Про "Внесення змін до КПК Чорноморського краю"
Метою цього Закону є створення чіткого, прозорого та збалансованого правового механізму регулювання процедури короткочасного обмеження волі (затримання) громадян.
Внести зміни до розділу VI КПК, а саме:
-здійснити повну редакцію даного розділу на нищевказаний формат:
-здійснити повну редакцію даного розділу на нищевказаний формат:
Стаття 13. Визначення поняття "затримання" та часові межі
1. Затримання — це невідкладне обмеження свободи особи уповноваженими силовими структурами для припинення злочину та збору доказів.
2. Граничний строк затримання становить не більше 30 хвилин з моменту одягання кайданок.
3. Перебіг 30-хвилинного строку призупиняється («заморожується») на час:
1) проведення обшуку або офіційного допиту;
2) очікування/прибуття адвоката чи прокурора.
4. Підстави для обмеження волі
Затримання дозволено виключно у разі:
а) затримання особи під час або одразу після вчинення злочину;
б) наявності чітких слідів злочину на особі, її одязі чи майні;
в) фіксації правопорушення фото- або відеокамерами;
г) наявності чинного ордера, указу чи судового рішення;
ґ) перебування особи/транспорту в розшуку або за орієнтуванням;
д) ігнорування трьох послідовних законних вимог правоохоронця.
З моменту одягання кайданок силовик зобов'язаний безперервно вести відеофіксацію. При відмові назвати себе особу встановлюють примусово через бази даних.
Стаття 14. Алгоритм проведення затримання
1. Процедура без ордера (на місці події)
1) Представитися (посада, звання, прізвище, за вимогою — жетон/посвідчення).
2) Надіти кайданки (можна не надівати, якщо силовик контролює безпеку інакше).
3) Оголосити причину та зачитати права (Правило Міранди):
4) «Ви маєте право зберігати мовчання. Все, що ви скажете, буде використано проти вас у суді. Ви маєте право на один дзвінок та адвоката. Якщо немає коштів, держава його надасть. Права зрозумілі?»
5) Провести первинний обшук особи.
6) Конвоювати затриманого до відділку (НПУ/СБУ).
7) Забезпечити права затриманого.
8) Провести слідчі дії (допит, експертизи) за потреби.
9) Скласти протокол та помістити особу в ізолятор (ІТТ).
2. Процедура за наявним ордером
Виконати кроки 1–4 зі Статті 3, пред'явити дані ордера (номер, дата), доставити до відділку, надати право на дзвінок та сповістити керівництво (якщо затриманий — держслужбовець).
Примітка: При загрозі життю силовика, під час штурму чи погоні послідовність дій можна змінювати, але всі пункти мають бути виконані після стабілізації ситуації.
Стаття 15. Суб'єкти та процесуальні гарантії
1. Обмеження кола присутніх
У кімнаті затримання допускаються лише: затримувач та до 2 помічників, затриманий, 1 адвокат, 1 прокурор з помічником, керівництво органу/затриманого, медик (за потреби) та спецпідрозділи КОРД/Альфа (за згодою слідчого).
Всі сторонні зобов'язані відійти від місця процесуальних дій на відстань від 5 метрів.
2. Взаємодія з адвокатурою та прокуратурою
1) Затриманий має право на один дзвінок тривалістю до 2 хвилин під наглядом.
2) Очікування відповіді адвоката в рацію — 2 хвилини. У разі згоди — оголошується 3-хвилинна пауза для уточнення часу приїзду. Весь цей час затримання заморожується.
3) Приватного адвоката чекають 10 хвилин після дзвінка, після чого процедура триває, а право вважається реалізованим. На час доїзду час затримання заморожується.
4) Адвокат має право вимагати прокурора (очікування до 10 хв). Висновок адвоката про звільнення особи є рекомендаційним. Незгода силовика оскаржується в суді.
5) Час спільного перегляду відеофіксації правопорушення не входить до 30 хвилин затримання. Пояснення адвокату силовик може надавати простими словами без термінів.
3. Передача затриманого
Допускається передача затриманого іншому співробітнику. Для того, хто прийняв особу, підставою є сам факт передачі, а відповідальність за законність початку процедури несе перший силовик.
Стаття 16. Спеціальний статус держслужбовця та звільнення особи
1. Особливості затримання державних службовців
1) Приналежність до держструктур визначається за посвідченням/бейджем або базою. При приховуванні цього факту силовик звільняється від відповідальності за невикликання керівництва.
2) Силовик зобов'язаний дати форму в рацію департаменту: Затримано держ. службовця [Ім'я Прізвище] [Організація] та викликати його керівництво (9+ ранг) і прокурора.
3) Перебіг 30-хвилинного строку зупиняється на час очікування відповіді (до 10 хвилин). Якщо прокурор відповів — час заморожується до його фізичного прибуття. Якщо керівництво не може приїхати, лідер фракції сповіщається письмово та зобов'язаний звільнити винного пізніше.
4) Після вивчення відеодоказів прокурор виносить вердикт щодо прийняття рішення про припинення або продовження процесуальних дій щодо затриманого, що є обов’язковим до виконання та становить пряму вимогу, а не рекомендацію. При спорі — затриманий усувається від посади, а справа йде до суду.
2. Підстави для припинення затримання та звільнення
Особа підлягає негайному звільненню з-під варти у разі наявності таких обставин:
а) провина особи не підтвердилася за результатами слідчих дій;
б) стаття обвинувачення не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі;
в) процедуру обмеження волі проведено з грубим порушенням цього Закону чи Конституції;
г) сплив граничний строк у 30 хвилин (з урахуванням усіх законних заморожувань), а особу не було офіційно заарештовано;
ґ) затриманий уклав офіційну угоду зі слідством і надав цінну інформацію.
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ:
1. Цей Закон набирає чинності з моменту його офіційного прийняття та схвалення.
2. Визнати таким, що втратив чинність, попередню редакцію Кримінально-Процесуального Кодексу України з моменту набрання чинності цією редакцією Закону.
Останнє редагування: