Ім'я: Дмитро Самокиша
Вік; 27
Релігія : Католик
Нинішні погляди на життя – південні
Характер: Цілеспрямований, спокійний, останнім часом імпульсивний.
Позитивні якості: Добрий, не зраджує своїх близьких, дбайливий.
Негативні якості: Мстивий, виявляє жорстокість у відношенні людей до яких відчуває ворожість, дуже прив'язаний до грошей, вважає їх змістом життя, має залежність від сигарет, так само іноді балується наркотиками (у виняткових випадках)
Особливості персонажа: Не боїться брати на себе переговори з бандитами, в основному "роблячи менше зло для того, щоб уникнути більше зло", добре стріляє, добре орудує ножем.
Зі страхів: Бути вбитим зграєю невідомих бандитів, з'їденим канібалами, втратити все і відразу.
Дмитро - виходець з невеликого поселення в Україні з родини шведа та українки, його батько раніше був впливовою людиною на його батьківщині, але через непередбачені обставини був змушений виїхати в Київ і почати там свій новий шлях, приїхавши туди з достатньою кількістю грошей і освітою зміг вивести сім'ю. на досить гарний рівень життя як для того часу, його брат Борис як і він сам навчилися грамоті а також основним правилам етикету, які за підсумком їм так і не стали в нагоді, хлопці росли досить спокійними, але Борис був трохи агресивнішим за свого брата і завжди міг виділятися на його тлі, в той час як Дмитро був в основному спокійний на вигляд і не виявляв агресію без приводу, навіть юнацьку яка так властива цьому віку, також до складу їхньої сім'ї входила їхня сестра - Ніколь з якою вони спілкувалися не так довго, зважаючи на того що вона поїхала вчитися коли їй було 14 років, хлопці на той час вже досить непогано підросли, і зважаючи на те, що батько вже старів, і його справи йшли під укіс, їм довелося починати все заново, звичайно ж вони не ходили жебракуючи вулицями, але могли перекинутися випадковими заробітками - наприклад, допомогти механіку піднести інструменти, допомогти поліцейським прибратись в офісі тощо.
У міру того як хлопці росли, вони побачили, що на нинішньому їхньому місці проживання їм щастя не буде і вирішили переїхати в інше місце - цим місцем стало місто Львів, де обидва на даний момент і проживають, разом вони приїхали на вокзал.Львову де і почали свій шлях - перший місяць вони проходили містом освоюючи місце, потім Дмитро зважаючи на свій минулий досвід зміг влаштуватися на в кадетський корпус поліції, куди і забрав свого молодшого брата разом з собою, так і почався їхній шлях у цьомі місті, вони працювали спочатку разом, близько року, потім Борис прийняв рішення повернутися на батьківщину і відвідати сестру і старого батька, не повертаючись близько 4 років все ж таки повернувся до міста.
За той час що Борис був відсутній у місті багато змінилося - Дмитро пішов з старого місця роботи, так як це йому вже порядком набридло, і його добрий друг Дем'ян Агольський який і раніше говорив про те, що хоче забрати його до себе, вкотре згадав що вже варто йти, і йти до нього, все ж таки Дмитро обдумавши все прийняв рішення йти в вищі органи, а саме в СБУ , його шлях спец.службовця почався зі звичайного "хлопчика на побігушках" в Дніпрі, на посаді якого він пробув майже рік, набравшись достатньо досвіду і сміливості, він попрямував в головне управління СБУ, де пройшов співбесіду на посаду повноцінну посаду, яке було успішно схвалено, люди, які були основними на його шляху - Дем'ян Агольський, і Норман Учевський, другий зіграв також велику роль на його шляху, в момент коли той прийшов на співбесіду - Норман заспокоїв його, побачивши хвилювання на обличчі Дмитра, вони поговорили, і ця подія і допомогло йому успішно стати спец.службовцем.
Дмитро так само не виявляв особливої агресії до людей як тільки отримав посаду спец.службовця але з часом його характер змінювався не на краще, помічаючи як його колеги поводяться по відношенню до інших людей, помічаючи все більше і більше жорстокостей цього світу, він почав пронизуватись цими почуттями що не повинно було бути, але так вийшло, зважаючи на його спокійний характер ці почуття почали брати над ним гору, і він чи не кожен раз коли хтось із ув'язнених, грабіжників, або інших людей нижче його за статусом міг зірватися , і завдати людині шкоди, як фізична так і моральна, розуміючи що за це їй нічого не буде, на вигляд ніхто з її знайомих не скаже якою вона насправді - вона виглядає досить спокійною людиною, і не провокує сам бійки, конфлікти і так Але коли справа доходить до його рук, то справа змінює оборот. В основному його темна сторона.
Теперішній час : Після служби в СБУ міста Львова, Дмитру була видана рекомендація на переведення в місто Дніпро, на яку він зараз і збирає документи, з надією в найближчий час прибути на місце нової роботи, так як без роботи сидіти - не гоже.
