Ви використовуєте застарілий веб-переглядач. Цей і інші сайти можуть показуватися в ньому некоректно. Вам потрібно оновити веб-переглядач або спробувати використати інший.
СхваленоЗакон "Про Державну Кримінальну Виконавчу Службу України"
Проект З А К О Н У вноситься ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ "Про Державну Кримінальну-Виконавчу Службу України"
Дата реєстрації законопроєкту: 27.10.2025 Рубрика законопроєкту:"Безпека та правопорядок"
Суб'єкт законодавчої ініціативи: Прем'єр-міністр України Ініціатор законодавчої ініціативи: Данило Лубьянов Суть законопроекту: Державна Кримінальна Служба України
Стаття 1. Державна кримінально-виконавча служба України
Стаття 1.1. Державна кримінально-виконавча служба України — є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, забезпечення правопорядку, безпеки, нагляду та дотримання прав і свобод осіб, які відбувають покарання.
Стаття 1.2. ДКВС України підпорядковується виключно Президенту України, Прем’єр Міністру, Міністру ВС та органами вищими по ієрархії та співпрацює з вищими юридичними представниками Верховної Ради України.
Примітка Статті 1.2: - Прем’єр-Міністр у разі відсутності в області Президента.
- Голова Верховної Ради у разі відсутності Прем’єр-Міністра та Президента в області., а також взаємодіє з Службою безпеки України та Національною поліцією України.
Стаття 2. Завдання Державної кримінально-виконавчої служби України
Основними завданнями ДКВС України є:
Виконання судових рішень щодо кримінальних покарань;
Забезпечення законності, правопорядку і безпеки в установах виконання покарань;
Створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених;
Забезпечення прав і законних інтересів осіб, які відбувають покарання;
Участь у заходах щодо запобігання злочинності, тероризму та бунтів у місцях позбавлення волі.
Стаття 3. Принципи діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України
Діяльність ДКВС України ґрунтується на таких принципах:
Законність;
Повага до прав і свобод людини та громадянина;
Гуманізм і справедливість;
Позапартійність та політична нейтральність;
Дисципліна, відповідальність і єдиноначальність;
Відкритість для демократичного контролю;
Взаємодія з органами державної влади, місцевого самоврядування, громадськими та релігійними організаціями.
Стаття 4. Правова основа діяльності ДКВС України
Правовою основою діяльності ДКВС України є Конституція України, цей Закон, Кримінально-виконавчий кодекс України, інші закони, укази Президента України, акти Кабінету Міністрів України, а також міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Розділ II. Система і структура Державної кримінально-виконавчої служби України
Стаття 5. Система Державної кримінально-виконавчої служби України
Статят 5.1. Систему ДКВС України складають:
центральний апарат;
територіальні органи управління;
кримінально-виконавча інспекція;
установи виконання покарань і слідчі ізолятори;
воєнізовані підрозділи;
навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, підприємства, інші установи, створені для забезпечення діяльності ДКВС.
Стаття 5.2. Організаційна структура ДКВС визначається Генералом ДКВС України та затверджується Президентом України.
Стаття 6. Керівництво ДКВС України
Стаття 6.1. Керівництво ДКВС України здійснює Генерал Державної кримінально-виконавчої служби України.
Стаття 6.1.1. Генерал ДКВС несе персональну відповідальність за діяльність служби, виконання покладених завдань і дотримання законності.
Стаття 6.1.2. Генерал та його заступники призначаються в порядку, визначеному чинним законодавством.
Розділ III. Персонал Державної кримінально-виконавчої служби України
Стаття 7. Персонал ДКВС України
Стаття 7.1. До персоналу ДКВС належать особи рядового і начальницького складу, а також цивільні працівники, які працюють за трудовими договорами.
Стаття 7.2. Служба в ДКВС є державною службою особливого характеру.
Стаття 7.3. Прийом на службу здійснюється на конкурсній основі серед громадян України, придатних за станом здоров’я, моральними та діловими якостями.
Стаття 8. Права та обов’язки персоналу Стаття 8.1. Персонал ДКВС зобов’язаний дотримуватися законів, діяти на основі законності, поваги до прав людини, не допускати жорстокого або принизливого поводження.
Стаття 8.2. Особи рядового і начальницького складу мають право на соціальний та правовий захист, належне грошове забезпечення, пенсійне та медичне обслуговування.
Стаття 8.3. У разі вчинення протиправних дій персонал несе відповідальність згідно із законом.
Стаття 9. Службова підготовка
Стаття 9.1. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації персоналу ДКВС здійснюється у спеціалізованих навчальних закладах або на договірній основі з іншими закладами освіти.
Розділ IV. Повноваження і діяльність установ ДКВС України
Стаття 10. Права та обов’язки службових осіб
Стаття 10.1. Службові особи установ виконання покарань зобов’язані:
виконувати вироки та рішення суду;
забезпечувати законність, режим і правопорядок;
запобігати правопорушенням;
забезпечувати охорону, ізоляцію та безпеку засуджених;
дотримуватися правил поводження з особами, узятими під варту.
Стаття 10.2. Працівники мають право:
застосовувати заходи фізичного впливу, спецзасоби і зброю відповідно до законодавства;
вимагати дотримання правопорядку;
обмежувати доступ до заборонених територій;
проводити огляд, обшук, затримання правопорушників;
користуватися службовим транспортом.
Стаття 11. Заборонені території
Стаття 11.1. Забороненою територією вважається зона установи, де заборонено перебування сторонніх осіб без спеціального дозволу.
Стаття 11.2. У разі незаконного проникнення особа підлягає негайному реагуванню працівником ДКВС у вигляді затримання особи до приїзду працівників національної поліції. Якщо працівник ДКВС помітив зброю у особи, яка проникла на територію, працівник ДКВС має право відкрити вогонь першим.
Розділ V. Підрозділи Державної кримінально-виконавчої служби
Стаття 12. Підрозділи ДКВС
Стаття 12.1. У складі ДКВС функціонують такі підрозділи:
НАП — Національна Академія Персоналу — це провідний навчальний та науковий заклад, який здійснює професійну підготовку, перепідготовку та підвищення
кваліфікації кадрів для Державної кримінально-виконавчої служби України.
РПВ — Режимно-Патрулювальний відділ — це один із ключових структурних підрозділів у виправних колоніях, слідчих ізоляторах та інших установах виконання покарань, відповідальний за забезпечення внутрішнього порядку, охорону об’єктів та режиму утримання засуджених.
ГШР — Група швидкого реагування — це спеціалізований підрозділ ДКВС України, створений для забезпечення швидкого, професійного та ефективного реагування на надзвичайні події в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах.
Керівником підрозділу може бути особа зі званням не нижче Полковника; заступником — зі званням не нижче Підполковника.
Призначення керівників підрозділів здійснюється за погодженням із Генералом ДКВС та Голова Верховної Ради.
Стаття 13.1. Служба в ДКВС здійснюється на контрактній основі.
Стаття 13.2. Кожен працівник зобов’язаний відпрацювати не менше трьох днів після підписання контракту та після отримання чергового звання.
Стаття 13.3. У разі порушення умов контракту працівник може бути звільнений за порушення статуту 1.5 + Чорний список ДКВС. Примітка Статті 13.3: Рапорт на звільнення розглядається в найкоротший термін.
Стаття 16.1. Діяльність ДКВС фінансується за рахунок Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом.
Стаття 16.2. Доходи установ виконання покарань, отримані від праці засуджених, спрямовуються на розвиток і забезпечення цих установ.
На цьому сайті використовуються файли cookie, щоби персоналізувати контент і зберегти Ваш вхід у систему, якщо Ви зареєструйтеся.
Продовжуючи викристовувати цей сайт, Ви погоджуєтеся на використання наших файлів cookie.