Розділ І. Загальні положення
Стаття 1. Офіс генерального прокурора - єдина централізована система органів, які здійснюють нагляд за дотриманням Конституції України та виконання законів, нагляд за дотриманням прав і свобод людини та громадян, кримінальне переслідування відповідно до своїх повноважень, а також виконують інші функції відповідно до чинного законодавства.
Стаття 2. Поняття Офіс генерального прокурора та Прокуратура є тотожними.
Стаття 3. Керівництво діяльністю Офісу генерального прокурора здійснюється безпосередньо генеральним прокурором та його заступниками у разі його відсутності.
Стаття 4. Офіс генерального прокурора очолює Генеральний прокурор.
Стаття 5. До складу Офісу генерального прокурора входять три заступники генерального прокурора, які призначаються генеральним прокурором або Президентом України. Прокурори, які призначаються генеральним прокурором або його заступниками.
Стаття 6. Склад Офісу генерального прокурора:
1) Генеральний прокурор;
2) Заступник генерального прокурора;
3) Прокурор.
Стаття 6-1. Прокуратура діє на підставі підпорядкування нижчестоящих співробітників Прокуратури.
Стаття 7. Законні вимоги працівників Прокуратури є обов'язковими для виконання громадянами та посадовими особами.
Стаття 8. Правовою основою діяльності Прокуратури є Конституція, цей Закон, а також інші нормативно-правові акти, що діють на території України.
Стаття 9. Заступник генерального прокурора та прокурори мають статус малої недоторканності.
Стаття 10. Генеральний прокурор маж статус абсолютної недоторканності.
Стаття 11. Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань, Розшукових обліків МВС та їх ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, а також здійснює управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Офісу Генерального прокурора.
Розділ ІІ. Основні напрями діяльності Офісу генерального прокурора
Стаття 12. Офіс Генерального прокурора у межах своєї компетенції здійснює нагляд над виконанням нормативно-правових актів державними організаціями.
Стаття 13. Невід'ємною складовою діяльності Офісу Генерального прокурора є контроль та нагляд за виконанням законів органами виконавчої влади, а також за відповідністю законам правових актів, що ними видаються, та указів.
Стаття 13-1. Предметом нагляду є дотримання нормативно-правових актів органами виконавчої влади.
Стаття 13-2. У разі, якщо в ході зазначеної перевірки отримано відомості, що вказують на наявність у діяльності органу (організації) інших порушень законів, що вимагають вжиття заходів прокурором, підтвердження чи спростування яких неможливе без проведення перевірки, прокурор приймає мотивоване рішення про розширення предмета зазначеної перевірки або рішення про проведення нової перевірки та доведення нової перевірки.
Стаття 14. Офіс Генерального прокурора здійснює контроль та нагляд за виконанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та попереднє слідство.
Стаття 15. Офіс Генерального прокурора проводить розслідування та займається підготовкою справ за позовами, які підлягають розгляду у Судах.
Розділ ІІІ. Принципи діяльності Генеральної прокуратури
Стаття 16. Дотримання та повага до прав і свобод людини і громадянина
Стаття 17. Офіс Генерального прокурора здійснює свою діяльність на основі дотримання та поваги до прав і свобод людини та громадянина.
Стаття 18. Діяльність Офісу Генерального прокурора, яка обмежує права і свободи громадян негайно припиняється, якщо досягнуто законної мети або з'ясувалося, що ця мета не може або не повинна досягатися шляхом обмеження прав і свобод громадян.
Стаття 19. Співробітнику Офісу Генерального прокурора забороняється вдаватися до тортур, насильства, іншого жорстокого чи принижує людську гідність поводженню.
Стаття 20. Працівник зобов’язаний дотримуватися етичних норм під час спілкування з громадянами. Інакше нестиме відповідальність відповідно до нинішнього законодавства.
Стаття 21. Співробітник Офісу Генерального прокурора не може на виправдання своїх дій посилатися на інтереси служби, незаконні накази вищих посадових осіб.
Стаття 22. Отримані в результаті діяльності співробітників Офісу Генерального прокурора відомості про приватне життя громадянина не можуть надаватися комусь без добровільної згоди громадянина, за винятком випадків, передбачених Законом.
Стаття 23. Офіс Генерального прокурора захищає права, свободи та законні інтереси людини незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, майнового стану, ставлення до релігії, переконань, приналежності до громадських об'єднань та інших обставин.
Стаття 24. Співробітник Офісу Генерального прокурора, як у службовий, так і у позаслужбовий час, повинен утримуватися від будь-яких дій, які можуть викликати сумнів у його неупередженості або завдати шкоди авторитету прокуратури.
Стаття 25. Співробітнику Офісу Генерального прокурора заборонено надавати будь-які пояснення щодо суті справ та матеріалів, що перебувають у його провадженні, а також надавати їх будь-кому для ознайомлення інакше як за рішенням Суду чи Генерального прокурора або заступника у разі його відсутності.
Розділ IV. Повноваження Офісу Генерального прокурора
Стаття 26. При здійсненні своїх повноважень, по пред'явленні службового посвідчення, співробітники Офісу Генерального прокурора безперешкодно входять на території та до приміщень будь-яких державних організацій та служб, отримують доступ до необхідної для здійснення повноважень інформації, доступ до якої обмежений, у тому числі здійснюють збирання та обробку матеріалів для виконання, перевіряють виконання.
Стаття 27. Отримувати статистичну та іншу інформацію, документи (у тому числі електронні документи, підписані електронним підписом відповідно до законодавства), довідки та інші матеріали або їх копії, необхідні для здійснення покладених на Офіс Генерального прокурора функцій.
Стаття 28. У разі потреби за вказівкою Генерального Прокурора або його заступників до проведення прокурорської перевірки або сприяння здійсненню інших завдань Офісу Генерального прокурора можуть залучатися інші працівники державних правоохоронних органів.
Стаття 29. Викликати посадових осіб та громадян для допиту, свідоцтва, пояснень та інших процесуальних дій у рамках чинного законодавства.
Стаття 30. Ухвалювати кримінальні справи від слідчих підрозділів перед судовими слуханнями для подальшого подання прокурором справи до суду.
Стаття 31. Припиняти діловодство у випадках, коли неможливе подальше розслідування та в інших випадках, передбачених законодавством.
Стаття 32. Звільняти своєю ухвалою осіб, незаконно підданих адміністративному затриманню на підставі рішень несудових органів.
Стаття 33. Звільняти своєю ухвалою осіб, незаконно взятих під варту або заарештованих на підставі рішень несудових органів.
Стаття 34. Генеральний Прокурор має право здійснювати експертну юридичну оцінку законності нормативних та правових актів, роз'яснювати практику застосування законодавства та інших нормативних та правових актів відповідно до Конституції України.
Стаття 35. За вказівкою або згодою Генерального Прокурора або його заступників залучати підрозділи СБУ та НПУ для здійснення оперативної діяльності у розслідуванні злочинів, розшуку, затриманні та супроводженні підозрюваних, а також захисту осіб, які беруть участь у слідстві та дізнанні.
Стаття 36. Використовувати фото, відео та аудіозапис у процесі лише в рамках кримінального провадження чи за рішенням співробітників Офісу Генерального прокурора, у тому числі у місцях, де фото-, відео- та аудіозапис заборонено локальними документами без отримання відповідного дозволу.
Стаття 37. За наявності вагомих доказів порушення законодавства виносити припис про припинення діяльності як співробітник цього відомства на час слідства.
Стаття 38. Офіс Генерального прокурора уповноважено припиняти дію ухвал прокурорів при виявленні належних підстав.
Стаття 39. За наявності підстав призначати співробітникам державних формувань переатестацію.
Стаття 40. За наявності підстав виписувати постанову про накладення заборони на переведення, звільнення та зміну будь-яких персональних даних підозрюваного, а також ініціювати її усунення від посадових обов'язків на час слідства.
Стаття 41. Проводити позапланові та контрольні перевірки державних служб та організацій, а також відділів державних структур на знання чинного законодавства та внутрішніх статутів, а також підзаконних актів.
Стаття 42. Співробітник Офісу Генерального прокурора при виявлені правопорушення зі сторони громадян, або співробітників державних організацій у будь-якому вигляді, уповноважений відкрити кримінальну або адміністративну справу та долучити слідчі підрозділи.
Стаття 43. Співробітник Офісу Генерального прокурора при розгляді заяви до прокуратури за наявністю порушень, у повноважений відкрити кримінальну або адміністративну справу та долучити слідчі підрозділи.
Стаття 44. Генеральний прокурор та його заступники за вагомих підстав та (або) грубих порушень законодавства, у повноваженні звільнити працівника державної організації без судового рішення.
Стаття 44-1. Генеральний прокурор та його заступники за вагомих підстав та (або) грубих порушень законодавства, у повноваженні видавати дисциплінарні стягнення працівникам державної організації.
Стаття 44-2. Генеральний прокурор за вагомих підстав та (або) грубих порушень законодавства, у повноваженні видавати чорний список міністерства працівнику, в якому він знаходиться.
Стаття 45. Генеральний прокурор завжди на службі, навіть перебуваючи у цивільному одязі.
Стаття 46. Має право вимагати інформацію, яка знаходиться у державних реєстрах, архівах, внутрішні накази організацій, тощо.
Стаття 47. Генеральний прокурор має право на блокування рахунку без винесення судового рішення та відкриття кримінальної справи, своїм указом маючи на то докази правопорушення чинного законодавства. (поширюється тільки на статтю 126.1. та 130.1 ККУ).
Стаття 48. Генеральний прокурор має право видавати ордери на: рейд, затримання, оточення, обшук.
Види ордерів:
ОО-XXXX - Обшук конкретної приватної власності, у тому числі транспорту, житла та інше;
ОЗ-XXXX - Обшук і затримання;
ОР-XXXX - Ордер на проведення рейду;
ОТ-XXXX - Оточення території.
Стаття 49. У разі відсутності Генерального прокурора його повноваження здійснює один із заступників Генерального прокурора.
Розділ V. Обов'язки Офісу Генерального прокурора
Стаття 50. Контроль за сумлінністю виконання обов'язків співробітника Офісу Генерального прокурора займається безпосередньо сам Генеральний Прокурор.
Стаття 51. Здійснювати нагляд за діяльністю будь-яких державних організацій з метою виявлення та запобігання злочинам та правопорушенням, діючи у суворій відповідності до законодавства України.
Стаття 52. Виступати у суді як державний обвинувач, відображаючи інтереси держави.
Стаття 53. Розглядати та виносити рішення щодо заяв, скарг та інших звернень, що містять відомості про порушення закону.
Стаття 54. За наявності підстав порушувати провадження про адміністративне та кримінальне правопорушення, здійснювати притягнення осіб, які порушили закон, до відповідальності, за необхідності із залученням правоохоронних структур.
Стаття 55. Вести діловодство та здійснювати представництво сторони обвинувачення у кримінальних, адміністративних справах.
Стаття 56. Запитувати докази у громадян та співробітників державних організацій, як СБУ, ЗСУ, НПУ, МОЗ, ЗМІ, ДКВС, ДСНС та УЗ.
Стаття 56-1. Лише в рамках кримінального провадження чи за рішенням співробітників Офісу Генерального прокурора.
Стаття 57. Забезпечувати рівний правовий захист учасникам розслідування.
Стаття 58. Складати обвинувальний акт, формувати доказову основу.
Стаття 58-1. Складати обвинувальні акти від слідчих підрозділів, справи яких були передані до Офісу Генерального прокурора.
Стаття 58-2. Співробітник Офісу Генерального прокурора вправі відхилити складання обвинувального акту від слідчих підрозділів у разі наявних підстав.
Розділ VІ. Про застосування прокурорського нагляду
Стаття 59. Прокурорський нагляд — це правозастосовна діяльність органів прокуратури, спрямована на забезпечення законності, дотримання нормативно-правових актів та правопорядку в діяльності державних органів, посадових осіб, підприємств і установ незалежно від форм власності.
Стаття 60. Повноваження співробітника Офісу Генерального прокурора щодо державних органів під час прокурорського нагляду.
Стаття 60-1. Прокурори мають право:
Вимагати документи, пояснення, розпорядження та інші дані, необхідні для перевірки дотримання закону;
Безперешкодно відвідувати державні органи, у тому числі ті, що мають обмежений доступ, у рамках наглядової діяльності;
Вносити обов’язкові до розгляду подання щодо усунення порушень;
Ініціювати зупинення дії незаконних нормативно-правових актів до ухвалення рішення судом Ініціювати дисциплінарні провадження, відсторонення або усунення з посади посадових осіб у разі виявлення порушень законодавства;
Вимагати відеодокази затримання для детальної перевірки законності дій працівників.
Розділ VII. Подання заяв. Розгляд заяв
Стаття 61. Заява — це офіційний документ, який містить письмове або усне звернення особи чи організації до установи чи посадової особи з проханням, пропозицією, скаргою або повідомленням.
Стаття 62. Заява до прокуратури має подаватися в нумерації, яка чітко встановлена.
Стаття 63. Заява до прокуратури має подаватися по формі, яка зазначена.
Стаття 64. Заява, яка була подана із недотриманням граматичних або орфографічних помилок.
Стаття 65. Термін прийняття/відхилення скарги становить 72 години з моменту подання.
Стаття 66. Громадяни, які звернулися до прокуратури, в разі виявлення порушень несуть відповідальність згідно з чинним законодавством держави.
Стаття 67. На підставі електронного звернення буде ініційовано провадження, в ході якого співробітник прокуратури може скласти висновок, а також направити справу до суду, на свій розсуд.
Стаття 68. Кожен громадянин держави має право залишити електронну заяву і повідомити про факт порушення чинного законодавства в разі:
1) якщо громадянин помітив порушення Конституції або іншого закону будь-яким працівником державної організації;
2) якщо громадянин вважає, що державні службовці, працівники правоохоронних органів не виконують або виконують не в повному обсязі свої посадові обов'язки; 3) якщо громадянин зафіксував факт корупції або зловживання службовим становищем;
Стаття 69. Відмова можлива у таких випадках:
1) З моменту подій, що описуються, пройшло більше, ніж 30 днів;
2) Скарга подана не за формою;
3) Скарга заповнена із недотриманням порядкового номера;
4) Дата і час подій, що відбулися, не вказані;
5) Якщо відеофіксація до заявки котру було подано становить менше 30 секунд;
6) Якщо відеофіксація до заявки котру було подано становить більше 2 хвилин, то у разі, якщо до заяви не будуть прописані тайм-коди із ключовими моментами.
Стаття 70. У разі подання заяв на представника генеральної прокуратури, її розглядом займається - Генеральний прокурор
Розділ VIII. Оскарження дій Офісу Генерального прокурора
Стаття 71. Кожна особа має право оскаржити дії, ордери чи рішення прокурора, якщо вважає їх незаконними або такими, що порушують її права.
Стаття 72. Оскарження здійснюється шляхом подачі:
Скарги до Суду – якщо оскаржується рішення, що має наслідки;
Забороняється тиск на особу, яка подала скаргу до суду зі сторони співробітників Офісу Генерального прокурора.
Розділ IX. Соціальне та матеріально-побутове забезпечення прокурора
Стаття 73. Заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 73-1. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:
вислугу років;
виконання обов’язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Стаття 73-2. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за тиждень у межах фонду преміювання, утвореного Президентом України.
Розділ X. Прикінцеві положення
Стаття 74. Закон набирає чинність з моменту його підписання та опублікування.
