку освоїться, ні друзів, ні знайомих. Але, незважаючи на всі труднощі, вони знайшли собі житло, купивши його у літньої пари на лівому березі міста, вступили до університету та благополучно розпочали своє навчання. Дмитро вирішив спробувати себе у економіці, йому подобалося робити розрахунки, вивчати економічні проблеми та вирішувати їх.
Почавши своє навчання Дмитро відразу побачив собі місце в бібліотеці, в якій, одного дня, він зустрів хлопця, який також захоплювався книжками. Вадим Грисюк - норовливий, розумний, акуратний і такий ж цілеспрямований хлопець. Дмитро та Вадим одразу порозумілися, у них були спільні теми для розмови, вони часто зустрічалися на спільних предметах. Дмитро розповідав про себе: про його дівчину, з якою у них все серйозно, настільки серйозно, що живуть разом, а Іван про себе: про проблеми із зором через читання, про його дівчину з хорошого району. Олена Зозуляк - примітна дівчина з середньої сім'ї, в яку Вадим закохався, познайомившись на одному із спільних предметів. Вадим розповідав про, про її прогули через неї, тому що замість навчання вони воліли відпочивати. Дмитро говорив про серйозність проблем із навчанням через його прогули, але й водночас розумів його, бо теж втомився від навчання. Приходячи додому, він ділився своїми проблемами з Нонною, яка постійно підтримувала його і намагалася не давати можливості прогуляти навчання, хоч і сама грішила цим. Напевно, завдяки Нонні він продовжував добре вчитися і отримав диплом з відзнакою. Вадиму довелося виправляти ті проблеми, які виникли через прогули, але і він отримала диплом.
Доросле життя:
Закінчивши університет їм потрібно було вибрати те, чим вони далі займатимуться. Дмитро та Нонна могли б не працювати зовсім і жити на гроші батьків, але такий розклад їх не влаштовував, їм хотілося мати свій заробіток, можливо вони хотіли довести собі чи один одному, що можуть щось самі, а не сидіти у батьків на шиї". Вони обоє почали шукати роботу, Нонна спробувала себе в ролі водія трамвая, що її цілком влаштувало. Для Дмитра це стало невеликою проблемою, весь його сенс був у навчанні і книжках, а тепер треба шукати роботу, щоб банально купити собі їжу і оплатити комунальні послуги. Деякий час він займається пошуками роботи і в якийсь момент знайомий Нонною – Андрій пропонує йому зайнятися паперовою роботою у його бізнесі. Робота нескладна: підписувати та ставити печатки на отримання та відправлення товару, прийняття чи звільнення з роботи тощо. Віталій погоджується і пів року працює у Андрія. Всі ці пів року Дмитро та Нонна відкладали гроші, щоб потім або купити ще один будинок і здавати його в оренду, або відкрити власний, нехай і невеликий, але бізнес. Звістивши своїх знайомих вони отримують пропозицію купити магазин одягу в м.Дніпро. Зваживши всі за і проти вони вирішують придбати цей бізнес. Проходить шість місяців з моменту покупки магазину і Дмитро приходить ідея зайнятися перепродажем нерухомості. Почати він вирішує з того бізнесу, який вони придбали пів року тому, розповівши все Нонні вона швидко прийняла рішення, що це хороша ідея, так як прибуток хоч і був хорошим, бізнес все одно знаходився вдалині від будинку Дмитра та Нонни. Дмитро виставив магазин в рієлторське агентство, де за тиждень його готові були купити. Продавши бізнес дорожче на мільйон щодо ціни покупки, він зрадів і вирішив не зупинятися.
