Дитинство
Дєніс Морріс народився 29 грудня 2000-го року в місті під назвою Бердичів, що на Житомирщині .Батьки в нього були звичайними людьми, жили скромно. Батько Олексії Морріс був працівником Державної служби України з надзвичайних ситуацій В званні Старшого Прапорщика, мати Влада Морріс працювала в Вєтлабораторії лаборантом.
Батьки намагалися все зробити , щоб життя Дєніса було насиченним, купували все що він запросить.
Коли навіть було замало грошей , то батьки все одно балували вредне і розбалуване дитя.
Дєніс з дитинства захоплювався військовою темою і всякими правоохоронними державними організаціями, що в нього пішло від батька. Друзів в Дєніса було не багато, йому було складно здружитися з хлопчиками, тому він постійно гуляв та дружив з дівчатками. З дівчатами він швидко находив спільні теми, тож для нього познайомитися з дівчиною з самого дитинства було дуже легко.
Юність
Пішовши в школу в свої 6 років він вже вмів дуже гарно й виразно читати , навіть вже знав табличку множення. З першого дня школи він навчався старанно, вчив всі уроки, не грубив вчителям. В школі він почав собі заводити друзів хлопчиків з якими він й проводив після шкільний час. Все було добре доти, поки Дєніс в 8 класі не познайомився зі Михайлом , його колишнім найкращим другом. Михайло був старший за Дєніса на 2 роки, тому він вже й курив , розпивав алкогольні напої, та ходив по дівчатам. Після знайомства Дєніса почав не приходити додому , постійно прогулював школу тай почав себе висти не гарно. Бійки, алкоголь, погана компанія – це все почало виховувати хлопця. Дійшло все до того , що Дєніс почав попадати в відділ до Національної Поліції України за вандалізм та нанесення вад людям. Так все продовжувалось до того моменту поки Дєніс не перевели в іншу школу і він не познайомився з Іваном Воликом та Лізой Хансон . Вони швидко здружилися та почали віддаляти всі погані звички в хлопця.Доросле життя
Закінчивши школу , Дєніс вступив в заклад вищої освіти “ХПІ” на спеціальність “Маркетинг” , хоч і хотів поступити в “Національну академію Служби Безпеки України” як його найкращі друзі Іван Волик Ліза Хансон. З перших днів навчання в університеті Дєніс задумався про якийсь заробіток тож пішов працювати в Техномагазин ‘‘Кнопка’’ продавцем-консультантом , бо розумівся на техніці і йому це діло швидко далося. Директор коли побачив заслуги Дєніса і дізнавшись, що він вчиться на Маркетолога вирішив підвисити його до Старшого Менеджера чим наш герой гордився. Все було добре до того момента коли на третьому курсі парубок дізнався про Військову кафедру Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" куди хлопець захотів поступити , бо мрія про службу в СБУ за стільки років ще не згасла. Дєніс провчившись 4 курси на Маркетолога та 2 в військовій кафедрі отримав два диплома, один про здобуття Бакалавра , а другий про становлення Мл. Лейтенантом Запасу. Ліза та Іван закінчивши навчання пішли служити до ГУСБ міста Дніпра , а Дєніс дізнавшись, що з його білетом запасу можна також стати співробітником СБУ сразу ж наважився туди піти. Парубок став Молодшим Лейтенантом Служби Безпеки України міста Дніпра в підрозділі Антитерористичний центр При СБУ . В майбутнього Дєніс став Керівником цього підрозділу. Так трійця друзів і служили з вірою і правдою і дослужившись до звання Майора Дєніс поставили на пост Керівника Спецпідрозділу Служби Безпеки України АТЦ. Ліза вже на той момент мала звання Полковника , Іван був також як і Дєніс Майором. Тому Замом АТЦ без вагання і сумніву став найкращий друг Дєніса Іван Волик. Майори разом займалися викривними спец. Операціями, до того моменту поки вони не почали розслідувати діло про постачання наркотичних засобів в Клуби Дніпра. Це була таємна нарко-організація під назвою “Легіон” . Кожен день поступали заявки, що в околицях Дніпра знаходять розкидані по парку, тай просто по дорозі всякі прозорі пакетики, шприци й ампули. Дєніс це не міг так залишити так що швидко розпочав рити на цю організацію і знайшов деякі факти, що доводили про те що Міністр Охорони здоров’я може бути причастним до цих всіх негативних ситуацій. Так все дійшло до того, що Дєніс з Іваном і бійцями свого підрозділу почали стежити за цим міністром і все це їх привело до таємної біо-лабораторії. Ордер на штурм Дєнісу ніхто не хотів схвалювати, бо йому говорили, що не хватає доказів і тому Майори наважилися на свій страх і ризик порушивши статут вломитися в ту таємничу будівлю. Своїх співробітників Дєніс не заставляв порушувати статут і йти з ним , тому ця спец. Операція була добровільна, але всі бійці згодилися і пішли на цей ризик. Все йшло начебто добре , але зайшовши в ту таємну біо-лабораторію наших Спец. Призначенців ждала западня в котрій все швидко прибрали і їх тільки чекали противопіхотні міни, після яких Дєніс і його бійці отримали тяжкі поранення. Дєніс був в комі, бо йому осколок залетів в праву легеню, Іван отримав менш тяжкі поранення, тому ж до нього на наступний день приїхав сам Генерал, який також був вмішаний в всі ці таємні справи, тому він й попередив про скорий приїзд Служби Безпеки України. Генерал підписав про звільнення всих бійців хто брав участь в тій спец. Операції. Іван це почав всі розповідати , але йому ніхто не вірив окрім Лізи, яка не знала , що робити в такому випадку, тому вони просто чекали. Наш відважний парубок лежав в комі два місяці , за його життя тяжко боролися лікарі. Ліза та Іван кожну неділю заходили до Дєніса і вірили в те що він скоро прокинеться. І так все й сталося Герой прокинувся і почав швидко одужувати. Після того як він прокинувся перші його слова були “ЩО З ХЛОПЦЯМИ?”, Він переживав за своїх бійців більше ніж за себе, але дізнавшись, що окрім нього ніхто сильно не постраждав його попустило.Наші дні
Дєніс після звільнення з СБУ все одно не покидала думка про не справедливість, але герої не знали як діяти, коли головним злочинцем є твій колишній начальник. Тому не було ніяких поспішних дій. Але в Дєніса ще був один друг, міністр внутрішніх справ Станісла Лоренсо , чоловік Лізи. Який почав допомагати з цим ділом.
Далі буде… .
Останнє редагування модератором:
