Глава 1 (Дитинство)
Діма Клайт народився 19 травня 2000 року в місті Тернопіль, що на західній Україні. Народився він не в бідній сім'ї, але і не в заможній, батько його працював на хорошій фірмі з виготовлення меблів, а мама була лікарем та працювала в міській поліклініці. Часто Діма та його батьки любили їздити відпочивати на природу по вихідних, гуляти парком та проводити час разом. Через час Діма підріс та починав вчитись розмовляти та по-тихеньку вчився ходити в ходулях для малегьких дітей. Час йшов і Діма зростав, коли йому виповнилось 2 роки його почали водити в садок під цікавою назвою "Ластівка", там він проводив більшу частину свого часу та йому подобалось. НЕ закінчивши садок в своєму рідному місті Діма та його батьки переїхали до села допомагати бабці по маміній лінії, там Діму знову відправили в садок. Він ріс і починав змалечку допомагати батькам по хазяйству. Коли йому виповнилось 5 років його сім'я знову рішила переїхати в місто під назвою Калуш Ів. Франківська обл. там Діма уже пішов в 1 клас, почав заводити друзів, знайомих та любив весело проводити з ними час. Коли мова йшла про навчання для Діми це була не проблема, тому що він любив навчатись та в нього це дуже легко получалось. Роки йшли і прийшов час до першого екзамену Діми в його житті це було ДПА в 4 класі, його він написав з легкістю, тому що він гарно підотувався.
Глава 2 (підліткове життя)
В 12 років Діма вже пішов в 7 клас в школі де йому добавили декілька нових предметів в школі. На початку він вчився, старався але через деякий час в нього почались проблеми з математикою. Він старався її вчити але його вчитель, який викладав математику був не в дуже хороших стосунках з Дімою і через це він часто сварився з батьками дома через навчання. Після року навчання з тим вчителем у нього почав пропадати інтерес майже до всіх предметів, які викладали в школі і тому він почав прогулювати та не робити домашнє завдання. На той час у нього був друг з похожими проблемами і вони собі двоє прогулювали часто уроки, гуляли після школи та навіть не думали про навчання та своє майбутнє. Коли час підходив до 9 класу, Діма почав братись за голову та думати, що і як йому робити, щоб виправити своє становище з навчанням, він знову почав вчити, писати багато та це все було марно, тому що той вчитель так і не знайшов з ним спільної мови. Через 2 місяці навчання з тим вчителем в 9 класі та розуміння, що він не складе екзамен, який потрібно писати після 9 класу він рішається запропонувати батькам перевести його в іншу школу для підтягуваня оцінок та загальних знаннь. Ось він уже в новій школі де має тільки декілька знайомих друзів та не дуже контактує з новими однокласниками але становище з його оцінками та знаннями значно виростають та він починає робити певні успіхи, але найкраще у нього виходило з інформатикою, та через деякий час його запропонували на олімпіаду де він і переміг получивши хорошу відзнаку в новій школі. Його з того часу почали цікавити новини, репортажі в цифровій теперішній сфері та, як і що де працює. В кінці зими того ж року розпочалось "СВО" Спеціальна Воєнна Операція зі сторони ***********************************, але всі розуміли, що це ніяке не СВО, а повноцінний напад на Україну. Діма продовжувався вчитись та цікавився ще більше новинами, а з часом створив свою групу з новинами щодо війни та старався підтримувати її та надавати правдиву інформацію.
Глава 3 (Наш час)
Після одного року нещадної війни зі сторони *********************************** проти України, Діма та його сім'я прийняли рішення виїхати закордон. Нікому ця ідея не дуже подобалась, але війна є війна. Через декілька місяців, як Діма переїхав закордон він закінчив школу та почав вчитись по справі журналіста і в той ж час розкручував свою групу з новинами де розповідав та показував усі реалії сьогодення про війну та життя українців. Він працював не тільки з сторони України, а й закордоном, показував іноземцям, як воно на справді, брав інтерв'ю воїнів які захищають його країну та показував по новинах в чужій країні для того, щоб люди закордоном бачили, як є все насправді та допомагали нам. На даний момент він далі старається, працює та хоче досягти високих досягнень в сфері журналістики, він надіється, що ця війна скоро закінчиться та він зможе повернутись додому та продовжити працювати на своїй любимій роботі!
