База знань Закон України «Про судоустрій та судову систему Чорноморського Краю»

[Владислав Кулініч]

ПРОЄКТ ​

ЗАКОНУ УКРАЇНИ​

«Про судоустрій та судову систему Чорноморського Краю»​

---

Розділ I. Засади організації судової влади​

Стаття 1. Судова влада​

1. Судова влада в Чорноморському Краї здійснюється незалежними, безсторонніми та законно утвореними судами.
2. Судова влада є самостійною гілкою державної влади та діє незалежно від законодавчої, виконавчої влади, правоохоронних органів, посадових осіб і громадян.
3. Втручання в діяльність суду, вплив на суддю, тиск, погрози або будь-яке перешкоджання здійсненню правосуддя забороняються та тягнуть відповідальність, встановлену законом.
4. Судові рішення ухвалюються іменем України та є обов’язковими до виконання на всій території Чорноморського Краю.

​

Стаття 2. Завдання суду​

1. Основним завданням суду є здійснення правосуддя з метою захисту прав, свобод та законних інтересів громадян, інтересів держави, юридичних осіб та інших учасників правовідносин.
2. Суд забезпечує:
3. право кожної особи на справедливий суд;
4. рівність усіх перед законом і судом;
5. захист прав і свобод громадян;
6. законність і правопорядок;
7. неупереджений розгляд справ;
8. відновлення порушених прав;
9. притягнення винних осіб до відповідальності виключно в порядку, передбаченому законом;
10. контроль за дотриманням процесуальних прав сторін.

Стаття 3. Система судоустрою​

1. Судова система Чорноморського Краю складається з трьох судових інстанцій:
2. Окружний суд — суд першої інстанції;
3. Апеляційний суд — суд другої інстанції;
4. Верховний Суд України — найвища судова інстанція.
5. Судова система будується за принципами територіальності, інстанційності, незалежності суддів та доступності правосуддя.
6. Делегування функцій суду іншим органам, посадовим особам або громадянам забороняється.
7. Привласнення судових повноважень будь-якими особами чи органами не допускається.

Стаття 4. Здійснення правосуддя​

1. Правосуддя в Чорноморському Краї здійснюється виключно судами.
2. Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні правопорушення інакше як за рішенням суду, ухваленим у законному порядку.
3. Судове рішення є обов’язковим для виконання всіма державними органами, посадовими особами, правоохоронними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
4. За результатами розгляду справи суд має право застосовувати такі заходи відповідальності або правового впливу:
5. позбавлення волі;
6. обмеження свободи;
7. штраф;
8. конфіскацію майна;
9. усунення з посади;
10. зниження в посаді;
11. догану;
12. зняття недоторканності;
13. інші заходи, передбачені законом.
14. Суд застосовує покарання або інші заходи лише в межах, передбачених законом, з урахуванням обставин справи, тяжкості правопорушення, доказів та особи правопорушника.

Стаття 5. Оскарження судових рішень​

1. Кожна особа має право на оскарження судового рішення у випадках і порядку, передбачених законом.
2. Судові рішення можуть бути оскаржені шляхом:
3. апеляційного оскарження;
4. касаційного оскарження.
5. Апеляційне оскарження здійснюється щодо рішень Окружного суду.
6. Касаційне оскарження здійснюється щодо рішень Апеляційного суду.
7. Рішення Верховного Суду України є остаточним та обов’язковим до виконання, крім випадків, прямо передбачених законом.

Стаття 6. Недоторканність суддів​

1. Суддя є недоторканним під час здійснення правосуддя.
2. Суддя не може бути затриманий, заарештований або притягнутий до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, крім випадків вчинення злочину, корупційного правопорушення або грубого порушення закону.
3. Затримання судді допускається лише за рішенням суду або за дозволом Президента України, крім випадків затримання безпосередньо під час вчинення тяжкого злочину.
4. Недоторканність судді не є особистим привілеєм і не звільняє суддю від відповідальності за незаконні дії.
5. Гарантії недоторканності судді встановлюються з метою забезпечення незалежності судової влади.

Стаття 7. Присяга судді​

1. Особа, призначена на посаду судді, складає присягу судді.
2. Суддя присягає:
3. дотримуватися Конституції та законів України;
4. здійснювати правосуддя чесно, справедливо та неупереджено;
5. захищати права і свободи громадян;
6. не допускати зловживання владою;
7. служити державі та народу України;
8. зберігати честь і гідність судді.
9. Текст присяги судді:

«Я, вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю здійснювати правосуддя чесно, незалежно, неупереджено та справедливо, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, захищати права і свободи громадян, служити державі та гідно нести звання судді».

---

Розділ II. Терміни та визначення​

Стаття 8. Основні терміни​

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1. Позивач — особа, яка звертається до суду з позовом для захисту своїх прав, свобод або законних інтересів.
2. Відповідач — особа, проти якої подано позов або заявлено вимогу в судовому порядку.
3. Представник — адвокат або інша уповноважена особа, яка діє від імені учасника судового процесу.
4. Державний обвинувач — прокурор, який підтримує державне обвинувачення в суді.
5. Обвинувачений — особа, якій у встановленому законом порядку висунуто обвинувачення у вчиненні правопорушення або злочину.
6. Потерпілий — особа, якій правопорушенням або злочином завдано моральної, фізичної, майнової чи іншої шкоди.
7. Сторони — учасники судового процесу, які мають протилежні процесуальні інтереси.
8. Свідок — особа, якій можуть бути відомі обставини, що мають значення для розгляду справи.
9. Експерт — спеціаліст, який володіє спеціальними знаннями та надає суду висновок з питань, що потребують таких знань.
10. Судовий акт — рішення, ухвала, постанова або інший документ, ухвалений судом у межах його повноважень.
11. Судочинство — встановлений законом порядок розгляду і вирішення справ судом.
12. Судове засідання — офіційний розгляд справи судом за участю сторін та інших учасників процесу.
13. Судове рішення — акт суду, яким вирішується справа по суті або окреме процесуальне питання.
14. Апеляція — оскарження рішення суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції.
15. Касація — перевірка законності судового рішення судом найвищої інстанції.

---

Розділ III. Верховний Суд України​

Стаття 9. Верховний Суд України​

1. Верховний Суд України є найвищим судом у системі судоустрою Чорноморського Краю.
2. Верховний Суд України забезпечує єдність судової практики, правильне застосування законів судами нижчих інстанцій та остаточний перегляд судових рішень.
3. Верховний Суд України:
4. розглядає касаційні скарги;
5. перевіряє законність рішень Апеляційного суду;
6. аналізує судову практику;
7. забезпечує однакове застосування норм права;
8. розглядає справи державного рівня;
9. розглядає справи щодо вищих посадових осіб;
10. надає роз’яснення щодо застосування законодавства у межах своїх повноважень;
11. може скасовувати або змінювати рішення судів нижчих інстанцій у випадках, передбачених законом.
12. Рішення Верховного Суду України є остаточними та обов’язковими до виконання.

Стаття 10. Суддя Верховного Суду України​

1. Суддя Верховного Суду України має найвищий суддівський статус у системі судоустрою.
2. Суддя Верховного Суду України здійснює правосуддя у справах, що належать до компетенції Верховного Суду України.
3. Суддя Верховного Суду України має право:
4. розглядати касаційні скарги;
5. перевіряти законність судових рішень;
6. витребовувати матеріали справи;
7. отримувати доступ до інформації, необхідної для розгляду справи;
8. ухвалювати остаточні судові рішення;
9. брати участь у формуванні єдиної судової практики.
10. Суддя Верховного Суду України має суддівську недоторканність.
11. Суддя Верховного Суду України не має права змінювати ухвалене рішення поза межами встановленої законом процедури.
12. Після набрання рішенням законної сили його зміна або скасування допускається лише у випадках і порядку, передбачених законом.

---

Розділ IV. Апеляційний суд​

Стаття 11. Апеляційний суд​

1. Апеляційний суд є судом другої інстанції.
2. Апеляційний суд розглядає апеляційні скарги на рішення, ухвали та постанови Окружного суду.
3. Під час розгляду апеляційної скарги Апеляційний суд перевіряє:
4. законність рішення Окружного суду;
5. обґрунтованість висновків суду першої інстанції;
6. правильність оцінки доказів;
7. дотримання процесуальних прав сторін;
8. відповідність призначеного покарання або заходу вимогам закону.
9. За результатами розгляду апеляції Апеляційний суд має право:
10. залишити рішення Окружного суду без змін;
11. змінити рішення Окружного суду;
12. скасувати рішення Окружного суду повністю або частково;
13. ухвалити нове рішення;
14. направити справу на повторний розгляд до Окружного суду.

Стаття 12. Суддя Апеляційного суду​

1. Суддя Апеляційного суду здійснює перегляд судових рішень Окружного суду.
2. Суддя Апеляційного суду має розширені повноваження щодо перевірки законності, обґрунтованості та справедливості рішень суду першої інстанції.
3. Суддя Апеляційного суду має право:
4. витребовувати матеріали справи;
5. перевіряти законність дій судді Окружного суду;
6. досліджувати докази, подані сторонами;
7. заслуховувати учасників процесу;
8. скасовувати або змінювати незаконні рішення в межах повноважень Апеляційного суду;
9. направляти справу на повторний розгляд.
10. Суддя Апеляційного суду зобов’язаний забезпечувати законність, неупередженість та справедливість судового розгляду.

---

Розділ V. Окружний суд​

Стаття 13. Окружний суд​

1. Окружний суд є судом першої інстанції.
2. Окружний суд здійснює первинний розгляд справ, поданих до суду.
3. Окружний суд розглядає:
4. цивільні справи;
5. кримінальні справи;
6. адміністративні справи;
7. справи про правопорушення;
8. скарги на дії або бездіяльність посадових осіб;
9. клопотання слідчих, прокурорів та інших уповноважених осіб;
10. інші справи, віднесені законом до його компетенції.
11. Рішення Окружного суду може бути оскаржене до Апеляційного суду.

Стаття 14. Суддя Окружного суду​

1. Суддя Окружного суду здійснює розгляд справ як суддя першої інстанції.
2. Суддя Окружного суду має право:
3. відкривати судове провадження;
4. проводити судове засідання;
5. заслуховувати сторони;
6. досліджувати докази;
7. допитувати свідків, потерпілих, експертів та інших учасників процесу;
8. ухвалювати рішення, вироки, постанови та ухвали;
9. застосовувати заходи процесуального примусу;
10. забезпечувати порядок у судовому засіданні.
11. Суддя Окружного суду має суддівський імунітет у межах, передбачених законом.
12. Суддя Окружного суду не має доступу до секретної інформації, якщо такий доступ не наданий у встановленому законом порядку.
13. Суддя Окружного суду зобов’язаний забезпечувати справедливий, відкритий та неупереджений розгляд справ.

---

Розділ VI. Порядок судочинства​

Стаття 15. Судовий процес​

1. Судовий процес здійснюється відповідно до Конституції України, цього Закону, процесуальних кодексів та інших нормативно-правових актів.
2. Судовий процес може бути:
3. відкритим;
4. закритим.
5. Відкрите судове засідання є загальним правилом.
6. Закрите судове засідання допускається у випадках, коли відкритий розгляд може призвести до:
7. розголошення державної або службової таємниці;
8. порушення прав неповнолітніх;
9. розголошення персональних даних;
10. загрози безпеці учасників процесу;
11. перешкоджання досудовому розслідуванню;
12. інших наслідків, передбачених законом.
13. Під час судового процесу суд зобов’язаний забезпечити сторонам рівні процесуальні права.
14. Учасники судового процесу мають право:
15. надавати докази;
16. заявляти клопотання;
17. користуватися правовою допомогою;
18. давати пояснення;
19. ставити питання іншим учасникам процесу;
20. оскаржувати судові рішення;
21. знайомитися з матеріалами справи у встановленому порядку.
22. Суд має право видалити із зали судового засідання особу, яка порушує порядок, проявляє неповагу до суду або перешкоджає розгляду справи.

Стаття 15-1. Основні принципи судового процесу​

Судовий процес здійснюється на основі таких принципів:

1. законність;
2. рівність сторін;
3. змагальність процесу;
4. презумпція невинуватості;
5. незалежність суду;
6. об’єктивність та неупередженість;
7. право на захист;
8. гласність судового процесу;
9. обов’язковість судового рішення;
10. розумні строки розгляду справи.

Стаття 15-2. Порядок проведення судового засідання​

1. Судове засідання проводиться суддею одноособово або колегіально у випадках, передбачених законом.
2. Судове засідання складається з таких етапів:
3. відкриття судового засідання;
4. перевірка явки учасників процесу;
5. роз’яснення прав та обов’язків сторонам;
6. оголошення суті справи;
7. заслуховування позицій сторін;
8. дослідження доказів;
9. допит свідків, потерпілих, експертів та інших осіб;
10. судові дебати;
11. останнє слово обвинуваченого, якщо розглядається кримінальна справа;
12. вихід суду до нарадчої кімнати;
13. проголошення судового рішення.
14. Суддя керує ходом судового засідання та забезпечує порядок під час його проведення.
15. Учасники судового процесу зобов’язані дотримуватися порядку, поважати суд та виконувати законні розпорядження судді.

---

Стаття 15-3. Судові акти​

1. За результатами розгляду справи суд ухвалює судові акти.
2. Судовими актами є:
3. рішення;
4. вирок;
5. ухвала;
6. постанова;
7. окрема ухвала.
8. Судовий акт повинен бути законним, обґрунтованим, вмотивованим та зрозумілим.
9. У судовому акті зазначаються:
10. найменування суду;
11. дата і місце ухвалення;
12. склад суду;
13. учасники справи;
14. суть справи;
15. встановлені судом обставини;
16. докази, на яких ґрунтується рішення;
17. норми закону, які застосував суд;
18. висновок суду;
19. порядок і строк оскарження.

---

Розділ VII. Дисциплінарна відповідальність суддів​

Стаття 16. Підстави дисциплінарної відповідальності​

1. Суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за:
2. порушення Конституції або законів України;
3. умисне або грубе порушення норм процесуального права;
4. безпідставне затягування розгляду справ;
5. неетичну поведінку;
6. зловживання службовими повноваженнями;
7. ухвалення завідомо незаконного рішення;
8. розголошення таємниці нарадчої кімнати;
9. порушення принципу неупередженості;
10. конфлікт інтересів;
11. неповагу до учасників судового процесу;
12. невиконання службових обов’язків;
13. дії, що дискредитують звання судді.
14. Суддя не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності лише за зміст судового рішення, якщо не доведено умисне порушення закону, корупцію, зловживання або грубу недбалість.

Стаття 17. Види дисциплінарних стягнень​

1. До судді можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:
2. усне попередження;
3. письмове попередження;
4. догана;
5. сувора догана;
6. тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя;
7. зниження в посаді;
8. позбавлення адміністративної посади;
9. звільнення з посади судді;
10. позбавлення суддівської недоторканності у випадках, передбачених законом.
11. Вид дисциплінарного стягнення визначається з урахуванням тяжкості порушення, наслідків, вини судді та обставин справи.

Стаття 18. Органи, що застосовують дисциплінарні стягнення​

1. Дисциплінарні стягнення до суддів застосовуються уповноваженими органами відповідно до цього Закону.
2. До суддів Окружного суду дисциплінарні стягнення можуть застосовувати:
3. Апеляційний суд;
4. Верховний Суд України.
5. До суддів Апеляційного суду дисциплінарні стягнення застосовує Верховний Суд України.
6. До суддів Верховного Суду України дисциплінарні стягнення застосовує Президент України у випадках та порядку, передбачених законом.
7. Рішення про дисциплінарне стягнення повинно бути обґрунтованим, вмотивованим та оформленим у письмовій формі.
8. Суддя має право надати пояснення, докази та заперечення щодо дисциплінарного провадження.

---

Розділ VIII. Гарантії незалежності судової влади​

Стаття 18-1. Гарантії незалежності суддів​

1. Незалежність суддів забезпечується:
2. особливим порядком призначення та звільнення суддів;
3. недоторканністю суддів;
4. забороною втручання в діяльність суду;
5. обов’язковістю судових рішень;
6. відповідальністю за неповагу до суду;
7. належними умовами для здійснення правосуддя;
8. правом судді на захист від незаконного тиску.
9. Будь-який вплив на суддю з метою перешкодити об’єктивному розгляду справи забороняється.
10. Суддя зобов’язаний повідомити компетентний орган про спробу тиску, погрозу, пропозицію неправомірної вигоди або інше втручання в його діяльність.

Стаття 18-2. Неповага до суду​

1. Неповагою до суду визнаються дії, які перешкоджають здійсненню правосуддя або принижують авторитет суду.
2. До неповаги до суду належать:
3. образа судді або учасників процесу;
4. невиконання законних розпоряджень судді;
5. порушення порядку в судовому засіданні;
6. погрози судді, сторонам або свідкам;
7. відмова виконувати судове рішення;
8. свідоме перешкоджання розгляду справи.
9. За неповагу до суду особа може бути видалена із зали судового засідання, оштрафована або притягнута до іншої відповідальності, передбаченої законом.

---

Розділ IX. Прикінцеві положення​

Стаття 19. Набрання чинності​

1. Цей Закон набирає чинності з моменту його підписання уповноваженою особою.
2. З моменту набрання чинності цим Законом усі попередні положення, що суперечать йому, втрачають чинність.
3. Зміни та доповнення до цього Закону вносяться у встановленому законом порядку.
4. Судові органи, посадові особи, державні органи, правоохоронні органи та громадяни зобов’язані дотримуватися положень цього Закону.

---

Ключове положення​

Стаття 20. Роль судової влади​

1. Судова влада є основним гарантом справедливості, законності, правопорядку та захисту прав і свобод громадян.
2. Жоден орган державної влади, посадова особа або громадянин не має права підміняти собою суд або привласнювати судові повноваження.
3. Остаточне вирішення правових спорів, встановлення вини особи та застосування покарання належить виключно суду.
4. Авторитет судової влади охороняється законом.

 

[Леброн Лебігович]

Дякую за ініціативу!
Ваш законопроект на розгляді експертів!​

З повагою Голова Парламенту
Леброн Лебігович<3​

 

[Андрій Туман ♔]

ОФІЦІЙНЕ ЕКСПЕРТНЕ ЗАКЛЮЧЕННЯ
від Національної Поліції України

щодо проєкту Закону України
«Про судоустрій та судову систему Чорноморського Краю»​

Вітаю.

Я, Генерал Національної Поліції України Андрій Туман, ознайомившись із проєктом Закону України «Про судоустрій та судову систему Чорноморського Краю», надаю офіційне експертне заключення від імені Національної Поліції України.

Даний законопроєкт має важливе значення для формування повноцінної, стабільної та справедливої системи правосуддя на території Чорноморського Краю. Він визначає основи діяльності судової влади, її незалежність, структуру судів, порядок судового процесу, права учасників справи, дисциплінарну відповідальність суддів та обов’язковість виконання судових рішень.

ПОЗИЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ ПІДТРИМУЄ ДАНИЙ ЗАКОНОПРОЄКТ​

Зі сторони Національної Поліції України вважаю, що створення чіткої судової системи є необхідним кроком для забезпечення законності, правопорядку та справедливого розгляду правових спорів.

Для правоохоронних органів даний законопроєкт є важливим, оскільки він закріплює принцип, за яким остаточне встановлення вини особи, застосування покарання та вирішення спірних правових питань належить виключно суду.

Це дозволяє чітко розмежувати повноваження між:

• судовою владою;
• правоохоронними органами;
• органами державного управління;
• посадовими особами;
• громадянами.

Такий підхід є правильним, оскільки Національна Поліція України повинна діяти виключно в межах закону, виконувати свої службові повноваження та поважати рішення суду як обов’язкові до виконання.

ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ​

Позитивно оцінюю те, що законопроєкт передбачає:

• незалежність судової влади;
• заборону втручання в діяльність суду;
• трирівневу систему судів;
• право на апеляційне та касаційне оскарження;
• обов’язковість судових рішень;
• чіткий порядок проведення судового засідання;
• права учасників судового процесу;
• відповідальність за неповагу до суду;
• дисциплінарну відповідальність суддів;
• гарантії незалежності суддів.

Окремо вважаю важливим положення щодо обов’язковості судових рішень для державних органів, правоохоронних структур, посадових осіб та громадян. Це створює єдиний правовий порядок, у межах якого кожен орган діє не на власний розсуд, а відповідно до встановленого законом механізму.

Також позитивним є закріплення права громадян на справедливий суд, можливість оскарження рішень та наявність чіткої процедури судового розгляду. Це підвищує довіру до державної системи та зменшує ризик самовільного трактування закону.

ВАЖЛИВЕ ЗАУВАЖЕННЯ​

Національна Поліція України вважає важливим зазначити, що після ухвалення та практичного застосування даного закону, у разі необхідності, до нього можуть бути внесені відповідні поправки, уточнення або доповнення у встановленому законом порядку.

Це дозволить у майбутньому адаптувати судову систему до практичних потреб Чорноморського Краю, не змінюючи основну суть та правову основу даного законопроєкту.

Як незначне уточнення на майбутнє, доцільно буде за потреби окремо деталізувати порядок взаємодії судових органів із правоохоронними структурами під час виконання судових рішень, ухвал, ордерів та інших процесуальних документів.

Дане уточнення не змінює суті законопроєкту, а лише може покращити його практичне застосування у майбутньому.

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК​

Проєкт Закону України «Про судоустрій та судову систему Чорноморського Краю» є змістовним, необхідним та важливим для розвитку державної системи.

Він формує правову основу для діяльності судової влади, забезпечує принцип незалежності суду, визначає порядок розгляду справ та створює механізм захисту прав громадян і державних інтересів.

НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ ПІДТРИМУЄ ДАНИЙ ЗАКОНОПРОЄКТ ТА ВВАЖАЄ ЙОГО ПРИЙНЯТТЯ ДОЦІЛЬНИМ.​

Законопроєкт може бути рекомендований до ухвалення, оскільки він спрямований на зміцнення законності, правопорядку, судової незалежності та справедливості на території Чорноморського Краю.

З повагою,
Генерал Національної Поліції України
Андрій Туман

​

 

[Євген Волкер]

Взято до обговорення парламентом та Офісом президента​

 

[Євген Волкер]

ПРОЄКТ ​

ЗАКОНУ УКРАЇНИ​

«Про судоустрій та судову систему Чорноморського Краю»​

---

Розділ I. Засади організації судової влади​

Стаття 1. Судова влада​

1. Судова влада в Чорноморському Краї здійснюється незалежними, безсторонніми та законно утвореними судами.
2. Судова влада є самостійною гілкою державної влади та діє незалежно від законодавчої, виконавчої влади, правоохоронних органів, посадових осіб і громадян.
3. Втручання в діяльність суду, вплив на суддю, тиск, погрози або будь-яке перешкоджання здійсненню правосуддя забороняються та тягнуть відповідальність, встановлену законом.
4. Судові рішення ухвалюються іменем України та є обов’язковими до виконання на всій території Чорноморського Краю.

​

Стаття 2. Завдання суду​

1. Основним завданням суду є здійснення правосуддя з метою захисту прав, свобод та законних інтересів громадян, інтересів держави, юридичних осіб та інших учасників правовідносин.
2. Суд забезпечує:
3. право кожної особи на справедливий суд;
4. рівність усіх перед законом і судом;
5. захист прав і свобод громадян;
6. законність і правопорядок;
7. неупереджений розгляд справ;
8. відновлення порушених прав;
9. притягнення винних осіб до відповідальності виключно в порядку, передбаченому законом;
10. контроль за дотриманням процесуальних прав сторін.

Стаття 3. Система судоустрою​

1. Судова система Чорноморського Краю складається з трьох судових інстанцій:
2. Окружний суд — суд першої інстанції;
3. Апеляційний суд — суд другої інстанції;
4. Верховний Суд України — найвища судова інстанція.
5. Судова система будується за принципами територіальності, інстанційності, незалежності суддів та доступності правосуддя.
6. Делегування функцій суду іншим органам, посадовим особам або громадянам забороняється.
7. Привласнення судових повноважень будь-якими особами чи органами не допускається.

Стаття 4. Здійснення правосуддя​

1. Правосуддя в Чорноморському Краї здійснюється виключно судами.
2. Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні правопорушення інакше як за рішенням суду, ухваленим у законному порядку.
3. Судове рішення є обов’язковим для виконання всіма державними органами, посадовими особами, правоохоронними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
4. За результатами розгляду справи суд має право застосовувати такі заходи відповідальності або правового впливу:
5. позбавлення волі;
6. обмеження свободи;
7. штраф;
8. конфіскацію майна;
9. усунення з посади;
10. зниження в посаді;
11. догану;
12. зняття недоторканності;
13. інші заходи, передбачені законом.
14. Суд застосовує покарання або інші заходи лише в межах, передбачених законом, з урахуванням обставин справи, тяжкості правопорушення, доказів та особи правопорушника.

Стаття 5. Оскарження судових рішень​

1. Кожна особа має право на оскарження судового рішення у випадках і порядку, передбачених законом.
2. Судові рішення можуть бути оскаржені шляхом:
3. апеляційного оскарження;
4. касаційного оскарження.
5. Апеляційне оскарження здійснюється щодо рішень Окружного суду.
6. Касаційне оскарження здійснюється щодо рішень Апеляційного суду.
7. Рішення Верховного Суду України є остаточним та обов’язковим до виконання, крім випадків, прямо передбачених законом.

Стаття 6. Недоторканність суддів​

1. Суддя є недоторканним під час здійснення правосуддя.
2. Суддя не може бути затриманий, заарештований або притягнутий до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, крім випадків вчинення злочину, корупційного правопорушення або грубого порушення закону.
3. Затримання судді допускається лише за рішенням суду або за дозволом Президента України, крім випадків затримання безпосередньо під час вчинення тяжкого злочину.
4. Недоторканність судді не є особистим привілеєм і не звільняє суддю від відповідальності за незаконні дії.
5. Гарантії недоторканності судді встановлюються з метою забезпечення незалежності судової влади.

Стаття 7. Присяга судді​

1. Особа, призначена на посаду судді, складає присягу судді.
2. Суддя присягає:
3. дотримуватися Конституції та законів України;
4. здійснювати правосуддя чесно, справедливо та неупереджено;
5. захищати права і свободи громадян;
6. не допускати зловживання владою;
7. служити державі та народу України;
8. зберігати честь і гідність судді.
9. Текст присяги судді:

«Я, вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю здійснювати правосуддя чесно, незалежно, неупереджено та справедливо, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, захищати права і свободи громадян, служити державі та гідно нести звання судді».

---

Розділ II. Терміни та визначення​

Стаття 8. Основні терміни​

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1. Позивач — особа, яка звертається до суду з позовом для захисту своїх прав, свобод або законних інтересів.
2. Відповідач — особа, проти якої подано позов або заявлено вимогу в судовому порядку.
3. Представник — адвокат або інша уповноважена особа, яка діє від імені учасника судового процесу.
4. Державний обвинувач — прокурор, який підтримує державне обвинувачення в суді.
5. Обвинувачений — особа, якій у встановленому законом порядку висунуто обвинувачення у вчиненні правопорушення або злочину.
6. Потерпілий — особа, якій правопорушенням або злочином завдано моральної, фізичної, майнової чи іншої шкоди.
7. Сторони — учасники судового процесу, які мають протилежні процесуальні інтереси.
8. Свідок — особа, якій можуть бути відомі обставини, що мають значення для розгляду справи.
9. Експерт — спеціаліст, який володіє спеціальними знаннями та надає суду висновок з питань, що потребують таких знань.
10. Судовий акт — рішення, ухвала, постанова або інший документ, ухвалений судом у межах його повноважень.
11. Судочинство — встановлений законом порядок розгляду і вирішення справ судом.
12. Судове засідання — офіційний розгляд справи судом за участю сторін та інших учасників процесу.
13. Судове рішення — акт суду, яким вирішується справа по суті або окреме процесуальне питання.
14. Апеляція — оскарження рішення суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції.
15. Касація — перевірка законності судового рішення судом найвищої інстанції.

---

Розділ III. Верховний Суд України​

Стаття 9. Верховний Суд України​

1. Верховний Суд України є найвищим судом у системі судоустрою Чорноморського Краю.
2. Верховний Суд України забезпечує єдність судової практики, правильне застосування законів судами нижчих інстанцій та остаточний перегляд судових рішень.
3. Верховний Суд України:
4. розглядає касаційні скарги;
5. перевіряє законність рішень Апеляційного суду;
6. аналізує судову практику;
7. забезпечує однакове застосування норм права;
8. розглядає справи державного рівня;
9. розглядає справи щодо вищих посадових осіб;
10. надає роз’яснення щодо застосування законодавства у межах своїх повноважень;
11. може скасовувати або змінювати рішення судів нижчих інстанцій у випадках, передбачених законом.
12. Рішення Верховного Суду України є остаточними та обов’язковими до виконання.

Стаття 10. Суддя Верховного Суду України​

1. Суддя Верховного Суду України має найвищий суддівський статус у системі судоустрою.
2. Суддя Верховного Суду України здійснює правосуддя у справах, що належать до компетенції Верховного Суду України.
3. Суддя Верховного Суду України має право:
4. розглядати касаційні скарги;
5. перевіряти законність судових рішень;
6. витребовувати матеріали справи;
7. отримувати доступ до інформації, необхідної для розгляду справи;
8. ухвалювати остаточні судові рішення;
9. брати участь у формуванні єдиної судової практики.
10. Суддя Верховного Суду України має суддівську недоторканність.
11. Суддя Верховного Суду України не має права змінювати ухвалене рішення поза межами встановленої законом процедури.
12. Після набрання рішенням законної сили його зміна або скасування допускається лише у випадках і порядку, передбачених законом.

---

Розділ IV. Апеляційний суд​

Стаття 11. Апеляційний суд​

1. Апеляційний суд є судом другої інстанції.
2. Апеляційний суд розглядає апеляційні скарги на рішення, ухвали та постанови Окружного суду.
3. Під час розгляду апеляційної скарги Апеляційний суд перевіряє:
4. законність рішення Окружного суду;
5. обґрунтованість висновків суду першої інстанції;
6. правильність оцінки доказів;
7. дотримання процесуальних прав сторін;
8. відповідність призначеного покарання або заходу вимогам закону.
9. За результатами розгляду апеляції Апеляційний суд має право:
10. залишити рішення Окружного суду без змін;
11. змінити рішення Окружного суду;
12. скасувати рішення Окружного суду повністю або частково;
13. ухвалити нове рішення;
14. направити справу на повторний розгляд до Окружного суду.

Стаття 12. Суддя Апеляційного суду​

1. Суддя Апеляційного суду здійснює перегляд судових рішень Окружного суду.
2. Суддя Апеляційного суду має розширені повноваження щодо перевірки законності, обґрунтованості та справедливості рішень суду першої інстанції.
3. Суддя Апеляційного суду має право:
4. витребовувати матеріали справи;
5. перевіряти законність дій судді Окружного суду;
6. досліджувати докази, подані сторонами;
7. заслуховувати учасників процесу;
8. скасовувати або змінювати незаконні рішення в межах повноважень Апеляційного суду;
9. направляти справу на повторний розгляд.
10. Суддя Апеляційного суду зобов’язаний забезпечувати законність, неупередженість та справедливість судового розгляду.

---

Розділ V. Окружний суд​

Стаття 13. Окружний суд​

1. Окружний суд є судом першої інстанції.
2. Окружний суд здійснює первинний розгляд справ, поданих до суду.
3. Окружний суд розглядає:
4. цивільні справи;
5. кримінальні справи;
6. адміністративні справи;
7. справи про правопорушення;
8. скарги на дії або бездіяльність посадових осіб;
9. клопотання слідчих, прокурорів та інших уповноважених осіб;
10. інші справи, віднесені законом до його компетенції.
11. Рішення Окружного суду може бути оскаржене до Апеляційного суду.

Стаття 14. Суддя Окружного суду​

1. Суддя Окружного суду здійснює розгляд справ як суддя першої інстанції.
2. Суддя Окружного суду має право:
3. відкривати судове провадження;
4. проводити судове засідання;
5. заслуховувати сторони;
6. досліджувати докази;
7. допитувати свідків, потерпілих, експертів та інших учасників процесу;
8. ухвалювати рішення, вироки, постанови та ухвали;
9. застосовувати заходи процесуального примусу;
10. забезпечувати порядок у судовому засіданні.
11. Суддя Окружного суду має суддівський імунітет у межах, передбачених законом.
12. Суддя Окружного суду не має доступу до секретної інформації, якщо такий доступ не наданий у встановленому законом порядку.
13. Суддя Окружного суду зобов’язаний забезпечувати справедливий, відкритий та неупереджений розгляд справ.

---

Розділ VI. Порядок судочинства​

Стаття 15. Судовий процес​

1. Судовий процес здійснюється відповідно до Конституції України, цього Закону, процесуальних кодексів та інших нормативно-правових актів.
2. Судовий процес може бути:
3. відкритим;
4. закритим.
5. Відкрите судове засідання є загальним правилом.
6. Закрите судове засідання допускається у випадках, коли відкритий розгляд може призвести до:
7. розголошення державної або службової таємниці;
8. порушення прав неповнолітніх;
9. розголошення персональних даних;
10. загрози безпеці учасників процесу;
11. перешкоджання досудовому розслідуванню;
12. інших наслідків, передбачених законом.
13. Під час судового процесу суд зобов’язаний забезпечити сторонам рівні процесуальні права.
14. Учасники судового процесу мають право:
15. надавати докази;
16. заявляти клопотання;
17. користуватися правовою допомогою;
18. давати пояснення;
19. ставити питання іншим учасникам процесу;
20. оскаржувати судові рішення;
21. знайомитися з матеріалами справи у встановленому порядку.
22. Суд має право видалити із зали судового засідання особу, яка порушує порядок, проявляє неповагу до суду або перешкоджає розгляду справи.

Стаття 15-1. Основні принципи судового процесу​

Судовий процес здійснюється на основі таких принципів:

1. законність;
2. рівність сторін;
3. змагальність процесу;
4. презумпція невинуватості;
5. незалежність суду;
6. об’єктивність та неупередженість;
7. право на захист;
8. гласність судового процесу;
9. обов’язковість судового рішення;
10. розумні строки розгляду справи.

Стаття 15-2. Порядок проведення судового засідання​

1. Судове засідання проводиться суддею одноособово або колегіально у випадках, передбачених законом.
2. Судове засідання складається з таких етапів:
3. відкриття судового засідання;
4. перевірка явки учасників процесу;
5. роз’яснення прав та обов’язків сторонам;
6. оголошення суті справи;
7. заслуховування позицій сторін;
8. дослідження доказів;
9. допит свідків, потерпілих, експертів та інших осіб;
10. судові дебати;
11. останнє слово обвинуваченого, якщо розглядається кримінальна справа;
12. вихід суду до нарадчої кімнати;
13. проголошення судового рішення.
14. Суддя керує ходом судового засідання та забезпечує порядок під час його проведення.
15. Учасники судового процесу зобов’язані дотримуватися порядку, поважати суд та виконувати законні розпорядження судді.

