Глава І. Вигнанець життя
Кирило Кондратюк – народився 29 квітня 1999 року у місті Лубни. Його мати Марина була продавчинею в магазині, а батько Констянтин працював на молокозаводі. Також у нього був старший брат: Володимир – 1994 року народження. Проживали вони в 3-ому мікрорайоні міста, де криміногенна обстановка була поганою на той момент. Кирило жив в повних злиднях, через пияцтво батька. Коли Кирилу було рік, то батько постійно приходив п’яний і влаштовував скандали. І так було постійно. Жили в будинку, який побудований був 1949 року. В 2002 році його віддали до дитячого садочку, де з ним мало спілкувались, а іноді і знущались над ним. Через це він став злішим, бо його це ображало.
«Мы не хотим с тобой играть, потому что у тебя мало игрушек!» - казали йому діти.
В 2005 він вступив до школи, де також не мав друзів. Був більш гіперактивним та енергійним. До такого кажуть «наче шило в попі». В 3-му класі він почав битись, бо його почали ображати за поганий одяг, хоча він старався бути тихим та домовлятись. Одна подія його заставила задуматись про те, щоб стати хитрим: був звичайний урок природознавства, де він знав матеріал погано. Далі хлопець виписує підказки собі на листок, де він просто виходить до дошки піддивляється так, щоб вчителька не бачила. Він не отримав покарання, що виллється у ідею в майбутньому.
Глава ІІ. Копійка до копійки – буде гривня
В 7-му класі Кирило, щоб вибратись зі злиднів та відсутність кишенькових грошей придумав схему: красти у батька цигарки(він же п’яний та нічого не помітить) та продавати їх людям з інших класів та у своєму класі по 10 грн за штучку. Так він через 4 місяці він назбирав 5000 грн за які він міг купити нормальну одежу. Прийшовши в перший раз в нормальному одязі – його просто штовхнули в грязюку заздрісники. Тоді Кирило пішов в секцію по боксу і хотів просто помститись кривдникам за те, що йому все зіпсували. Після боксу з метою помсти він знайшов заздрісників і побив їх.
«Нам страшно. Мы не хотели тебя унижать этим, Кирилл. Прости» - так сказали йому кривдники з якими він більше не спілкувався.
В 2013 році Кирило дізнався страшну новину – його батько-алкоголік захворів гепатитом. Хоч він і випивав, але любив його, бо він давав невеличкі гроші хоча б, але не міг вибачити кривду мами протягом цього життя.
«Кирило, сину мій, я тебе люблю. Так, з мене був поганий батько, вибач. Я постараюсь кинути пляшку» - сказав батько.
Після цього він сам пішов в запій на 1 день і перебрав аж до рвоти. Впав в канаву і заснув, де його підібрала не байдужа людина – дядько Станіслав. Він був лікарем в Лубнах. Він йому був сильно вдячний. Після цього хлопець робить висновок: пити мало і відповідально або зовсім не пити. Батько, все ж таки, на жаль помер. Тому Кирило знов випив на похоронах. Це сталось в 2014 році. В тому році він розширив свій бізнес по продажу цигарок, але робив їх з м’яти. Таким чином він заробляв ще більше грошей та хотів вибратись зі злиднів. Він не став його опісля школи продовжити та закінчив. В 2015 Кирило закінчив школу.
Глава ІІІ. Життєве колесо фортуни
Кирило подав заяву до Юридичного університету Полтави. Хотів сильно на бюджет, але не зміг. Тому він знову вирішив схитрити.
- «Пане член комісії чи можна якось домовитись?» - питає Кирило.
- «Ні» - сказав він.
«Ріта, ти мені подобаєшся» - так він їй сказав того вечора.
А вона:
«Кирило, я… Ти мені давно подобаєшся» - відповіла Ріта
Він був на 7-ому небі від щастя.
Без хитростей заробити не обійшлось. Він робив своїм одногрупникам за гроші(по 200 грн за кожну) доповіді і таким чином жив в Полтаві. В 2018 році неочікувано Ріта помирає в лікарні від алергії, що його ламає морально сильно. Він після цього сильно пив 2 дні, але зібрався та продовжив жити. Опісля хлопець почав в університеті потроху забивати на навчання і недоробляти завдання, які покладали на нього викладачі.
В 2018 році Кирило йде на роботу на кондитерську фабрику міста з метою великого заробітку, де спокійно організовує "чорну" бухгалтерію, щоб заробляти гроші собі на життя, окрім офіційної зарплати. Також в цю схему був замішаний і його начальник.
Глава IV. Теперішній час
В 2020 спалахує коронакриза, внаслідок чого Кирила скорочують і він вирішує закінчити університет, бо регулярно його прогулював . Назбиравши з "чорної" бухгалтерії 9954 долари за ці роки він купляє собі новеньку Таврію за 60000 грн з автосалону. Ех, жаль, що його Ріта це не застала...
В 2021 році він закінчує університет на "задовільно" та працює юристом до 2023.
В 2023 році на початку лютого він побачив оголошення до укомплектування ДКВС і він вирішує відкликатись на нього! Стає сержантом, але за спиною він хитрістю заробляє гроші передаючи ув'язненим заборонені предмети або просто не помічаючи їх. Так він дослужився до підполковника і мріє про більший заробіток...
