Законопроєкт Про Зміни в Законі ЧОРНОМОРСЬКОГО КРАЮ «Про Національну поліцію»
Розділ I
Загальні положення
Стаття 1. Національна поліція України (Чорноморського краю)1. Національна поліція України Чорноморського краю є центральним органом виконавчої влади, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
2. Діяльність поліції спрямовується та координується Міською радою через Міністра внутрішніх справ України відповідно до законодавства Чорноморського краю.
Стаття 2. Завдання поліції
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у таких сферах:
1. забезпечення публічної безпеки і порядку;
2. охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3. протидія злочинності;
4. прийняття, реєстрація та розгляд заяв і повідомлень громадян про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій, що належать до компетенції поліції;
5. надання, у межах визначених законом повноважень, допомоги особам, які через особисті, економічні чи соціальні причини, а також унаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги;
6. забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснення контролю за дотриманням правил дорожнього руху, його регулювання та надання допомоги учасникам дорожнього руху.
Стаття 3. Правова основа діяльності поліції
1. У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, Кримінальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 4. Взаємодія поліції з державними органами та установами
Поліція у межах своїх повноважень взаємодіє з державними органами, установами та організаціями з метою забезпечення ефективного виконання покладених на неї завдань.
Така взаємодія здійснюється, зокрема, з:
— Міністерством охорони здоров'я України;
— Державною кримінально-виконавчою службою України;
— Державною службою України з надзвичайних ситуацій;
— Засобами Масової Інформації;
— Верховною Радою України;
— іншими органами та установами відповідно до законодавства.
Стаття 5. Використання поліцією інформаційних ресурсів
1. Поліція має безпосередній оперативний доступ до інформації та інформаційних ресурсів інших органів державної влади (база КПК) за обов’язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".
Розділ ІІ:
Система поліції та статут поліцейських
Стаття 6. Загальна система поліції:Система поліції та статут поліцейських
1. Систему Національної поліції України:
— Центральне Управління національної поліції України м.Київ Чорноморського краю;
— Інші підрозділи та управління підконтрольні Центральному Управлінню національної поліції України м.Київ Чорноморського краю
2. До складу Центрального управління входять структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівництва поліції та виконання
покладених на неї завдань.
3. Організаційна структура Національної поліції України Чорноморського краю визначається Генералом Національної поліції України Чорноморського краю.
Стаття 7. Поліцейський та його статус
1. Поліцейським є громадянин, який пройшов встановлену процедуру добору на службу, підписав контракт та отримав спеціальне звання.
2. Поліцейський зобов'язаний мати службове посвідчення та спеціальний жетон встановленого зразка.
3. Поліцейському забороняється виконувати злочинні або явно незаконні накази чи розпорядження.
4. Під час виконання службових обов'язків поліцейський діє від імені держави та перебуває під її правовим захистом.
Стаття 8. Обов'язки поліцейського
Поліцейський зобов'язаний:
— неухильно дотримуватися чинного законодавства та діяти в межах своїх повноважень;
— якісно та сумлінно виконувати службові обов'язки відповідно до вимог цього Закону та внутрішніх нормативних актів НПУ;
— поважати права і свободи громадян та не допускати їх порушення;
— надавати невідкладну домедичну допомогу особам, які постраждали внаслідок надзвичайних подій, дорожньо-транспортних пригод,
— правопорушень або перебувають у безпорадному чи небезпечному для життя стані;
— здійснювати відео-, фото- або іншу фіксацію своїх службових дій та, у разі необхідності, мати докази правомірності своїх дій;
— повідомляти керівництво про обставини, що можуть вплинути на подальше проходження служби або займану посаду;
— під час звернення до громадянина представитися, назвавши свою посаду, спеціальне звання, ім'я та прізвище, а також на вимогу пред'явити службове посвідчення для ознайомлення.
Стаття 9. Відповідальність поліцейських
У разі вчинення протиправних дій поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність згідно із законодавством.
До поліцейських можуть застосовуватись такі види дисциплінарного стягнення:
— попередження;
— догана;
— пониження у спеціальному званні;
— звільнення з посади;
— звільнення зі служби в поліції.
Вибір виду відповідальності або дисциплінарного стягнення здійснюється відповідно до тяжкості вчиненого порушення та чинного законодавства.
