Дата реєстрації законопроєкту: 14.01.2026
Рубрика законопроєкту: Судова влада
Суб'єкт законодавчої ініціативи: Офіс Президента
Ініціатор законодавчої ініціативи: Ярослав Свиридов
Суть законопроєкту: Законопроєкт "Про судоустрій і статус суддів"
Розділ І
ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ
Стаття 1. Судова влада в Східній Україні, відповідно до конституційних засад поділу влади, здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом.
Стаття 2. Судді підпорядковуються закону, Президенту та Офісу Президента.
Стаття 3. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, неупередженості, справедливості, гуманізму, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами Східної України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою Східної України.
Стаття 4. Правосуддя в Східній Україні здійснюється судами та як виключення у період відсутності судді Офісом Президента, відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Стаття 4.1. Правосуддя в Східній Україні може здійснюватися Офісом Президента за особливих випадків, а саме:
— Якщо після подачі кримінальної справи до суду пройшло більше 30-ти календарних діб або на власний розсуд, Офіс Президента має право розглянути позов до суду та винести вирок.
Стаття 4.2. Якщо громадянин бажає і вважає це запотрібнім, обґрунтувавши свою думку в суді, він може відмовитися від винесення вироку Офісом Президента та очікувати на наступного суддю.
Стаття 4.3. У своїй діяльності Офіс Президента керується усіма правами що і Верховний суддя.
Стаття 4.4. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються за винятком які передбачені у цьому законі. Особи, які привласнили функції суду, що не відповідає чинності цього закону, несуть відповідальність, встановлену законом.
Стаття 4.5. Верховний суд розглядає всі позивні заяви.
Стаття 4.6. Суд має право провести відкрите або закрите засідання, а також має право заочно розглянути позов.
Стаття 4.7. Запобіжні заходи визначаються за результатами судового засідання, суд зобов'язаний обрати один або кілька існуючих запобіжних заходів для обвинуваченого/учасника суду:
- Позбавлення волі
- Примусові роботи
- Грошова виплата
- Обмеження свободи
- Конфіскація майна
- Посадове покарання без або з правом на відновлення
- Видача догани
- Усунення з посади
- Зниження на посаді
- Зняття недоторканності
- Занесення до ЗЧС/ЧС організації
- Проведення лекції
Стаття 4.8. Судді мають повну базу даних усіх організацій для судових розглядів, крім засекреченої інформації.
Стаття 5. Органом, відповідальним за посередництво між Судовою владою та народом, є Прокуратура.
Стаття 6. Суд має право на відхилення від законної норми покарання у разі наявності на те причин, у тому числі поведінка на судовому засіданні.
Стаття 7. Вироки суду є обов'язковими до виконання.
Стаття 7.1. Залежно від вироку суду, його виконання може бути доручено представнику Офісу Президента.
Стаття 8. Суди гарантують неупередженість під час розгляду справ незалежно від складу учасників процесу, за ознаками статевої, расової, національної, політичної власності та інших, не передбачених федеральним законом підстав.
Стаття 9. Неупередженість судді при прийнятті ним рішень забезпечується недоторканністю судді, яка гарантується Конституцією та законами.
Стаття 10. Рішення всіх судів та Офіса Президента мають бути в письмовій формі та обґрунтованими.
Стаття 11. Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Розглядом касаційного оскарження займається Голова Верховного Суду.
Стаття 12. Суддя є недоторканим. Без згоди Президента Східної України або Офіса Президента суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Стаття 12.1. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Стаття 12.2. Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи, за винятком:
1. Якщо Президентом Східної України або Офіса Президента надано згоду на затримання судді у зв’язку з таким діянням;
2. Затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину.
3. Суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду, крім випадків зазначених у цій статті.
4. Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором або його заступником.
5. Суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше тижня у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя ухвалюється Президентом України.
6. У разі ухвалення органом, що розглядає справи про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, такий суддя автоматично тимчасово відстороняється від здійснення правосуддя до ухвалення рішення про його звільнення Президентом України.
7. Суддя на час тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя позбавляється права на отримання доплат до посадового окладу судді.
8. Проведення стосовно судді оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися лише з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора або його заступника, керівника обласної прокуратури або його заступника.
Стаття 13. Особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді такого змісту:
"Я, (ім’я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені Східної України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись закону та легітимному Президенту, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя".
Стаття 13.1. Суддя складає присягу під час урочистої церемонії у присутності Президента Східної України.
Розділ II
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Стаття 14. Терміни та визначення у судовій системі
Стаття 14.1. Позивач — особа, яка звернулася до суду особисто, або через свого представника за захистом свого порушеного права або інтересу, що охороняється законом шляхом подання позову до суду.
Стаття 14.2. Відповідач — особа, проти якої було подано позов.
Примітка: Співробітник державної структури, який проводив затримання, виступатиме в особі відповідача з боку звинувачення і повинен буде довести обґрунтованість своїх дій.
Стаття 14.3. Представник позивача чи відповідача — особа, яка представляє інтереси позивача чи відповідача у судочинстві. Як представник позивача або відповідача може виступати адвокат, який є членом Національної асоціації адвокатів та має відповідне свідоцтво. У разі, якщо позивачем або відповідачем є організація, то її представником може виступати як адвокат, так і співробітник організації, який має такі повноваження або відповідно до посади та передбачених їй повноважень, або на підставі правового акта вищого керівництва організації.
Стаття 14.4. Державний обвинувач — призначений відповідальний співробітник прокуратури, який представляє позицію країни за умови пред'явлення обвинувачення.
Стаття 14.5. Обвинувачений — особа, щодо якої країни в особі державного обвинувача висунуто звинувачення у скоєнні правопорушення.,
Стаття 14.5.1. У суді обвинувачений не зобов’язаний доводити свою невинність, його винність зобов'язана довести сторона обвинувачення.
Стаття 14.6. Потерпілий — особа, якій правопорушенням заподіяно фізичну, моральну чи майнову шкоду та визнану таким державним обвинувачем або судом.
Стаття 14.7. Сторона обвинувачення — потерпілий, позивач та державний обвинувач.
Стаття 14.8. Сторона захисту — обвинувачений, відповідач та захисник.
Стаття 14.9. Свідок — особа, якій відомі будь-які відомості про обставини, що мають значення для розгляду та вирішення справи та запрошена до участі в суді за клопотанням сторони обвинувачення, сторони захисту, позивача, відповідача або їх представників.
Стаття 14.10. Сторони — позивач та відповідач, а також їхні представники, сторона обвинувачення та сторона захисту.
Стаття 14.11. Фахівець — особа, яка має спеціальні знання, залучена до участі у судочинстві, для роз'яснення сторонам та суду питань, що входять до його професійної компетенції.
Стаття 14.12. Експерт — особа, яка володіє спеціальними знаннями і залучена судом для проведення експертизи в рамках судочинства та надання висновку.
Стаття 14.13. Судовий пристав — співробітник секретної служби, який забезпечує порядок судового засідання та виконує розпорядження суду.
Стаття 14.14. Судовий секретар — особа, яка надає допомогу судді.
Стаття 14.15. Судовий акт — це правовий документ, який приймає суд.
Стаття 14.16. Судовий запит — це різновид судового акту, прийнятого судом з метою задоволення клопотань сторін про витребування доказів, а також на власний розсуд для заповнення нестачі інформації, необхідної для прийняття рішення у справі.
Стаття 14.17. Судочинство — це діяльність суду з розгляду та вирішення справ.
Стаття 14.18. Головуючий суддя — суддя, який керує судовим засіданням при колегіальному розгляді справи, а також суддя, який розглядає справу одноосібно.
Стаття 14.19. Відкрите судове засідання — це суд, на якому можуть бути присутніми всі охочі, які не порушують порядок його проведення.
Стаття 14.20. Закрите судове засідання — це суд, на якому може бути обмежене коло осіб.
Стаття 14.21. Апеляційна скарга — це різновид процесуального документа, що має вигляд спеціальної заяви, за яким одна зі сторін судової справи (чи зацікавлена особа) оскаржує ухвалу суду. Рішення Голови Верховного суду та офісу Президента є остаточним та оскарженню не підлягає. У разі схвалення апеляційної скарги на верховний суд Головою Верховного суду - верховний суд переглядає судову справу.
Стаття 14.22. Касаційна скарга - це письмовий документ, адресований суду касаційної інстанції (Голові Верховного суду), в якому скаржник наводить аргументи та доводи, що свідчать про незаконність оскаржуваного судового рішення. Рішення Голови Верховного суду є остаточним та оскарженню не підлягає. У разі схвалення касаційної скарги на верховний суд Головою Верховного суду - верховний суд переглядає судову справу та суддя верховного суду отримує покарання.
Стаття 14.23. Ордер — припис, розпорядження, документ, що встановлює або фіксує певний порядок чого-небудь. Процедура отримання ордера відбувається за клопотанням правоохоронних органів (прокуратури, поліції тощо.). Ордер може виписати прокуратура або суд.
Види ордерів:
ЗН-XXXX - Зняття недоторканності;
ОО-XXXX - Обшук конкретної приватної власності, у тому числі транспорту, житла та інше;
ОЗ-XXXX - Обшук і затримання;
ОР-XXXX - Ордер на проведення рейду;
ОТ-XXXX - Оточення території.
ВР-XXXX - внутрішні розслідування, розширення доступу.
ПР-XXXX - привід людини до суду.
Розділ III
ВЕРХОВНИЙ СУД
ВЕРХОВНИЙ СУД
Стаття 15. Верховний Суд - найвищий та єдиний суд у системі судоустрою Східної України.
Стаття 15.1. Верховний Суд є найвищим і єдиним судом у системі судоустрою Східної України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Стаття 15.2. Верховний Суд, а саме Голова Верховного суду, здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом;
Стаття 15.3. Верховний Суд здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики;
Стаття 15.4. Верховний Суд надає висновки щодо проєктів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою;
Стаття 15.5. Верховний Суд надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких звинувачується Президент Східної України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;
Стаття 15.6. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом;
Стаття 15.7. Верховний Суд забезпечує апеляційні суди методичною інформацією з питань правозастосування;
Стаття 16. До повноважень Верховного Суду входить офіційне тлумачення Конституції, перевірка нормативних актів, що приймаються, на предмет відповідності Конституції, а також створення та встановлення судових прецедентів, які надалі є самостійними нормами загального права. У випадку, є в законодавстві юридична колізія або можливість різного трактування, Верховний Суд має право створити судовий прецедент, який виправляє цю колізію або уточнює трактування законодавства.
Стаття 17. Голова Верховного Суду призначається Президентом при схваленні Офісу Президента. Судова влада Східної України очолюється Головою Верховного Суду, кандидатуру якого представляє Президент Парламенту, обрану ним на конкурсній основі. Затвердження кандидатури Верховного Судді приймається Парламентом шляхом відкритого голосування. Рішення «ЗА» приймається простою більшістю голосів членів Парламенту (50% +1 голос).
Стаття 18. Суддею Верховного Суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді та за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді.
Стаття 18.1. Голова Верховного Суду має право писати накази про покарання людини, якщо він сам зафіксував порушення.
Стаття 18.2. Суддя після винесення вироку не має права його змінити будь-яким способом.
Стаття 18.3. Голова Верховного Суду має доступ до всієї засекреченої інформації, а також до всіх баз даних організацій для судових розглядів.
Стаття 18.4. Голова Верховного Суду є одним з перших осіб країни, тому в будь-який момент він може запитувати охорону та/або супровід від виконавчих органів.
Стаття 18.5. Голова Верховного Суду має абсолютну недоторканість. Абсолютна недоторканність забороняє арешт, насильницькі силові заходи, заходи обмеження волі та інші, можливість покарання без вироку Верховного суду.
Стаття 18.6. Голова Верховного Суду визначає склад суддівської колегії.
Стаття 18.7. Голова Верховного Суду має право на розпуск прокуратури та складу суду за викриття їх в антиконституційної діяльності зі схвалення Президента Східної України та Офісу Президента.
Стаття 19. Рішення Голови Верховного суду є остаточним та оскарженню не підлягає.
Стаття 20. Апеляційну скаргу може розглядати Верховний суддя, який не брав участі у розгляді справи, рішення щодо якої оскаржується.
Стаття 20.1. Касаційну скаргу може розглядати лише Голова Верховного Суду.
Розділ IV
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ СУДУ
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ СУДУ
Стаття 21. Порядок проведення судових справ визначається Кримінальним процесуальним кодексом України та описується у тому ж кодексі.
Розділ V
ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІ
ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІ
Стаття 22. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
Стаття 22.1. Умисне або внаслідок недбалості:
Стаття 22.2. Незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
Стаття 22.4. Незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
Стаття 22.5. Порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
Стаття 22.6. Порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
Стаття 22.7. Незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
Стаття 22.8. Безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
Стаття 22.9. Допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
Стаття 22.10. Умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
Стаття 22.11. Використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
Стаття 23. До суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді:
1) попередження;
2) догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного тижня;
4) тимчасове (від трьох до семи днів) відсторонення від здійснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді.
5) подання про звільнення судді з посади.
Стаття 24. Дисциплінарне стягнення стосовно судді Верховного суду застосовує Президент Східної України.
Стаття 25. Суддя позбавляється права діяти як суддя, коли є обвинувальний акт, що містить звинувачення судді у злочині.