Влад Волкер
Отаман
- Реєстрування
- 14 Чер 2023
- Дописи
- 49
- Реакції
- 31
- Бали
- 63
ЗАКОН УКРАЇНИ
«Про державну таємницю та захист секретної інформації»
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
«Про державну таємницю та захист секретної інформації»
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Мета Закону Цей Закон визначає правові, організаційні засади охорони державної таємниці з метою:
- Захисту національної безпеки, державного суверенітету і територіальної цілісності України;
- Запобігання витоку (несанкціонованому поширенню) засекреченої інформації;
- Забезпечення належного рівня інформаційної безпеки у державних та правоохоронних органах.
- Державна таємниця — інформація у сфері оборони, економіки, техніки, державної безпеки та правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України.
- Секретна інформація — відомості, що віднесені до державної таємниці та мають відповідний гриф секретності.
- Службова таємниця — конфіденційна інформація, що утворюється в процесі діяльності державних органів, правоохоронних структур чи професійної діяльності (медицина, адвокатура), яка не є державною таємницею, але обмежена для загального доступу.
- Гриф секретності — встановлений рівень обмеження доступу до інформації («Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно»).
- Допуск до державної таємниці — офіційне надання особі права на ознайомлення та роботу з секретною інформацією.
- Уповноважені органи — державні органи, відповідальні за охорону, контроль та нагляд за дотриманням режиму таємниці (СБУ, ГУР, Офіс Генерального Прокурора).
Стаття 3. Система охорони державної таємниці Охорона державної таємниці на території держави забезпечується шляхом:
- Встановлення суворого внутрішнього режиму секретності в держструктурах;
- Постійного контролю та логування доступу до носіїв інформації;
- Проведення регулярних перевірок та службових розслідувань уповноваженими органами.
- Здійснювати нагляд за дотриманням режиму секретності в усіх державних організаціях.
- Проводити інспекції, аудити та вилучення носіїв інформації у разі підозри на витік.
- Визначати, змінювати або скасовувати ступінь і гриф секретності у випадках, що не врегульовані Статтею 11 цього Закону.
Стаття 5. Повний доступ до державної таємниці Найвищий уровень допуску за посадою (без додаткових перевірок) мають:
- Президент України;
- Прем’єр-Міністр України;
- Генеральний Прокурор України;
- Голова Верховного Суду України та Верховні Судді (виключно в межах розгляду судових справ);
- Керівництво Офісу Президента України та Міністри;
- Генерал (Голова) Служби Безпеки України;
- Начальник Головного управління розвідки (ГУР) МО України.
- Служба безпеки України (СБУ) та Головне управління розвідки (ГУР) — під час проведення розслідувань, контррозвідувальних чи спеціальних операцій;
- Генерал (Керівник) Національної Поліції України та його заступники;
- Генерал (Головнокомандувач) Збройних Сил України та його заступники;
- Учасники судового процесу (сторона обвинувачення та захисту) — виключно під час вивчення матеріалів конкретної кримінальної справи під контролем судді.
- Які мають чинну або непогашену судимість (особливо за тяжкі та особливо тяжкі злочини);
- Які за результатами перевірки СБУ/ГУР визнані такими, що становлять загрозу національній безпеці;
- Які раніше припускалися порушень режиму секретності.
- Суворо зберігати та не розголошувати державну/службову таємницю третім особам;
- Дотримуватись установленого режиму секретності (не копіювати, не виносити документи);
- Негайно повідомляти керівництво, СБУ або ГУР про будь-які загрози чи спроби витоку інформації.
Стаття 9. Перелік інформації, що становить Державну таємницю. Режим анонімності До державної таємниці відноситься:
- Внутрішня документація, архіви, матеріали розвідки та внутрішні накази СБУ та ГУР.
- Особисті дані працівників СБУ та ГУР (включаючи ігрові імена, прізвища та службові посвідчення).
9.2. Інститут позивних (кодових імен): Кожен засекречений співробітник СБУ, ГУР, КОРД та ССО зобов'язаний мати унікальний Позивний. Співробітники мають право не називати свої реальні імена держслужбовцям чи цивільним особам, а використовувати виключно свій позивний та жетон/номер посвідчення. Звернення у рацію чи вголос на спецзавданнях дозволено тільки за позивними.
- Вся інформація та матеріали, що містяться в Єдиному Реєстрі Досудових Розслідувань (ЄРДР);
- Поточна оперативна та розслідувальна діяльність Слідчого Департаменту СБУ, Контррозвідки СБУ та Головного управління розвідки (ГУР).
- Особиста інформація бійців Сил Спеціальних Операцій (ССО ЗСУ), зокрема службові посвідчення.
- Стратегічна діяльність Міністерства Оборони України, інформація про постачання озброєння, плани дислокації та розташування військових об’єктів чи техніки.
- Особисті дані та посвідчення бійців спецпідрозділу КОРД Національної Поліції.
- Інформація, отримана під час закритих судових засідань або за результатами засекречених державних перевірок.
- Лікарська таємниця (діагнози, медичні картки пацієнтів);
- Банківська таємниця (стан рахунків, транзакції громадян);
- Адвокатська таємниця та інформація, отримана під час конфіденційного спілкування затриманого з адвокатом;
- Внутрішня робоча документація Міністерства Юстиції;
- Матеріали та хід службових перевірок, службових розслідувань та дисциплінарних проваджень щодо держслужбовців;
- Персональні дані (паспорти, адреси) державних службовців, які не належать до спецслужб чи спецпідрозділів;
- Інша внутрішня діяльність правоохоронних органів (НПУ), якій не присвоєно гриф держтаємниці.
Стаття 11. Види інформації за грифами секретності
- Гриф «Особливої важливості» (Найвищий):
- Плани оборони та стратегічні військові карти України;
- Інформація про розгортання та застосування ЗСУ в умовах правового режиму воєнного стану;
- Найвищі державні рішення у сфері національної безпеки;
- Планування та проведення масштабних таємних спецоперацій ЦСО «Альфа», Контррозвідки СБУ та ГУР.
- Гриф «Цілком таємно» (Середній):
- Оперативні дані розвідувальної (ГУР) та контррозвідувальної діяльності СБУ;
- Матеріали кримінальних справ Слідчого Департаменту СБУ (дані з ЄРДР);
- Тактико-технічні характеристики новітнього озброєння та військової техніки;
- Поточна інформація про дислокацію та переміщення військових підрозділів.
- Гриф «Таємно» (Базовий):
- Поточна службова інформація у сфері оборони та безпеки;
- Окремі матеріали діяльності правоохоронних органів;
- Внутрішні навчальні процеси та документація НАСБ;
- Плани та схеми охорони важливих державних об’єктів та будівель (ВРУ, ОП тощо).
Стаття 12. Права громадян Громадяни України мають повне право:
- Отримувати будь-яку відкриту (публічну) інформацію, що не обмежена цим Законом;
- Оскаржувати в суді незаконні дії уповноважених органів щодо засекречування інформації;
- Вимагати від представників влади дотримання законності під час проведення перевірок.
- Сприяти державним органам у захисті інформаційного простору України;
- Дотримуватись законних обмежень щодо доступу на режимні (закриті) об'єкти;
- У разі випадкового отримання доступу — не розголошувати державну та службову таємницю.
Стаття 14. Заборонені дії На території держави категорично забороняється:
- Незаконне отримання (крадіжка, шпигунство, збір, купівля) відомостей, що становлять державну таємницю;
- Розголошення секретної інформації у ЗМІ, соцмережах, раціях чи публічних місцях;
- Умисне знищення, пошкодження або приховування носіїв секретної інформації;
- Копіювання (створення скріншотів, дублікатів документів) секретної інформації без офіційного дозволу керівництва відомства.
Стаття 16. Кримінальна відповідальність за розголошення Особи, які визнані винними в умисному або необережному розголошенні державної таємниці:
- Притягуються до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі (арешту) за статтею «Державна зрада / Розголошення держтаємниці»;
- Негайно і назавжди позбавляються допуску та права обіймати посади в державних структурах;
- Несуть інші суворі наслідки, передбачені Законодавством України (внесення до Чорного Списку державних організацій).
- 17.1. Цей Закон набирає чинності з моменту його затвердження Парламентом Черноморського Краю.
- 17.2. Усім державним структурам привести свої внутрішні статути у відповідність до цього Закону.