ПІБ - Монастирський Дмитро Сергійович
Вік - 38 рік
Вага - 78 кілограмів
Зріст - 185 см
Колір шкіри - світлий
Національність - Українець
Риси характеру - Спокійний, добрий, чутний
Особливі ознаки - Тату на лівому локті з надписом "Слава Україні - Смерть Ворогам"
Місце народження - м. Первомайськ, Миколаївська обл.
Батьки - Монастирська Ольга Володимирівна, Монастирський Сергій Сергійович
Рік народження - 1985
Хлопчик Дмитро Монастирський народився в Миколаївському регіоні, в місті Первомайськ, де народилися його предки. Він був першим сином у cім'ї. Сім'я у нього була невелика, в нього був ще один молодший братик. Батьки Дмитра виховували його строго, щоб був ввічливим та охайним та сильним чоловіком. Батько його був нервовим з тяжким характером, а мати була ніжною та тендітною жіночкою. Характер Дмитрові передався звісно ж від батька. Це дало в подальшому свої плюси та деякі мінуси.
З самого дитинства Дмитро любив малювання, мав велику жагу до навчання. З першого класу любив уроки з англійської мови, вивчав її та удосконалював свої навички з цієї мови. Також, захоплювався і спортом, любив ганяти в м'яча з хлопцями в дворі, любив ще й небезпачні види спорту, такі як бокс і ММА. Окрім школи та захоплень футболом, він тренерувався у спортивному клубі "One Fight", це клуб в якому тренерували та навчали хлопців боксу, Дмитро навіть приймав участь в деяких змаганнях, та був місцевим чемпіоном у цьому клубі. Коли закінчив школу, подався до медчного університету, де почав нову сторінку свого життя.
Закінчивши національний медичний університет, Дмитро відразу ж подав заявку на співбесіду до місцевої лікарні, заявку Дмитра переглянули та вирішили взяти відразу на посаду помічник головного лікаря, він займався більше з частиною бумаг, ставив підписи, займався консультацією людей та давав напрямок до лікаря, який потрібен був після консультації. З цим Дмитро справлявся непогано, його не раз признавали найкращим лікарем місяцем, одного дня головний лікар покинув свою посаду та пішов у відставку, Дмитро вирішив спробувати себе на цій посаді та подав на розгляд свою кандидатуру до міністерства на перегляд, але йому відмовили, він був занадто молодим та мав мало досвіду на цій посаді, але Дмитро не здався, та поставив собі ціль стати головним лікарем у більш престижній лікарні та звільнився з цієї лікарні.
Він не забував про свої хобі, займався боксом у місцевому клубі після довгих будніх днів на роботі, навіть в деяких моментах як в юності виступав на змаганнях, але це закінчилося трамвою, та він завершив на цьому свою кар'єру.
Після звільнення, Дмитро вирішив переїхати до м. Київ, де успішно влаштувався до більш престижнішої лікарні, та подав заявку на співбесіду та успішно пройшов її, його взяли на посаду старшого помічника головного лікаря, він також продовжував працювати в тому ж дусі, показував що він може працювати на вищому рівні, через рік, його визнають найкращим молодим фахівцем та лікарем в Україні, дають почесну грамоту та медаль, в цей момент був звільнений головний лікар лікарні в якій працював Дмитро за невиконування обов'язків та інш. Дмитро вирішив знову скористатися цим шансом, та сказав сам собі - "Все, або нічого", та знову подав свою заявку на посаду головного лікаря, Дмитру вирішили дати шанс, та дали випробувальний термін сроком 1 рік, Дмитро успішно показав себе, та його призначили на постійно.
В лікарні, працювала одна мед.сестра, з якої він познайомився та почав зустрічатися, через деякий час вони одружилися, та мали двоє дітей - хлопчик та дівчинка. Зі своєю молодою сім'єю Дмитро обустроївся в м. Київ, мали квартиру, сімейний бізнес - ветеринарна лікарня, де його дружина надавала допомогу тваринам та лікувала їх. Також, Дмитро не забував про свою мрію дитинства, грати за якийсь футбольний клуб, він створив свій місцевий фубольний клуб, надавав кошти для його розвитку, як міг так і допомогав, його клуб показував непогані результати по Київській області, та займали непогані призові місця, майже весь Київ знав цю команду.
Останнє редагування:
