Дата реєстрації законопроєкту: 04.04.2026
Рубрика законопроєкту: Міністерство внутрішніх справ
Суб'єкт законодавчої ініціативи: Президент України
Ініціатор законодавчої ініціативи: Тимофій Авенчук
Суть законопроєкту: Законпроект "Про Головне Слідче Управління"
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Поняття Головного Слідчого Управління
Головне Слідче Управління (далі — ГСУ) — це центральний спеціалізований підрозділ Національної Поліції України, який здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, захищає права, свободи і законні інтереси людини та громадянина, забезпечує верховенство права, публічну безпеку та протидію злочинності.
Стаття 2. Основні завдання Головного Слідчого Управління
1. Проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень;
2. Забезпечення публічної безпеки та порядку;
3. Захист прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави;
4. Протидія організованій, економічній, корупційній та кіберзлочинності;
5. Надання допомоги особам, які потребують захисту або підтримки внаслідок кримінальних дій;
6. Взаємодія з іншими правоохоронними органами в межах закону.
7. Аналітична діяльність, що включає в себе аналіз показників роботи слідчих, підготовка звітів та інформаційних матеріалів.
Стаття 3. Правові засади діяльності ГСУ
У своїй діяльності ГСУ керується Конституцією України, Кримінальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодекс України про кримінальні правопорушення, Законом України "Про Національну Поліцію" та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 4. Система та структура ГСУ
1. Керівник ГСУ
2. Заступник Керівника ГСУ
3. Старший слідчий
4. Слідчий
5. Експерт-криміналіст
6. Кримінальний аналітик
7. Оперативний слідчий
8. Кримінальний психолог
9. Комунікаційний оператор
10. Помічник слідчого (за потреби)
Розділ II
СЛІДЧІ ЗАХОДИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ
СЛІДЧІ ЗАХОДИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ
Стаття 5. Превентивні та слідчі заходи
1. Перевірка документів;
2. Опитування та допит осіб;
3. Поверхнева перевірка та огляд;
4. Зупинення транспортних засобів;
5. Проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі ордера;
6. Використання технічних засобів фото-, відеофіксації;
7. Проведення експертиз та криміналістичних досліджень;
8. Застосування заходів примусу відповідно до закону.
Стаття 5.1. Перевірка документів.
Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів у таких випадках:
1. Якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи.
2. Якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила, має намір вчинити або вчиняє будь-які правопорушення (кримінальні/адміністративні тощо).
3. Якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні та/або алкогольні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл.
4. Якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події.
5. Якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
6. Якщо особа керує транспортним засобом, який перебуває в орієнтуванні та/або угоні.
якщо особи (пасажири) перебувають у транспортному засобі, який перебуває в орієнтуванні та/або угоні.
7. Якщо особа перебуває на території чи об’єкті зі спеціальним режимом, визначеними ЗУ “Про закриті та режимні об’єкти” та/або іншими нормативно-правовими актами.
8. Якщо проводяться оперативні відпрацювання за дорученням Президента, генерала НПУ, генерала СБУ.
9. Якщо особи перебувають у місцях проведення масових заходів.
Стаття 6. Основна діяльність ГСУ
1. Захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень;
2. Охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження;
3. Забезпечення оперативності, повноти та неупередженості розслідувань;
4. Координація дій із прокуратурою та судами;
5. Підвищення кваліфікації слідчих кадрів.
Стаття 7. Положення про діяльність ГСУ
1. Працівники ГСУ можуть залучатися до спеціальних виїздів (СТЗ) за наказом керівництва;
2. Звільнення від загального збору можливе лише за рішенням Генерала або Полковника;
3. Під час спеціальних виїздів працівники ГСУ звільняються від обов’язку бути присутніми на загальних зборах;
4. Працівники ГСУ не підпорядковуються іншим посадовим особам чи званням, окрім:
Генерала Національної Поліції;
Керівника підрозділу ГСУ;
Президента України (виключно у випадку видання/оголошення указів, що мають пряму дію);
Офісу Президента України (в усіх випадках);
Полковника НПУ — виключно у випадку, якщо необхідно ухвалити рішення про звільнення або тимчасове відсторонення працівника ГСУ.
Примітка: зловживання, тягне за собою кримінальну та дисциплінарну відповідальність.
5. Особи, які не причетні до проведення слідчих дій, повинні тримати дистанцію не менше 5 метрів на вимогу співробітника ГСУ. У разі відмови — може бути застосовано тимчасовий захід примусу у вигляді поміщення в ізолятор тимчасового тримання (ІТТ).
Стаття 8. Порядок вступу до підрозділу ГСУ
1. Кандидат повинен бути чинним працівником Національної Поліції України;
2. Мати звання не нижче лейтенанта;
3. Подати особисту заяву керівництву ГСУ;
4. Пройти перевірку, тестування та співбесіду;
5. За результатами — отримати наказ про зарахування.
Стаття 9. Кількісний склад
Кількість працівників ГСУ визначається керівником підрозділу відповідно до обсягу завдань, кримінального навантаження та кадрових потреб. Керівник має право відмовити у прийомі до служби без обов’язку пояснення причин.
Стаття 10. Обов’язки працівників ГСУ
Стаття 10.1. Загальні обов’язки
1. Під час виконання завдань обов’язковим є ведення відеофіксації;
2. Виїзд на спеціальні операції у цивільному одязі дозволяється лише за дозволом керівництва;
3. Працівники ГСУ зобов’язані знати Статут МВС, порядок затримань, правила допитів, "Правило Міранди", мати фізичну підготовку, психологічну стійкість, вміти користуватись зброєю, кайданками, тайзером та знати види кримінальних розслідувань.
Стаття 10.2. Посадові обов’язки
Керівник ГСУ — здійснює стратегічне управління, призначення, дисциплінарний контроль;
Заступник керівника ГСУ — координує поточну діяльність, заміщує керівника у разі його відсутності;
Слідчий — проводить досудове розслідування, допити, збирає докази;
Експерт-криміналіст — проводить експертизи, ідентифікацію, дактилоскопію, аналіз речових доказів;
Кримінальний аналітик — аналізує кримінальні тенденції, готує аналітичні звіти;
Оперативний слідчий — здійснює оперативно-розшукову діяльність та затримання;
Кримінальний психолог — забезпечує психологічну підтримку учасників провадження;
Комунікаційний оператор — відповідає за технічний зв’язок, шифрування та інформаційну безпеку.
Розділ III
ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЗАХОДИ ВПЛИВУ
ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЗАХОДИ ВПЛИВУ
Стаття 11. Загальні положення про дисципліну
1. Дисципліна у Головному Слідчому Управлінні ґрунтується на принципах законності, поваги до честі й гідності працівника, службової субординації, неухильного виконання наказів керівництва.
2. Кожен працівник ГСУ зобов’язаний дотримуватись службової етики, дбати про соціальний рейтин підрозділу, утримуватись від дій, які можуть дискредитувати службу.
3. Порушення службової дисципліни тягне за собою дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Закону.
Стаття 12. Порушення службової дисципліни
Порушенням службової дисципліни вважається:
1. Невиконання або неналежне виконання наказів керівництва;
2. Зловживання службовим становищем;
3. Перевищення повноважень;
4. Розголошення службової або конфіденційної інформації;
5. Грубе чи образливе ставлення до громадян або колег;
6. Запізнення на чергування чи службові збори без поважних причин;
7. Поява на службі у нетверезому стані або під впливом заборонених речовин;
8. Несанкціоноване залишення місця несення служби;
9. Використання службового становища в особистих інтересах.
Стаття 13. Види дисциплінарних стягнень
До працівників ГСУ можуть застосовуватись такі заходи дисциплінарного впливу:
1. Усне зауваження;
2. Офіційне попередження;
3. Догана;
4. Тимчасове відсторонення від виконання обов’язків;
5. Позбавлення премії або службових привілеїв;
6. Зниження у посаді або званні;
7. Відсторонення від доступу до слідчих дій;
8. Звільнення зі складу ГСУ.
Стаття 14. Порядок накладення дисциплінарних стягнень
1. Дисциплінарне провадження розпочинається на підставі рапорту або службової перевірки.
2. Рішення про застосування дисциплінарного стягнення приймає:
Керівник ГСУ — щодо будь-яких працівників;
Заступник керівника ГСУ — у межах тимчасового відсторонення або догани;
Генерал Національної Поліції або Полковник НПУ — у разі звільнення, якщо це стосується керівного складу ГСУ.
3. Працівник має право дати письмові пояснення перед ухваленням рішення.
4. Стягнення накладається не пізніше ніж через 7 днів з моменту виявлення порушення.
Стаття 15. Зняття дисциплінарного стягнення
1. Якщо протягом 3 місяців після накладення стягнення працівник не допустив нових порушень, воно може бути зняте достроково за поданням керівника або заступника ГСУ.
2. Після зняття стягнення працівник вважається таким, що не мав дисциплінарного проступку.
Стаття 16. Внутрішнє розслідування
1. У випадках серйозних порушень або підозри у зловживанні службовими повноваженнями керівник ГСУ може призначити внутрішнє розслідування.
2. Внутрішнє розслідування проводиться спеціальною комісією у складі не менше трьох співробітників.
3. На період розслідування працівник може бути тимчасово відсторонений від виконання обов’язків.
4. Результати розслідування оформлюються актом, який додається до особової справи працівника.
Стаття 17. Оскарження дисциплінарних рішень
1. Працівник має право оскаржити рішення про дисциплінарне стягнення до керівництва Національної Поліції або до суду.
2. Подання скарги не зупиняє виконання стягнення, якщо інше не визначено наказом керівництва.
Розділ IV
ПОВНОВАЖЕННЯ
Стаття 18. Організація досудового розслідуванняПОВНОВАЖЕННЯ
1. Забезпечує повне, всебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень.
2. Приймає кримінальні провадження до свого провадження або передає їх іншим слідчим підрозділам.
3. Визначає підслідність кримінальних правопорушень.
Стаття 19. Безпосереднє здійснення досудового розслідуванняРозслідує:
1. особливо тяжкі злочини;
2. резонансні кримінальні правопорушення;
3. злочини, що мають міжрегіональний або міжнародний характер;
Проводить усі слідчі (розшукові) дії:
1. допити, обшуки, огляди;
2. тимчасовий доступ до речей і документів;
3. призначення експертиз;
4. повідомлення особі про підозру.
Стаття 20. Створення та управління слідчини групами1. Формує слідчі групи у складних або багатосерійних кримінальних провадженнях.
2. Призначає старшого групи.
3. Розподіляє обов’язки між слідчими.
4. Забезпечує взаємодію з оперативними підрозділами.
Стаття 21. Контроль за законністю та процесуальними строками
1. Контролює дотримання вимог Кримінальний процесуальний кодекс України.
2. Слідкує за строками досудового розслідування.
3. Запобігає порушенню прав учасників кримінального провадження.
4. Вживає заходів у разі виявлення порушень.
Стаття 22. Аналітична та статистична робота
Аналізує стан злочинності.
1. Мають право провести аналітичну діяльність на території будь якої державної організації, якщо на співробітника цієї державної організації відчинено кримінальну справу підрозділом ГСУ, але якщо це територія ВЧ або територія СБУ, на такую територію можуть проникнути старші слідчі ГСУ спільно з працівниками ДБР.
2. Веде облік кримінальних проваджень.
3. Готує звіти та аналітичні довідки.
4. Виявляє проблеми у слідчій практиці та пропонує рішення.
Стаття 23. Взаємодія з іншими органами
Співпрацює з:
1. органами прокуратури (процесуальне керівництво);
судами;
2. Державне Бюро Розслідувань;
3. Виконує доручення прокурора.
4. Забезпечує участь у судових провадженнях (підтримка матеріалів справи).
Стаття 24. Запобіжна діяльність ГСУ
1. Перевірка документів
2. Опитування особи;
3. Поверхнева перевірка і огляд згідно інших Нормативно Правових Актів Східної України;
4. Зупинення транспортного засобу та повний огляд та перевірка Т/З;
5. Вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;
6. Обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю згідно інших Нормативно Правових Актів Східної України;
7. Застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
8. Відкриття Кримінальних проваджень
9. Затримувати осіб якщо її дії можуть нести загрозу або погрози державі, першим особам Східної України, особам з недоторканністю та переміщення затриманих у ITT.
10. Якщо щодо особи відкрито кримінальне провадження, під час її затримання можуть бути затримані й інші особи, які перебувають поруч, для з’ясування обставин або надання показань, крім тих, хто має високу, малу або абсолютну недоторканість.
11. Затримувати державних співробітників будь якої державної організації, якщо є підозра про співпрацю з організованими злочинними угрупованням.
Розділ V
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 25. Головне Слідче Управління діє на підставі цього Закону, підпорядковується Національній Поліції України та є незалежним у проведенні досудових розслідувань.
Стаття 26. Будь-яке втручання в діяльність ГСУ з боку інших державних структур, посадових осіб або третіх осіб забороняється і тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Стаття 27. Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.