Стаття 10. Повноваження поліції
1. Поліція, відповідно до покладених на неї завдань, має право та зобов’язана:
— здійснювати превентивну діяльність з метою запобігання правопорушенням та підтримання громадського порядку;
— виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню злочинів та адміністративних правопорушень, і вживати заходів для їх усунення в межах компетенції;
— виявляти факти кримінальних та адміністративних правопорушень;
— припиняти незаконні дії та забезпечувати притягнення винних осіб до відповідальності;
— реагувати на загрози життю, здоров’ю громадян та публічній безпеці, що виникають унаслідок правопорушень або надзвичайних ситуацій;
— своєчасно розглядати та реагувати на заяви, повідомлення та виклики громадян;
— здійснювати розшук осіб, які переховуються від органів влади або оголошені в розшук;
— забезпечувати контроль за дотриманням правил дорожнього руху та безпеки на дорогах;
— у випадках службової необхідності застосовувати спеціальні поліцейські заходи, включаючи відступ від правил дорожнього руху, якщо це несе меншу загрозу, ніж невиконання службового завдання.
2. Поліцейські під час переслідування особи, яка підозрюється або вчинила правопорушення, мають право перебувати на прилеглій території приватних чи громадських об’єктів без фактичного входу до житлових приміщень або закритих споруд.
Такі дії дозволяються виключно з метою затримання особи, припинення правопорушення або забезпечення безпеки громадян та не вважаються незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи.
Розділ ІІІ
ПОЛІЦЕЙСЬКІ ЗАХОДИ
Стаття 11. Загальні поліцейські заходиПОЛІЦЕЙСЬКІ ЗАХОДИ
Поліцейські заходи — це дії або комплекс дій превентивного чи примусового характеру, що застосовуються поліцією для виконання покладених на неї завдань і можуть тимчасово обмежувати права та свободи громадян.
Поліцейські заходи застосовуються виключно у випадках, передбачених цим Законом, та повинні бути законними, обґрунтованими, необхідними та пропорційними ситуації.
До основних превентивних поліцейських заходів належать:
1) перевірка документів;
2) опитування осіб;
3) поверхнева перевірка та огляд;
4) зупинення транспортних засобів;
5) вимога залишити місце і обмеження до визначеної території;
6) використання технічних засобів фіксації.
7) інші поліцейські заходи.
Стаття 12. Перевірка документів та опитування осіб
1. Поліцейський має право вимагати пред’явлення документів, що посвідчують особу, у разі наявності достатніх підстав вважати, що:
1) особа причетна до правопорушення або перебуває в розшуку;
2) особа перебуває на місці події або надзвичайної ситуації;
3) особа має заборонені або обмежені в обігу предмети;
4) зовнішні ознаки або поведінка викликають обґрунтовану підозру;
5) особа керує або перебуває в транспортному засобі, який перебуває в орієнтуванні;
6) особа перебуває на режимній або спеціальній території;
7) проводяться офіційні оперативні заходи або спецвідпрацювання;
8) особа бере участь у масових заходах або знаходиться в зоні їх проведення.
9) особа перетинає блок-пости.
10) Людина здійснила виклик працівників поліції через спец-лінію 102.
11) На людину надійшов виклик через спец-лінію 102.
2. Під час зупинки транспортного засобу поліцейський має право перевірити документи водія та транспортного засобу, а також здійснити перевірку по базах розшуку.
Опитування особи проводиться у разі, якщо вона може володіти інформацією, необхідною для виконання поліцейських завдань. Надання інформації є добровільним.
3. У період воєнного стану або під час мобілізаційних заходів поліцейський має право вимагати у громадянина військово-облікові документи разом із документом, що посвідчує особу, з метою перевірки дотримання правил військового обліку. Зазначене право реалізується виключно в межах проведення мобілізаційних заходів та у взаємодії із підрозділами Збройних Сил України.
Стаття 13. Зупинення транспортного засобу
1. Поліцейський має право зупинити транспортний засіб у випадках, якщо:
1) порушено правила дорожнього руху;
2) є ознаки технічної несправності;
3) транспортний засіб або водій перебуває в розшуку;
4) є інформація про причетність до правопорушення;
5) транспорт використовується як знаряддя злочину;
6) транспортний засіб перебуває в зоні спеціального режиму або блокпосту;
7) надходить оперативна інформація або виклик 102.
2. Під час переслідування дозволяється продовжувати рух службовим транспортом із відступом від ПДР, якщо це необхідно для затримання особи або запобігання злочину.
Стаття 14 Вимога залишити місце і обмеження до визначеної території
1. Поліцейський уповноважений вимагати від громадян залишити визначене місце на певний строк або заборонити чи обмежити особам доступ до визначеної території або об’єктів, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров’я людей, для збереження та фіксації слідів правопорушення.
2. Поліцейський може обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг у разі затримання осіб відповідно до закону, під час аварій, інших надзвичайних ситуацій, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров’я людей.
3. Працівник НПУ має право законно вимагати від громадянина заглушити двигун транспортного засобу та вийти з нього для проведення перевірки документів і здійснення необхідних процесуальних дій.
Стаття 15 Застосування засобів фіксації
1. Поліція під час виконання покладених на неї завдань і реалізації повноважень, визначених законодавством, має право використовувати технічні засоби фото-, відео- та аудіофіксації з метою виявлення, документування та фіксації правопорушень.
2. Для контролю за дотриманням правил дорожнього руху можуть застосовуватися спеціальні технічні пристрої, призначені для вимірювання швидкості руху транспортних засобів.
3. Матеріали та докази, отримані за допомогою засобів фіксації, підлягають зберіганню протягом 7 діб з моменту їх отримання.
Стаття 16. Заходи примусу
Поліція може застосовувати такі заходи примусу:
— фізичний вплив;
— спеціальні засоби;
— вогнепальну зброю.
Фізичний вплив включає застосування сили та спеціальних прийомів для припинення правопорушення або затримання особи.
Спеціальні засоби використовуються для тимчасового обмеження дій правопорушника без загрози життю.
Стаття 17. Поверхнева перевірка та огляд
1. Поверхнева перевірка — це візуальний огляд особи, речей або транспортного засобу без їх пошкодження.
Вона може проводитися у разі:
1) підозри на наявність заборонених предметів;
2) перебування особи в орієнтуванні або розшуку;
3) перебування на місці правопорушення;
4) затримання або доставлення до підрозділу поліції;
5) наявності загрози безпеці громадян або поліцейських.
Під час перевірки транспортного засобу дозволяється огляд салону та багажника.
2. Проведення обшуку та вилучення речей можливе у разі:
1) незаконного продажу або зберігання заборонених предметів;
2) використання зброї, наркотичних речовин або заборонених товарів;
3) перебування особи в стані сп’яніння при підозрі у правопорушенні;
4) наявності оперативної інформації або орієнтування.
Докази про проведення обшуку повинні зберігатись до 7 днів.
Стаття 18. Застосування вогнепальної зброї
Вогнепальна зброя є найсуворішим заходом примусу і застосовується лише у крайніх випадках.
1. Поліцейський має право застосовувати зброю для:
— захисту життя громадян або поліцейських;
— звільнення заручників;
— затримання небезпечних або озброєних осіб;
— відбиття нападу на об’єкти;
— зупинки транспортного засобу у виняткових випадках;
— попереджувального пострілу;
— усунення безпосередньої загрози.
2. Використання зброї по транспортних засобах дозволяється лише за умови мінімального ризику для цивільних осіб.
3. Поліцейський має право привести зброю в бойову готовність у разі наявності реальної загрози її застосування.
Стаття 19. Загальні положення переслідування
Переслідування (погоня) — це комплекс дій поліції, спрямованих на затримання особи, яка:
— порушила закон;
— не виконала вимогу про зупинку;
— намагається втекти.
Стаття 20. Підстави для початку погоні
Поліцейський має право розпочати переслідування, якщо:
— Водій ігнорує вимогу про зупинку;
— Особа втекла з місця злочину;
— Особа становить загрозу для інших;
— Транспортний засіб перебуває в розшуку;
— Було скоєно тяжке правопорушення.
Поліцейському заборонено розпочинати та проводити переслідування на зареєстрованому ОТЗ та інших ТЗ крім службового транспорту.
Стаття 21. Підпорядкування НПУ
НПУ підпорядковується:
— Президенту України;
— Прем'єр-міністру України;
— Раднику Президента України;
— Міністру внутрішніх справ України.
Територіальні підрозділи НПУ підпорядковуються керівництву центрального органу НПУ.
Розділ VI.
Служба в Національній поліції України Чорноморського краю
Служба в Національній поліції є державною службою особливого характеру та полягає у професійній діяльності поліцейських щодо виконання покладених на поліцію завдань і повноважень.
Стаття 23. Контрактна служба та обов’язки
Кожна особа, яка вступає до лав Національної поліції, проходить службу на умовах контракту та зобов’язується виконувати його умови.
Мінімальний строк відпрацювання після вступу до служби становить 3 дні.
Після присвоєння чергового спеціального звання працівник поліції зобов’язаний відпрацювати щонайменше 3 дні з моменту підвищення.
У разі порушення умов контракту або вимог службового статуту працівник може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, включно зі звільненням зі служби.
Рапорти на звільнення розглядаються керівництвом у максимально короткі строки відповідно до внутрішнього порядку.
1. Цей Закон набирає чинності з моменту його офіційного прийняття та схвалення.
2. Визнати таким, що втратив чинність, попередню редакцію Закону України «Про НПУ» з моменту набрання чинності цією редакцією Закону.
Останнє редагування: