Національна Гвардія України
Призначення: Національна гвардія України (НГУ) — це військове формування з правоохоронними функціями, яке забезпечує громадський порядок, охорону стратегічних об’єктів, реагування на надзвичайні ситуації та підтримання безпеки у державі.
Основне завдання НГУ — захист громадян, території та інтересів України, підтримання правопорядку і стабільності у межах визначених зон відповідальності.
1. Загальні положення
1.1. Військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до чинного статуту, наказів командування та законів України.
1.2. Усі дії військовослужбовців спрямовані на підтримання дисципліни, порядку та безпеки.
1.3. НГУ виконує завдання у взаємодії з іншими структурами (МВС, СБУ, ЗСУ, ДСНС тощо).
1.4. Під час виконання обов’язків службовець представляє честь і гідність НГУ, дотримується норм моралі, культури спілкування та дисципліни.
1.5. Військовослужбовець зобов’язаний знати свій підрозділ, командирів, підпорядкованих і місце своєї служби.
2. Організація служби та обов'язки
2.1.1. Командир несе відповідальність за організацію служби, бойову підготовку і дисципліну підлеглих.
2.1.2. Повноваження та обов'язки кожної посадової особи визначені посадовими інструкціями та цим статутом.
2.2. Обов'язки військовослужбовця
2.2.1. Дотримуватися військової дисципліни та субординації.
2.2.2. Виконувати накази командирів точно, своєчасно й без обговорень.
2.2.3. Підтримувати службову готовність — бути охайно вдягненим, мати повне спорядження та справну зброю.
2.2.4. Бережно ставитися до державного, військового та службового майна.
2.2.5. Повідомляти командування про будь-які надзвичайні ситуації або порушення порядку.
2.2.6. Вести себе гідно поза службою, не підривати авторитет НГУ.
2.2.7. Підтримувати фізичну підготовку, знати порядок дій при тривозі, нападі, надзвичайній ситуації.
2.2.8. Доповідати черговому або командиру про кожну подію, що потребує реагування.
2.2.9. Захищати життя і безпеку громадян, діяти рішуче, але в межах службових повноважень.
2.3. Заборони та обмеження
2.3.1 Самовільно залишати місце служби чи пост.
2.3.2. Виконувати накази, що суперечать закону або статуту.
2.3.3. Використовувати службове становище у власних цілях.
2.3.4. Знаходитись на службі у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.
2.3.5. Поширювати службову інформацію стороннім особам.
2.3.6. Обговорювати накази командування в негативному ключі або відмовлятися їх виконувати.
2.3.7. Конфліктувати, проявляти агресію або неповагу до співслужбовців чи громадян.
2.3.8. Носити форму або знаки розрізнення сторонніх структур.
2.3.9. Порушення цих положень тягне за собою дисциплінарну або адміністративну відповідальність (догана, відсторонення, виключення з підрозділу).
3. Накази та їх виконання
3.1. Наказ — це обов’язкове для виконання розпорядження командира, видане в межах його повноважень.
3.2. Наказ може бути усним або письмовим, переданим особисто, через рацію або іншими засобами зв’язку.
3.3. Військовослужбовець зобов’язаний виконувати накази точно, без затримок і без обговорень.
3.4. У разі отримання суперечливих наказів — виконується останній, з одночасним повідомленням вищому командуванню.
3.5. Невиконання наказу вважається тяжким дисциплінарним порушенням.
4. Службова дисципліна та стягнення
4.1. Загальні положення
4.1.1. Службова дисципліна забезпечується сукупністю заходів морального, адміністративного й матеріального впливу.
4.1.2. За проступки застосовуються дисциплінарні стягнення, які фіксуються у службі кадрів.
4.2. Види дисциплінарних стягнень
4.2.1. Наряд.
4.2.2. Звільнення з підрозділу.
4.2.3. Догана.
4.2.4. Усне попередження.
4.2.5. Позбавлення військового звання (з узгодженням Генерала ЗСУ).
4.2.6. Тимчасове відсторонення від виконання обов’язків.
4.3. Порядок застосування стягнень
4.3.1. Розгляд проступку здійснює Куратор або Керівник підрозділу.
4.3.2. До застосування стягнення проводиться службове розслідування з фіксацією доказів.
4.3.3. Військовослужбовець має право подавати пояснення та оскарження.
5. Бойова підготовка та тренування
5.1. Загальні вимоги
5.1.1. Бойова підготовка планується річними та квартальними планами.
5.1.2. Проводити регулярні тренування: стрільба, тактика, маневри, аварійно‑рятувальні заходи.
5.2. Оцінка готовності
5.2.1. Перевірка готовності проводиться командуванням з використанням контрольних занять і навчань.
5.2.2. Результати перевірок відображаються у документах куратором або керівником підрозділу НГУ.
6. Патрулювання
6.1. Патрулювання — це форма несення служби, яка забезпечує мобільність, оперативність реагування на інциденти та ефективний контроль території.
6.1.2. Основним завданням патрулів є забезпечення порядку на території ВЧ та прилеглій зоні, виявлення та попередження правопорушень, а також реагування на надзвичайні ситуації.
6.1.3. Патруль може здійснюватися лише парою осіб, не менше двох військовослужбовців від 4 порядкового звання.
6.1.4. Види патрулів:
- Патруль території військової частини
- Патруль округу
- Патруль міста (проводиться лише спецпідрозділом НГУ)
6.2. Порядок виходу в патруль
6.2.1. Обрати маршрут, взяти напарника, визначитись із транспортом.
6.2.2. Одягнути бронежилет, перевірити боді-камеру (за потреби замінити батареї).
6.2.3. Перезарядити зброю, закріпити за спиною, доповісти в рацію про взяття авто.
6.2.4. Виїхати в патруль, зробивши доповідь у радіоефір.
6.3. Обов’язки патрульного
6.3.1. Постійно моніторити територію частини та доручений сектор.
6.3.2. Регулярно перевіряти ворота, склади, ангари, стоянку.
6.3.3. Забезпечувати громадський порядок.
6.3.4. Реагувати на загрози, порушення, підозрілих осіб.
6.3.5. Дотримуватись маршруту та графіку патрулювання.
6.3.6. Швидко реагувати на виклики та запити підкріплення.
6.3.7. Локалізовувати загрози, затримувати правопорушників.
6.4. Патрульному заборонено
6.4.1. Самовільно змінювати маршрут або покидати його.
6.4.2. Займатися сторонніми справами.
6.4.3. Ігнорувати підозрілі дії чи осіб.
6.4.4. Проявляти грубість, некоректність або агресію.
6.4.5. Створювати конфлікти, що не стосуються служби.
6.4.6. Розголошувати маршрути, накази чи службові дані.
6.4.7. Перевищувати повноваження або застосовувати силу без потреби.
6.4.8. Під час надзвичайної ситуації діяти на власний розсуд, якщо це суперечить інструкціям.
6.4.9. Мати при собі чи перебувати під впливом алкоголю або наркотичних речовин.
7. Забезпечення та облік майна
7.1. Ведеться централізований облік зброї, техніки та майна.
7.2. Користування технікою допускається лише за призначенням та в установленому порядку.
8. Медичне забезпечення та евакуація
8.1. Надання медичної допомоги
8.1.1. Обов'язок кожного — надати першу допомогу постраждалим.
8.1.2. Евакуація поранених проводиться відповідно до встановлених процедур.
8.2. Організація медичного постачання
8.2.1. Командир має забезпечити наявність базових медичних засобів у підрозділі.
9. Нагороди, заохочення та соціальні гарантії
9.1. Заохочення за сумлінну службу
9.1.1. За успіхи у службі присвоюються подяки, грамоти та винагороди.
9.1.2. Військовослужбовець несе матеріальну відповідальність за видане майно.
9.2.1. Військовослужбовці мають право на соціальне забезпечення згідно з законодавством.
10. Прикінцеві положення
10.1. Статут набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення.
10.2. Усі військовослужбовці підрозділу НГУ зобов'язані вивчити та суворо дотримуватись положень цього статуту.