Наш час:
Минуло два роки з того часу, як Дмитро випустився з університету і за цей час він здобув багато досвіду володіння бізнесом, багато знайомств, грошей, але він відчував, що бізнес, перепродаж, звичайна робота тощо – це не його. Зазирнувши інтернет він натрапив на оголошення відкритих дверей Укрзалізниці, в якому вони запрошували людей подивитися на роботу співробітників зсередини, Дмитра зацікавила ця пропозиція і він вирішив сходити на цей захід. Відвідавши укрзалізницю, він вирішив спробувати себе в ній. Він подав заявку до залізниці, де проводився набір співробітників і незабаром отримав відповідь - "Шановний Дмитро Вентерович Ваша заявка схвалена, очікуємо Вас в Укрзалізниці". Довго та наполегливо він вивчав той матеріал, який потрібно було здавати для підвищення. В залізниці він згадав шкільні та студентські роки, згадав чудове почуття навчання. Пройшовши всі етапи в залізниці, склавши іспити, він отримав звання, особистий потяг і був переведений в відділ інструкторів. Там Дмитро познайомився із дівчиною на ім'я Єва Дикунець. На той час Віталій був на посаді вже Машиніста, а Єва - помічником машиніста. Вони довго працювали разом на своєму потязі, але через непорозуміння із керівництвом Дмитро неочікувано переводиться в ЗМІ, де перебуває на даний момент.
Ім'я: Дмитро
Прізвише: Вентерович
Вік: 23 роки
Національність: Українець
Місце народження: м.Київ
Місто проживання: м.Київ
Сімейне положення: Одружений
Стать: Чоловік
Ріст: 1 метр 80 сантиметрів
Вага: 65 кг
Колір очей: Карі
Колір волосся: Чорний
Дитинство:
Дмитро Вентерович народився у місті Київ 1 червня 2000 року.
Батько Дмитра - Богдан Вентерович був місцевим бізнесменом, завдяки чому родина Вентеровичів проживала в тихому і водночас багатому м.Київ. Мати Дмитра - Яна Вентерович звичайна домогосподарка. Сам ж Дмитро з дитинства виявляв цілеспрямованість та акуратність, був досить товариським, завдяки чому мав багато знайомств у місті. В основному Дмитро спілкувався з хлопцями у м.Київ, а не з давчатами тому що вони вважали за краще сидіти вдома і грати в ляльки, що Дмитра не особливо влаштовувало.
Шкільні роки:
У школу Дмитро пішов у віці шести років. Виділявся і натомість інших швидким засвоєнням інформації, завдяки чому завжди мав хороші оцінки та повагу з боку вчителів. У школі Дмитро також користувався інтересом серед хлопців, оскільки дошкільний час він проводив достатньо часу серед них, щоб знайти з ними "спільну мову", але нічого крім дружби його не цікавило.
Часто Дмитро відвідував шкільну бібліотеку під час перерв чи залишався у ній після уроків. У 16 років здобув права на мотоцикл, а його батьки подарували йому перший мотоцикл, завдяки чому він мав змогу звільнити батьків від обов'язку возити його до школи, тепер він міг робити це сам. Шістнадцятиріччя подарувало йому власний мотоцикл.Нонна Кабаровська - розумна та щира, брала участі в конкурсах, шкільна красуня, яка має гарну репутацію в школі і, як це зазвичай буває, користується величезною популярністю серед хлопців у школі. І, звичайно, Дмитра це не обійшло стороною. Дмитро волів приховувати свої почуття, а на будь-які запитання відповідав стандартно, що вона не на його смак, але це ніколи не було правдою. Він часто відвідував шкільні конкурси та милувався на них нею, поки після чергового конкурсу вона не помітила його погляду на собі і не підійшла познайомитися. Знайомство, перше побачення і вони вже пара. Але у цієї пари була проблема, він - хлопець із багатої сім'ї з особистим будинком в м.Київ , а вона - дівчина з багатої з особистим будинком у м. Харків, відстань їх пригнічувала, обговоривши цю проблему вони вирішили жити разом після закінчення школи.
Студентські роки:
Закінчивши школу вони перебралися в м.Дніпро, де обидва вступили до університету.
Переїхавши в нове собі місце їм було важко спочатку освоїться, ні друзів, ні знайомих. Але, незважаючи на всі труднощі, вони знайшли собі житло, купивши його у літньої пари на лівому березі міста, вступили до університету та благополучно розпочали своє навчання. Дмитро вирішив спробувати себе у економіці, йому подобалося робити розрахунки, вивчати економічні проблеми та вирішувати їх.
Почавши своє навчання Дмитро відразу побачив собі місце в бібліотеці, в якій, одного дня, він зустрів хлопця, який також захоплювався книжками. Вадим Грисюк - норовливий, розумний, акуратний і такий ж цілеспрямований хлопець. Дмитро та Вадим одразу порозумілися, у них були спільні теми для розмови, вони часто зустрічалися на спільних предметах. Дмитро розповідав про себе: про його дівчину, з якою у них все серйозно, настільки серйозно, що живуть разом, а Іван про себе: про проблеми із зором через читання, про його дівчину з хорошого району. Олена Зозуляк - примітна дівчина з середньої сім'ї, в яку Вадим закохався, познайомившись на одному із спільних предметів. Вадим розповідав про, про її прогули через неї, тому що замість навчання вони воліли відпочивати. Дмитро говорив про серйозність проблем із навчанням через його прогули, але й водночас розумів його, бо теж втомився від навчання. Приходячи додому, він ділився своїми проблемами з Нонною, яка постійно підтримувала його і намагалася не давати можливості прогуляти навчання, хоч і сама грішила цим. Напевно, завдяки Нонні він продовжував добре вчитися і отримав диплом з відзнакою. Вадиму довелося виправляти ті проблеми, які виникли через прогули, але і він отримала диплом.
Доросле життя:
Закінчивши університет їм потрібно було вибрати те, чим вони далі займатимуться. Дмитро та Нонна могли б не працювати зовсім і жити на гроші батьків, але такий розклад їх не влаштовував, їм хотілося мати свій заробіток, можливо вони хотіли довести собі чи один одному, що можуть щось самі, а не сидіти у батьків на шиї". Вони обоє почали шукати роботу, Нонна спробувала себе в ролі водія трамвая, що її цілком влаштувало. Для Дмитра це стало невеликою проблемою, весь його сенс був у навчанні і книжках, а тепер треба шукати роботу, щоб банально купити собі їжу і оплатити комунальні послуги. Деякий час він займається пошуками роботи і в якийсь момент знайомий Нонною – Андрій пропонує йому зайнятися паперовою роботою у його бізнесі. Робота нескладна: підписувати та ставити печатки на отримання та відправлення товару, прийняття чи звільнення з роботи тощо. Віталій погоджується і пів року працює у Андрія. Всі ці пів року Дмитро та Нонна відкладали гроші, щоб потім або купити ще один будинок і здавати його в оренду, або відкрити власний, нехай і невеликий, але бізнес. Звістивши своїх знайомих вони отримують пропозицію купити магазин одягу в м.Дніпро. Зваживши всі за і проти вони вирішують придбати цей бізнес. Проходить шість місяців з моменту покупки магазину і Дмитро приходить ідея зайнятися перепродажем нерухомості. Почати він вирішує з того бізнесу, який вони придбали пів року тому, розповівши все Нонні вона швидко прийняла рішення, що це хороша ідея, так як прибуток хоч і був хорошим, бізнес все одно знаходився вдалині від будинку Дмитра та Нонни. Дмитро виставив магазин в рієлторське агентство, де за тиждень його готові були купити. Продавши бізнес дорожче на мільйон щодо ціни покупки, він зрадів і вирішив не зупинятися.
Наш час:
Минуло два роки з того часу, як Дмитро випустився з університету і за цей час він здобув багато досвіду володіння бізнесом, багато знайомств, грошей, але він відчував, що бізнес, перепродаж, звичайна робота тощо – це не його. Зазирнувши інтернет він натрапив на оголошення відкритих дверей Укрзалізниці, в якому вони запрошували людей подивитися на роботу співробітників зсередини, Дмитра зацікавила ця пропозиція і він вирішив сходити на цей захід. Відвідавши укрзалізницю, він вирішив спробувати себе в ній. Він подав заявку до залізниці, де проводився набір співробітників і незабаром отримав відповідь - "Шановний Дмитро Вентерович Ваша заявка схвалена, очікуємо Вас в Укрзалізниці". Довго та наполегливо він вивчав той матеріал, який потрібно було здавати для підвищення. В залізниці він згадав шкільні та студентські роки, згадав чудове почуття навчання. Пройшовши всі етапи в залізниці, склавши іспити, він отримав звання, особистий потяг і був переведений в відділ інструкторів. Там Дмитро познайомився із дівчиною на ім'я Єва Дикунець. На той час Віталій був на посаді вже Машиніста, а Єва - помічником машиніста. Вони довго працювали разом на своєму потязі, але через непорозуміння із керівництвом Дмитро неочікувано переводиться в ЗМІ, де перебуває на даний момент.
