Дитинство
Діана народилася в місті Вінниця. Жила вона в невеликій 2-х кімнатній квартирі, з видом на живописне місто. Читати та писати, вона почала рано, тому її віддали в школу в 6 років. Там вона добре займалася та завжди слухала вчителя, а в мріях у неї було, стати вчителькою інформатики. Починаючи з 7 класу вона почала гірше займатися, як розумієте самі "перехідний вік", на 7, 8, 9, 10 балів. Матусю Діани звати Ольга, а тата Олександр. Вона їх обожнювала, хоч іноді і траплялись сімейні конфлікти. Також в неї була старша сестра яку звали Таня, різниця в віці між ними була в 18 років, але це їм не заважало нормально спілкуватися та проводити увесь вільний час разом.
Юні роки "Пані" Діани
Після того як Діана завершила школу, вона все таки вступила у Вінницький державний Педагогічний університет на спеціальність Вчитель інформатики, вчилася добре та мріяла повернутись до своєї рідної школи, у якій зростала протягом 11 років, мріяла нарешті стати педагогом з великої літери, яким би пишались. Але, як це завжди буває, в найнеочікуваніший момент в життя Діани завітало кохання. Через рік вони одружились, та планували переїзд до своєї квартири. Раптом, чоловіку Діани – Ромі, запропонували посаду заступника головного архітектора, у одній будівельній фірмі, яка знаходилась у Дніпрі. Добре все обдумавши та зваживши усі «за і проти», Діана та Рома вирішили все ж ризикнути, та кардинально змінити своє життя переїхавши до Дніпра.
Доросле життя та робота
Після переїзду, Діана не могла зрозуміти, що їй робити далі. Вони швидко знайшли квартиру в оренду, та переїхали до неї. Через півроку,коли Діані був 21 рік, а Ромі – 27 - у них народилась перша дитина – син Василько.
Василько у дитинстві часто хворів, тому для того, щоб розуміти, як допомогти та чим краще лікуватись, Діана почала читати медичну літературу та посібники. Її дуже зацікавила медицина, і вона вирішила вступати до Медичної академії. Під час навчання вона відрізнялась від своїх одногрупників, оскільки була старше них, та і розумілась у медицині набагато краще.Коли прийшов час обирати напрям, вона не роздумуючи обрала для себе шлях педіатрії. У навчанні була дуже активною та допитливою, чим і підкорила серця знаних професорів Академії. Після закінчення академії, її місцем роботи стала Центральна міська лікарня №1 у м. Дніпро, де вона проходила практику та інтернатуру. Під час роботи у підрозділі ШМД відділення Педіатрії, її активність та навички одразу помітив головний лікар Алекс Кінг, та через деякий час роботи вона обійняла посаду Начальника відділення Педіатрії, а згодом закінчила курси військової підготовки, та спільно з Головним Управління Служби Безпеки України заснувала Військово-Медичне Управління (ВМУ).
Через декілька років, у них з Ромою з’явилась ще одна довгоочікувана дитина – дівчинка Даша, яка була дуже схожа на маму та своїм характером та впевненістю в собі, могла перевершити будь-якого хлопця. Трошки посидівши у декретній відпустці, Діана зрозуміла що не може без лікарні та допомоги людям, дочасно завершила свій «відпочинок» та повернулась на роботу. Її кандидатуру було схвалено на нараді при головному лікареві Міської лікарні на посаду «Заступника головного лікаря». Вона керувала своїми підрозділами доволі мудро, серйозно та професійно, її професійність помічали і інші організації; Для того, щоб потрапити до неї на прийом, люди займали чергу за місяць, але все ж хотіли потрапити саме до неї, тому що знали, що вона точно допоможе у будь-якій ситуації. За час своєї роботи, вона врятувала не одну сотню дитячих життів. Але прийшов час, тодішньому головному лікареві складати повноваження та йти на заслужений відпочинок. Запросивши на розмову Діану Олександрівну, він розповів їй про свої подальші плани, та запропонував їй обійняти посаду Головного Лікаря, на що вона пообіцяла подумати та дати відповідь наступного дня.
В цей день її переповнювали емоції, вона довго не могла заснути, одночасно і раділа, від визнання, і розуміла, яка відповідальність її очікує. Порадившись з чоловіком, вирішила дати позитивну відповідь, та вже через місяць була призначена Головним Лікарем міської Лікарні №1 м.Дніпра.
Наш час.
За час каденції Діани Олександрівни Романової на посаді Головного Лікаря – Міська лікарня стала однією з найкращих в Україні, тут працюють найкращі лікарі, також для обміну досвідом часто запрошуються закордонні професіонали. Наразі у лікарні Дніпра найкраще обладнання для раннього діагностування різних важких хвороб, завдяки чому рівень захворюваності стабільно знижується. Також тут працює сучасна лабораторія, у якій медики-науковці працюють над створенням необхідних людству вакцин.
Діана народилася в місті Вінниця. Жила вона в невеликій 2-х кімнатній квартирі, з видом на живописне місто. Читати та писати, вона почала рано, тому її віддали в школу в 6 років. Там вона добре займалася та завжди слухала вчителя, а в мріях у неї було, стати вчителькою інформатики. Починаючи з 7 класу вона почала гірше займатися, як розумієте самі "перехідний вік", на 7, 8, 9, 10 балів. Матусю Діани звати Ольга, а тата Олександр. Вона їх обожнювала, хоч іноді і траплялись сімейні конфлікти. Також в неї була старша сестра яку звали Таня, різниця в віці між ними була в 18 років, але це їм не заважало нормально спілкуватися та проводити увесь вільний час разом.
Юні роки "Пані" Діани
Після того як Діана завершила школу, вона все таки вступила у Вінницький державний Педагогічний університет на спеціальність Вчитель інформатики, вчилася добре та мріяла повернутись до своєї рідної школи, у якій зростала протягом 11 років, мріяла нарешті стати педагогом з великої літери, яким би пишались. Але, як це завжди буває, в найнеочікуваніший момент в життя Діани завітало кохання. Через рік вони одружились, та планували переїзд до своєї квартири. Раптом, чоловіку Діани – Ромі, запропонували посаду заступника головного архітектора, у одній будівельній фірмі, яка знаходилась у Дніпрі. Добре все обдумавши та зваживши усі «за і проти», Діана та Рома вирішили все ж ризикнути, та кардинально змінити своє життя переїхавши до Дніпра.
Доросле життя та робота
Після переїзду, Діана не могла зрозуміти, що їй робити далі. Вони швидко знайшли квартиру в оренду, та переїхали до неї. Через півроку,коли Діані був 21 рік, а Ромі – 27 - у них народилась перша дитина – син Василько.
Василько у дитинстві часто хворів, тому для того, щоб розуміти, як допомогти та чим краще лікуватись, Діана почала читати медичну літературу та посібники. Її дуже зацікавила медицина, і вона вирішила вступати до Медичної академії. Під час навчання вона відрізнялась від своїх одногрупників, оскільки була старше них, та і розумілась у медицині набагато краще.Коли прийшов час обирати напрям, вона не роздумуючи обрала для себе шлях педіатрії. У навчанні була дуже активною та допитливою, чим і підкорила серця знаних професорів Академії. Після закінчення академії, її місцем роботи стала Центральна міська лікарня №1 у м. Дніпро, де вона проходила практику та інтернатуру. Під час роботи у підрозділі ШМД відділення Педіатрії, її активність та навички одразу помітив головний лікар Алекс Кінг, та через деякий час роботи вона обійняла посаду Начальника відділення Педіатрії, а згодом закінчила курси військової підготовки, та спільно з Головним Управління Служби Безпеки України заснувала Військово-Медичне Управління (ВМУ).
Через декілька років, у них з Ромою з’явилась ще одна довгоочікувана дитина – дівчинка Даша, яка була дуже схожа на маму та своїм характером та впевненістю в собі, могла перевершити будь-якого хлопця. Трошки посидівши у декретній відпустці, Діана зрозуміла що не може без лікарні та допомоги людям, дочасно завершила свій «відпочинок» та повернулась на роботу. Її кандидатуру було схвалено на нараді при головному лікареві Міської лікарні на посаду «Заступника головного лікаря». Вона керувала своїми підрозділами доволі мудро, серйозно та професійно, її професійність помічали і інші організації; Для того, щоб потрапити до неї на прийом, люди займали чергу за місяць, але все ж хотіли потрапити саме до неї, тому що знали, що вона точно допоможе у будь-якій ситуації. За час своєї роботи, вона врятувала не одну сотню дитячих життів. Але прийшов час, тодішньому головному лікареві складати повноваження та йти на заслужений відпочинок. Запросивши на розмову Діану Олександрівну, він розповів їй про свої подальші плани, та запропонував їй обійняти посаду Головного Лікаря, на що вона пообіцяла подумати та дати відповідь наступного дня.
В цей день її переповнювали емоції, вона довго не могла заснути, одночасно і раділа, від визнання, і розуміла, яка відповідальність її очікує. Порадившись з чоловіком, вирішила дати позитивну відповідь, та вже через місяць була призначена Головним Лікарем міської Лікарні №1 м.Дніпра.
Наш час.
За час каденції Діани Олександрівни Романової на посаді Головного Лікаря – Міська лікарня стала однією з найкращих в Україні, тут працюють найкращі лікарі, також для обміну досвідом часто запрошуються закордонні професіонали. Наразі у лікарні Дніпра найкраще обладнання для раннього діагностування різних важких хвороб, завдяки чому рівень захворюваності стабільно знижується. Також тут працює сучасна лабораторія, у якій медики-науковці працюють над створенням необхідних людству вакцин.