Вік; 27
Релігія : Католик
Нинішні погляди на життя – південні
Характер: Цілеспрямований, спокійний, останнім часом імпульсивний.
Позитивні якості: Добрий, не зраджує своїх близьких, дбайливий.
Негативні якості: Мстивий, виявляє жорстокість у відношенні людей до яких відчуває ворожість, дуже прив'язаний до грошей, вважає їх змістом життя, має залежність від сигарет, так само іноді балується наркотиками (у виняткових випадках)
Особливості персонажа: Не боїться брати на себе переговори з бандитами, в основному "роблячи менше зло для того, щоб уникнути більше зло", добре стріляє, добре орудує ножем.
Зі страхів: Бути вбитим зграєю невідомих бандитів, з'їденим канібалами, втратити все і відразу.
Дмитро - виходець з невеликого поселення в Україні з родини шведа та українки, його батько раніше був впливовою людиною на його батьківщині, але через непередбачені обставини був змушений виїхати в Київ і почати там свій новий шлях, приїхавши туди з достатньою кількістю грошей і освітою зміг вивести сім'ю. на досить гарний рівень життя як для того часу, його брат Борис як і він сам навчилися грамоті а також основним правилам етикету, які за підсумком їм так і не стали в нагоді, хлопці росли досить спокійними, але Борис був трохи агресивнішим за свого брата і завжди міг виділятися на його тлі, в той час як Дмитро був в основному спокійний на вигляд і не виявляв агресію без приводу, навіть юнацьку яка так властива цьому віку, також до складу їхньої сім'ї входила їхня сестра - Ніколь з якою вони спілкувалися не так довго, зважаючи на того що вона поїхала вчитися коли їй було 14 років, хлопці на той час вже досить непогано підросли, і зважаючи на те, що батько вже старів, і його справи йшли під укіс, їм довелося починати все заново, звичайно ж вони не ходили жебракуючи вулицями, але могли перекинутися випадковими заробітками - наприклад, допомогти механіку піднести інструменти, допомогти поліцейським прибратись в офісі тощо.
У міру того як хлопці росли, вони побачили, що на нинішньому їхньому місці проживання їм щастя не буде і вирішили переїхати в інше місце - цим місцем стало місто Львів, де обидва на даний момент і проживають, разом вони приїхали на вокзал.Львову де і почали свій шлях - перший місяць вони проходили містом освоюючи місце, потім Дмитро зважаючи на свій минулий досвід зміг влаштуватися на в кадетський корпус поліції, куди і забрав свого молодшого брата разом з собою, так і почався їхній шлях у цьомі місті, вони працювали спочатку разом, близько року, потім Борис прийняв рішення повернутися на батьківщину і відвідати сестру і старого батька, не повертаючись близько 4 років все ж таки повернувся до міста.
За той час що Борис був відсутній у місті багато змінилося - Дмитро пішов з старого місця роботи, так як це йому вже порядком набридло, і його добрий друг Дем'ян Агольський який і раніше говорив про те, що хоче забрати його до себе, вкотре згадав що вже варто йти, і йти до нього, все ж таки Дмитро обдумавши все прийняв рішення йти в вищі органи, а саме в СБУ , його шлях спец.службовця почався зі звичайного "хлопчика на побігушках" в Дніпрі, на посаді якого він пробув майже рік, набравшись достатньо досвіду і сміливості, він попрямував в головне управління СБУ, де пройшов співбесіду на посаду повноцінну посаду, яке було успішно схвалено, люди, які були основними на його шляху - Дем'ян Агольський, і Норман Учевський, другий зіграв також велику роль на його шляху, в момент коли той прийшов на співбесіду - Норман заспокоїв його, побачивши хвилювання на обличчі Дмитра, вони поговорили, і ця подія і допомогло йому успішно стати спец.службовцем.
Дмитро так само не виявляв особливої агресії до людей як тільки отримав посаду спец.службовця але з часом його характер змінювався не на краще, помічаючи як його колеги поводяться по відношенню до інших людей, помічаючи все більше і більше жорстокостей цього світу, він почав пронизуватись цими почуттями що не повинно було бути, але так вийшло, зважаючи на його спокійний характер ці почуття почали брати над ним гору, і він чи не кожен раз коли хтось із ув'язнених, грабіжників, або інших людей нижче його за статусом міг зірватися , і завдати людині шкоди, як фізична так і моральна, розуміючи що за це їй нічого не буде, на вигляд ніхто з її знайомих не скаже якою вона насправді - вона виглядає досить спокійною людиною, і не провокує сам бійки, конфлікти і так Але коли справа доходить до його рук, то справа змінює оборот. В основному його темна сторона.
Теперішній час : Після служби в СБУ міста Львова, Дмитру була видана рекомендація на переведення в місто Дніпро, на яку він зараз і збирає документи, з надією в найближчий час прибути на місце нової роботи, так як без роботи сидіти - не гоже.
