Закон "Про Національне антикорупційне бюро України
Стаття 1. Національне антикорупційне бюро України (Далі - НАБУ) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.
Стаття 2. Правову основу діяльності НАБУ становлять Конституція Центральної України, цей та інші закони Центральної України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.
Стаття 3. Діяльність НАБУ ґрунтується на принципах:
1) верховенство права;
2) повага та дотримання прав і свобод людини і громадянина;
3) законність;
4) безсторонність та справедливість;
5) незалежність Національного бюро та його працівників;
6) підконтрольність і підзвітність суспільству та визначеним законом державним органам;
7) відкритість для демократичного цивільного контролю;
8) політична нейтральність і позапартійність;
9) взаємодія з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями.
Стаття 4. Загальна система структурування НАБУ.
До структури управлінь НАБУ можуть входити підрозділи детективів, що здійснюють оперативно-розшукові та слідчі дії, інформаційно-аналітичні, оперативно-технічні підрозділи, підрозділи, що здійснюють виявлення майна, яке може бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації, підрозділи швидкого реагування, забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та забезпечення безпеки працівників, представництва інтересів в іноземних юрисдикційних органах, експертні, фінансові, кадрові та інші підрозділи.
Стаття 5. Загальна система Національного антикорупційного бюро України:
1) Генерал Служби безпеки України.
2) Заступник генерала Служби безпеки України (керівник НАБУ).
3) Особовий склад Національного антикорупційного бюро України.
4) Верховні судді.
Стаття 6. Порядок підпорядкування:
1) Генерал Служби безпеки України.
2) Заступник генерала Служби безпеки України — керівник НАБУ.
3) Заступники керівника НАБУ та керівники структурних підрозділів.
4) Працівники та особовий склад НАБУ.
6.1 Усі посадові особи НАБУ зобов’язані діяти в межах наданих повноважень, дотримуватися встановленої ієрархії управління та виконувати законні накази безпосереднього керівництва.
Розділ 2: Слідчі заходи та спеціальні превентивні заходи НАБУ.
Стаття 7. Заходи виявлення та документування корупційних правопорушень
1. У межах наданих повноважень працівники Національного антикорупційного бюро України мають право здійснювати такі заходи відповідно до законодавства та встановленого порядку:
1) Перевірка документів — перевірка документів у випадках, передбачених законодавством, з метою встановлення особи та перевірки відомостей, що мають значення для розслідування.
2) Опитування осіб — отримання пояснень від осіб, які можуть володіти інформацією про обставини можливого корупційного правопорушення.
3) Допит осіб — проведення допиту в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України.
4) Огляд предметів, документів і місць подій — проведення огляду з метою виявлення та фіксації відомостей, що можуть мати доказове значення.
5) Виконання ухвал слідчого судді та судових рішень — виконання процесуальних рішень у межах компетенції НАБУ та відповідно до законодавства.
6) Проведення слідчих і процесуальних дій — здійснення передбачених законом заходів для збирання, перевірки та закріплення доказів у кримінальному провадженні.
7) Застосування технічних засобів фіксації — використання фото-, аудіо- та відеозапису під час проведення процесуальних дій у випадках і порядку, визначених законодавством.
8) Взаємодія з іншими правоохоронними органами — обмін інформацією та координація дій у межах компетенції з метою виявлення, припинення й розслідування корупційних правопорушень.
2. Працівники НАБУ здійснюють зазначені заходи виключно в межах своїх повноважень, із дотриманням Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України та інших нормативно-правових актів.
3. Заходи, що обмежують права і свободи людини, проводяться лише за наявності передбачених законом підстав та з дотриманням встановленої процедури.
Стаття 8. Спеціальні превентивні заходи Національного антикорупційного бюро України
1) З метою своєчасного виявлення та попередження корупційних правопорушень НАБУ має право в межах установлених законом повноважень здійснювати комплексний аналіз діяльності посадових осіб, перевіряти інформацію про можливе незаконне збагачення, зловживання службовим становищем та приховування активів.
2) У разі виявлення обґрунтованих ознак можливого корупційного правопорушення уповноважені працівники НАБУ забезпечують документування відповідних обставин, збереження наявних матеріалів і передачу інформації компетентним посадовим особам для прийняття рішення в установленому законом порядку.
3) У межах кримінального провадження НАБУ може ініціювати проведення передбачених законодавством заходів для встановлення походження активів, виявлення пов’язаних осіб та визначення можливих схем приховування незаконних доходів.
4) Забороняється використовувати превентивні заходи для особистої вигоди, політичного переслідування, незаконного втручання в приватне життя або здійснення тиску на посадових осіб.
Розділ 3. Права НАБУ
Стаття 9. Права НАБУ
1. Національному бюро та його працівникам для виконання покладених на них обов’язків надається право:
1) заводити оперативно-розшукові справи на підставі постанови, що затверджується начальником відповідного підрозділу НАБУ, та здійснювати на підставах і в порядку, установлених законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи;
2) за рішенням Керівника НАБУ, погодженим з прокурором, витребовувати від інших правоохоронних органів оперативно-розшукові справи та кримінальні провадження, що стосуються кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, та інших кримінальних правопорушень, які не відносяться до його підслідності, але можуть бути використані з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, або виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості;
3) витребовувати за рішенням керівника структурного підрозділу НАБУ та одержувати в установленому законом порядку у вказаному в запиті вигляді та формі від інших правоохоронних та державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для виконання обов’язків НАБУ, у тому числі відомості про майно, доходи, видатки, фінансові зобов’язання осіб, які ними декларуються у встановленому законом порядку, відомості про використання коштів Державного бюджету Центральної України, розпорядження державним або комунальним майном.
Стаття 10. НАБУ не має права:
1) бути членами чи брати участь у створенні чи діяльності політичних партій, організовувати або брати участь у страйках;
2) бути повіреними третіх осіб у справах Національного бюро;
3) використовувати Національне бюро, його працівників та майно у партійних, групових чи особистих інтересах.
2. При призначенні на посаду у Національному бюро особа повідомляється про можливість проведення щодо неї перевірки на доброчесність та моніторингу способу життя.
3. Працівники Національного бюро зобов’язані вживати заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України "Про запобігання корупції".
Розділ 4. Обов’язки. Повноваження НАБУ
Стаття 11. Обов’язки НАБУ
1) здійснює оперативно-розшукові заходи з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також в оперативно-розшукових справах, витребуваних від інших правоохоронних органів;
2) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також проводить досудове розслідування інших кримінальних правопорушень у випадках, визначених законом;
3) вживає заходів щодо розшуку та арешту коштів та іншого майна, які можуть бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації у кримінальних правопорушеннях, віднесених до підслідності Національного бюро, здійснює діяльність щодо зберігання коштів та іншого майна, на яке накладено арешт;
4) взаємодіє з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб’єктами для виконання своїх обов’язків;
5) здійснює інформаційно-аналітичну роботу з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро;
6) забезпечує особисту безпеку працівників Національного бюро та інших визначених законом осіб, захист від протиправних посягань на осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у підслідних йому кримінальних правопорушеннях;
7) забезпечує на умовах конфіденційності та добровільності співпрацю з особами, які повідомляють про корупційні правопорушення;
8) вживає заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості, надсилає Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі матеріали для вирішення питання про пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
9) за результатами аналізу судової практики, міжнародної практики у сфері попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень формує та затверджує за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, перелік обставин (фактів), що можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави.
Стаття 12. Застосування засобів впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї
1) Працівники НАБУ мають право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю під час виконання службових обов’язків у випадках, на умовах та в порядку, передбачених Законом України "Про Національну поліцію".
Розділ 5. Функції. Завдання НАБУ
Стаття 12. Основні функції Національного антикорупційного бюро України
1. До основних функцій Національного антикорупційного бюро України належать:
1) Виявлення корупційних правопорушень — виявлення фактів корупції та зловживання службовим становищем з боку посадових осіб.
2) Досудове розслідування — розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ.
3) Оперативно-розшукова діяльність — здійснення передбачених законом заходів для виявлення, попередження та припинення корупційних правопорушень.
4) Збирання та аналіз доказів — установлення обставин правопорушень, збирання й належне закріплення доказів у кримінальних провадженнях.
5) Виявлення необґрунтованих активів — виявлення активів, які можуть бути необґрунтованими, та збирання відповідних матеріалів у межах компетенції.
6) Розшук майна та коштів — вжиття передбачених законом заходів для розшуку активів, які можуть підлягати арешту, конфіскації або спеціальній конфіскації.
7) Взаємодія з державними органами — співпраця з правоохоронними органами, органами державної влади та місцевого самоврядування в межах визначених повноважень.
8) Захист учасників кримінального провадження — вжиття передбачених законом заходів для забезпечення безпеки осіб у провадженнях, що належать до підслідності НАБУ.
9) Аналітична діяльність — аналіз причин та умов, що сприяють вчиненню корупційних правопорушень, і підготовка пропозицій щодо їх усунення.
2. НАБУ реалізує зазначені функції виключно в межах своєї компетенції та відповідно до чинного законодавства Центральної України.
Стаття 13. Завдання НАБУ
1. Основними завданнями НАБУ є:
1) протидія корупційним правопорушенням, вчиненим вищими посадовими особами;
2) виявлення, припинення та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ;
3) запобігання корупції та виявлення причин і умов, що сприяють її виникненню;
4) виявлення та документування фактів зловживання службовим становищем;
5) вжиття передбачених законом заходів для притягнення винних осіб до відповідальності;
6) взаємодія з іншими державними органами в межах установлених повноважень.
Розділ 6. Взаємодія Національного антикорупційного бюро України
Стаття 14. Взаємодія Національного бюро з органами внутрішніх справ, Служби безпеки України та іншими правоохоронними органами
1) З метою забезпечення взаємодії НАБУ з органами внутрішніх справ, Служби безпеки України та іншими правоохоронними органами у штатних розписах центральних апаратів зазначених органів передбачаються посади осіб, до функціональних обов’язків яких входить здійснення взаємодії з НАБУ.
2) Обмін оперативною інформацією між Національним бюро та органами внутрішніх справ, Службою безпеки України, іншими правоохоронними органами щодо спільних заходів здійснюється за письмовим розпорядженням керівників відповідних підрозділів.
3) Умови і порядок обміну інформацією між Національним бюро та органами внутрішніх справ, Службою безпеки України, органами, уповноваженими законом на проведення досудового розслідування, регулюються спільним нормативно-правовим актом НАБУ та відповідних органів.
4) Передача оперативної інформації НАБУ органам внутрішніх справ, Служби безпеки України, органам, уповноваженим законом на проведення досудового розслідування, допускається тільки за письмовим розпорядженням начальника відповідного підрозділу Національного бюро.
Стаття 15. Взаємодія Національного бюро з іншими державними органами
Національне бюро може укладати з окремими державними органами угоди (меморандуми) про співпрацю та обмін інформацією.
2. Державні органи, що здійснюють державний контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами законодавства України, з метою запобігання та протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним до підслідності Національного бюро, зобов’язані:
1) передавати НАБУ одержувані при здійсненні контрольних функцій і аналізі інформації, що надходить, відомості, що можуть свідчити про кримінальні правопорушення або використовуватися для попередження, виявлення, припинення і розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро;
2) за зверненням НАБУ проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України фізичними та юридичними особами.
3) Забезпечувати уповноваженим працівникам НАБУ доступ до державних інформаційних систем і баз даних у межах наданих законом повноважень, а також не перешкоджати проведенню законних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.
Розділ 7. Повноваження Керівника НАБУ
Стаття 16. Повноваження керівника НАБУ
1. Керівник Національного бюро:
1) несе відповідальність за діяльність НАБУ, зокрема законність здійснюваних Національним бюро оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування, додержання прав і свобод осіб;
2) організовує роботу НАБУ, визначає кількість заступників Керівника Національного бюро та обов’язки першого заступника, заступників Керівника Національного бюро;
3) координує і контролює діяльність його центрального та територіальних управлінь;
4) затверджує кошторис, структуру та штатну чисельність центрального та територіальних управлінь НАБУ;
4-1) визначає відповідно до законодавства в межах граничної чисельності Національного бюро перелік посад, що підлягають заміщенню особами начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами;
5) видає у межах повноважень накази і розпорядження, дає доручення, які є обов’язковими для виконання працівниками НАБУ;
6) призначає на посади та звільняє з посад працівників Національного бюро;
7) затверджує перспективні, поточні та оперативні плани роботи Національного бюро;
8) встановлює порядок реєстрації, оброблення, зберігання та знищення відповідно до законодавства отриманої НАБУ інформації; вживає заходи із запобігання несанкціонованому доступу до інформації з обмеженим доступом, а також забезпечує додержання законодавства про доступ до публічної інформації, розпорядником якої є НАБУ;
9) визначає порядок заохочення осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ;
10) вирішує питання про заохочення та накладення згідно з рішенням Дисциплінарної комісії Національного бюро дисциплінарних стягнень на працівників Національного бюро;
11) у встановленому законодавством порядку присвоює ранги державних службовців працівникам Національного бюро та спеціальні звання особам начальницького складу, вносить Президенту України подання про присвоєння спеціальних звань вищого начальницького складу НАБУ;
12) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань, що належать до компетенції Національного бюро;
13) представляє Національне бюро у відносинах з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, а також органами іноземних держав, міжнародними та іноземними організаціями тощо;
14) має право бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій, а також брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Кабінету Міністрів України;
14-1) представляє питання щодо діяльності Національного бюро на засіданнях Кабінету Міністрів України, подає на розгляд до Кабінету Міністрів України розроблені Національним бюро проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;
15) надає дозвіл на використання коштів фонду спеціальних оперативно-розшукових та слідчих дій Національного бюро;
16) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів.
2. Керівнику Національного бюро доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається за посадою після взяття ним письмового зобов’язання щодо збереження державної таємниці.
Розділ 8. Незалежность НАБУ
Стаття 17. Гарантії незалежності Національного бюро
1. Незалежність Національного бюро у його діяльності гарантується:
1) особливим порядком конкурсного відбору Керівника Національного бюро та вичерпним переліком підстав припинення повноважень Керівника Національного бюро, які визначені цим Законом;
2) конкурсними засадами відбору інших працівників Національного бюро, їх особливим правовим та соціальним захистом, належними умовами оплати праці;
5) іншими засобами, визначеними цим Законом.
2. Використання НАБУ в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається. Діяльність політичних партій у Національному бюро забороняється.
3. Забороняється незаконне втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об’єднань, інших фізичних або юридичних осіб у діяльність НАБУ.
Будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення тощо, спрямовані до Національного бюро чи його працівників, які стосуються організації діяльності Національного бюро, зокрема прийняття нормативно-правових актів, безпосереднього здійснення повноважень НАБУ, визначених законом, та питань досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні і не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є неправомірними та не підлягають виконанню. У разі отримання такої вказівки, вимоги, доручення тощо працівник Національного бюро невідкладно інформує про це в письмовій формі Директора Національного бюро.
4. Діяльність Національного бюро спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України в межах і в порядку, встановлених цим Законом.
Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність Національного бюро виключно у такий спосіб:
1) схвалення проекту Антикорупційної стратегії та затвердження державної програми з її реалізації;
2) розроблення проектів законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, що передбачають фінансування Національного бюро в обсязі, необхідному для ефективного виконання його повноважень;
3) отримання та розгляд письмового звіту про діяльність Національного бюро;
4) призначення осіб до складу Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного бюро відповідно до статті 26 цього Закону;
5) здійснення інших повноважень, визначених цим Законом.
Положення про Національне антикорупційне бюро України Кабінетом Міністрів України не затверджується.
Без будь-яких погоджень з Кабінетом Міністрів України, іншими органами державної влади, їх посадовими особами Директор Національного бюро затверджує положення про структурні підрозділи, посадові інструкції працівників Національного бюро.
5. Акти Національного бюро не можуть бути скасовані повністю чи в окремій частині Кабінетом Міністрів України.
6. Нормативно-правові акти Національного бюро набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено такими актами, але не раніше дня їх офіційного опублікування.
Інші акти Національного бюро набирають чинності з дня їх прийняття, якщо такими актами не встановлено інший строк набрання ними чинності, але не раніше дня їх прийняття, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється дія таких актів, у встановленому Національним бюро порядку.
Акти Національного бюро (крім інформації з обмеженим доступом) оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Національного бюро.
Державна реєстрація актів Національного бюро Міністерством юстиції України не здійснюється.
Нормативно-правові акти Національного бюро включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів України.
Розділ 9. Відповідальність
Стаття 18. Відповідальність працівників Національного бюро
1) Працівники НАБУ самостійно приймають рішення в межах своїх повноважень. Вони зобов’язані відмовитися від виконання будь-яких наказів, розпоряджень або вказівок, які суперечать законодавству, а також вжити інших заходів, передбачених законом.
2) Працівники НАБУ за свої протиправні дії чи бездіяльність несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.
3) У разі порушення працівником Національного бюро під час виконання ним своїх службових обов’язків прав чи свобод особи НАБУ вживає в межах своєї компетенції заходів із поновлення цих прав і свобод, відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди, притягнення винних до юридичної відповідальності.
Стаття 19. Дисциплінарна відповідальність працівників та Дисциплінарна комісія НАБУ
1) Для розгляду питань застосування дисциплінарних стягнень до працівників НАБУ утворюється Дисциплінарна комісія у складі п’яти осіб.
Склад та положення про Дисциплінарну комісію Національного бюро затверджуються Керівником Національного бюро.
2) Дисциплінарна комісія на підставі службового розслідування, яке проводиться підрозділом внутрішнього контролю, складає висновок про наявність чи відсутність у діях працівника Національного бюро дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення.
3) Рішення про застосування дисциплінарного стягнення на підставі висновку Дисциплінарної комісії приймає Директор Національного бюро. Зазначене рішення може бути оскаржено до суду.
4. Підстави для притягнення працівника Національного бюро до дисциплінарної відповідальності:
1) невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків;
2) незаконне розголошення інформації з обмеженим доступом, яка стала відомою працівнику у зв’язку з виконанням його повноважень;
3) порушення встановленого законом порядку і строків подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
4) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості;
5) негативні результати перевірки на доброчесність або моніторингу способу життя працівника;
Перший заступник, заступники Керівника Національного бюро також підлягають звільненню з посади у разі порушення вимог, пов’язаних із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів).
Стаття 20. Кожна людина, яка побачила порушення зі сторони працівників може звернутися до:
1) Генерала Служби безпеки України;
2) Керівництва НАБУ;
3) Суду;
4) Верховного суду.
Розділ 10. Прикінцеві положення
Стаття 21. Цей закон набирає чинності з моменту його підписання.