Розділ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Національна поліція України (Чорноморського краю)
Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Стаття 2. Завдання поліції
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
1. Забезпечення публічної безпеки і порядку;
2. Охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3. Протидії злочинності;
4. Надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
5. Прийняття заяв про вчинення злочину від громадян.
6. Регулювання дорожнього руху та забезпечення безпеки на дорогах.
Стаття 3. Правова основа діяльності поліції
1. У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, Кримінальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 4. Загальна система поліції
Систему поліції складають:
— Центральне Управління національної поліції України м.Київ Чорноморського краю;
— Інші підрозділи та управління підконтрольні Центральному Управлінню національної поліції України м.Київ Чорноморського краю
1. До складу апарату Центрального Управління національної поліції України м. Київ входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.
2. Організаційна структура Національної поліції України визначається Генералом Національної поліції України м.Київ.
Стаття 5. Центральне управління Національної поліції України м. Київ служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, координує і контролює діяльність інших органів Національної поліції України. До складу Центрального управління національної поліції України м. Київ входять функціонуючі підрозділи, які відповідно до потреб організації, з урахуванням поточних завдань та стратегічних напрямів діяльності НПУ, були створені Генералом Національної поліції України.
Стаття 6. Міжнародне співробітництво поліції
1. Взаємовідносини у сферах діяльності поліції з відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями базуються на міжнародних договорах, а також на установчих актах та правилах міжнародних організацій, членом яких є Україна.
2. Поліцейські можуть направлятися до міжнародних організацій, іноземних держав як представники поліції з метою забезпечення координації співробітництва з питань, що належать до повноважень поліції.
3. Поліцейські можуть залучатися до участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Стаття 7. Використання поліцією інформаційних ресурсів
Поліція має безпосередній оперативний доступ до інформації та інформаційних ресурсів інших органів державної влади (база КПК) за обов’язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".
Розділ ІІ
ПОЛІЦЕЙСЬКІ ЗАХОДИ
ПОЛІЦЕЙСЬКІ ЗАХОДИ
Стаття 8. Превентивні поліцейські заходи
Поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.
1. Перевірка документів особи;
2. Опитування особи;
3. Поверхнева перевірка і огляд;
4. Зупинення транспортного засобу;
5. Вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;
6. Обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;
7. Проникнення до житла чи іншого володіння особи;
8. Перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ;
9. Застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Стаття 8.1. Перевірка документів.
Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів у таких випадках:
1. Якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи.
2. Якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила, має намір вчинити або вчиняє будь-які правопорушення (кримінальні/адміністративні тощо).
3. Якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні та/або алкогольні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл.
4. Якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події.
5. Якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
6. Якщо особа керує транспортним засобом, який перебуває в орієнтуванні та/або угоні.
якщо особи (пасажири) перебувають у транспортному засобі, який перебуває в орієнтуванні та/або угоні.
7. Якщо особа перебуває на території чи об’єкті зі спеціальним режимом, визначеними ЗУ “Про закриті та режимні об’єкти” та/або іншими нормативно-правовими актами.
8. Якщо проводяться оперативні відпрацювання за дорученням Президента, генерала НПУ, генерала СБУ.
9. Якщо особи перебувають у місцях проведення масових заходів.
Стаття 8.2. Опитування особи
1. Поліцейський може опитати особу, якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень. Для опитування поліцейський може запросити особу до поліцейського
приміщення.
2. Надання особою інформації є добровільним. Особа може відмовитися від надання інформації.
3. Перед проведенням опитування особи поліцейський роз’яснює їй підстави та мету застосування поліцейського заходу, якщо це не перешкоджає виконанню поліцією повноважень, покладених на неї цим Законом.
Стаття 8.3. Поверхнева перевірка
1. Поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.
2. Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб.
4. Поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного
засобу:
1) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться
правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться
річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю
такої особи або інших осіб;
3) якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є
знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути
скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести
поверхневу перевірку;
4) перед переміщенням особи в (ІТТ)
5. Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки
має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону.
6. Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.
Стаття 9. Зупинення транспортного засобу
Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1. Якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2. Якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3. Якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4. Якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5. Якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
Стаття 10. Поліцейські заходи примусу
1. Поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу:
1) фізичний вплив (сила);
2) застосування спеціальних засобів;
3) застосування вогнепальної зброї.
2. Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.
3. Спеціальні засоби як поліцейські заходи примусу - це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини
Стаття 11. Порядок застосування поліцейських заходів примусу
Поліцейський зобов’язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров’я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.
Стаття 12. Застосування вогнепальної зброї
1. Застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу.
2. Поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише за умови що він пройшов відповідну спеціальну підготовку.
Випадки, коли дозволено застосовувати вогнепальну зброю:
1) для відбиття нападу на поліцейського або громадян.
2) для звільнення заручників.
3) для відбиття нападу на об’єкти, які були захоплені.
4) для затримання особи, яку застали під час вчинення злочину і яка намагається втекти.
5) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти із застосування зброї.
6) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження.
7) для примусового припинення зльоту літаючого апарату.
Стаття 13. Застосування вогнепальної зброї без попередження
1. Застосування вогнепальної зброї без попередження допускається:
1) у разі збройного нападу, із застосуванням техніки.
2) якщо особа чинить збройний опір.
2. Що категорично заборонено:
1) при поводженні з вогнепальною зброєю безпідставно направляти ствол в бік людей, транспорту, будинків.
2) залишати зброю без нагляду, де б це не було або передавати її іншим особам;
3) користуватись без необхідності чужою зброєю та зброєю, уміння поводження з якою відсутні;
4) стріляти по автомобілю без необхідності.
5) діставати зброю без необхідності.
6) погрожувати людям застосуванням зброї.
Стаття 14. Загальні положення переслідування
Переслідування (погоня) — це комплекс дій поліції, спрямованих на затримання особи, яка:
— порушила закон;
— не виконала вимогу про зупинку;
— намагається втекти.
Стаття 15. Підстави для початку погоні
Поліцейський має право розпочати переслідування, якщо:
— Водій ігнорує вимогу про зупинку;
— Особа втекла з місця злочину;
— Особа становить загрозу для інших;
— Транспортний засіб перебуває в розшуку;
— Було скоєно тяжке правопорушення.
Поліцейському заборонено розпочинати та проводити переслідування на зареєстрованому ОТЗ та інших ТЗ крім службового транспорту.
Стаття 16. Авіація та спецтехніка
Використання гелікоптерів дозволено:
— при тяжких злочинах, які потребують швидкого транспортування особи до відділку;
— при масових погонях, якщо у порушників більше ніж одна машина та НПУ проводить спецоперацію.
Заборонено використовувати авіацію:
— проти одного порушника та без підстав;
Стаття 17. Підпорядкування НПУ
НПУ підпорядковується:
— Президенту та першим особам Чорноморського краю;
— Офісу Президента Чорноморського краю;
— Генералу СБУ у випадках проведення процесуальних дій;
— Міністру МВС.