---

Стаття 15-3. Судові акти​

1. За результатами розгляду справи суд ухвалює судові акти.
2. Судовими актами є:
3. рішення;
4. вирок;
5. ухвала;
6. постанова;
7. окрема ухвала.
8. Судовий акт повинен бути законним, обґрунтованим, вмотивованим та зрозумілим.
9. У судовому акті зазначаються:
10. найменування суду;
11. дата і місце ухвалення;
12. склад суду;
13. учасники справи;
14. суть справи;
15. встановлені судом обставини;
16. докази, на яких ґрунтується рішення;
17. норми закону, які застосував суд;
18. висновок суду;
19. порядок і строк оскарження.

---

Розділ VII. Дисциплінарна відповідальність суддів​

Стаття 16. Підстави дисциплінарної відповідальності​

1. Суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за:
2. порушення Конституції або законів України;
3. умисне або грубе порушення норм процесуального права;
4. безпідставне затягування розгляду справ;
5. неетичну поведінку;
6. зловживання службовими повноваженнями;
7. ухвалення завідомо незаконного рішення;
8. розголошення таємниці нарадчої кімнати;
9. порушення принципу неупередженості;
10. конфлікт інтересів;
11. неповагу до учасників судового процесу;
12. невиконання службових обов’язків;
13. дії, що дискредитують звання судді.
14. Суддя не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності лише за зміст судового рішення, якщо не доведено умисне порушення закону, корупцію, зловживання або грубу недбалість.

Стаття 17. Види дисциплінарних стягнень​

1. До судді можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:
2. усне попередження;
3. письмове попередження;
4. догана;
5. сувора догана;
6. тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя;
7. зниження в посаді;
8. позбавлення адміністративної посади;
9. звільнення з посади судді;
10. позбавлення суддівської недоторканності у випадках, передбачених законом.
11. Вид дисциплінарного стягнення визначається з урахуванням тяжкості порушення, наслідків, вини судді та обставин справи.

Стаття 18. Органи, що застосовують дисциплінарні стягнення​

1. Дисциплінарні стягнення до суддів застосовуються уповноваженими органами відповідно до цього Закону.
2. До суддів Окружного суду дисциплінарні стягнення можуть застосовувати:
3. Апеляційний суд;
4. Верховний Суд України.
5. До суддів Апеляційного суду дисциплінарні стягнення застосовує Верховний Суд України.
6. До суддів Верховного Суду України дисциплінарні стягнення застосовує Президент України у випадках та порядку, передбачених законом.
7. Рішення про дисциплінарне стягнення повинно бути обґрунтованим, вмотивованим та оформленим у письмовій формі.
8. Суддя має право надати пояснення, докази та заперечення щодо дисциплінарного провадження.

---

Розділ VIII. Гарантії незалежності судової влади​

Стаття 18-1. Гарантії незалежності суддів​

1. Незалежність суддів забезпечується:
2. особливим порядком призначення та звільнення суддів;
3. недоторканністю суддів;
4. забороною втручання в діяльність суду;
5. обов’язковістю судових рішень;
6. відповідальністю за неповагу до суду;
7. належними умовами для здійснення правосуддя;
8. правом судді на захист від незаконного тиску.
9. Будь-який вплив на суддю з метою перешкодити об’єктивному розгляду справи забороняється.
10. Суддя зобов’язаний повідомити компетентний орган про спробу тиску, погрозу, пропозицію неправомірної вигоди або інше втручання в його діяльність.

Стаття 18-2. Неповага до суду​

1. Неповагою до суду визнаються дії, які перешкоджають здійсненню правосуддя або принижують авторитет суду.
2. До неповаги до суду належать:
3. образа судді або учасників процесу;
4. невиконання законних розпоряджень судді;
5. порушення порядку в судовому засіданні;
6. погрози судді, сторонам або свідкам;
7. відмова виконувати судове рішення;
8. свідоме перешкоджання розгляду справи.
9. За неповагу до суду особа може бути видалена із зали судового засідання, оштрафована або притягнута до іншої відповідальності, передбаченої законом.

---

Розділ IX. Прикінцеві положення​

Стаття 19. Набрання чинності​

1. Цей Закон набирає чинності з моменту його підписання уповноваженою особою.
2. З моменту набрання чинності цим Законом усі попередні положення, що суперечать йому, втрачають чинність.
3. Зміни та доповнення до цього Закону вносяться у встановленому законом порядку.
4. Судові органи, посадові особи, державні органи, правоохоронні органи та громадяни зобов’язані дотримуватися положень цього Закону.

---

Ключове положення​

Стаття 20. Роль судової влади​

1. Судова влада є основним гарантом справедливості, законності, правопорядку та захисту прав і свобод громадян.
2. Жоден орган державної влади, посадова особа або громадянин не має права підміняти собою суд або привласнювати судові повноваження.
3. Остаточне вирішення правових спорів, встановлення вини особи та застосування покарання належить виключно суду.
4. Авторитет судової влади охороняється законом.

Рішення парламента: прийнято!