База знань Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"

[Андрій Берлінов]

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Розділ II. ВИДИ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ АДВОКАТА. ГАРАНТІЇ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Розділ III. ОТРИМАННЯ ЛІЦЕНЗІЇ АДВОКАТА
Розділ IV. ПРОДОВЖЕННЯ ДІЇ ЛІЦЕНЗІЇ
Розділ V. АДВОКАТСЬКА ТАЄМНИЦЯ
Розділ VI. ВЗАЄМОДІЯ АДВОКАТУРИ З ДЕРЖАВОЮ
Розділ VII. ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Розділ VIII. ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПРАВНИЧОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ ПРИВАТНИХ АДВОКАТІВ
Розділ IX. ПРИВАТНІ АДВОКАТИ: ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ, ЗАБОРОНИ
Розділ X. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ​

 

[Андрій Берлінов]

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ​

Стаття 1. Правова основа діяльності адвокатури
1. Адвокатура України - державний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
2. Адвокатура України діє на підставі Конституції України, цього Закону.
У випадках колізії між нормами цього Закону та іншими актами застосовується Конституція України.
3. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
4. Право на адвокатську допомогу гарантується Конституцією України.
Стаття 2. Принципи та засади здійснення адвокатської діяльності
1. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
2. Адвокат України здійснює адвокатську діяльність на всій території України та за її межами, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або законодавством іноземної держави.
3. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання.
Стаття 3. Завдання адвокатури
Завданням адвокатури є:

• Забезпечення права кожного на професійний захист у правових відносинах;
• Сприяння доступу гравців до правосуддя та юридичних послуг;
• Сприяння розвитку правової культури й верховенства права;
• Забезпечення змагальності та справедливості у судових процесах;
• Підтримка та розвиток професійних стандартів адвокатської діяльності.

Стаття 4. Адвокатура і держава
1. Адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.
2. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
Стаття 5. Приватний адвокат - це особа, яка отримала адвокатську ліцензію та перебуває у реєстрі колегії адвокатів.
Стаття 6. Державний адвокат - це особа, яка займає посаду адвоката у Верховній Раді України та перебуває у реєстрі колегії адвокатів. У разі відсутності адвокатів у області або зайнятості-адвокатську діяльність можуть здійснювати 6-12 звання ВРУ (окрім прокурора) після проходження тестування.
Стаття 7. Адвокати діють самостійно у межах своїх повноважень і не підпорядковуються правоохоронним органам, крім випадків, передбачених нормами чинної законодавчої бази.
Стаття 7-1. Приватним адвокатам заборонено одночасно займати посаду та працювати в державних органах або відповідальних посадах, що можуть порушити незалежність та об'єктивність їхньої діяльності як адвоката.

 

[Андрій Берлінов]

Розділ II. ВИДИ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ АДВОКАТА. ГАРАНТІЇ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ​

Стаття 8. Види адвокатської діяльності
1. Видами адвокатської діяльності є:

• надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
  складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
• захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
• задання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;
• представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
• представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
• представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
• надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
• захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв’язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.

Стаття 9. Права клієнта щодо адвоката
Клієнт має право обирати адвоката, укладати з ним договір про надання правової допомоги, вимагати дотримання адвокатської таємниці, отримувати від адвоката інформацію щодо стану справи та дій, що вживаються для захисту його інтересів.
Стаття 10. Гарантії адвокатської діяльності
Адвоката не можна затримати чи обшукати без законних підстав.
Адвокатська таємниця — будь-яка інформація від клієнта є конфіденційною.
Свобода професійної діяльності — забороняється втручання у справи адвоката.
Право на безпечну роботу — адвокат захищений від переслідувань чи тиску.
Рівність у процесі — адвокат має такі ж права в суді, як і прокурор.
Конституційні гарантії — право на адвоката закріплене в Конституції.
Адвокату не можна перешкоджати при відвідуванні клієнта або внесенні застави.
Стаття 11. Адвокат має право:
1. представляти інтереси гравців у суді та всіх державних організаціях (включно, але не обмежуючись з НПУ, СБУ, ДКВС, ВРУ);
2. бути присутнім під час затримання та допиту;
3. вимагати дотримання прав підзахисного згідно чинної законодавчої бази;
4. звертатися до ВРУ щодо порушень з боку державних органів.
5. Вільно відвідувати клієнтів у місцях тримання, включаючи:
6. ізолятори тимчасового тримання (ІТТ),
7. кімнати попереднього затримання (КПЗ),
8. установи виконання покарань;
– без обмеження у кількості та тривалості побачень.
9. Вимагати доступу до матеріалів справи та отримувати необхідну інформацію для захисту клієнта.
10. Писати та подавати клопотання, заяви та скарги. Мати конфіденційні зустрічі з клієнтом без контролю сторонніх осіб. Отримувати винагороду за свою роботу відповідно до домовленості з клієнтом.
11. Відмовитися від справи, якщо вона суперечить закону чи адвокатській етиці.
12. Користуватися повагою та захистом від переслідувань за свою професійну діяльність.
13. Ініціювати випуск клієнта з-під варти під заставу та супроводжувати внесення грошових коштів.
Стаття 12. Адвокат зобов’язаний:

• діяти добросовісно, неупереджено та в межах своїх повноважень;
• не зловживати статусом для уникнення покарань;
• зберігати адвокатську таємницю свого клієнта;
• не вступати у змову з підзахисними для уникнення відповідальності.
• діяти лише в інтересах клієнта;
• дотримуватися адвокатської етики;
• зберігати адвокатську таємницю;
• не вводити клієнта в оману;
• не зловживати своїми правами;
• сумлінно виконувати умови договору;
• не допускати конфлікту інтересів (не працювати одночасно проти свого ж клієнта).
• надавати кваліфіковану допомогу клієнту у межах укладеної угоди або доручення;
• поважати суд та інші органи, не допускати дій, що ставлять під сумнів чесність і незалежність адвокатури.

 

[Андрій Берлінов]

Розділ III. ОТРИМАННЯ ЛІЦЕНЗІЇ АДВОКАТА​

Стаття 13. Для отримання статусу адвоката вперше громадянин повинен:

• скласти іспит на адвоката;
• сплатити вартість ліцензії адвоката та отримати її на 7 днів.

Стаття 14. Для продовження статусу адвоката громадянин повинен:

• пройти іспитовий термін тривалістю 7 днів;
• після успішного завершення терміну повторно сплатити вартість ліцензії на необхідну кількість днів.

Стаття 15. Іспит приймається Президентом або Головою колегії адвокатів після подачі та схваленої заявки.
Стаття 16. Розгляд заяв може тривати до 72 годин після подачі.
Стаття 17. Після схвалення заявки, громадянин має зв'язатися з Президентом або Головою колегії адвокатів для проходження іспиту на зручну йому годину.
Стаття 18. Результати іспиту фіксуються та мають бути опубліковані для підтвердження ліцензії.
Стаття 19. Ліцензія є особистою, не передається іншим особам та має строк дії, визначений рішенням Президента або Головою колегії адвокатів.
Стаття 20. Вартість ліцензії визначається Президентом або Головою колегії адвокатів, але не може бути меншою ніж 1 000 000 та вищою за 3 000 000.
Стаття 21. Ліцензію адвоката має право видавати лише президент або Голова колегії адвоката.

 

[Андрій Берлінов]

Розділ IV. ПРОДОВЖЕННЯ ДІЇ ЛІЦЕНЗІЇ​

Стаття 22. Після завершення іспитового терміну, адвокат має право продовжувати дію ліцензії шляхом оплати її вартості без повторного складання іспиту.
Стаття 23. Якщо адвокат не подовжив ліцензію протягом встановленого строку — статус адвоката втрачається автоматично, проте результати проходження іспитового терміну зберігаються.
Стаття 24. Відновлення статусу можливе лише після повторної сплати відповідних зборів.
Стаття 25. Продовжити (отримати повторно) ліцензію громадянин може лише успішно пройшовши іспитовий термін.

 

[Андрій Берлінов]

Розділ V. АДВОКАТСЬКА ТАЄМНИЦЯ​

Стаття 26. Адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
Стаття 27. Обсяг захисту
1. Адвокат не зобов’язаний розкривати відомості, що становлять адвокатську таємницю, у суді, слідствах та перед третіми особами, за винятком випадків, прямо передбачених законом або за письмовою згодою клієнта.
2. Розголошення адвокатської таємниці без згоди клієнта допускається лише у випадках, коли це необхідно для недопущення тяжкого злочину, що загрожує життю або здоров’ю значної кількості осіб; такі випадки визначаються законом.
Стаття 28. Процедура судового доступу до інформації
1. У разі ухвали суду про надання доступу до документів, що можуть містити адвокатську таємницю, суд зобов’язаний забезпечити вжиття заходів для мінімізації розголошення конфіденційної інформації і захисту прав клієнта.
2. Слідчі органи не мають права відкрито вилучати з архівів адвокатів документи, що містять адвокатську таємницю, без присутності представника Ради адвокатів або уповноваженої особи адвокатури.

 

[Андрій Берлінов]

Розділ VI. ВЗАЄМОДІЯ АДВОКАТУРИ З ДЕРЖАВОЮ​

Стаття 29. Приватний адвокат зобов’язаний пред’являти дійсну ліцензію при вході до органів суду, НПУ чи на запит працівників державних організацій тощо.
Стаття 30. Державний адвокат зобов’язаний пред’являти посвідчення при вході до органів суду, НПУ чи на запит працівників державних організацій тощо.
Стаття 31. Під час затримання або обшуку адвокат має право бути присутнім, але не втручатись у процес, якщо це не узгоджено із слідчим або суддею.
Стаття 32. Державні органи зобов’язані забезпечити адвокату доступ до підзахисного.
Стаття 33. Незалежність адвоката
Адвокат є незалежним у здійсненні своєї професійної діяльності.

• Забороняється:
• втручання у здійснення адвокатської діяльності з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб;
• вплив будь-яким чином на правову позицію адвоката у справі;
• примушування адвоката до розголошення адвокатської таємниці;
• перешкоджання у доступі адвоката до клієнта, матеріалів справи та суду.

Втручання або перешкоджання адвокатській діяльності тягне за собою юридичну, дисциплінарну та, у передбачених законом випадках, кримінальну відповідальність.

• Держава гарантує безпеку адвоката, зокрема:
• право на охорону життя і здоров’я у зв’язку з професійною діяльністю;
• захист від погроз, насильства та переслідувань;
• спеціальні заходи охорони у випадку реальної загрози.

Стаття 34. Гарантії участі адвоката в кримінальному процесі
Кожна особа у кримінальному провадженні має право на захисника з моменту:

• фактичного затримання;
• вручення повідомлення про підозру;
• повідомлення про застосування запобіжного заходу;
• проведення першого допиту чи іншої слідчої дії, що вимагає правового захисту.
• Органи досудового розслідування та суд зобов’язані:
• негайно повідомляти особу про право запросити адвоката;
• забезпечити можливість своєчасного інформування адвоката про затримання чи виклик клієнта;
• гарантувати безперешкодний та конфіденційний доступ адвоката до клієнта;
• не допускати допитів чи інших процесуальних дій без участі адвоката, якщо клієнт заявив про бажання мати захисника.

Стаття 35. Державна безоплатна правова допомога
Держава забезпечує систему безоплатної правової допомоги особам, які через майновий стан чи інші обставини не можуть оплатити послуги адвоката.

• Форми надання безоплатної правової допомоги включають:
• первинні консультації та роз’яснення;
• складання процесуальних документів;
• представництво інтересів у судах та органах влади;
• захист у кримінальному процесі.
• Фінансування системи безоплатної правової допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
• Порядок організації та функціонування цієї системи визначається окремим законом чи постановою Верховної Ради України.

 

[Андрій Берлінов]

Розділ VII. ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ​

Стаття 36. Адвокат зобов’язаний дотримуватися чинного законодавства та цього закону.
Стаття 37. Будь-які дії адвоката, які порушують чинне законодавство та цей закон, вважаються подвійним порушенням, оскільки адвокат несе додаткову професійну відповідальність. До таких порушень належать:

• зловживання статусом або ліцензією для уникнення покарання;
• втручання у роботу державних організацій поза межами адвокатських повноважень;
• фальсифікація, обман, шахрайство.

Стаття 38. У разі грубих порушень адвокат може бути:

• позбавлений права отримати адвокатську ліцензію повторно;
• внесений до “чорного списку” адвокатів.

Стаття 39. Рішення про дисциплінарне чи адміністративне покарання приймається Президентом або Прем'єр-міністром України.
Стаття 40. Гарантії справедливості процедури
Кожен адвокат має право на справедливу процедуру, презумпцію невинуватості у дисциплінарних провадженнях і рівний доступ до апеляційних механізмів.
Стаття 41. Адвокат має право на захист під час дисциплінарного провадження, у тому числі право на ознайомлення з матеріалами справи, подання пояснень та доказів, залучення представника.

 

[Андрій Берлінов]

Розділ VIII. ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПРАВНИЧОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ ПРИВАТНИХ АДВОКАТІВ​

Стаття 42. Угода між адвокатом і клієнтом
1. Взаємовідносини між адвокатом та клієнтом ґрунтуються на угоді, яка може бути укладена як у письмовій, так і в усній формі.
2. Угода визначає обсяг правової допомоги, порядок та строки її надання, розмір і форму винагороди, а також інші істотні умови співпраці.
3. Договір (угода) поширює свою дію виключно на сторони, які його уклали, та не створює прав і обов’язків для третіх осіб, якщо інше прямо не передбачено законом.
Стаття 43. Винагорода адвоката
1. Розмір винагороди адвоката визначається виключно за домовленістю між сторонами з урахуванням складності справи, обсягу наданих послуг, часу, витраченого адвокатом, та інших суттєвих обставин.
2. У випадках, коли адвокат залучається для надання безоплатної правової допомоги за державним призначенням, порядок і розмір оплати його послуг встановлюється та забезпечується державою.

• Оплата правової допомоги може здійснюватися у формі:
• фіксованої суми;
• погодинної ставки;
• відсотка від предмета спору (гонорар успіху), якщо це не суперечить закону та правилам адвокатської етики.

Стаття 44. Орієнтовні тарифи
Для зручності та уніфікації у сфері надання правової допомоги для приватних адвокатів можуть застосовуватися рекомендовані орієнтовні тарифи.
Такі тарифи мають виключно рекомендаційний характер та не є обов’язковими. Їх застосування залежить від домовленості між адвокатом та клієнтом.

• Орієнтовні розміри винагороди:
• усна консультація — від 5 000 гривень;
• складання процесуального документа — від 10 000 гривень;
• виїзд адвоката на місце події чи в інший регіон — від 30 000 гривень;
• повний комплекс захисту у кримінальному провадженні — від 100 000 гривень.
• випустити
• вказані суми можуть змінюватися з урахуванням ринкової ситуації, складності справи та домовленості сторін.

Стаття 45. Порядок фінансового контролю
1. Фінансова діяльність має здійснюватися прозоро та відповідно до вимог законодавства і правил адвокатського самоврядування.
2. Органи адвокатського самоврядування мають право здійснювати контроль за дотриманням адвокатами фінансової дисципліни, з метою забезпечення довіри до адвокатської професії та недопущення зловживань.

 

[Андрій Берлінов]

Розділ IX. ПРИВАТНІ АДВОКАТИ: ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ, ЗАБОРОНИ​

Стаття 46. Приватний адвокат не має влади наказувати співробітникам державних організацій.
Стаття 47. Приватний адвокат повинен бути обов'язково зареєстрований у спеціальному реєстрі приватних адвокатів та мати відповідну ліцензію.
Стаття 48. Заява на зайняття посади приватного адвоката може бути відхилена Головою Колегії Адвокатів, його Заступником та Президентом відповідно до встановлених законом підстав.
Стаття 49. Приватний адвокат має право надавати консультації та представляти клієнтів у судових та інших правових установах.
Стаття 50. Приватний адвокат зобов'язаний:

• Дотримуватися вимог чинного законодавства та всіх відповідних нормативних актів.
• Регулярно підтримувати та поновлювати свої знання, щоб вони відповідали актуальному стану правової системи.
• Додержуватися високих етичних стандартів та професійних норм, що визначені регуляторними документами.
• Забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої в ході виконання своїх обов'язків перед клієнтами та іншими особами.

Стаття 51. Приватний адвокат має право:

• Обирати свої методи роботи та визначати способи надання юридичних послуг клієнтам в межах вимог законодавства.
• Вести роботу з клієнтами відповідно до їхніх інтересів та потреб, дотримуючись вимог етики та професійності.

Стаття 52. Конфлікт інтересів: Заборона представляти обидві сторони у справі, де існує конфлікт інтересів між клієнтами адвоката.
Стаття 53. Неетична поведінка: Заборона на ведення аморальної або неетичної діяльності, що протирічить принципам професійної етики.
Стаття 54. Порушення конфіденційності: Заборона на розголошення конфіденційної інформації, отриманої в ході роботи з клієнтами.
Стаття 55. Недотримання закону: Заборона на здійснення будь-яких дій, які суперечать законодавству, включаючи порушення вимог державних або професійних стандартів.
Стаття 56. Зловживання статусом: Заборона на використання статусу часного адвоката для отримання неправомірних переваг або втручання у справи, що перебувають поза професійними обов'язками.
Стаття 57. Дискримінація: Заборона на дискримінацію будь-кого на основі раси, статі, віку, релігії чи інших особистих характеристик.
Стаття 58. Зайнятість у державних органах: Приватним адвокатам заборонено одночасно займати посаду та працювати в державних органах або відповідальних посадах, що можуть порушити незалежність та об'єктивність їхньої діяльності як адвоката.
Стаття 59. Заборонено зловживати недоліками цього закону.
Стаття 60. За порушення цього закону може бути позбавлення статусу приватного адвоката, винесення з реєстру та анулювання дійсної ліцензії.

​

 

[Андрій Берлінов]

Розділ X. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ​

Стаття 61. Всі положення та статті, визначені у цьому документі, є обов’язковими для виконання.
Стаття 62. Цей закон набирає чинності з моменту його підписання та опублікування.


Розробник Артем Судаков