Дімас Попович народився 15 квітня 1995 року в містечку Миргород, яке славиться своїм природним чарівним ландшафтом та теплими людьми. Він виріс у звичайній родині середнього достатку. Його батьки, Олександр і Марія Поповичі, були простими працівниками: батько був військовим, а мати
вчителькою початкових класів. У них було троє дітей, і Дмитро був середнім сином.
З раннього віку Дмитро відзначався допитливістю і схильністю до нових знань. Його дитинство було наповнене пригодами на свіжому повітрі, і він завжди був у пошуках нових іграшок і способів розважитися. Свої літні канікули він проводив на дачі у бабусі, де вчився вирощувати овочі і допомагав у саду. У віці 10 років Дмитро вже ходив у 5 клас в нього були не гарні оцінки. Дитинство Дмитра було сповнене конфліктів та протирічь. Одним з Дмитра улюблених занять було спостерігати за людьми. Він любив думати про те, що роблять люди, якщо ніхто їх не бачить. Мрія дитинства стати військовим як батько та мати велике звання як у батька. Дмитро почав з дитинства займатися силовими вправами за волею батька. Батько Дмитра вимагав від сина спортивну підготовку до якої привчав з 5 років. Також у Дмитра був старший брат його звати Богдан.
Батьків Дмитра завжди викликали в школу на співбесіду. Це із-за того що він лінився ходити в школи і дуже рідко в неї ходив. Дмитру не була цікава школа. Батьку Дмитра не цікаві його успіхи у школі бо він хотів зробити з нього Мужика, і солдата. Більш за все батька турбувало фізична підготовка і свої 15 років Дмитро міг розбирати збирати автомат батька, знав устав та військові звання, і був в дуже гарній формі. Після дня народження коли Дмитру виповнилося 16 років батьки подарували йому абонімент до спорт залу, де мав здобути ще вищу спортивну підготовку. На даний момент коли Дмитру було 16 років, маса його була 79 кілограмів у віці 16 років попри те що він не був з зайвою вагою, потім у батьків були завжди сварки, Батько з матірʼю щодня сварилися і після сварки батьки зривалися на Дмитра, але його брат допомагав як тільки міг. Дмитру довелося піти в погану компанію та красти щоб його сімʼя могла вижити та купити хоча шматочок хліба.
Також у підлітковому віці Дмитро почав захоплюватися музикою. Він навчився грати на гітарі і часто виступав на шкільних заходах. Цей період життя був для нього часом відкриттів і самореалізації.
Дмитро завжди мріяв заступити на керівничу посаду, та в нього ніхто не вірив, але Дмитро не звертав увагу на інших та йшов до своєї мрії.
І ось Дмитро після закінчення інституту вступив в ряди Національної поліції України, де почав проходити курс молодого бійця, після завершення курсу молодого бійця Дмитро почав шлях справжнього поліцейського. З кожним днем він прагнув до своєї мрії!
І ось Дмитро отримав звання Підполковника поліції України, з кожним днем він намагався працювати все більше і більше, та за гарну роботу Дмитра підвищили до звання Полковника поліції України.
Але Дмитро все таки мріяв зайняти посаду Генерала Поліції, проходив день за днем, а Дмитро працював краще з кожним днем.
І ось нарешті наступив цей чудовий день коли Дмитро все таки досяг своєї мрії, він отримав звання Генерал поліції!
Після отримання такої високої посади Дмитро став більш відповідальним до своєї праці!
Але нажаль наступив той день коли Дмитро пішов у відставку! Дмитро почав жити звичайним життям, побудував дім для своєї сім'ї, почав займатися більше спортом, та більше слідкував за своїм здоров'ям..
Останнє редагування:
