Дитинство Камеля.
Камель народився у досить забезпеченій та дружній родині. Він був єдиною дитиною у сім'ї. Батьки пов'язали життя із військовою справою. Все дитинство прожив у Хіркові, він мав багато приятелів у школі й навчався на відмінно. Іван був слухняним сином, робив домашні завдання та дотримувався субординації.
ᅠОдного разу, коли ᅠКамель повертався зі школи додому, його оглушили важким предметом по голові та викрали невідомі люди. Як виявилось, це були звичайні бандити. І викрали вони дитину з метою викупу у багатих батьків. Батьки Івана кинули всі сили на порятунок свого сина.
ᅠУ полоні Іван пізнав голод та побої. Мати звернулась до поліції, які створили план для арешту злодіїв. Залучивши силовиків, вони оточили місцевість, де сім'я принесла гроші за викуп дитини. В момент передачі коштів, силовиками було нейтралізовано бандитів. У результаті обійшлося все благополучно. Батько Івана та мати Марія за допомогою доблесної поліції врятували свого коханого малюка. Але в пам'яті Івана цей інцидент залишив свій відбиток на все життя. Саме тоді, сидячи в темному, брудному підвалі, голодний і холодний малюк вирішив для себе, що більше нікому і ніколи він не дасть себе образити.
ᅠВсе йшло добре, займався у місцевому спортивному залі боксом. Вечорами з батьком тренувався у домашньому тренажерному залі, який розташовувався у гаражі батька.
ᅠЗ дитинства мріяв потрапити на службу до лав Збройних Сил України, а потім продовжити службу в поліцейському управлінні чи Службі Безпеки. Нещодавно закінчив середню школу, потім вступив до військової академії, де закінчив навчання з дипломом за відзнаку.
Доросле життя - теперішній час:
ᅠУ віці 20 років, батька перевели на службу в військову частину у м. Дніпрі. Державний уряд подарував гарний та затишний будинок у місті Дніпро, де сім'я оселилася. ᅠКамель вперше підписав контракт із Збройними Силами, і пішов служити до своїх батьків, на той час вони були старшими офіцерами.
ᅠКамель швидко пройшов підготовку завдяки раніше отриманим знанням і за три місяці служби став сержантом. Потім потрапив до військових сил ССО, де показав себе з хорошого боку. Рівень фізичної підготовки, знань, а також бажання стати найкращим – змусило вчити все досконало. Це зауважив командир підрозділу, який передав багаж знань за десятки років служби. Іван навчився розмінувати вибухові пристрої, отримав нову навичку - кінолог.
ᅠНезабаром ця навичка знадобилася Івану. На службі в Збройних Силах, у звичайнісінький робочий день надійшов виклик по спец-каналу, що губернатор м. Дніпро замінований в обласній раді. Відреагували всі співробітники держструктур: Поліція, Служба Безпеки України, співробітники МОЗ і звичайно ж Збройні Сили України.
ᅠКамель разом зі своїми військовими-колегами під'їхали до Обласної Ради, на поготові: у спеціальному саперському обмундируванні та з навченим собакою Рексом. Того дня Іван героїчно врятував не лише працівників Обласної Ради м. Дніпра, цивільних від вибуху, а й губернатора, знайшовши та знешкодивши бомбу з годинниковим механізмом. Через рік став офіцером і очолив свій підрозділ.
ᅠУ 22 роки помінявся Генерал військової частини, який призначив Камеля - заступником сил ССО, де командиром був його батько. Служба була досить швидкою, враховуючи роки Камеля. До 23 років отримав орден "За заслуги".
ᅠНезабаром батько подарував будинок та першу машину. За час служби в армії, Іван зустрів багато друзів, із якими вирішив продовжити життя. Один із них, став голова Служби Безпеки, який запропонував продовжити свою кар’єру в СБУ*. Камель обіймав посаду заступника у відділі контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки.
Боротьба з тероризмом, оборотом забороненої зброї та наркотиків у державі, а також упіймання особливо небезпечних злочинців надихнула його.
ᅠЗ часом повернувся до лав Збройних Сил України назад. Камель вирішив стати повністю самостійним, і почав вигадувати, як створити нові джерела доходів.
Камель народився у досить забезпеченій та дружній родині. Він був єдиною дитиною у сім'ї. Батьки пов'язали життя із військовою справою. Все дитинство прожив у Хіркові, він мав багато приятелів у школі й навчався на відмінно. Іван був слухняним сином, робив домашні завдання та дотримувався субординації.
ᅠОдного разу, коли ᅠКамель повертався зі школи додому, його оглушили важким предметом по голові та викрали невідомі люди. Як виявилось, це були звичайні бандити. І викрали вони дитину з метою викупу у багатих батьків. Батьки Івана кинули всі сили на порятунок свого сина.
ᅠУ полоні Іван пізнав голод та побої. Мати звернулась до поліції, які створили план для арешту злодіїв. Залучивши силовиків, вони оточили місцевість, де сім'я принесла гроші за викуп дитини. В момент передачі коштів, силовиками було нейтралізовано бандитів. У результаті обійшлося все благополучно. Батько Івана та мати Марія за допомогою доблесної поліції врятували свого коханого малюка. Але в пам'яті Івана цей інцидент залишив свій відбиток на все життя. Саме тоді, сидячи в темному, брудному підвалі, голодний і холодний малюк вирішив для себе, що більше нікому і ніколи він не дасть себе образити.
ᅠВсе йшло добре, займався у місцевому спортивному залі боксом. Вечорами з батьком тренувався у домашньому тренажерному залі, який розташовувався у гаражі батька.
ᅠЗ дитинства мріяв потрапити на службу до лав Збройних Сил України, а потім продовжити службу в поліцейському управлінні чи Службі Безпеки. Нещодавно закінчив середню школу, потім вступив до військової академії, де закінчив навчання з дипломом за відзнаку.
Доросле життя - теперішній час:
ᅠУ віці 20 років, батька перевели на службу в військову частину у м. Дніпрі. Державний уряд подарував гарний та затишний будинок у місті Дніпро, де сім'я оселилася. ᅠКамель вперше підписав контракт із Збройними Силами, і пішов служити до своїх батьків, на той час вони були старшими офіцерами.
ᅠКамель швидко пройшов підготовку завдяки раніше отриманим знанням і за три місяці служби став сержантом. Потім потрапив до військових сил ССО, де показав себе з хорошого боку. Рівень фізичної підготовки, знань, а також бажання стати найкращим – змусило вчити все досконало. Це зауважив командир підрозділу, який передав багаж знань за десятки років служби. Іван навчився розмінувати вибухові пристрої, отримав нову навичку - кінолог.
ᅠНезабаром ця навичка знадобилася Івану. На службі в Збройних Силах, у звичайнісінький робочий день надійшов виклик по спец-каналу, що губернатор м. Дніпро замінований в обласній раді. Відреагували всі співробітники держструктур: Поліція, Служба Безпеки України, співробітники МОЗ і звичайно ж Збройні Сили України.
ᅠКамель разом зі своїми військовими-колегами під'їхали до Обласної Ради, на поготові: у спеціальному саперському обмундируванні та з навченим собакою Рексом. Того дня Іван героїчно врятував не лише працівників Обласної Ради м. Дніпра, цивільних від вибуху, а й губернатора, знайшовши та знешкодивши бомбу з годинниковим механізмом. Через рік став офіцером і очолив свій підрозділ.
ᅠУ 22 роки помінявся Генерал військової частини, який призначив Камеля - заступником сил ССО, де командиром був його батько. Служба була досить швидкою, враховуючи роки Камеля. До 23 років отримав орден "За заслуги".
ᅠНезабаром батько подарував будинок та першу машину. За час служби в армії, Іван зустрів багато друзів, із якими вирішив продовжити життя. Один із них, став голова Служби Безпеки, який запропонував продовжити свою кар’єру в СБУ*. Камель обіймав посаду заступника у відділі контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки.
Боротьба з тероризмом, оборотом забороненої зброї та наркотиків у державі, а також упіймання особливо небезпечних злочинців надихнула його.
ᅠЗ часом повернувся до лав Збройних Сил України назад. Камель вирішив стати повністю самостійним, і почав вигадувати, як створити нові джерела доходів.
