Розділ І
Загальні положення
Загальні положення
Стаття 1. Цей закон доповнює шостий розділ Конституції Чорноморського Краю.
Стаття 2. Президент Чорноморського Краю виборний глава держави, найвища посадова особа та гарант додержання Конституції, чия роль в Чорноморському Краї детально описана в цьому законі.
Стаття 3. Кабінет Міністрів Чорноморського Краю орган виконавчої влади забезпечує розроблення та реалізацію державної політики, організацію виконання законів та актів Президента України, здійснення економічного, соціального, культурного та адміністративного розвитку держави.
Стаття 4. Склад Кабінету Міністрів Чорноморського Краю:
- Прем’єр-міністр Чорноморського Краю
- Міністр Оборони
- Міністр Внутрішніх Справ
- Міністр Охорони Здоров’я
- Міністр Надзвичайних Ситуацій
Стаття 5. Прем'єр-міністр здійснює управління кабінетом міністрів.
Стаття 5-1. Прем'єр міністр може займатися іншою діяльністю складу Верховної Ради України за указом Президента Чорноморського Краю.
Стаття 6. Міністрів призначає Прем’єр-міністр. У разі відсутності Прем’єр-міністра, міністрів призначає Президент Чорноморського Краю.
Розділ ІІ
Президент
Президент
Стаття 7. Загальні засади статусу Президента Чорноморського Краю:
- Президент Чорноморського Краю є Главою держави і виступає від її імені;
- Президент є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності Чорноморського Краю, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина;
- Президент забезпечує наступність і стабільність державної влади, координує діяльність усіх гілок влади в межах своїх повноважень;
- Президент здійснює свої повноваження відповідно до Конституції Чорноморського Краю, законів Чорноморського Краю та міжнародних зобов’язань держави;
- Президент Чорноморського Краю обирається громадянами Чорноморського Краю на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Стаття 8. Президент Чорноморського Краю має право:
1. У сфері державного управління
- Видавати укази, розпорядження та доручення, обов’язкові для виконання на території Чорноморського Краю.
- Призначати та звільняти радників, уповноважених осіб.
- Призначати на посади та звільняти за поданням Прем’єр-міністра, членів Кабінету Міністрів України.
- Зупиняти дію актів Кабінету Міністрів України, якщо вони суперечать Конституції.
- Призначати всеукраїнські референдуми відповідно до Конституції Чорноморського Краю.
2. У сфері оборони та безпеки
- Є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України.
- Призначає та звільняє вище командування Збройних Сил, інших військових формувань і спецслужб.
- У разі збройної агресії або загрози державній незалежності — приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного чи надзвичайного стану.
- Присвоює військові звання, державні нагороди та почесні звання Чорноморського Краю.
3. У сфері зовнішньої політики
- Здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави.
- Веде переговори та підписує міжнародні договори Чорноморського Краю.
- Приймає вірчі та відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав.
- Призначає та звільняє глав дипломатичних представництв Чорноморського Краю в інших державах і при міжнародних організаціях.
- Виступає від імені Чорноморського Краю на міжнародному рівні, представляючи позицію держави.
4. У сфері правосуддя та законодавства
- Призначає суддів.
- Призначає та звільняє Генерального прокурора Чорноморського Краю шляхом голосування.
5. У сфері громадянства, нагород і помилування
- Приймає рішення про прийняття до громадянства Чорноморського Краю, його припинення або відновлення.
- Надає політичний притулок іноземцям та особам без громадянства.
- Має право помилування засуджених осіб.
- Присвоює державні нагороди, почесні звання, відзначає громадян за особливі заслуги перед Чорноморським Краєм.
6. У сфері кадрової політики
Формує особистий кадровий резерв та має право створювати консультативні, дорадчі, експертні органи при Президентові.
Стаття 9. Президент України зобов’язаний:
- Забезпечувати права і свободи людини та громадянина.
- Сприяти єдності народу України, конституційному порядку, стабільності суспільства.
- Підтримувати взаємодію між гілками влади — законодавчою, виконавчою та судовою.
- Забезпечувати функціонування і незалежність судової влади.
- Утверджувати демократичні засади, розвиток громадянського суспільства, політичний плюралізм і свободу слова.
- У разі загрози державі — вживати невідкладних заходів для її захисту.
- Нести особисту відповідальність перед народом Чорноморського Краю за результати діяльності держави та свої рішення.
Стаття 10. Відповідальність Президента Чорноморського Краю.
- Президент Чорноморського Краю несе відповідальність за порушення Конституції, державну зраду або інші тяжкі злочини у порядку, визначеному Конституцією Чорноморського Краю (процедура імпічменту).
- Президент не може бути затриманий, заарештований чи підданий кримінальному переслідуванню без згоди Верховної Ради України.
- Після припинення повноважень Президент користується статусом екс-Президента України.
Стаття 11. Гарантії діяльності Президента
- Президент Чорноморського Краю забезпечується державою житлом, транспортом, зв’язком, охороною, медичним обслуговуванням і службовими приміщеннями.
- Фінансування діяльності Президента здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету Чорноморського Краю.
- Офіс Президента Чорноморського Краю забезпечує організаційну, аналітичну, юридичну та інформаційну підтримку Президента.
Розділ ІІІ
Кабінет Міністрів Чорноморського Краю
Кабінет Міністрів Чорноморського Краю
Стаття 12. Міністерство – орган управління з окремою сферою діяльності. Міністерства очолюють Міністри.
Стаття 13. Кожне міністерство незалежно одне від одного.
Стаття 14. Прем'єр-міністр України має такі ж повноваження та обов'язки, що й Президент України, але залишається у його безпосередньому підпорядкуванні.
Стаття 15. Прем'єр-міністр – призначається Президентом на невизначений термін та звільняється з посади ним же, очолює Кабінет Міністрів країни.
Стаття 16. Міністерства на підставі та виконання Конституції Чорноморського Краю, Кодексів, Законів, а також указів, постанов та інших нормативно-правових актів Президентом Чорноморського Краю видає свої постанови, накази та інші нормативно-правові акти у межах свого міністерства та повноважень, а також забезпечує чи призначає відповідальних осіб за їх виконання.
Стаття 17. Накази Міністерств, мають нормативний характер, видаються у вигляді постанов або наказів. Накази Міністерств з оперативних та інших поточних питань, що мають нормативний характер, видаються розпорядженнями чи наказами.
Стаття 18. Накази Міністерства набувають чинності одночасно на всій території Чорноморського Краю, якщо такими наказами не передбачено іншого порядку набуття ним чинності, а також якщо вони не порушують законодавство країни.
Стаття 19. Накази окремих Міністерств не можуть бути спрямовані на сферу діяльності іншого Міністерства, яке не підвладне першому.
Стаття 20. Міністри своєю постановою чи наказом мають право затверджувати локальні акти свого міністерства для професійного та ефективного виконання службових обов'язків, затверджувати різні графіки, що стосуються їхньої роботи.
Розділ IV
Міністерство Оборони
Міністерство Оборони
Стаття 21. Керівництво діяльністю міністерства оборони здійснює Міністр оборони Чорноморського Краю.
Стаття 22. Міністерство оборони – це орган виконавчої влади, який відповідає за забезпечення безпеки життя та здоров'я громадян, захищати країну зовні та внутрішнє, а також співробітників Уряду та посадових осіб, які мають статус недоторканності, забезпечення територіальної цілісності країни.
Стаття 23. Міністерство оборони підпорядковане Президенту та Прем'єр-міністру.
Стаття 24. Правова основа діяльності Міністерства Оборони - Конституція, Закон "Про Збройні сили України", цей закон та інші нормативно-правові акти країни.
Стаття 25. Міністр Оборони здійснює керівництво та нагляд за Збройними силами України.
Стаття 26. Діяльність Міністерства оборони здійснюється за такими напрямами:
- Координація та контроль діяльності підвідомчих, підлеглих та входять до складу державних структур;
- Протидія тероризму та забезпечення національної безпеки;
- Запобігання надзвичайним ситуаціям.
Стаття 27. Повноваження Міністерства оборони:
- Організація діяльності силових структур, а також служб екстреної допомоги під час воєнного стану;
- Забезпечення взаємодії між силовими структурами;
- Керівництво заходами щодо протидії тероризму та корупції;
- Складання програм забезпечення національної безпеки;
- Контроль за підвідомчими та державними структурами, що входять до структури;
- Координувати сили підвідомчих та підконтрольних державних організацій.
- Проведення перевірочних заходів підвідомчих та підконтрольних державних організацій Іншими повноваженнями, передбаченими законами країни та іншими нормативно-правовими актами України.
Стаття 28. Права Міністерства оборони:
- Проведення регулярних перевірок усіх силових структур;
- Проведення службових розглядів усередині особового складу силових структур;
- Погодження дій підлеглих, підвідомчих та структур, що входять до складу;
- Перевірка скарг громадян на працівників підпорядкованих відомств;
- Формування та зміна списку стратегічно важливих об'єктів (будівель, будівель та територій), які визнані охоронюваними та знаходяться під захистом підвідомчих та входять до структури Міністерства Оборони державних структур.
Розділ V
Міністерство Внутрішніх Справ
Міністерство Внутрішніх Справ
Стаття 29. Керівництво діяльністю Міністерства внутрішніх справ здійснює міністр внутрішніх справ Чорноморського Краю.
Стаття 30. Міністерство внутрішніх справ – це орган виконавчої влади, який відповідає за забезпечення безпеки життя та здоров'я громадян країни, а також співробітників Уряду та посадових осіб, які мають статус недоторканності, забезпечення територіальної цілісності країни, кібербезпеки, протидії корупції.
Стаття 31. Міністерство внутрішніх справ підпорядковане Президенту та Прем'єр міністру.
Стаття 32. Правова основа діяльності Міністерства внутрішніх справ - Конституція, Закон "Про Національну поліцію України", цей закон та інші нормативно-правові акти країни.
Стаття 33. Міністр внутрішніх справ здійснює керівництво та нагляд за:
- Національною поліцією України
- Державною Кримінально-Виконавчою Службою.
Стаття 34. Діяльність Міністерства внутрішніх справ здійснюється за такими напрямами:
- Координація та контроль діяльності підвідомчих, підлеглих та входять до складу державних структур;
- Протидія тероризму та забезпечення національної безпеки;
- Запобігання надзвичайним ситуаціям.
Стаття 35. Повноваження Міністра внутрішніх справ:
- Організація діяльності силових структур, а також служб екстреної допомоги під час воєнного стану;
- Забезпечення взаємодії між силовими структурами;
- Керівництво заходами щодо протидії тероризму та корупції;
- Складання програм забезпечення національної безпеки;
- Контроль за підвідомчими та державними структурами, що входять до структури;
- Координувати сили підвідомчих та підконтрольних державних організацій.
- Проведення перевірочних заходів підвідомчих та підконтрольних державних організацій Іншими повноваженнями, передбаченими законами країни та іншими нормативно-правовими актами України.
Стаття 36. Права Міністра внутрішніх справ:
- Проведення регулярних перевірок усіх силових структур;
- Проведення службових розглядів усередині особового складу силових структур;
- Погодження дій підлеглих, підвідомчих та структур, що входять до складу;
- Перевірка скарг громадян на працівників підпорядкованих відомств;
- Міністр внутрішніх справ здійснює нормативно-правове регулювання у сфері компетенції Міністерства, видають правові та нормативні правові акти, обов'язкові для виконання співробітниками державних структур та іншими особами, згаданими в акті;
- Формування та зміна списку стратегічно важливих об'єктів (будівель, будівель та територій), які визнані охоронюваними та знаходяться під захистом підвідомчих та входять до структури Міністерства внутрішніх справ державних структур;
- Ухвалення рішення (в т. ч. видання правового акта), організація та контроль за проведенням спільних спеціальних та інших операцій за участю підвідомчих та державних структур, що входять до структури Міністерства внутрішніх справ, в ході яких їм може бути надано дозвіл на: перекриття певних ділянок трас;
оточення будівель, будівель та територій;
обшук громадян країни та їх транспортних засобів, що перебувають у межах перекритої території;
інші процесуальні та слідчі дії, передбачені законодавством.
Розділ VI
Міністерство Охорони Здоров’я
Міністерство Охорони Здоров’я
Стаття 37. Керівником діяльності Міністерства є міністр охорони здоров'я Чорноморського Краю.
Стаття 38. Основні напрямки діяльності Міністерства охорони здоров'я:
- Уповноважений організовувати перевірки медичних, санітарних норм;
- Уповноважений здійснювати контроль за діяльністю працівників МОЗ під час проведення перевірок медичних, санітарних норм;
- Встановлювати та схвалювати цінову політику медичних послуг країни.
Стаття 39. Обов'язки Міністерства охорони здоров'я:
- Вправі створювати соціальні програми та здійснювати нагляд за їх проведенням;
- Проводити регулярні перевірки якості роботи лікарень, медичних закладів, а також випускати накази або постанови, які є обов'язковими для виконання в рамках медичної діяльності;
- Боротьба з масовими захворюваннями та епідеміями на території країни;
Стаття 40. Повноваження та обов'язки Міністра охорони здоров'я:
- Здійснює нагляд та організацію діяльності Міністерства охорони здоров'я;
- Організовувати перевірки медичних, санітарних норм;
- Розробка соціальних програм та контроль за їх виконанням;
- Нагляд за дотриманням медичних стандартів лікарнями, службами, які надають медичну допомогу, приватними медичними закладами;
- Контроль за здійсненням охорони здоров'я на всій території країни;
- Правове регулювання в галузі охорони здоров'я та медичного страхування у країні;
- Запитувати в організації МОЗ фізичну чи електронну документацію.
Розділ VII
Міністерство Надзвичайних Ситуацій
Міністерство Надзвичайних Ситуацій
Стаття 41. Керівником діяльності Міністерства є міністр надзвичайних ситуацій Чорноморського Краю.
Стаття 42. Основні напрямки діяльності Міністерства надзвичайних ситуацій:
- Уповноважений організовувати перевірки пожежної безпеки та знань особового складу іншої організації по пожежній теорії;
- Уповноважений здійснювати контроль за діяльністю працівників ДСНС під час проведення перевірок пожежної безпеки та знань особового складу своєї організації по пожежній теорії.
Стаття 43. Обов'язки Міністерства надзвичайних ситуацій:
- Вправі створювати соціальні програми та здійснювати нагляд за їх проведенням;
- Проводити регулярні перевірки якості роботи Державних Рятувальних Пожежних Частин, а також випускати накази або постанови, які є обов'язковими для виконання в рамках медичної діяльності;
- Боротьба з масовими пожежами та надзвичайними ситуаціями на території країни.
Стаття 44. Повноваження та обов'язки Міністра надзвичайних ситуацій:
- Здійснює нагляд та організацію діяльності Міністерства з Надзвичайних Ситуацій;
- Організовувати перевірки Державних Рятувальних Пожежних Частин;
- Розробка соціальних програм та контроль за їх виконанням;
- Нагляд за дотриманням пожежної безпеки та знань особового складу та своєї організації по пожежній теорії;
- Контроль за ліквідацій надзвичайних ситуацій на всій території країни;
- Правове регулювання в галузі надзвичайних ситуацій;
- Запитувати в організації ДСНС фізичну чи електронну документацію.
Розділ VIII
Прикінцеві положення
Прикінцеві положення
Стаття 45. Цей закон набирає чинності з моменту його підписання та опублікування.
Стаття 46. Визнати таким, що втратив чинність, попередню редакцію Закону Чорноморського Краю “Про Кабінет Міністрів та статус Міністрів Чорноморського Краю” з моменту набрання чинності цією редакцією Закону.
Останнє редагування: