Ви використовуєте застарілий веб-переглядач. Цей і інші сайти можуть показуватися в ньому некоректно. Вам потрібно оновити веб-переглядач або спробувати використати інший.
Законопроект №2
Дата реєстрації законопроекту: 12.09.2024
Рубрика законопроекту: Прокуратура
Суб’єкт Законодавчої ініціативи: Прем’єр Міністр
Ініціатор законодавчої ініціативи: Андрій Хідейоші
Суть законопроекту: Законопроект”Про Прокуратуру”
Розділ I.
ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ
Стаття 1. Прокуратура
Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією Подільського краю функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Стаття 2. Функції прокуратури
На прокуратуру покладаються такі функції:
Представлення сторони обвинувачення в суді;
Організація прокурорських перевірок, як запланованих так і засекречених;
Здійснення наглядових заходів за органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
Здійснення наглядових заходів за військовими формуваннями у складі Збройних сил України.
Представництво інтересів держави у суді;
Ініціювання прокурорських розслідувань;
Контроль за виконанням ухвал суду.
Стаття 3. Засади діяльності прокуратури Діяльність прокуратури ґрунтується на засадах:
верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю;
законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності;
презумпції невинуватості;
незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов’язків;
політичної нейтральності прокуратури;
недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади;
поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом;
прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання;
неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
Стаття 4.Інформування про діяльність прокуратури
Генеральний прокурор щотижня подає до Верховної Ради України звіт про діяльність прокуратури, який повинен містити інформацію про:
статистичні та аналітичні дані щодо виконання функцій, покладених на прокуратуру;
фактичну чисельність органів прокуратури у розрізі чисельності прокурорів, державних службовців, інших працівників, підвищення їхньої кваліфікації, проходження спеціальної підготовки;
кількість проведених службових розслідувань, інформацію щодо приводів і підстав для їх призначення та проведення і щодо прийнятих рішень за результатами проведення таких службових розслідувань;
кількість дисциплінарних скарг щодо прокурорів, інформацію щодо прийнятих рішень за результатами розгляду таких скарг, зокрема кількість рішень про наявність дисциплінарних проступків прокурорів та про накладені (застосовані) дисциплінарні стягнення;
інші відомості, що стосуються результатів діяльності прокуратури.
Розділ II. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ ПРОКУРАТУРИ
Стаття 5. Систему прокуратури України становлять:
Офіс Генерального прокурора;
Обласна Прокуратура.
Стаття 6. Офіс Генерального прокурор
Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань, Розшукових обліків МВС та їх ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій
прокуратури, а також здійснює управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Офісу Генерального прокурора.
Офіс Генерального прокурора очолює Генеральний прокурор, який має першого заступника та не більше п'яти заступників.
Стаття 7. Повноваження Генерального прокурора Генеральний прокурор:
представляє прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, а також прокуратурами інших держав та міжнародними організаціями;
організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Офісу Генерального прокурора, окружних прокуратур у частині виконання конституційних функцій;
призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом;
у встановленому порядку на підставі рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора приймає рішення про застосування до прокурора Офісу Генерального прокурора, прокурора окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування такої особи на посаді прокурора;
Зобов’язує працівника правоохоронних органів надати відеофіксацію затримання особи в рамках відкритого кримінального провадження;
Запрошує будь-яку інформацію від Керівництва організації в рамках відкритого кримінального провадження на працівника тієї організації;
призначає на посади та звільняє з посад прокурорів Офісу Генерального прокурора у випадках та порядку, встановлених цим Законом;
здійснює розподіл обов’язків між першим заступником та заступниками Генерального прокурора;
забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів Офісу Генерального прокурора;
затверджує загальні методичні рекомендації для прокурорів з метою забезпечення однакового застосування норм законодавства України під час здійснення прокурорської діяльності;
Має право на блокування рахунку без винесення судового рішення та відкриття кримінальної справи, своїм указом маючи на то докази правопорушення чинного законодавства. (поширюється тільки на статтю 126.1. та 130.1 ККУ)
видає ордери на: рейд, затримання, оточення, обшук, зняття недоторканності;
Види ордерів:
ОО-XXXX - Обшук конкретної приватної власності, у тому числі транспорту, житла та інше;
ОЗ-XXXX - Обшук і затримання;
ОР-XXXX - Ордер на проведення рейду;
ОТ-XXXX - Оточення території.
У разі відсутності Генерального прокурора його повноваження здійснює перший заступник Генерального прокурора, а в разі відсутності першого заступника - один із заступників Генерального прокурора.
Стаття 9. Гарантії незалежності прокурора
Незалежність прокурора забезпечується:
особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності;
порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами;
забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора;
встановленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури;
належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора;
Стаття 10. Загальні права та обов’язки прокурора
Прокурор зобов’язаний вдосконалювати свій професійний рівень та з цією метою підвищувати кваліфікацію.
Прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися присяги прокурора. За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом.
Прокурор зобов’язаний:
виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень;
не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом;
діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України;
додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Стаття 11. Відповідальність прокурора
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, відшкодовується державою незалежно від його вини в порядку, визначеному законом.
Держава, відшкодувавши шкоду, завдану прокурором, має право зворотної вимоги до нього в розмірі виплаченого відшкодування в разі встановлення в діях прокурора складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо нього, який набрав законної сили.
Розділ IV. ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОКУРОРА З ВИКОНАННЯ ПОКЛАДЕНИХ НА НЬОГО ФУНКЦІЙ
Стаття 12. Підтримання державного обвинувачення в суді
Прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
Стаття 13. Нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство
Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
Письмові вказівки прокурора органам, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, надані в межах повноважень, є обов’язковими для цих органів і підлягають негайному виконанню.
Видання прокурором розпоряджень поза межами його повноважень тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Генеральний прокурор, керівники відповідних прокуратур, їх перші заступники та заступники відповідно до розподілу обов’язків координують діяльність правоохоронних органів відповідного рівня у сфері протидії злочинності. Основною формою координації є проведення координаційних нарад з керівниками правоохоронних органів, на яких заслуховується інформація щодо їхньої діяльності у сфері протидії злочинності.
Рішення координаційної наради є обов’язковим до виконання всіма зазначеними в ньому правоохоронними органами. Порядок та інші форми координації затверджуються наказом Генерального прокурора.
Стаття 14. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян
Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, має право:
у будь-який час за посвідченням, що підтверджує займану посаду, відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи, де перебувають особи, щодо яких застосовані примусові заходи медичного або виховного характеру, та будь-які інші місця, до яких доставлено осіб з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення чи в яких особи примусово тримаються згідно з судовим рішенням або рішенням адміністративного органу;
опитувати осіб, які перебувають у місцях, зазначених у пункті 1 цієї частини, з метою отримання інформації про умови їх утримання та поводження з ними, ознайомлюватися з документами, на підставі яких ці особи тримаються в таких місцях, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру;
знайомитися з матеріалами, отримувати їх копії, перевіряти законність наказів, розпоряджень, інших актів відповідних органів і установ та в разі невідповідності законодавству вимагати від посадових чи службових осіб їх скасування та усунення порушень закону, до яких вони призвели, а також скасовувати незаконні акти індивідуальної дії;
вимагати від посадових чи службових осіб надання пояснень щодо допущених порушень, а також вимагати усунення порушень та причин і умов, що їм сприяли, притягнення винних до передбаченої законом відповідальності;
знайомитися з матеріалами виконавчого провадження щодо виконання судових рішень у кримінальних справах, робити з них виписки, знімати копії та в установленому
законом порядку оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця;
звертатися до суду з позовом (заявою) у визначених законом випадках.
Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян в органах та установах, шляхом проведення регулярних перевірок, а також у зв’язку з необхідністю належного реагування на відомості про можливі порушення законодавства, що містяться у скаргах, зверненнях чи будь-яких інших джерелах. У межах реалізації зазначеної функції прокурор має право залучати відповідних спеціалістів.
Стаття 15. Обставини, що перешкоджають вирішенню скарги, заяви чи звернення до прокуратури
Прокуратура має право відмовити у прийнятті скарги, заяви або звернення до прокуратури у таких випадках:
Відсутність відомостей, достатніх для прийняття скарги, заяви чи звернення до прокуратури;
Примітка: Відсутність будь-яких особистих даних особи, на яку було подано скаргу, відсутність доказової бази. Таке звернення повертається заявнику на внесення правок та додавання додаткової інформації, необхідної прокуратурі. На внесення правок відводиться 12 годин з моменту відповіді Прокуратури на звернення, заяву чи скаргу громадянина.
Направлення звернення, що містить аудіозаписи та (або) відеозаписи, посилання (гіперпосилання) на контент інтернет-сайтів, які є сховищем файлів аудіозаписів та відеозаписів, інших інформаційних файлів, без викладу суті заяви, скарги. Таке звернення, заява чи скарга до прокуратури може бути відхилено.
Випадки, коли текст письмового звернення не піддається прочитанню, про це протягом 12 годин з моменту відповіді прокуратури, повідомляється автору звернення, якщо його прізвище та адреса піддаються прочитанню, з одночасним відхиленням заяви та роз'ясненням права повторного звернення з цього питання.
Зміст у зверненні нецензурних чи образливих виразів, загроз життю, здоров'ю, майну посадової особи чи членів її сім'ї.
Відсутність у зверненні відомостей про особу, яка направила скаргу, звернення чи заяву до прокуратури (прізвища або поштової адреси).
Якщо скарга подана після 48-ї години з моменту скоєння правопорушення або злочину.
Якщо будь-які матеріали доказової бази належать не заявнику, а іншій особі, яка не причетна до подання звернення.
Якщо було порушено форму/шаблон подання скарги, заяви або звернення до прокуратури.
Стаття 16. Вимоги до кандидатів на посаду прокурора
Прокурором окружної прокуратури за результатами добору може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, отримав схвалення Генерального прокурора та володіє державною мовою відповідного рівня.
Прокурором Офісу Генерального прокурора за результатами добору може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, схвалення Президента України та володіє державною мовою.
Стаття 17. Порядок добору кандидатів та їх призначення на посаду прокурора обласної прокуратури
Добір кандидатів та їх призначення на посаду прокурора здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає:
прийняття відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, рішення про проведення добору кандидатів на посаду прокурора, що розміщується на офіційному веб-сайті відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та повинно містити виклад передбачених цим Законом вимог, яким має відповідати кандидат на посаду прокурора, а також перелік документів, що подаються до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, і кінцевий термін їх подання;
подання особами, які виявили бажання стати прокурором, до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, відповідної заяви та документів, визначених цим Законом;
здійснення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, на основі поданих кандидатами на посаду прокурора документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора;
складання особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, кваліфікаційного іспиту;
оприлюднення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, на офіційному веб-сайті списку кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит;
організацію відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, спеціальної перевірки кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит;
призначення особи прокурором - стажистом окружної прокуратури;
складення особою присяги прокурора;
Стаття 18. Кваліфікаційний іспит
Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні рівня теоретичних знань у галузі права, стандартів у галузі захисту прав людини, загальних здібностей кандидатів та наявних практичних навичок, необхідних для роботи на посаді прокурора.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом проходження кандидатом на посаду прокурора тестування.
Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, після отримання результатів кваліфікаційних іспитів визначає прохідний бал, який не може бути нижчим 60 відсотків максимально можливого бала.
Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту, мінімальний прохідний бал для допущення до наступного етапу кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання затверджуються відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження.
Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складання такого іспиту повторно не раніше ніж через тиждень.
Стаття 19. Спеціальна перевірка кандидата на посаду прокурора
Орган, що здійснює дисциплінарне провадження, організовує проведення спеціальної перевірки кандидатів на посаду прокурора, які успішно склали кваліфікаційний іспит, у порядку, визначеному органом, що здійснює дисциплінарне провадження.
Для проведення спеціальної перевірки орган, що здійснює дисциплінарне провадження, після ухвалення попереднього рішення про допуск осіб, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до наступного етапу добору надсилає до уповноважених органів запити про перевірку відповідних відомостей стосовно зазначених осіб.
Стаття 20. Присяга прокурора
Особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги прокурора такого змісту:
"Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Україні та урочисто присягаю:
неухильно додержуватися Конституції та законів України,
сумлінним виконанням своїх службових обов’язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку,
захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави,
постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов’язки, з гідністю нести високе звання прокурора".
Стаття 21. Призначення Генерального прокурора
Генеральний прокурор призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради України.
Строк повноважень Генерального прокурора становить 3 місяці. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.
На посаду Генерального прокурора може бути призначений громадянин України, який:
має вищу юридичну освіту;
володіє державною мовою;
має високі морально-ділові, професійні якості та організаторські здібності.
Президент України надсилає до Верховної Ради України письмове подання про надання згоди на призначення кандидата на посаду Генерального прокурора.
Рішення Верховної Ради України про відмову у наданні згоди на призначення на посаду Генерального прокурора є підставою для письмового подання Президента України про надання згоди на призначення іншого кандидата.
Розділ VI. ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРОКУРОРА
Стаття 22. Підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності
Прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків;
необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;
розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;
порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;
систематичне (два і більше разів протягом одного тижня) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;
порушення правил внутрішнього службового розпорядку;
втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення.
Притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.
Виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального провадження не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, крім випадків умисного порушення ним вимог законодавства чи неналежного виконання службових обов’язків.
Стаття 23. Дисциплінарне провадження щодо прокурора
Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження щодо прокурора здійснюється керівником окружної прокуратури, Генеральним прокурором або Президентом України.
Розділ VII. СОЦІАЛЬНЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОКУРОРА
Стаття 24. Заробітна плата прокурора
Заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:
вислугу років;
виконання обов’язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за тиждень у межах фонду преміювання, утвореного Президентом України.
Розділ VIII.
ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ
Стаття 25. Особливості забезпечення функціонування прокуратури
Держава забезпечує фінансування та належні умови функціонування прокуратури і діяльності прокурорів.
Забезпечення функціонування системи прокуратури передбачає:
визначення у Державному бюджеті України видатків на фінансування прокуратури не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення її повноважень відповідно до закону;
законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування прокуратури;
гарантування достатнього рівня соціального забезпечення прокурорів.
Стаття 26. Порядок фінансування прокуратури
Фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щотижневими розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Стаття 27. Забезпечення потреб прокурора, пов’язаних з його професійною діяльністю
Прокурор забезпечується окремим робочим місцем та необхідними для роботи засобами.
Органи прокуратури забезпечуються транспортними і матеріально-технічними засобами у порядку, затвердженому Генеральним прокурором, у межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання органів прокуратури.
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують розташовані на їх території органи та установи прокуратури відповідними службовими приміщеннями на умовах оренди.
Органи прокуратури та посадові особи органів прокуратури забезпечуються необхідним рівнем охорони для виконання ними службових обов'язків.
Статус [Схвалено]
Підпис
Президент: Віктор Репецький
Підпис:
Останнє редагування модератором:
Стан
В цій темі не можна розміщувати нові відповіді.
Хто переглядає цю тему (Всього: 0, Учасників: 0, Гостей: 0)
На цьому сайті використовуються файли cookie, щоби персоналізувати контент і зберегти Ваш вхід у систему, якщо Ви зареєструйтеся.
Продовжуючи викристовувати цей сайт, Ви погоджуєтеся на використання наших файлів cookie.