Дата реєстрації законопроєкту: 03.05.2025
Рубрика законопроєкту: Міністерство охорони здоров’я України
Суб’єкт законодавчої ініціативи: Президент
Ініціатор законодавчої ініціативи: Ян Карпенко
Суть законопроєкту: Законопроєкт "Про Міністерство охорони здоров’я України"
Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.Міністерство охорони здоров’я Східної України - медичний заклад та лікувально-профілактична установа, яка надає стаціонарну кваліфіковану і спеціалізовану медичну допомогу громадянам Східної України.
Стаття 2. Структура державного контролю
1.Міністерство охорони здоров’я України підпорядковується Президенту Східної України, Прем'єр-міністру Східної України, Міністру охорони здоров’я.
Стаття 3. Правова основа діяльності Міністерства охорони здоров’я
1.Правову основу діяльності Міністерства охорони здоров’я становлять Конституція Східної України, цей Закон, внутрішній статут МОЗ Східної України та інші нормативно-правові акти Східної України.
Стаття 4. Завдання Міністерства охорони здоров’я Східної України
1.На Міністерство охорони здоров’я Східної України покладаються такі завдання: надання медичної допомоги; проведення діагностики, лікування та профілактики захворювань; надання невідкладної допомоги та порятунок пацієнтів у критичних станах; забезпечення безперебійної роботи відділень; підбір, навчання та атестація медичних працівників; співпраця з правоохоронними органами для оформлення травм кримінального характеру; взаємодія з державними органами у випадках надзвичайних ситуацій.
Розділ 2. СИСТЕМА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Стаття 5. Система Міністерства охорони здоров'я Східної України
1. Систему Міністерства охорони здоров’я Східної України складають:
- Центральне Міністерство охорони здоров’я м.Київ;
- Інші підрозділи та управління підконтрольні Центральному Міністерству охорони здоров’я України м.Київ.
2. Організаційна структура Міністерства охорони здоров'я Східної України визначається Головним Лікарем Міністерства охорони здоров'я м. Київ.
Стаття 6. Організація діяльності
1. Міністерство охорони здоров’я м. Київ відповідає за стан охорони здоров’я, координує і контролює діяльність інших міністерств охорони здоров'я Східної України. До Міністерства охорони здоров’я м.Київ входять функціонуючі підрозділи, які відповідно до потреб організації, з урахуванням поточних завдань та стратегічних напрямів діяльності МОЗ, були створені Головним Лікарем Міністерства охорони здоров'я м.Київ.
Стаття 7. В межах своєї компетенції Центральне Міністерство охорони здоров’я м.Київ вносить Президенту Східної України та Міністру охорони здоров’я пропозиції про видання актів з питань медичного обслуговування населення, організації надання медичної допомоги, профілактики захворювань та забезпечення стандартів медичних послуг.
Розділ 3. ПОВНОВАЖЕННЯ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Стаття 8. Обов'язки працівників Міністерства охорони здоров’я
- Дотримання Конституції Східної України, законів, положень статуту МОЗ, інших нормативно-правових актів, а також виконання наказів керівництва;
- Надання медичних послуг (безкоштовних чи платних) громадянам;
- Забезпечення державних структур необхідними медичними засобами та ліками;
- Дотримання норм медичної етики та конфіденційності;
- Швидкий виїзд медичних бригад на місце подій для надання першої медичної допомоги;
- Присутність медичного персоналу на місці будь-яких надзвичайних ситуацій для надання медичної допомоги;
- Вдосконалення професійних та практичних навичок медичного персоналу;
- Вжиття заходів для запобігання поширенню інфекцій та забезпечення дотримання санітарних норм у лікарні та під час виїздів на виклики;
- Оперативне інформування керівництва про надзвичайні ситуації та інциденти;
- Проведення перевірок стану медичної безпеки в державних органах, визначення і усунення потенційних загроз для здоров'я населення.
Стаття 9. Права працівників Міністерства охорони здоров’я
- Співробітник має право відмовити в лікуванні громадянину, який поводиться неналежно (зачіпає, ображає, принижує тощо);
- Кожен співробітник має право на шанобливе ставлення з боку колег та громадян, незалежно від займаної посади;
- Працівники мають право на захист від неправомірних дій;
- Працівники мають право на належні умови праці;
- Працівники мають право на відпустку;
- Працівники мають право на професійне зростання;
- Працівники мають право на перерву з попередженням Головного лікаря або його заступника, а також право на вільне пересування після закінчення робочого часу;
- Працівники мають право користуватися рацією та службовими засобами зв'язку відповідно до посадових обов'язків та рівня доступу;
- Вести аудіо-, фото- та відео-фіксацію під час виконання своїх обов’язків;
- Просити допомоги у державних правоохоронних органів, якщо на місці виклику відбувається порушення чинного законодавства;
- Звертатися до Міністра охорони здоров’я, Прем’єр-міністра або Президента для вирішення важливих питань у сфері охорони здоров’я.
Розділ 4. КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Стаття 10. Підзвітність Міністерства охорони здоров’я
1.Постійний контроль за діяльністю Міністерства охорони здоров’я здійснюється Президентом, Прем’єр-міністром, міністром охорони здоров’я та Офісом Президента.
2.Головний лікар Міністерства охорони здоров’я м. Київ щотижня подає Офісу Президента Східної України звіт про діяльність свого міністерства охорони здоров’я.
Розділ 5. ПІДРОЗДІЛИ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Стаття 11. Загальна інформація
1.Підрозділ – це організаційна одиниця в структурі певної державної установи, організації або служби, яка виконує окремі завдання та функції відповідно до визначених повноважень.
2.Керівником підрозділу може стати працівник державної організації, який досягнув посади заступник головного лікаря МОЗ К. Керівник підрозділу визначається на конкурсній основі або за погодженням з Офісом Президента.
Стаття 12. Створення та організація підрозділів Міністерства охорони здоров’я
1.Головний лікар міністерства охорони здоров'я повинен створити нові підрозділи, а саме: Міністерство охорони здоров’я м. Дніпро, Міністерство охорони здоров’я м. Харків
2.Головний лікар міністерства охорони здоров’я має право створювати нові підрозділи відповідно до потреб організації, з урахуванням поточних завдань та стратегічних напрямів діяльності.
3.Створення підрозділів здійснюється на власний розсуд головного лікаря, однак всі організаційні рішення повинні відповідати чинному законодавству України, зокрема, Закону України про Міністерство охорони здоров’я.
4.Усі новостворені підрозділи підлягають координації між собою і мають дотримуватися внутрішніх нормативних актів організації.
Розділ 6. ТЕРИТОРІЯ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Стаття 13. Заборонені території Міністерства охорони здоров’я
1.Заборонена територія - це територія, на якій заборонено знаходитися звичайним громадянам без дозволу державних службовців.
2.Заборонені території МОЗ Д: Задній двір (паркування СТЗ), усі кабінети, окрім палат, де лікуються пацієнти.
3.Заборонені території МОЗ К: Задній двір (паркування СТЗ), усі кабінети, окрім палат, де лікуються пацієнти.
4.Заборонені території МОЗ Х: Задній двір (паркування СТЗ), усі кабінети, окрім палат, де лікуються пацієнти.
5.Заходячи на заборонену територію, працівник міністерства охорони здоров’я може попросити громадянина покинути заборонену територію. Якщо прохання будуть не зауважені, громадянина має право затримати працівник МВС та/або СБУ та спрямувати його до ІТТ , а саме за непідкорення.
6.У разі перешкоджання громадянином роботі працівників МОЗ, співробітник МОЗ може попросити громадянина не заважати роботі. Якщо прохання будуть не зауважені, громадянина має право затримати працівник МВС та/або СБУ та спрямувати його до ІТТ , а саме за непідкорення.
Статус законопроєкту: схвалено.
Останнє редагування: